Суд: Сквирський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №376/1025/26
Суддя: Ловінська С. С.
Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1025/26
Провадження № 2/376/1350/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м.Сквира
Сквирський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Ловінської С.С.,
за участю секретаря судових засідань Кропивлянської С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 87 966,59 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір №014-RO-82-311005432 від 14 січня 2025, підписанням якого Позичальник підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів Банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб. 17.07.2025 АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір відступлення права вимоги №114/2-78F, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь за плату ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №014-RO-82-311005432 укладеним з відповідачем. Відповідно до Реєстру Боржників від 17.09.2025 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-78 F від 17.07.2025, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 87 966,59 грн, з яких: 76 367,96 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 598,63 грн – сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн – сума заборгованості за пенею. Згідно з умовами Заяви-Договору Клієнт зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором. У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-311005432 від 14.01.2025 в розмірі 87 966,59 грн, також понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою судді від 25.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у заяві вказав про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не надавав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Водночас, судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, згідно з вимогами ст.ст. 274-279 ЦПК України.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.
Судом встановлено, що 14.01.2025 між Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» № 014-RO-82-311005432 та отримав платіжну карту (а.с.16 зворот -17).
Згідно додатку до заяви від 14.01.2025 про акцепт Публічної Пропозиції/Угоди №СМDРІ -64182 від 20.11.2018, заяви-договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-311005432 (а.с.17 зворот - 18) 14.01.2025 АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 погоджено істотні та інші умови договору, зокрема: поточний ліміт, строк кредиту та проценти за кредитом; додаткові умови кредитування (п.3 Заяви). Вище зазначена заява 14.01.2025 підписана відповідачем електронним підписом: 166963.
Згідно пунктів 3.1- 3.4. договору, мета кредиту для власних особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника в розмірі 78 800,00 грн, строк кредиту - 48 місяців, з 14.01.2025 з (дата надання Кредиту) по 14.01.2029 (дата останнього щомісячного ануїтетного платежу, визначена Графіком).
Строк користування Кредитом не може бути змінений Банком в односторонньому порядку і може бути змінений лише за згодою Сторін шляхом укладання додаткової угоди до цієї Заяви-Договору, або в порядку та на умовах, передбачених цією Заявою – Договором.
Проценти за користування кредитом: процентна ставка фіксована і становить 36,00% річних (може бути змінена в порядку та на умовах згідно підпункту 2.4.1. пункту 2.4. Заяви-Договору). Денна процентна ставка — 0,06%. Проценти у разі неповернення клієнтом Кредиту в останній день строку кредиту: процентна ставка фіксована і становить 36,00% річних. Дата сплати Щомісячного ануїтетного платежу — 14 числа кожного календарного місяця згідно Графіка.
Згідно підпункту 2.6.5. договору, банк має право достроково стягувати заборгованість за Кредитом, нараховані проценти за користуванням Кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання Клієнтом умов Заяви-Договору, інших договорів, що забезпечують погашення Кредиту.
Тобто сторонами договору узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Також судом встановлено, що між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту, що містить інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахувань побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядку повернення кредиту, тощо. Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором – 166963 (а.с.12-13).
Випискою по рахунку за період з 14.01.2025 по 17.09.2025, підтверджується факт отримання кредитних коштів в розмірі 78800,00 грн за договором № 014-RO-82-311005432 та користування ними (а.с.26-27).
Як встановлено судом із розрахунку заборгованості по картковому кредиту, у зв`язку із порушенням умов кредитного договору № 014-RO-82-311005432 від 14.01.2025 станом на 17.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 за номером карткового рахунку НОМЕР_1 перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» становить 87 966,59 грн, що складається із заборгованості за кредитом – 76 367,96 грн; заборгованість за процентами – 11 598,63 грн (а.с.28).
17.07.2025 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-78 F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передало (відступило) за плату, а ТОВ ФК «ЄАПБ» прийняло належні первісному кредиторові права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників (а.с.30-34).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №114/2-78F ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014-RO-82-311005432 від 14.01.2025 на суму 87 966,59 грн, з яких 76 367,96 – сума заборгованості за основною сумою боргу по кредиту та 11 598,63 грн – сума заборгогваності за відсотками (а.с.37).
Згідно з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 014-RO-82-311005432 від 14.01.2025 за період з 17.09.2025 по 28.02.2026 станом на 28.02.2026, сформованим ТОВ «ФК «ЄАПБ», заборгованість ОСОБА_1 становить 87 966,59 грн, що складається із заборгованості за основною сумою боргу – 76 367,96 грн (у тому числі прострочена заборгованість за кредитом – 4 329,06 грн); суми заборгованості за відсотками – 11 598,63 грн (а.с.29).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин першої і другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Щодо форми укладеного договору суд вважає за доцільне звернути увагу, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до пункту 6 частини першої електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини восьмої у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відтак суд робить висновок, що кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання спірного правочину.
Вказаний висновок суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, провадження № 61-20799св19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, провадження № 61-18967св20, від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20, провадження № 61-2904св21, від 12 червня 2023 року у справі № 263/3470/20.
Відповідно до положень статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з положеннями частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Відповідно до частин першої та третьої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».
Відтак навіть за умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги від позивача, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані у кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог статті 516 ЦК України.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 вказаного Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частина перша статті 612 цього ж Кодексу передбачає, що б оржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено у ході розгляду справи та підтверджено наявними у справі доказами, відповідач згідно укладеного договору отримав у користування кредитні кошти, водночас кредитні кошти та нараховані суми процентів своєчасно та у повному обсязі не повернув, чим порушив взяті на себе зобов`язання.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
В силу зазначеного вище саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення кредитного договору та прострочення позичальником виконання зобов`язань, факт набуття ним права грошової вимоги до відповідача за спірним договором, а на відповідача - обов`язок довести належне виконання договірних зобов`язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, та використовував їх.. Зазначене свідчить, що ОСОБА_1 своїми діями погодився на отримання та користування кредитними коштами, наданими йому позивачем.
Розрахунок заборгованості не заперечений, належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача про наявність заборгованості та її розмір, суду не надано.
Отже, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем, суд дійшов висновку про підтвердження факту того, що заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-311005432 від 14.01.2025 становить 87 966,59 грн.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК Українитаст. 4 Закону України "Про судовий збір"з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн понесених судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.10,12,81,258,263-265,268, 280-282, 284 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-311005432 від 14.01.2025 у розмірі 87 966,59 грн (вісімдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят шість гривень 59 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) понесених судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, вул. Лісова, буд.2, м.Бровари, Броварський район, Київська область.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя С.С.Ловінська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua