Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №703/5282/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/5282/26

2/703/3093/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Волосовського В.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Козар М.В., звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, з підстав відсутності взаєморозуміння.

Свої вимоги мотивує тим, що 04 лютого 1998 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано шлюб Відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, про що складено відповідний актовий запис №26.

В позові зазначила, що від шлюбу, спільних неповнолітніх дітей не мають.

Позивач стверджує, що шлюбне життя не склалось через різницю поглядів та втрату почуттів, спільне господарство не ведеться. Вважає, що спільне життя та збереження шлюбу неможливі, шлюб існує формально, а тому просить розірвати його. Позов зумовлений тим, що між сторонами не досягнуто взаємної згоди щодо розлучення.

З урахуванням викладеного, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 18 серпня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відповідачу встановлено строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 09 вересня 2026 року, надав суду заяву, в якій просив не стягувати з нього витрати зі сплати судового збору, оскільки він є особою з інвалідністю ІІ групи, на підтвердження чого долучив довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №768539 та пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 .

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, які відповідають правовідносинам, врегульованим нормами СК України щодо припинення шлюбу.

Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 04 лютого 1998 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, актовий запис №26, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 виданим 04 лютого 1998 року.

Після державної реєстрації шлюбу наречена ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».

Доказів наявності у позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 від вказаного шлюбу спільних неповнолітніх дітей матеріали справи не містять та сторонами не надано.

В своєму позові позивач зазначила, що їх шлюб з відповідачем не склався, шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться, примирюватись чи відновлювати подружні стосунки вона наміру не має.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Суд бере до уваги положення ст. 24 СК України, яка визначає однією з основних ознак шлюбу його добровільність, передбачивши, що примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3,4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч.2 ст.104 та ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.

За змістом ч.3 ст.109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї суперечитиме інтересам одного з них.

Як вбачається із п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

У ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зазначено, що "суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права".

Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява №44647\98).

Судом встановлено, що сторони спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, не підтримують шлюбних стосунків. Формальне перебування у шлюбі суперечить їх інтересам.

Так, позивач у своїй позовній заяві зазначає, а відповідач не надав жодних заперечень, що наразі сторони проживають окремо, припинили шлюбні відносини, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Позов зумовлений тим, що між сторонами не досягнуто взаємної згоди щодо розлучення.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що відповідач відзиву на позовну заяву чи заперечень щодо розірвання шлюбу до суду не надав, суд приходить до висновку, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

З врахуванням відсутності клопотання позивача щодо відновлення їй дошлюбного прізвища, після розірвання шлюбу суд залишає їй прізвище « ОСОБА_4 ».

Частиною 2 ст.114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

За змістом ч.1,2 наведеної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до правової позиції ВСУ від 01.03.2017 у справі № 703/686/15-ц з відповідача який є інвалідом ІІ групи, судовий збір не стягується навіть у разі, якщо рішення ухвалено не на його користь.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ч. 6 статті 141 ЦПК України, зокрема якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Судом встановлено, що згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №768539 та пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , відповідач ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи безтерміново.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне судові витрати понесені позивачем зі сплати судового збору компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, відповідно до ст.3, 24, 105, 110, 112, 113 СК України та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) зареєстрований 04 лютого 1998 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, актовий запис №26.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з Держави за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 (двадцять) коп., сплаченого за подання до суду позову згідно платіжної інструкції №8423-0653-8726-0844 від 01 серпня 2026 року.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 .

Головуючий: В. В. Волосовський