Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №542/1588/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1588/26

Провадження № 2/542/982/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2026 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі також – позивач, ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 (надалі також – відповідач, ОСОБА_2 ), в якій позивачка просила розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 07 травня 2016 року у Виконавчому комітеті Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, актовий запис № 2. Після розірвання шлюбу просила залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 19).

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідачем вони перебувають у шлюбі, який зареєстрований у Виконавчому комітеті Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, актовий запис № 2 та мають двох малолітніх дітей – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зазначила, що шлюб між нею та відповідачем має формальний характер, оскільки на даний час у них відсутнє порозуміння, любов та повага, які притаманні сім`ї, а тому збереження шлюбу буде суперечити їх спільним інтересам.

Вважала, що заходи примирення подружжя не вплинуть на їх шлюбні відносини та зазначила, що не згодна на примирення.

20 серпня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 22-27), за змістом якого він просив задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме: розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 травня 2016 року Виконавчим комітетом Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (актовий запис № 2), врахувавши заперечення та морально-етичну позицію відповідача щодо недоцільності залишення позивачці після розірвання шлюбу прізвища « ОСОБА_3 », та звільнити його від відшкодування судових витрат по справі на підставі статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», зважаючи на хворобу, 3 групу інвалідності та скрутне матеріальне становище.

В обґрунтування своїх заперечень виклав фактичні обставини та хронологію припинення сімейних відносин та зазначив, що з квітня 2026 року сімейні відносини між сторонами припинені повністю, спільне господарство не ведеться, між сторонами відсутні повага, любов, взаємопідтримка, спроби зберегти сім`ю є недоцільними.

Акцентував увагу на тому, що характер діяльності позивачки під прізвищем « ОСОБА_3 » завдає істотної, об`єктивно відчутної шкоди діловій репутації, честі та гідності всієї родини відповідача, яка дотримується традиційних моральних засад і має повагу в суспільстві.

02 вересня 2026 року від позивачки до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (а.с. 36-38), за змістом якого вона просила задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши, що твердження відповідача, зазначені у відзиві не підтверджені належними доказами. Акцентувала увагу на тому, що відповідно до статті 113 СК України має право і надалі іменуватися прізвищем, яке отримала після шлюбу. Вказала, що підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору немає, оскільки він є особою з інвалідністю лише 3 групи, є працездатним і його скрутне матеріальне становище не доведено.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 21), у прохальній частині відповіді на відзив на позовну заяву просила справу розглянути без її участі (а.с. 38).

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 35), у прохальній частині відзиву на позовну заяву просив здійснювати розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами та поданим відзивом (а.с. 27).

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, зважаючи на надані позивачкою та відповідачем заяви, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що 07 травня 2016 року у Виконавчому комітеті Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис № 2 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

Від спільного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх синів – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наданою до суду копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис про народження № 8 (а.с. 7), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується наданою до суду копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис про народження № 91 (а.с. 10).

Вказуючи на неможливість подальшого спільного життя в якості подружжя, позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Частиною першою статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод визначено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Згідно з частиною 1 статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частини 2 статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Оскільки позивач наполягала на розірванні шлюбу, то відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Враховуючи, що сторони припинили подружні стосунки, спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, сім`я фактично розпалась та її відновлення неможливе, й відповідач проти задоволення позовних вимог заперечень не надав, є підстави для розірвання шлюбу.

Щодо заперечення відповідача на недоцільність залишення позивачці прізвища чоловіка, набутого під час шлюбу, суд зазначає наступне.

У статті 113 Сімейного кодексу України, визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Тобто, право вибору прізвища після розірвання шлюбу належить позивачці та не залежить від згоди чи бажання відповідача.

Враховуючи, що позивачка скористалась правом на вибір прізвища після розірвання шлюбу в порядку статті 113 Сімейного кодексу України, та просила залишити їй прізвище - « ОСОБА_3 », суд залишає їй шлюбне прізвище – « ОСОБА_3 ».

Отже, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідачем до матеріалів справи додано копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу 145/25/1004/В, в якому зазначено, що ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи з 21 серпня 2025 року (а.с. 28-31)

Поряд із цим, суду зазначає, що відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 , як особа з інвалідністю 3 групи, незвільнений від сплати судового збору.

Із наданої відповідачем копії довідки про отримання (неотримання) допомоги від 20 серпня 2026 року № 1484/1600-0214-23 виданої Відділом обслуговування громадян № 11 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління в Полтавській області Пенсійного фонду України, вбачається, що відповідач отримує допомогу як особа з інвалідністю з дитинства й сума нарахованої допомоги за період з 01.08.2025 до 31.07.2026 за винятком аліментів становить 21076 грн 36 коп. (а.с. 32-33).

Поряд з цим відповідач не надав до суду доказів того, що інших видів доходів він взагалі не отримує.

Отже, незважаючи на зазначені у відзиві обставини, відповідачем не надано доказів на підтвердження скрутного майнового стану, який перешкоджає сплаті відповідачем судового збору у встановленому законом розмірі.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем за подачу вказаного позову сплачено судовий збір і суд вирішив позовну заяву задовольнити, то з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331 грн 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 112, 113 СК України та статтями 141, 259, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 07 травня 2016 року у Виконавчому комітеті Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, про що складено актовий запис № 2, – розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки ОСОБА_1 залишити без змін - « ОСОБА_3 ».

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , судовий збір у сумі 1331 грн 20 коп. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва