Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №368/1231/26 — Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1231/26

Провадження № 2/368/1269/26

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"15" вересня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Назаренко А.І.

з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

позивач просить суд визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , та визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме того, що вони є онука та баба, обґрунтовуючи позов наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, а саме квартира за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є онукою померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та спадкоємицею її майна за законом першої черги за правом - представлення.

Батько позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був сином ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до відкриття спадщини, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13.03.2026 року.

Інших спадкоємців після ОСОБА_2 , крім позивача, не залишилося, оскільки інших дітей та онуків у неї не було.

Для оформлення спадщини після ОСОБА_2 , позивач звернулася до державного нотаріуса Кагарлицької державної нотаріальної контори Грачової Л.І.

Листом від 06.05.2026 р. №177/01-16 державний нотаріус Кагарлицької державної нотаріальної контори Грачова Л.І. повідомила позивача, що спадкова справа після ОСОБА_2 не відкривалася. Нотаріус роз`яснила позивачу, що нею було пропущено строк для подачі заяви про прийняття спадщини, а тому для вирішення даного питання необхідно звернутися до суду.

Таким чином, у позивача виникла необхідність у визначенні їй додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини за рішенням суду.

Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 Цивільного кодексу України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, мас подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Необхідно зазначити, що позивач не мала умислу на пропуск строку для прийняття спадщини після ОСОБА_2 .

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.09.2025 року №3231-7002301673. Позивач разом зі своєю бабусею ОСОБА_2 тимчасово проживала у Вінницькій області у зв`язку з воєнними діями у м. Костянтинівка Донецької області.

Перебуваючи у складних умовах вимушеного переселення, позивач не мала можливості своєчасно звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Після переїзду до міста Кагарлик Київської області, позивач звернулася до Кагарлицької державної нотаріальної контори, де державний нотаріус Грачова Л.І. рекомендувала позивачу звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, що підтверджується відповідним листом від 06.05.2026 року №177/01-16.

Таким чином, позивач вважає, що строк на прийняття спадщини ОСОБА_2 був пропущений нею з поважних причин та позивачу може бути визначено додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за рішенням суду.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Виходячи з наведеного, зважаючи на те, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини ОСОБА_2 з поважних причин - у зв`язку із вимушеним переселенням та складними обставинами воєнного часу, наявні усі підстави для задоволення даного позову та визначення позивачу додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Крім того, в актовому записі про народження батька позивача ОСОБА_3 невірно зазначено ім`я матері, тобто бабусі позивача, а саме зазначено ОСОБА_2 , а згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про становлення фактів, що мають юридичне значення» відповідно до п. 1 ст. 216 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Отже, оскільки встановлення юридичного факту родинних відносин потрібен позивачу для реалізації її спадкових прав та в інший спосіб реалізувати ці права неможливо, то є всі передумови для задоволення даної заяви та встановлення факту родинних відносин між позивачем та ОСОБА_2 , а саме того, що вони є онука та баба.

Підтвердженням вказаного факту, є документи додані до позовної заяви.

Тобто, якби не було б збройної агресії російської федерації, то позивач разом із бабусею ОСОБА_2 не вимушені були залишити місце свого проживання та вимушено переміститись до іншого місця проживання, що за відсутності збройної агресії рф та нормальних умов проживання (без зміни місця проживання) не призвело б до пропуску позивачем строку на прийняття спадщини.

Отже, на думку позивача, оскільки захист її прав та пропуск строку на прийняття спадщини стався через збройну агресію російської федерації, дана позовна заява може бути підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області на підставі ч. 17 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України.

Представник відповідача в особі Костянтинівської міської ради Краматорського району Донецької області в судове засідання не з`явився, будучи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку судової повістки, причини неявки в суд не повідомив, а тому суд вважає, що представник відповідача в засідання суду не з`явився без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши позивача, яка не заперечувала винесення заочного рішення та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно з ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за Заповітом або за Законом.

Відповідно до вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у Заповіті. У разі відсутності Заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови в її прийнятті спадкоємцями за Заповітом, а також у разі не охоплення Заповітом усієї спадщини право на спадкування за Законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дружківського міського управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниця Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина по заповіту до складу якої входить: квартира за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є онукою померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та спадкоємицею її майна за законом першої черги за правом - представлення.

Батько позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був сином ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до відкриття спадщини, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13.03.2026 року.

Інших спадкоємців після ОСОБА_2 , крім позивача, не залишилося, оскільки інших дітей та онуків у неї не було.

Для оформлення спадщини після ОСОБА_2 , позивач звернулася до державного нотаріуса Кагарлицької державної нотаріальної контори Грачової Л.І.

Листом від 06.05.2026 р. №177/01-16 державний нотаріус Кагарлицької державної нотаріальної контори Грачова Л.І. повідомила позивача, що спадкова справа після ОСОБА_2 не відкривалася. Нотаріус роз`яснила позивачу, що нею було пропущено строк для подачі заяви про прийняття спадщини, а тому для вирішення даного питання необхідно звернутися до суду.

Згідно з ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, становленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що звертатися з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини мають право спадкоємці за заповітом чи за законом, а суд при вирішенні цього питання повинен перевіряти поважність причин його пропуску.

У відповідності до вимог ст. ст. 76, 81 ЦПК України «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи».

В обґрунтування поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, який згідно частині 1 статті 1270 ЦК України встановлюється у шість місяців та починається з дня відкриття спадщини, позивач зазначає, що не мав можливості подати у встановлений Законом строк заяву про прийняття спадщини, оскільки позивач у зв`язку із агресією рф змушена змінити місце проживання, а також, що на утриманні знаходяться троє дітей, які в цей період хворіли.

У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про практику у справах про спадкування» п.24 (абзаци 1, 2, 6) особа, яка не прийняла спадщину в установлений Законом строк, може звернутися з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникає з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за Заповітом і за Законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 681/203/17-ц, зазначив, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що Держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».

Приймаючи до уваги той факт, що позивачем надано суду докази, які б свідчили про поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Позивачу необхідно встановити факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 .

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про становлення фактів, що мають юридичне значення» відповідно до п. 1 ст.273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

У паспорті спадкодавець зазначено як ОСОБА_2 , і у свідоцтві про смерть – ОСОБА_2 , а у державному реєстрі актів цивільного стану, матір`ю батька позивача зазначено як ОСОБА_2 .

На підставі вивчених судом матеріалів справи, з`ясованих обставин справи, які досліджені доказами, суд встановив, що встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не суперечить закону та направлене на захист інтересів та прав позивача у справі.

Тобто, суд вважає, що позивач довела та підтвердила належними доказами обставини викладені у позовній заяві, за таких обставин, можливо встановити родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме, що вони є баба та онука.

На підставі викладеного та керуючись ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівської міської ради Краматорського району Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: що вони є онука та баба.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 17.09.2026 р.

Суддя І.І. Шевченко