Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №243/2757/26 — Київський районний суд м. Полтави

Суд: Київський районний суд м. Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №243/2757/26

Суддя: Соловйова О. О.

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №243/2757/26

Провадження № 2/552/4627/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді: Соловйової О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Петрової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та заочного розгляду в приміщенні Київського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Полтави перебуває цивільна справа за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» є обласним теплопостачальним підприємством, яке виробляє теплову енергію для забезпечення споживачів послугами з централізованого опалення. Так, здійснюючи свою діяльність, позивач в спірний період надавав ОСОБА_1 теплову енергію у приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в якому розташоване нежитлове приміщення площею 32,20 м кв, а відповідач використовував надану послугу. Власником вищевказаного нежилого вбудованого приміщення є ОСОБА_1 . Оскільки нежитлове приміщення відповідача знаходиться в багатоквартирному будинку, який приєднано до системи централізованого теплопостачання, ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг та на ці відносини поширюється дія Закону України «Про житлово-комунальні послуги». У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної оплати за спожиту теплову енергію у останньої виникла заборгованість перед комунальним підприємством.

Враховуючи викладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію в сумі 75151,88 грн. за період від 01.11.2021 року до 01.01.2026 року, заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 1068,03 грн. за період з 01.10.2020 року до 01.01.2026 року, 3% річних в сумі 12,27 грн. за період з 01.10.2020 р. до 01.02.2022 р., інфляційні втрати в розмірі 53,98 грн. за період з 01.10.2020 р. до 01.02.2022 р., поштові витрати, пов`язані з поштовим відправленням документів у розмірі 45,00 грн., та судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2662,40 грн.

Представник позивача Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у відсутність представника підприємства, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, який не заперечував проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення, направивши за місцем реєстрації відповідача копію рішення суду для відома.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, приходить до таких висновків.

Так, власником та споживачем послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , в якому розташоване нежитлове приміщення площею 32,20 м кв, є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 04.12.2015 року, індексний номер 49057589.

З відповіді Головного управління ДПС у Донецькій області № 1532/5/05-99-12-01-09 від 12.05.2026 року вбачається, що на підставі заяви за формою № 20-ОПП, яка була подана ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Донецькій області 20.05.2021 за № 9131871827, ФОП взято на облік за місцем розташування об`єкта оподаткування за адресою: АДРЕСА_2 , тип об`єкту – кабінет, вид права власності – власність. У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування від 07.06.2021 № 25848633 інформація щодо здійснення підприємницької діяльності в нежитловому приміщенні площею 32,2 кв м за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_1 не значиться.

Згідно довідки директора ВО ОКП «ДТКЕ» ЦППтаКО Вострецової Г.Р від 16 січня 2026 року станом на дату видачі даної довідки жодних звернень споживача ОСОБА_1 , приміщення якої розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , щодо не проведення стягнення з наданням документів відповідно до Постанови КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 № 206 (зі змінами) до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» не надходило.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання з оплати вартості житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії своєчасно не здійснював, у зв`язку із чим, відповідно до наданого позивачем розрахунку має заборгованість за надану теплову енергію в розмірі 75151,88 грн., заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі 1068,03 грн., 3% річних в розмірі 12,27 грн. та інфляційні втрати в розмірі 53,98 грн.

Суд визнає правильним наданий позивачем розрахунок, та таким, який відповідає встановленим законодавством порядку і тарифам, оскільки протилежне відповідачем не доведено і не спростовано.

Статями 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, обов`язком споживача є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а обов`язком виконавця - забезпечення своєчасності надання, безперервності і відповідної якості комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готування та укладання із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надає житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії. Тобто, правовідносини, що виникли між сторонами у справі - це правовідносини між виконавцем послуг та споживачами послуг.

Таким чином, між сторонами існують фактичні правовідносини з надання житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії, а не укладення договору про надання таких послуг не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідачами перед позивачем заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії не погашена. Протягом тривалого часу належних розрахунків відповідачі не ведуть, відповідно, ухиляються від виконання зобов`язань.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Разом з тим, закріплена в пункті 10 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника також покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 по справі № 761/32712/17.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Будь-яких доказів з приводу того, що відповідач відмовлявся від надання вищевказаних послуг, або ці послуги не надавалися або надавалися не в повному обсязі, суду надано не було.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., слід стягнути з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем по справі понесені витрати, пов`язані з поштовим відправленням відповідачу документів у справі на суму 45,00 грн., на підтвердження чого надано фіскальний чек АТ «Укрпошта», тому ці витрати також слід стягнути з відповідача на його користь.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 4, 76-81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 322, 509, 526, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 03337119, за наступними реквізитами: IBAN: НОМЕР_2 , банк – ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», номер рахунка: НОМЕР_3 , код банку 320371) заборгованість за теплову енергію в сумі 75151,88 грн. за період з 01.11.2021 р. до 01.01.2026 р., що рахується по нежитловому приміщенні площею 32,20 м кв за адресою: АДРЕСА_1 ; заборгованість за абонентське обслуговування в сумі 1068,03 грн. за період з 01.10.2020 р. до 01.01.2026 р., що рахується по нежитловому приміщенні площею 32,20 м кв. за адресою: АДРЕСА_1 ; 3% річних в сумі 12,27 грн. за період з 01.10.2020 р. до 01.02.2022 р., інфляційні втрати в сумі 53,98 грн. за період з 01.10.2020 р. до 01.02.2022 р., поштові витрати, пов`язані з відправленням документів відповідачу в сумі 45,00 грн. та судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору в сумі 2662,40 грн., а всього 78993,56 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повний текст рішення суду виготовлений 17.09.2026 року.

Суддя О.О. Соловйова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua