Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №703/4887/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4887/26

2/703/2909/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Волосовського В.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з підстав відсутності порозуміння.

Свої вимоги мотивує тим, що 06 травня 2016 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано шлюб Придніпровським районним у місті Черкаси відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про що складено відповідний актовий запис №90.

В позові зазначив, що від шлюбу, спільних неповнолітніх чи малолітніх дітей не мають.

Позивач стверджує, що їх спільне проживання з відповідачем як подружжя припинено з червня 2024 року через протилежні погляди на подружнє життя, спільне господарство не ведеться. Вважає, що спільне життя та збереження шлюбу неможливі, шлюб існує формально, а тому просить розірвати його. Позов зумовлений тим, що між сторонами не досягнуто взаємної згоди щодо розлучення.

З урахуванням викладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 23 липня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відповідачу встановлено строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до суду не подала, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, які відповідають правовідносинам, врегульованим нормами СК України щодо припинення шлюбу.

Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Так, судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 06 травня 2016 року Придніпровським районним у місті Черкаси відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №90, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим 07 травня 2016 року.

Після державної реєстрації шлюбу позивач ОСОБА_3 змінив прізвище на « ОСОБА_4 », в свою чергу відповідач ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».

Доказів наявності у позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 від вказаного шлюбу спільних малолітніх та неповнолітніх дітей матеріали справи не містять та сторонами не надано.

В своєму позові позивач зазначив, що їх шлюб з відповідачем не склався, шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться, примирюватись чи відновлювати подружні стосунки він наміру не має.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Суд бере до уваги положення ст. 24 СК України, яка визначає однією з основних ознак шлюбу його добровільність, передбачивши, що примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3,4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч.2 ст.104 та ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.

За змістом ч.3 ст.109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї суперечитиме інтересам одного з них.

Як вбачається із п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

У ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зазначено, що "суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права".

Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява №44647\98).

Судом встановлено, що сторони спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, не підтримують шлюбних стосунків. Формальне перебування у шлюбі суперечить їх інтересам.

Так, позивач у своїй позовній заяві зазначає, а відповідач не надала жодних заперечень, що наразі сторони проживають окремо, припинили шлюбні відносини, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Позов зумовлений тим, що між сторонами не досягнуто взаємної згоди щодо розлучення.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що відповідач відзиву на позовну заяву чи заперечень щодо розірвання шлюбу до суду не надав, суд приходить до висновку, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи клопотання позивача ОСОБА_1 , після розірвання шлюбу суд відновлює йому дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».

З врахуванням відсутності клопотання відповідача ОСОБА_2 щодо відновлення їй дошлюбного прізвища, після розірвання шлюбу суд залишає їй прізвище « ОСОБА_1 ».

Частиною 2 ст.114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

За змістом ч.1,2 наведеної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що позивач з вимогами щодо розподілу судових витрат не звертався та просив віднести судові витрати на його рахунок, суд вважає за недоцільне на даний час вирішувати питання щодо їх стягнення з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, відповідно до ст.3, 24, 105, 110, 112, 113 СК України та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) зареєстрований 06 травня 2016 року Придніпровським районним у місті Черкаси відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №90.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – відсутній.

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Головуючий: В. В. Волосовський