Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №916/265/26 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/265/26

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюк І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.

за участю:

ЖБК «АКАДЕМІЯ» - адвокат Племениченко А.В.;

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - адвокат Кемінь В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

на рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2026

по справі №916/265/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу «АКАДЕМІЯ»

про стягнення 471 590,97 грн.

суддя суду першої інстанції - Деркач Т.Г.

місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,

повний текст рішення складено та підписано: 02.06.2026 року

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «АКАДЕМІЯ» про стягнення 471 590,97 грн, з яких 363 971,85 грн основний борг, 75 886,76 грн пеня, 11 008,51 грн 3% річних, 20 723,85 грн інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» посилається на неналежне виконання з боку Житлово-будівельного кооперативу «АКАДЕМІЯ» умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу від 07.10.2024 №9228-ОСББ (24)-14.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.06.2026 позов задоволено частково.

Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «АКАДЕМІЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 323 971,85 грн. основного боргу, 5 542,52 грн. пені, 10 796,79 грн. інфляційних втрат, 2 709,57 грн. 3% річних, 4 383,51 грн. судового збору.

В решті позову відмовлено.

Обґрунтування судового рішення.

В мотивах прийнятого судового рішення, суд першої інстанції зазначив, що на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму протягом листопада-грудня 2024 року та січня-березня 2025 року на загальну суму 491 102,95 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу. Відповідач сплатив лише 167 131,10 грн.

Щодо стягнення сум пені, 3% річних, інфляційних втрат, господарський суд зазначив про те, що відповідач є колективним побутовим споживачем, платіжна дисципліна відповідача є безпосередньо пов`язаною із платіжною дисципліною мешканців будинку, які є кінцевими споживачами теплової енергії. Фактичною метою укладання договору, за яким виникла заборгованість відповідача перед позивачем, є забезпечення потреб цивільного населення (в переважній більшості) тепловою енергією.

Отже, можливість розрахунків за вказаним договором безпосередньо залежить від надходження до ЖБК грошових коштів від кінцевих споживачів теплової енергії.

У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність зменшення розміру пені на 80%.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2026 у справі №916/265/26 у частині, якою відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» щодо стягнення: пені в розмірі 70 344,24 грн., 3% річних в розмірі 8 418,60 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9 927,06 грн. та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» щодо стягнення: пені в розмірі 70 344,24 грн., 3% річних в розмірі 8 418,60 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9 927,06 грн., у стягненні яких було відмовлено, - задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає про те, що з матеріалів справи не вбачається та судом не встановлено оспорювання відповідачем і визнання недійсним пункту Договору, яким чітко та однозначно передбачено порядок нарахування позивачем пені, а тому обов`язок відповідача зі сплати вказаної пені підлягає виконанню в силу вимог статей 204 , 612 , 629 ЦК України.

Також, скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення розміру пені у спірних правовідносинах, ґрунтується на неправильному застосуванні судом норм чинного законодавства України, зокрема, статті 551 Цивільного кодексу України та не відповідає сформованій та сталій судової практиці (загальним універсальним висновкам ВС). Тобто, вочевидь вказана сума пені 27 712,62 грн., яку суд першої інстанції взяв за основу для обрахунку (зменшення) та яку Позивач намагається стягнути, є співмірною (8,55 %) з сумою основного боргу, яку стягнуто за рішенням суду у розмірі 323 971,85 грн.

Скаржник в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що в той же час, за рішенням у даній справі було стягнуто з відповідача лише 20% від суми нарахованої пені у розмірі 5 542,52 грн. за Договором, що не є дотриманням принципу співмірності (адже складає - 1,71 % від суми непогашеного основного боргу 323 971,85 грн.), справедливості, пропорційності та нівелює саму суть та призначення даної санкції та є по суті звільненням від відповідальності Відповідача за невчасне виконання договору.

Отже, на думку скаржника, при вирішенні питання про зменшення пені у даній справі суди мали взяти до уваги співвідношення розміру погашеної заборгованості боржника за основним зобов`язанням та розміру неустойки, бо такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).

Зазначеного суд першої інстанції під час винесення оскаржуваного судового рішення не зробив.

Тобто, на думку скаржника, суду першої інстанції при вирішенні даної справи, виходячи з інтересів сторін, необхідно було з`ясовано те, що: умови воєнного стану впливають на діяльність обох сторін правочину та враховуючи значення їх виду діяльності, позивача (торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний)) та відповідача; ряд об`єктів Позивача зазнали пошкодження під час війни. відповідачем допущено значний строк прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, а борг не погашено до цих пір. Тобто, скаржник вважає, що поведінка Відповідача не відповідала меті мирного врегулювання спору, а отже недодержання своїх обов`язків контрагентом (у тому числі, населенням) боржника та відсутність у боржника необхідних коштів, у відповідності до положень ст. 617 ЦК України, не є підставою для звільнення його від відповідальності зі сплати неустойки; пеня по відношенню до суми боргу є співмірною 8,55 %, а після зменшення судом пеня фактично перестала існувати як санкція та складає 1,7 % від суми боргу; за нормами частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Зазначеного судом першої інстанції зроблено не було під час винесення оскаржуваного судового рішення.

У зв`язку з чим скаржник вважає, що оскаржуване судове рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

23.06.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Житлово-будівельного кооперативу «Академія» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2026 року у справі №916/265/26 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» залишити без задоволення.

07.09.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Житлово-будівельного кооперативу «Академія» надійшли додаткові пояснення по справі.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

05.06.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2026 по справі №916/265/26.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/265/26 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2026 по справі №916/265/26 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

16.06.2026 матеріали справи №916/265/26 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2026 по справі №916/265/26.

Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2026 по справі №916/265/26 на 15.09.2026 о 15:30 год.

01.07.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - адвоката Кемінь Віталія Васильовича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи «відеоконференцзв`язку» по справі №916/265/26, розгляд якої призначено на 15.09.2026 о 15:30 год. за його участю за зареєстрованою електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - адвоката Кемінь Віталія Васильовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи «відеоконференцзв`язку» по справі №916/265/26, розгляд якої призначено на 15.09.2026 о 15:30 год. за його участю за зареєстрованою електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено.

Надано можливість представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - адвокату Кемінь Віталію Васильовичу взяти участь у судовому засіданні, яке призначене на 15.09.2026 о 15:30 год. по справі №916/265/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «відеоконференцзв`язку» за зареєстрованою на офіційному веб-порталі судової влади України електронною адресою: vkemin@ukr.net.

В судовому засіданні 15.09.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник Житлово-будівельного кооперативу «Академія» заперечував щодо доводфв та вимог апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Фактичні обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «АКАДЕМІЯ» (Споживач) укладено договір постачання природного газу шляхом підписання заяви приєднання до договору постачання природнього газу від 07.10.2024 та згоди на приєднання до договору постачання природнього газу від 07.10.2024.

На виконання умов договору протягом листопада-грудня 2024 року та січня-березня 2025 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 491 102,95 грн.

Згідно з п. 2.2.1. договору обсяг І (фіксований) використовується Споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб.

Постачання природного газу (Обсяг І) підтверджується доданими до матеріалів справи актами-приймання передачі природного газу:

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2024, обсяг переданого газу: 6,80800 тис. м. куб, вартістю: 51 631,10 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2024, обсяг переданого газу: 17,591 тис. м. куб., вартістю: 133 408,16 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2025, обсяг переданого газу: 14,09800 тис. м. куб., вартістю: 113 948,45 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2025, обсяг переданого газу: 14,56900 тис. м. куб., вартістю: 117 755,34 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2025, обсяг переданого газу: 9,20000 тис. м. куб., вартістю: 74359,90 грн.

Вказані акти приймання-передачі газу підписані обидвома сторонами без зауважень. Згідно з п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.

Відповідно до пункту 5.1 договору Споживач здійснює розрахунки за придбані обсяги природнього газу в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ - до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Згідно з доданою довідкою АБ «Укргазбанк» від 28.11.2025 № 11512/38169/2025, доданих платіжних інструкцій від 01.12.2025, від 17.12.2025, за поставлений газ відповідач здійснив оплату за спірний період частково на суму 127 131,10 грн.

Під час судового провадження відповідач сплатив додатково ще 40 000,00 грн - 31.03.2026, 17.04.2026, 30.04.2026, 22.04.2026, що підтверджується доданими платіжними інструкціями.

Тобто, сума основної заборгованості станом на дату ухвалення рішення судом становить 323 971,85 грн.

Через прострочення виконання зобов`язання позивач заявив до стягнення також суми пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Джерела права та позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови у стягненні пені в розмірі 70 344,24 грн., 3% річних в розмірі 8 418,60 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9 927,06 грн, суд апеляційної інстанції, з урахуванням вимог ст.269 ГПК України, здійснює перегляд справи в межах зазначених доводів.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 жовтня 2025 року у справі № 914/2380/24, до яких звернувся місцевий господарський суд у даній справі.

Зокрема, у вказаній постанові, Верховний Суд дійшов висновку, що «…під час дії воєнного стану на ОСББ поширюється заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг, передбачена постановою КМУ від 5 березня 2022 року № 206, оскільки ОСББ є неприбутковою організацією, створеною мешканцями будинку для забезпечення таких мешканців комунальними послугами, а оплата комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців і за тарифами для населення…».

Суд виснував, що ОСББ (як юридична особа, що створена шляхом об`єднання власників квартир, зокрема фізичних осіб, які у розумінні Закону України «Про ринок природного газу» є побутовими споживачами, споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб) є колективним побутовим споживачем.

Подібні за змістом висновки містять в постановах Верховного Суду від 27.05.2025 у справі №916/2778/24, від 06.08.2025 у справі №910/9749/24, а також у постанові від 05.06.2025 у справі №914/1568/24, від 22.01.2025 у справі №916/1071/24, від 09.04.2025 у справі №916/847/24.

У постанові від 16 жовтня 2025 року у справі № 914/2380/24, де відповідача визнано колективним побутовим споживачем, щодо наявності підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, та застосування постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» у відносинах між ОСББ та постачальником «останньої надії» за Типовим договором постачання природного газу, Верховний Суд дійшов таких висновків.

«Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Відповідач згідно з нормами чинного законодавства є юридичною особою, яка утворена шляхом об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, з метою сприяння в отриманні співвласниками багатоквартирного будинку, зокрема, комунальних послуг, які включають в себе і постачання та розподіл природного газу (теплової енергії). При цьому така теплова енергія постачається у багатоквартирний будинок (будинки) виключно для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників будинків.

Відповідач, як юридична особа, що створена шляхом об`єднання власників квартир, зокрема фізичних осіб, які у розумінні Закону України «Про ринок природного газу» є побутовими споживачами, споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем.

Положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 прямо не забороняють нарахування ОСББ, які є юридичними особами, неустойки, 3% річних та інфляційних втрат.

Так, ОСББ є неприбутковою організацією, створеною мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами та оплата таких комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців та за тарифами для населення.

Крім того відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна. Згідно зі статтею 12 вказаного Закону, витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, а також витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

Колегія суддів також враховує правову позицію, викладену у Постанові КГС ВС від 24.10.2025 у справі №910/9507/24.

Так, дана справа стосується вимог ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСББ «П?ята Вежа» про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у листопаді 2021 року, пені за період з 01.01.2022 по 30.06.2022, відсотків річних та інфляційних втрат за період з 01.01.2022 по 30.04.2024.

КГС ВС послався на п.1 Постанови КМУ №206 і зазначив, що «… висновки судів про стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат за період дії воєнного стану в Україні, є передчасними та такими, що не узгоджуються з наведеною постановою уряду.»

Таким чином, у даній справі, заборгованість відповідача перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз» виникла до початку військової агресії, ще у листопаді 2021 року, а пеню, відсотки річних та інфляційні втрати позивач просив стягнути за період з 2022 по 2024 роки, і ВС виснував, що стягнення відповідних сум не узгоджується з відповідною постановою уряду.

У Постанові КГС ВС у справі №910/14748/23 Верховний Суд зауважує, що "Закон України "Про ринок природного газу" не містить визначення таких понять як то "колективний споживач", "колективний побутовий споживач" тощо.

Відповідно до пункту 5 абзацу 11 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 у № 2496 побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Таким чином, відповідач згідно з нормами чинного законодавства є юридичною особою, яка утворена шляхом об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, з метою сприяння в отриманні співвласниками багатоквартирного будинку, зокрема, комунальних послуг, які включають в себе і постачання та розподіл природного газу (теплової енергії). При цьому така теплова енергія постачається у багатоквартирний будинок (будинки) виключно для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників будинків.

Ураховуючи наведене, з огляду на встановлені обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин у своїй сукупності, Верховний Суд зазначає, що відповідач, як юридична особа, що створена шляхом об`єднання власників квартир, зокрема фізичних осіб, які у розумінні Закону України "Про ринок природного газу" є побутовими споживачами, споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем.

Близька за змістом правова позиція щодо правового визначення юридичної особи, що створена шляхом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, за аналогією закону застосовано Верховним Судом у постановах від 30.11.2022 у справі № 916/3837/21, від 22.01.2025 у справі № 916/1071/24, від 27.05.2025 у справі № 916/2778/24, від 05.06.2025 у справі № 914/1568/24, від 16.10.2025 у справі № 914/2380/24, тощо.

Таким чином, у справі, що переглядається, у цьому випадку відповідач задовольняючи потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з позивачем (постачальником "останньої надії" за Типовим договором) фактично виступає колективним побутовим споживачем природного газу для потреб та в інтересах співвласників багатоквартирного будинку.

У цьому випадку під категорію "побутові споживачі" підпадають як окремі фізичні особи, так і об`єднання фізичних осіб, головною метою яких у розумінні Закону України "Про ринок природного газу" є придбавання природного газу з метою використання для власних побутових потреб, зокрема, для опалення своїх квартир (будинків), у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність."

Верховний Суд у постанові від 22.01.2025 у справі №916/1071/24 за позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до Обслуговуючого кооперативу "Дім на Левітана" про стягнення заборгованості з оплати вартості природного газу, зазначив наступне: "Як встановлено судами попередніх інстанцій ОК "Дім на Левітана" є кооперативом, що утворений внаслідок добровільного об`єднання осіб на основі членства для ведення спільної некомерційної господарської діяльності на засадах самоврядування з метою задоволення економічних, соціальних, побутових та інших потреб, пов`язаних з житловими будинками за адресою: Одеська область, Одеський район (колишня назва - Овідіопольський район), с. Лиманка, масив "Радужний", ж/м "Ульянівка", 15/1, 15/2, 15/3, 15/4, шляхом належного утримання, використання, ремонту, експлуатації та обслуговуванні цих будинків.

У означеній постанові суд касаційної інстанції врахував фактичні обставини спору, зокрема, що відповідач відповідно до Статуту здійснює виключно некомерційну господарську діяльність та згідно з нормами чинного законодавства є юридичною особою, яка утворена шляхом об`єднання співвласників багатоквартирних будинків/об`єднанням споживачів, з метою сприяння в отриманні співвласниками багатоквартирного будинку, зокрема, комунальних послуг, які включають в себе і постачання та розподіл природного газу (теплової енергії). При цьому така теплова енергія постачається у багатоквартирний будинок (будинки) виключно для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників будинків та здійснивши аналіз означених вище нормативних актів виснував про те, що: "… законодавством виокремлено певну категорію (групу) споживачів, яким тимчасово затверджуються граничні ціни, за якими постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу, зокрема, серед яких вказані побутові споживачі.

Колегія суддів відзначає, що «….у даному випадку під категорію «побутові споживачі» підпадають як окремі фізичні особи, так і об`єднання фізичних осіб, головною метою яких у розумінні Закону України «Про ринок природного газу" є придбавання природного газу з метою використання для власних побутових потреб, зокрема для опалення своїх квартир (будинків), що не включає професійну та комерційну діяльність».

У постанові ВС від 05.06.2025 №914/1568/24 виснував також наступне: «…у розгляді цієї справи суди також встановили, що відповідно до Статуту відповідач створений власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №7В, що розташований у м. Львові на вул. Залізничній; мета створення, завдання та предмет діяльності відповідача повністю відповідає законодавчо встановленим меті та завданням, які визначені Законом № 2866-ІІІ та Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Тобто, у спірних відносинах із позивачем є колективним побутовим споживачем природного газу, який споживає такий виключно для забезпечення потреб та в інтересах мешканців будинків (фізичних осіб).».

Колегія суддів зазначає, що ЖБК «Академія» надає послуги опалення, водопостачання, утримання будинку та прибудинкової території, компенсації вартості доступу воріт - домофону жителям будинку.

Основним видом діяльності ЖБК «Академія» є КВЕД 81.10. - Комплексне обслуговування об`єктів.

Відповідно до п.1.1. Статуту ЖБК «Академія» - житлово-будівельний кооператив "Академія" (далі за текстом - "Кооператив") організовано з метою задоволення житлових, економічних та інших потреб членів Кооперативу і їхніх родин, а також інших громадян шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку (будинків) за власні засоби кооперативу, за допомогою залучення банківських кредитів і засобів інвесторів, а також для наступної експлуатації, утримання і керування цим будинком ( будинками), та є неприбутковою організацією. Кооператив виконує функції замовника і забудовника житлових будинків, об`єктів соціальнокультурного, спортивно-оздоровчого призначення для задоволення житлових, соціально-побутових потреб його членів, надання житлово-комунальних та інших послуг.

Відповідно до п. 1.3 Статуту Кооператив є некомерційною та неприбутковою організацією - Кооперативом, створеним згідно з Цивільним кодексом, Господарським кодексом України, Законом України "Про кооперацію" та іншими законодавчими актами.

Згідно з ч. 5 ст. 23 Закону України "Про кооперацію" Кооператив створений без мети одержання прибутку.

Пунктом 1.4. Статуту визначено види діяльності Кооперативу: виконання функцій замовника та забудовника багатоквартирного житлового будинку; будівництво багатоквартирного житлового будинку; будівництво об`єктів соціально-культурного призначення; будівництво об`єктів спортивно-оздоровчого призначення; задоволення соціально-побутових потреб членів кооперативу; надання житлово-комунальних послуг, в тому числі особам, які не є членами Кооперативу, у встановленому чинним законодавством порядку та обсягах; утримання та експлуатація багатоквартирного будинку та об`єктів соціально-культурного призначення.

Пунктами 8.4. та 8.5. Статуту визначено, що отримані з визначених цим Статутом джерел доходи Кооперативу спрямовуються на покриття матеріальних і прирівняних до них витрат та витрат на оплату праці найманих працівників, сплату податків і зборів (обов`язкових платежів) до відповідних бюджетів, погашення кредитів; покриття збитків, проведення відрахувань до фондів Кооперативу. Доходи або майно Кооперативу не підлягають розподілу між його засновниками або членами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого засновника або члена Кооперативу, його посадових осіб (крім оплати їхньої праці та відрахувань на соціальні заходи).

Забороняється розподіл доходів або майна Кооперативу між засновниками або членами Кооперативу, працівниками (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членами органів управління, інших пов`язаних з ними осіб.

Відповідно до рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №1715534600098 від 12.01.2017 ЖБК "Академія" було включено до реєстру неприбуткових установ та організацій на підставі пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.

Відповідачем надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, згідно з якою вбачається, що у відповідача відсутнє нерухоме майно (інформаційна довідка 469366062 від 23.03.2026).

Крім цього, відповідачем надано довідку №260324SU15483806 від 24.03.2026 щодо залишку коштів на банківському рахунку відповідача. На дату надання довідки залишок коштів на рахунку № НОМЕР_1 АТ КБ «Приватбанк» становить 451,11 грн. Відповідно до Довідки №12 від 26.03.2026 у ЖБК «Академія» відсутні інші рахунки, окрім вищезазначеного.

Згідно з довідкою відповідача №10 від 09.03.2026 заборгованість за надані житлово комунальні послуги мешканців житлового будинку за адресою: м.Одеса, вул. А. Савельєва, 4 перед ЖБК «АКАДЕМІЯ» станом на 01.03.2026 складає 778 353,20 грн.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022 (Указ затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та триває на момент прийняття судом рішення у цій справі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405 внесено зміни до вказаної постанови № 206, відповідно до яких до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Беручи до уваги наведені приписи:

- до 24.02.2022 пеня, штрафи, інфляційні нарахування та проценти річних нараховувались на заборгованість за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги у повному обсязі;

- з 24.02.2022 по 28.12.2023 - пеню, інфляційні втрати та відсотки нараховувати заборонено;

- з 29.12.2023 - пеня, інфляційні втрати та відсотки річних можуть нараховуватись. Водночас заборону такого нарахування передбачено для населення територіальних громад, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій).

Одеська міська територіальна громада відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 15.07.2025 №1151 з 26.05.2025 належить до переліку територій можливих бойових дій.

Отже, з огляду на наведені нормативно-правові акти та правові висновки Верховного Суду, з 26.05.2025 для колективного побутового споживача, яким є відповідач, передбачено заборону на нарахування пені, інфляційних втрат та відсотків річних.

Позивач заявив до стягнення пеню, інфляційні втрати та суму 3% річних, починаючи з 16.01.2025.

Відповідно до п. 7.2. договору позивач має право на стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Отже, правомірним є нарахування пені та 3 % річних за період з 29.12.2023 по 25.05.2025, а з 26.05.2025 - нарахування відповідних сум є неправомірним.

Здійснивши перерахунки, перевіривши розрахунок відповідача, господарський суд дійшов вірного висновку, що розмір пені, який належить до стягнення, становить 27 712,62 грн.

Окрім того, позивач заявив до стягнення суму інфляційних втрат за період з 01.02.2025 року, натомість, з урахуванням викладеного вище, правомірним є стягнення за період з 01.02.2025 по 25.05.2025.

Здійснивши перерахунки, з урахуванням показників розрахунку відповідача, розмір інфляційних втрат, що належить до стягнення з відповідача становить 10 796,79 грн, розмір 3% річних - 2 709,57 грн.

Щодо зменшення пені на 80%.

Відповідач у відзиві заявив клопотання щодо зменшення розміру пені, інфляційних втрат та відсотків річних, які підлягають стягненню, на 80%. Надалі представником відповідача було заявлено усне клопотання щодо залишення без розгляду відповідної заяви в частині зменшення розміру інфляційних втрат та відсотків річних.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Так, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду у разі, якщо він є таким, що значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання щодо зменшення розміру пені, суд повинен встановити наявність істотної невідповідності між розміром заявленої до стягнення неустойки та наслідками порушення зобов`язання, а також надати оцінку обставинам справи у їх сукупності, зокрема, ступеню виконання зобов`язання, причинам порушення, тривалості прострочення, поведінці сторін, їх майновому стану та іншим обставинам, що мають істотне значення.

При цьому, чинне законодавство не містить вичерпного переліку таких обставин, а відтак питання про зменшення неустойки віднесено до дискреційних повноважень суду, який вирішує його з урахуванням усіх конкретних обставин справи (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20).

Зменшення розміру неустойки є правом, а не обов`язком суду, який, здійснюючи оцінку доказів відповідно до ст.86 ГПК України, визначає наявність підстав для такого зменшення у кожному конкретному випадку.

Водночас, чинним законодавством не встановлено граничного розміру (відсоткового співвідношення) зменшення неустойки, у зв`язку з чим визначення конкретного розміру її зменшення належить до дискреційних повноважень суду.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, реалізуючи право на зменшення неустойки, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін та враховувати, зокрема, ступінь вини боржника, характер порушення, його тривалість, дії боржника щодо належного виконання зобов`язання, а також те, що неустойка має компенсаційний, а не каральний характер (постанови від 31.03.2021 у справі №910/8698/19, від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20, від 05.03.2019 у справі №923/536/18, від 10.04.2019 у справі №905/1005/18).

Так, відповідач є колективним побутовим споживачем, платіжна дисципліна відповідача є безпосередньо пов`язаною із платіжною дисципліною мешканців будинку, які є кінцевими споживачами теплової енергії. Фактичною метою укладання договору, за яким виникла заборгованість відповідача перед позивачем, є забезпечення потреб цивільного населення (в переважній більшості) тепловою енергією.

Отже, можливість розрахунків за вказаним договором безпосередньо залежить від надходження до ЖБК грошових коштів від кінцевих споживачів теплової енергії.

Відповідно до п. 1.1. Статуту ЖБК «Академія» - житлово-будівельний кооператив «Академія» (далі за текстом - «Кооператив») організовано з метою задоволення житлових, економічних та інших потреб членів Кооперативу і їхніх родин, а також інших громадян шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку (будинків) за власні засоби кооперативу, за допомогою залучення банківських кредитів і засобів інвесторів, а також для наступної експлуатації, утримання і керування цим будинком ( будинками), та є неприбутковою організацією. Кооператив виконує функції замовника і забудовника житлових будинків, об`єктів соціально-культурного, спортивно-оздоровчого призначення для задоволення житлових, соціально-побутових потреб його членів, надання житлово-комунальних та інших послуг.

Відповідно до п. 1.3 Статуту Кооператив є некомерційною та неприбутковою організацією - Кооперативом, створеним згідно з Цивільним кодексом, Господарським кодексом України, Законом України «Про кооперацію» та іншими законодавчими актами.

Відповідач довів наявність поточної заборгованості мешканців будинку перед ЖБК «Академія», надав докази того, що юридична особа відповідача має статус неприбутковості.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, обґрунтовано надав оцінку несвоєчасному виконанню умов договору відповідачем, здійснив аналіз ступеню вини останнього та причини, які призвели до виникнення заборгованості.

Колегія суддів також бере до уваги відсутність доказів на підтвердження завдання позивачу збитків або інших негативних наслідків, спричинених порушенням відповідачем умов договору, що свідчить про відсутність істотної невідповідності між розміром заявленої пені та наслідками порушення.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що стягнення пені у повному обсязі призвело б до покладення на відповідача надмірного фінансового навантаження та не відповідало б принципу пропорційності.

Відтак, беручи до уваги, що правомірним, розмір пені, який підлягає стягненню становить 27 712,62 грн, - зменшенню на 80% підлягає саме ця сума. Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 542,52 грн, що становить 20% від 27 712,62 грн.

Колегія суддів зазначає, що пеня є заходом відповідальності за порушення зобов`язання, який має компенсаційний характер, а тому її розмір повинен бути співмірним наслідкам порушення та не перетворюватися на джерело безпідставного збагачення кредитора, у зв`язку з чим місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав для зменшення її розміру до 49%.

Разом з тим, як зазначено Об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22, питання щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки має індивідуальний характер та вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, що обумовлюють таке зменшення.

При цьому, суд, реалізуючи надані йому дискреційні повноваження відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, здійснює оцінку відповідних обставин у їх сукупності за правилами ст.86 ГПК України.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також наголосила, що відсутність законодавчо визначеного переліку обставин, які мають істотне значення для зменшення неустойки, а також неврегульованість розміру (відсоткового співвідношення) такого зменшення свідчить про дискреційний характер відповідних повноважень суду та виключає можливість встановлення єдиних критеріїв чи алгоритму їх застосування.

З огляду на викладене, визначення розміру зменшення неустойки (у тому числі на 70%, 50% чи інший розмір) у кожному випадку залежить від встановлених судом обставин справи та не може розглядатися як універсальне правило для інших правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд від 19.10.2021 у справі № 910/6471/20.

Крім того, доводи скаржника не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки зводяться до вибіркового тлумачення обставин справи та їх оцінки без урахування встановлених судом фактичних даних у їх сукупності. Зокрема, посилання на відсутність збитків, тривалість прострочення виконання зобов`язання та інші наведені обставини самі по собі не виключають можливості зменшення розміру пені, позаяк відповідне питання вирішується судом з урахуванням принципу співмірності та необхідності забезпечення балансу інтересів сторін.

Також безпідставними є доводи скаржника щодо впливу умов воєнного стану на діяльність позивача та зростання нових споживачів, оскільки такі обставини мають загальний характер, стосуються обох сторін правовідносин та не виключають можливості реалізації судом дискреційних повноважень щодо зменшення неустойки. Посилання на значний строк прострочення та непогашення заборгованості також не є визначальними, з огляду на встановлені судом обставини часткового виконання зобов`язання та оцінку поведінки сторін у сукупності.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо зменшення розміру пені, діяв у межах наданих йому дискреційних повноважень, всебічно та повно дослідив обставини справи, надав їм належну правову оцінку з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності, забезпечив баланс інтересів сторін і обґрунтовано визначив співмірний розмір неустойки, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують таких висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не може взяти до уваги посилання позивача в апеляційній скарзі на неправильне застосування судом першої інстанцій норми, закріпленої у статті 551 Цивільного кодексу України, оскільки суд з`ясував обставини, передбачені зазначеною нормою, з урахуванням наявних у справі доказів.

Колегія суддів відзначає що для позивача не матиме негативних наслідків позбавлення його можливості стягнення пені на 80%, наявність збитків та погіршення фінансового становища позивача, ним не доведено, а тому заперечення скаржника проти зменшення розміру пені колегією суддів відхиляється.

Висновки апеляційного господарського суду.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» не спростовують висновків, викладених в рішенні Господарського суду Одеської області від 01.06.2026 у справі № 916/265/26.

Будь-яких інших доводів, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення в порядку статей 277 - 279 ГПК України, скаржником не наведено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2026 по справі № 916/265/26 без задоволення, а оскаржуваного рішення - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 01.06.2026 у справі №916/265/26 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.09.2026.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Принцевська Н.М.