Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №910/3098/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №910/3098/25

Суддя: Тищенко А.І.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2026 р. Справа№ 910/3098/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Мальченко А.О.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засіданні: Романенко К.О.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 08.09.2026,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва

від 29.06.2026

у справі №910/3098/25 (суддя В.В.Сівакова)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго»

до Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

про стягнення 390 255 054, 72 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі №910/3098/25 присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» на користь Акціонерного товариства «Гарантований покупець» 1 589 700, 00 грн судового збору за апеляційний розгляд та 2 119 600, 00 грн судового збору за касаційний розгляд.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та прийняти нове, яким відмовити у стягненні судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції було прийняте без повного та всебічного з`ясування обставин справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує, що зменшення позивачем розміру позовних вимог без змін періоду заборгованості та без виходу за межі первісно пред`явлених позовних вимог ніяк не вплинуло на загальний результат розгляду справи, бо за результатами нового розгляду справи суд дійшов висновку, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач подав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване додаткове рішення залишити без змін, наголошуючи на законності та обґрунтованості останнього.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Приватне акціонерне товариство «Укргідроенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення інфляційних втрат в розмірі 557 924 752, 17 грн та 3% річних в сумі 102 515 461, 81 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 у справі №910/3098/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення інфляційних втрат в розмірі 557 924 752, 17 грн та 3% річних в сумі 102 515 461, 81 грн - задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» інфляційні втрати в розмірі 347 831 071, 34 грн, 3% річних в сумі 81 302 648, 71 грн та судовий збір в сумі 446 528, 07 грн.

В задоволенні решти позовних відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 27.01.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 у справі № 910/3098/25 скасовано, справу №910/3098/25 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі №910/3098/25 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (здійснено заміну відповідача Державного підприємства «Гарантований покупець» на його правонаступника Акціонерне товариство «Гарантований покупець» ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2026) на користь Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» 311 502 176, 79 грн інфляційних втрат, 78 752 877, 93 грн 3% річних, 847 840, 00 грн витрат по сплаті судового збору.

19.06.2026 від відповідача до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання щодо компенсації відповідачу судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 у справі № 910/3098/25, які скасовані.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі №910/3098/25 присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» на користь Акціонерного товариства «Гарантований покупець» 1 589 700, 00 грн судового збору за апеляційний розгляд та 2 119 600, 00 грн судового збору за касаційний розгляд.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Так, постановою Верховного Суду від 27.01.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 скасовано, а справу №910/3098/25 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Отже, суд касаційної інстанції на задоволення касаційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» скасував і рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції.

Оскільки постановою касаційної інстанції не було змінено або ухвалено нового рішення, а скасовано рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанції з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судами апеляційної та касаційної інстанцій не проводився, тому повинен бути здійснений Господарським судом міста Києва за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Під час нового розгляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі №910/3098/25 позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі скаржник стверджує, що оскільки рішенням суду першої інстанції під час нового розгляду справи позов задоволено повність, то відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору мали б бути покладені на відповідача.

Однак, в оскаржуваному додатковому рішенні, місцевим судом, покладено витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги саме на позивача.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції, касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, розподіл судового збору має здійснюватися з урахуванням остаточного розгляду спору, а не лише результатом окремої процесуальної дії.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сплачений відповідачем судовий збір має причинно-наслідковий зв`язок із розглядом позову, оскільки апеляційне та касаційне оскарження здійснювалося відповідачем не з метою ініціювання нового спору, а в межах тієї самої справи та з метою захисту своїх прав та законних інтересів, як наслідок саме за рахунок обґрунтованості та доведеності доводів скаржника суд касаційної інстанції скасував і рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що судом здійснено розподіл судових витрат відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: понесені відповідачем витрати за звернення до суду апеляційної та касаційної інстанції зі скаргами в розмірі 1 589 700, 00 грн та 2 119 600, 00 грн (відповідно) підлягають відшкодуванню позивачем з огляду на часткове задоволення касаційної скарги Державного підприємства «Гарантований покупець» та скасування судових рішень судів попередніх інстанцій.

Разом з цим, слід зауважити, що такий розподіл витрат на сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги є справедливим, оскільки понесення таких витрат було зумовлено пред`явленням позивачем своїх позовних вимог, які були змінені, а саме зменшені, лише під час нового розгляду справи судом першої інстанції після скасування попередніх рішень Верховним Судом.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі №910/3098/25 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а, отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі №910/3098/25 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 у справі №910/3098/25 залишити без змін.

Матеріали справи №910/3098/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 16.09.2026.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді А.О. Мальченко

Ю.Б. Михальська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua