Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №910/3017/26 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них

Дата: 10 вересня 2026 р.

Справа: №910/3017/26

Суддя: Крижний О.М.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2026 р. Справа № 910/3017/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Крижного О.М.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

Без виклику учасників судового процесу

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 (повний текст рішення складено 07.05.2026)

у справі № 910/3017/26 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошини-Прозоро"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення заборгованості у розмірі 96 243,80 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 96 243,80 грн, з яких 94 258,56 грн - заборгованість за поставлений товар та 1 985,24 грн - пеня, нарахована за період з 17.02.2026 по 17.03.2026.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ЦРЕКМІВ-25082 від 25.11.2025 щодо оплати товару, поставленого позивачем у січні 2026 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» пеню в розмірі 1 985,24 грн, судовий збір у розмірі 54,92 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 94 258,56 грн заборгованості закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» повернуто з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 607,48 грн, сплачений за платіжною інструкцією № 14119_10 від 18.03.2026.

Закриваючи провадження в частині вимоги про стягнення заборгованості, суд першої інстанції встановив, що на момент звернення позивача до суду у відповідача існував обов`язок з оплати поставленого товару в розмірі 94 258,56 грн. Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив зазначену суму, у зв`язку з чим на момент розгляду справи заборгованість була відсутня, а предмет спору в цій частині припинив існувати.

Щодо пені суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для її стягнення в розмірі 1 985,24 грн.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягнення з відповідача 1 985,24 грн пені та закриття провадження в частині вимоги про стягнення 94 258,56 грн заборгованості.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі № 910/3017/26, Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» відмовити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не надав належної оцінки доказам та дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.

Апелянт стверджує, що відповідно до Специфікації № 1 сторони погодили постачання гільзо-поршневих комплектів виробництва України. Водночас із видаткових накладних № 1074 від 16.01.2026 та № 25 від 26.01.2026 вбачається, що країною виробництва поставленого товару зазначено Китай. На думку Акціонерного товариства «Українська залізниця», це свідчить про неналежне виконання позивачем зобов`язань за Договором.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автошини-Прозоро» проти доводів апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач зазначає, що 26.03.2026 відповідач сплатив 94 258,56 грн основного боргу, у зв`язку з чим позивач подав заяву про відмову від позову в цій частині, а суд закрив провадження у відповідній частині. Водночас після здійснення оплати відповідач подав до суду пояснення, в яких, підтвердивши сплату заборгованості, заперечив проти позову в повному обсязі, посилаючись на те, що поставлений товар не відповідає умовам Договору, оскільки його виробником є Китай, а не Україна.

Позивач заперечує ці доводи та зазначає, що Додатком № 1 до Договору передбачено поставку товару виробництва JFD, Китай. Відповідно до Додатка № 2 виробником товару також зазначено JFD, Китай. Отже, на думку позивача, поставлений товар відповідає умовам Договору, а посилання відповідача на його невідповідність є необґрунтованим.

Крім того, позивач зазначає, що законодавством і Договором передбачено порядок дій у разі поставки товару, який не відповідає умовам Договору. Зокрема, відповідач мав відмовитися від його прийняття та повернути товар позивачу. Натомість відповідач прийняв товар і підписав видаткові накладні, в яких зазначено виробника та країну виробництва - JFD, Китай.

Позивач також зазначає, що відповідач не заявляв про недоліки товару та не відмовлявся від його прийняття, що, на думку позивача, свідчить про прийняття товару як належного та відповідного умовам Договору.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.

За результатами проведення закупівлі №UA-2025-10-01-009659-a між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автошини-Прозоро" (постачальник) 25.11.2025 укладено Договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ЦРЕКМІВ-25082 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток 1) та Технічних та якісних характеристик товару, документів з якості та оцінки відповідності товару (Додаток 2), що є невід`ємними частинами цього Договору, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей товар на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2 Договору найменування товару: Гільзо-поршневий комплект (кат. №238Б-1004006) (Лот 1 - Двигуни та їх частини).

Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у Специфікації №1 (Додаток 1) до цього Договору (п. 1.3 Договору).

У пункті 2.1 Договору вказано, що постачальник повинен поставити покупцю товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у Специфікації №1 (Додаток 1) та Технічних та якісних характеристиках товару, документах з якості та оцінки відповідності товару (Додаток 2) до цього Договору.

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної (п. 4.6 Договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору ціна Договору становить 78 548,80 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% 15 709,76 грн, усього з ПДВ 94 258,56 грн. Ціна Договору включає в себе обов`язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов`язані з виконанням цього Договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов`язаних з виконанням цього Договору, не сплачується покупцем окремо та вважається врахованою у ціні цього Договору.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що оплата за кожну партію поставленого товару за цим Договором проводиться покупцем на 30 календарний день з дати підписання видаткової накладної за умови реєстрації податкової накладної не пізніше ніж за 3 календарні дні до дати оплати, визначеної цим пунктом, та оформленої згідно з вимогами законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару. У випадку якщо податкова накладна зареєстрована пізніше ніж за 3 календарні дні до дати оплати, визначеної цим пунктом, оплата здійснюється па 5 календарний день з дати реєстрації податкової накладної. У випадку якщо на дату оплати реєстрацію податкової накладної зупинено, оплата здійснюється на 5 календарний день з дати отримання покупцем на електронну адресу crekm@ukr.net повідомлення від постачальника з копією квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У пункті 9.2 Договору сторонами відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір відповідальності покупця за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим Договором становить 0,1% річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим Договором.

Строк дії цього Договору встановлюється з дати його підписання сторонами до 31.12.2025 (п. 16.1 Договору).

У Специфікації №1 сторонами було погоджено постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Автошини-Прозоро" Акціонерному товариству "Українська залізниця" гільзо-поршневих комплектів (кат. №238Б-1004006), 2025 року виробництва, країна виробництва - Конотоп, Україна, виробником якого є JFD Китай, у кількості 16 комплектів за ціною 5 891,16 грн/комплект загальною вартістю з ПДВ 94 258,56 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Автошини-Прозоро" на виконання своїх зобов`язань за Договором було поставлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" згідно видаткової накладної №1074 від 16.01.2026 товар на суму 58 911,60 грн та згідно видаткової накладної №25 від 26.01.2026 на суму 35 346,96 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошини-Прозоро" про порушення Акціонерним товариством "Українська залізниця" свого зобов`язання з оплати товару у визначений Договором строк, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача боргу у розмірі 94 258,56 грн та пені у розмірі 1 985,24 грн, нарахованої за період з 17.02.2026 по 17.03.2026.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції

Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» 1 985,24 грн пені та закриття провадження в частині вимоги про стягнення 94 258,56 грн заборгованості на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Судом першої інстанції встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню, зокрема, положення глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої, другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати товар у встановлений строк (строки) у власність покупця, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами Договору та Специфікації № 1 позивач зобов`язався поставити відповідачу 16 гільзо-поршневих комплектів (кат. № 238Б-1004006) загальною вартістю 94 258,56 грн з ПДВ.

На виконання Договору позивач поставив відповідачу зазначений товар за видатковими накладними № 1074 від 16.01.2026 на суму 58 911,60 грн та № 25 від 26.01.2026 на суму 35 346,96 грн. Видаткові накладні підписані представниками сторін.

Апелянт заперечує належність виконання позивачем зобов`язань, посилаючись на те, що відповідно до Специфікації № 1 країною виробництва товару є Україна, тоді як у видаткових накладних зазначено Китай.

Ці доводи є необґрунтованими.

Як у Специфікації № 1 (стовпчик 7), так і в Технічних та якісних характеристиках товару (Додаток 2 до Договору) виробником товару зазначено JFD, Китай. Отже, сторони погодили поставку товару виробництва JFD, Китай, що узгоджується з відомостями, зазначеними у видаткових накладних.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про неналежне виконання позивачем зобов`язань щодо поставки товару.

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу товару на загальну суму 94 258,56 грн.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що оплата кожної партії поставленого товару здійснюється на 30-й календарний день з дати підписання видаткової накладної за умови своєчасної реєстрації податкової накладної. У разі її несвоєчасної реєстрації або зупинення реєстрації Договором визначено інші строки оплати.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні № 19 від 16.01.2026 та № 20 від 26.01.2026 зареєстровано 05.02.2026. Отже, передбачені пунктом 7.2 Договору особливі правила визначення строку оплати у зв`язку з несвоєчасною реєстрацією податкових накладних у цьому випадку не застосовуються.

З урахуванням положень пункту 7.2 Договору та статті 253 Цивільного кодексу України відповідач мав оплатити товар, поставлений за видатковою накладною № 1074 від 16.01.2026, до 16.02.2026 включно, а за видатковою накладною № 25 від 26.01.2026 - до 25.02.2026 включно. При цьому останній день строку оплати за першою накладною припадав на 15.02.2026, який був вихідним днем, у зв`язку з чим відповідно до частини п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України строк спливав 16.02.2026.

Матеріалами справи підтверджується, що після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі відповідач 26.03.2026 сплатив заборгованість у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 183860 на суму 58 911,60 грн та № 183862 на суму 35 346,96 грн.

Отже, на момент розгляду справи заборгованість відповідача за поставлений товар була відсутня. У зв`язку з тим, що заборгованість погашено після звернення позивача до суду, предмет спору в цій частині припинив існувати під час розгляду справи, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України є підставою для закриття провадження.

Водночас сплата відповідачем заборгованості після настання строку її виконання не припиняє факту прострочення грошового зобов`язання.

Пунктом 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Частиною третьою цієї статті визначено пеню як неустойку, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Умовами Договору не встановлено іншого розміру пені за порушення покупцем строків оплати товару.

28.02.2025 набрав чинності Закон України № 4196-IX, яким частину третю статті 549 Цивільного кодексу України доповнено положенням про обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період, якщо інший, менший розмір пені не встановлено договором.

Оскільки Договір укладено після набрання чинності зазначеними змінами, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені.

Перевіривши розрахунок пені за період з 17.02.2026 по 17.03.2026, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про його правильність та обґрунтованість. Розмір пені, що підлягає стягненню, становить 1 985,24 грн.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову: стягнення з відповідача 1 985,24 грн пені та закриття провадження в частині вимоги про стягнення 94 258,56 грн заборгованості у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Щодо доводів апелянта про те, що відповідно до Специфікації № 1 сторони погодили постачання гільзо-поршневих комплектів із країною виробництва Україна, тоді як у видаткових накладних № 1074 від 16.01.2026 та № 25 від 26.01.2026 зазначено Китай, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 2.1 Договору найменування, кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються, зокрема, Специфікацією № 1 та Технічними та якісними характеристиками товару, які є невід`ємними частинами Договору.

Як встановлено судом, у Специфікації № 1 (стовпчик 7) та Технічних та якісних характеристиках товару (Додаток 2 до Договору) виробником товару зазначено JFD, Китай.

Отже, посилання апелянта на погодження сторонами поставки товару виробництва України не узгоджується зі змістом договірної документації. Зазначення у відповідних документах виробника JFD, Китай свідчить про погодження сторонами товару китайського виробництва.

Крім того, відповідно до пункту 2.4 Договору в разі виявлення невідповідності товару його умовам покупець мав викликати представника постачальника для участі у прийманні товару та скласти акт про фактичну якість і комплектність продукції. До врегулювання відповідного питання сторонами такий товар не підлягав прийняттю.

Матеріалами справи не підтверджується, що відповідач під час прийняття товару заявляв про його невідповідність умовам Договору щодо країни виробництва, викликав представника постачальника для участі у прийманні або складав відповідний акт.

Натомість відповідач прийняв поставлений товар, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, у яких зазначено виробника та країну виробництва - JFD, Китай. Після звернення позивача до суду відповідач також сплатив вартість поставленого товару в повному обсязі.

Таким чином, сукупність умов Договору, змісту його додатків, видаткових накладних та поведінки відповідача після поставки товару не підтверджує доводів апелянта про поставку товару, який не відповідав погодженим сторонами умовам.

За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи апелянта про невиконання або неналежне виконання позивачем зобов`язань щодо поставки товару як необґрунтовані.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо належного виконання позивачем зобов`язань за Договором, апеляційна скарга не містить.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права. Підстав для скасування оскаржуваного рішення в цій частині не встановлено.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно зі статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до іншої оцінки встановлених обставин та доказів і не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі № 910/3017/26 - без змін.

Судові витрати

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 11.09.2026.

Головуючий суддя О.М. Крижний

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua