Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №377/726/26 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/726/26

Провадження №2/377/623/26

17 вересня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини, просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісяця на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка в обґрунтування позову зазначила, що вона та відповідач перебувають з 24 жовтня 2023 року в шлюбі, зареєстрованому Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 89. Під час шлюбу в них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є відповідач. Дитина проживає разом із позивачем. Відповідач має стабільний заробіток, працює у ВП «Атомремонтсервіс» НАЕК «Енергоатом», його окреме проживання не звільняє його від обов`язку утримувати дитину, якій повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку обома батьками. Відповідач не має на утриманні інших дітей, має нерухоме майно і транспортний засіб, його стан здоров`я дозволяє йому працювати, тому позивач вважає, що відповідач може сплачували аліменти на утримання спільної дочки в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця ( а.с. 1-3).

Ухвалою судді від 03 серпня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 15 вересня 2026 року (а. с. 16-17).

Позивачка та відповідач у призначене судове засідання 15 вересня 2026 року не з`явились, про дату, час та місце якого повідомлені належним чином. До суду сторони подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивачка підтримала позовні вимоги та просила задовольнити, відповідач визнав позов ( а.с. 22, 24).

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання 15 вересня 2026 року, яким завершується розгляд справи, датою ухвалення судом рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення. Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи суд встановив, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , повторно виданим Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 16 червня 2026 року, копію якого долучено до матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 24 жовтня 2023 року у Славутицькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що 24 жовтня 2023 року складено відповідний актовий запис № 89. Прізвища після державної реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_5 , дружини – ОСОБА_5 (а.с. 4).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народилась дочка ОСОБА_3 , про що Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)17 жовтня 2024 року складено актовий запис № 66 та видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 . Її батьком записаний ОСОБА_2 , матір`ю- ОСОБА_1 ( а.с. 5).

Як вбачається з інформації Михайло-Коцюбинської селищної територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області № 17-02-01-19/28, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 13). Зазначена інформація підтверджується відповіддю № 3119806 від 03.08.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру ( а.с. 14).

Згідно з відповіддю № 3119832 з Єдиного державного демографічного реєстру позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 22.04.2005 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с.15). За вказаною адресою разом із позивачем з 07.11.2024 також зареєстрована дочка сторін - малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2026/01468322 від 25.08.2026 (а. с. 17-18).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що між сторонами виник спір щодо утримання спільної малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції про права дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Як вбачається із змісту статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною першою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів ( частина третя статті 181 СК України).

Як зазначено у частині першій статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: (1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; (2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; (3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; (3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; (3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; (4) інші обставини, що мають істотне значення.

За правилом частини другої цієї статті розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частин першої, другої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У позовній заяві позивач посилається на свою неможливість самостійно забезпечити належний рівень утримання дочки.

Згідно з довідкою №1000-0212-8/103358 від 01.09.2026, виданою сервісним центром відділу обслуговування громадян № 9 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує державну соціальну допомогу при народженні дитини, розмір якої в період з червня по серпень 2026 року становив 860,00 грн щомісяця ( а.с. 29).

З позовної заяви вбачається, що відповідач інших осіб на утриманні не має, стан здоров`я відповідача дозволяє йому працювати. Цих обставин відповідач не заперечував.

Відповідно до довідки № 130 від 12.08.2026, виданої філією «Відокремлений підрозділ» «Атомремонтсервіс» АТ «НАЕК «Енергоатом», ОСОБА_2 працює ізолювальником на гідроізоляції 3 р., його нарахована заробітна плата за період з 01.08.2025 по 01.07.2026 складає 725 083,93 грн, що в середньому становить 60 423,66 грн за місяць, після утримання суми податків, зборів та за виконавчими листами - 511 274,96 грн, що в середньому складає 42 606,25 грн за місяць ( а.с. 27).

Інших доказів на підтвердження майнового стану позивача та відповідача матеріали справи не містять. Доказів щодо стану здоров`я дитини та відповідача суду не надано.

При визначенні розміру аліментів з врахуванням обставин, зазначених у частині першій статті 182 СК України, суд бере до уваги рівність обов`язку обох батьків щодо утримання своєї дитини, нормальний стан здоров`я дитини та відповідача, оскільки доказів іншого суду не надано, матеріальне становище дитини та відповідача, відсутність даних про наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та вважає правильним визначити аліменти на утримання малолітньої дочки сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що забезпечить необхідну участь батька в її утриманні.

Згідно з частиною першою статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини 22 червня 2026 року, що підтверджується штампом Славутицького міського суду Київської області з вхідним номером та датою подання позовної заяви. Тому аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають стягненню з відповідача, починаючи з 22 червня 2026 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в межах сум платежу за один місяць.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір, від сплати якого звільнена позивач на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», в розмірі 1 331,20 гривень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду у межах сум платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись статями 258- 259, 263-265, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 22 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 1 331 гривню 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 17 вересня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич