Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №553/2356/26 — Подільський районний суд міста Полтави

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/2356/26

Провадження № 3/553/513/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16.09.2026м. Полтава

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Фоміна Ю.В., за участю секретаря судового засідання Летюченко В.В., потерпілого ОСОБА_1 , особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №122186 від 05.06.2026 року, 04.06.2026 року близько о 19.00 годин ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 вчинила відносно колишнього чоловіка ОСОБА_1 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у ображанні потерпілого нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_1 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №323749 від 05.06.2026 року, 04.06.2026 року близько о 19.00 годин ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 вчинила відносно колишнього чоловіка ОСОБА_1 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у ображанні нецензурною лайкою у присутності їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №323750 від 05.06.2026 року, 04.06.2026 року близько о 19.00 годин ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 вчинила відносно колишнього чоловіка ОСОБА_1 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у ображанні нецензурною лайкою у присутності свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №122182 від 05.06.2026 року, 04.06.2026 року близько о 19.00 годин ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 вчинила відносно колишнього чоловіка ОСОБА_1 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали у ображанні нецензурною лайкою у присутності їх неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внаслідок чого завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. У зв`язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП, дані матеріали підлягають об`єднанню в одне провадження.

Відповідно до вимог ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до вимог ч.2 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно із п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитиною, яка постраждала від домашнього насильства, є особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Тобто, з огляду на вищезазначене, дитина є постраждалою від домашнього насильства, якщо вона безпосередньо зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Згідно з ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Отже, психологічне насильство це використання переваги, щоб знецінити іншого члена сім`ї, та свідоме ігнорування його, почуттів тих членів сім`ї, які залежні від кривдника. Насильство — свідома поведінка, використання власної переваги й контроль жертви.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 свою вину у вчиненні домашнього насильства відносно колишнього чоловіка ОСОБА_1 не визнала та пояснила, що 04.06.2026 року приблизно о 19.00 год. за її місцем мешкання, де вона проживає разом із чоловіком ОСОБА_6 та трьома неповнолітніми дітьми прийшов її колишній чоловік ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння та влаштував словесний конфлікт, який розпочався з того, що вона заборонила курити в квартирі.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 04.06.2026 року між ним та колишньою дружиною виник побутовий конфлікт, в тому числі і з приводу користування спільним майном. Діти під час конфлікту перебували у іншій кімнаті, не були учасниками конфлікту і взагалі при цьому не були присутні.

Суд, зазначає, що в даному судовому засіданні надається оцінка лише діям особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в межах події, яка сталася 04.06.2026 року та викладена в протоколах про адміністративне правопорушення як вчинення домашнього насильства психологічного характеру з приводу висловлювання особи нецензурною лайкою.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , пояснення потерпілого ОСОБА_1 дослідивши надані документи та матеріали долучені до протоколів про адміністративні правопорушення, суд зазначає, що в судовому засіданні не зібрано достатні та належні докази, які свідчать, що 04.06.2026 року ОСОБА_2 вчинила відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_1 саме домашнє насильство у формі психологічного насильства, оскільки лише сам протокол про адміністративне правопорушення, факт розлучення осіб, наявність спільних дітей та спільного житла, відносно користування яким у власників є спір, не є беззаперечними доказами вчинення домашнього насильства жінкою стосовного свого колишнього подружжя. Будь-яких доказів того, що ОСОБА_2 в присутності дітей умисно, свідомо, з метою завдати шкоди психологічному здоров`ю колишньому чоловіку ОСОБА_1 , або викликати у нього емоційну невпевненість, висловлювала в його адресу образи у нецензурній формі, матеріали справи не містять, в судовому засіданні такі докази не представлені. Суддя зазначає, що ні кожні конфліктні відносити є домашнім насильством.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточний проти України» Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.21 рішення).

У відповідності до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

При таких обставинах, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУАП у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а саме недоведеністю об`єктивної та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 24, 27, 33, 36, 40-1, 173-2 ч.1,2, 283 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративні справи за №553/2356/26 (3/553/513/2026), №553/2359/26 (3/553/516/2026), №553/2361/26 (3/553/518/2026), та №553/2362/26 (3/553/519/2026) про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП об`єднати в одне провадження і присвоїти об`єднаній справі № 553/2356/26, провадження №3/553/513/2026.

Провадження в справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. В. Фоміна