Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №363/2138/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"17" вересня 2026 р. Справа № 363/2138/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

02 квітня 2026 року до суду для розгляду надійшла позовна заява Товариства з обмеж02 квітня 2026 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 803 грн 40 коп. та судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.11.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-10748291 на суму 2 000 грн.Відповідачка не виконала умов договору щодо порядку повернення запозичених коштів, у зв`язку з чим допустила порушення взятих на себе зобов`язань та виникла заборгованість у розмірі 3 803 грн 40 коп., з яких: 2 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 883 грн 60 коп. - заборгованість за процентами, 319 грн 80 коп. - заборгованість за комісією, 600 грн - заборгованість за штрафами.

Процесуальні дії та рішення у справі.

25 травня 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано матеріали від АТ КБ «ПриватБанк».

03 липня 2026 року на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані матеріали.

07 квітня 2026 року на адресу суду від відповідачки надійшли заперечення на позов, у яких зазначено, що вона не погоджується з вимогами ТОВ «МАКС КРЕДИТ» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-10742956, оскільки на даний час не працює та не має доходу, на її утриманні перебуває неповнолітня дитина, а всі наявні кошти спрямовуються на забезпечення її потреб. У зв`язку з цим відповідачка зазначила, що не має можливості виконати вимоги позивача в повному обсязі, та просила відмовити у задоволенні позову або надати розстрочку чи відстрочку виконання рішення.

03 вересня 2026 року протокольною ухвалою вирішено проводити розгляд справи за відсутності відповідачки в заочному порядку на підставі документів та доказів, наявних у матеріалах справи.

Позиції учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом направлення судових повідомлень на адресу її реєстрації, що підтверджується поштовими відправленнями з відміткою про повернення «вручено за довір. особі/члену сім`ї», реєстром вихідної кореспонденції Вишгородського районного суду Київської області та трекінгом поштових відправлень АТ «Укрпошта».

Жодних заяв чи клопотань до суду відповідачка не подавала, свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18, поштові відправлення, які повернулися з відміткою поштового відділення про причину повернення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», можуть вважатися належно врученими за умови, що їх було направлено на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб), чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адресу для листування.

Відповідно до частини першої статті 280, статті 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причини неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи, що одночасно існують умови щодо належного повідомлення відповідачки про дату, час і місце судового засідання, її неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, неподання відзиву та відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що всі сторони у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, беручи до уваги наявність клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, а також відсутність клопотань відповідачки про відкладення судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

20 листопада 2025 року між відповідачкою та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» укладено договір № 00-10748291 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Згідно з пунктами 1.2–1.7.1 кредитного договору сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає 2 000 (дві тисячі) гривень. Тип кредиту — кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення кредиту — споживчі потреби.

Строк дії кредитної лінії (строк кредитування) становить 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування — 15 листопада 2026 року, відповідно до умов пункту 3.7 цього договору.

Розрахунковий платіжний період за цим договором становить 15 днів. Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів у періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного розрахункового платіжного періоду, тобто 05 грудня 2025 року та кожного 15-го дня після цієї дати протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування).

Дата повернення кредиту, періодичні дати платежів та дата сплати комісії (якщо умовами договору передбачено сплату комісії одним платежем) зазначаються у графіку платежів, який міститься в додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною.

У разі якщо позичальник виконав зобов`язання зі сплати процентів та належної до оплати комісії/частини комісії згідно з графіком платежів не пізніше наступного дня за днем періодичної дати платежу, він вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо сплати відповідного платежу належним чином.

Тип процентної ставки — фіксована.

Стандартна процентна ставка складає 0,94 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом та застосовується в межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, за винятком періоду, протягом якого позичальник має право на використання зниженої процентної ставки.

Знижена процентна ставка становить 0,42 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, надається позичальнику як заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною пунктом 1.4 цього договору.

Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дати видачі кредиту).

У разі здійснення позичальником платежу не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною пунктом 1.4 цього договору, до позичальника як учасника програми лояльності застосовується індивідуальна знижка (знижена процентна ставка) на стандартну процентну ставку, розмір якої зазначено в пункті 1.5.2 цього договору.

У випадку невиконання позичальником умов для отримання кредитодавцем індивідуальної знижки (застосування зниженої процентної ставки) користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою, зазначеною в пункті 1.5.1 цього договору.

Позичальник погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання ним права на отримання знижки нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою. При цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати в бік погіршення для позичальника, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Застосування зниженої процентної ставки є проявом лояльності кредитодавця до позичальника та правом кредитодавця, передбаченим умовами програми лояльності, затвердженої та оприлюдненої кредитодавцем на його вебсайті.

У разі невиконання позичальником умови програми лояльності щодо отримання знижки, тобто несплати позичальником платежу у встановленому графіком платежів розмірі, розрахованому за зниженою процентною ставкою, не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною пунктом 1.4 цього договору, позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за стандартною процентною ставкою, встановленою пунктом 1.5.1 цього договору.

Кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту в розмірі 20,00 % від суми кредиту, що складає 400 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього договору.

Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки з урахуванням комісії (у разі її наявності) дорівнює 1,00 %.

Відповідно до пунктів 2.10, 3.5 кредитного договору кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту — 20 листопада 2025 року. Сума кредиту перераховується кредитодавцем у розмірі 2 000 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Нарахування комісії здійснюється одноразово в момент укладення договору.

ТОВ «МАКС КРЕДИТ» на виконання умов договору № 00-10742956 від 20.11.2025 року виконало свої зобов`язання, зокрема передало ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 2 000 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок НОМЕР_2 , зазначений у договорі, що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» від 20.11.2025 року та листом АТ КБ «ПриватБанк» про зарахування коштів у розмірі 2 000 грн за період з 23.05.2025 по 25.05.2026.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 11.03.2026 року заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 3 803 грн 40 коп., з яких: 2 000 грн — сума заборгованості за основним зобов`язанням, 883 грн 60 коп. — сума заборгованості за нарахованими процентами, 319 грн 80 коп. — сума заборгованості за нарахованою комісією, 600 грн — заборгованість за штрафами.

Застосовані норми права.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з частинами дванадцятою та тринадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 530, 1050 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, а тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошовими коштами.

Згідно з частиною першою статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор — прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг, а також проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Мотиви та висновки суду.

Враховуючи положення статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд, у свою чергу, оцінює надані докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, а також взаємозв`язку доказів у їх сукупності для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.

Відповідно до статей 12 та 13 ЦПК України сторони мають рівні процесуальні права, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених нею вимог.

Судом встановлено, що 20 листопада 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії, за яким позивач надав кредитні кошти, а відповідачка користувалася ними відповідно до умов договору. Проте відповідачка не виконала належним чином свої зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Загальний розмір заборгованості, нарахованої на момент звернення до суду, становить 3 803 грн 40 коп., з яких: 2 000 грн — заборгованість за тілом кредиту, 883 грн 60 коп. — заборгованість за процентами, 319 грн 80 коп. — заборгованість за комісією, 600 грн — заборгованість за штрафами.

Позивач на підставі наданих суду доказів підтвердив свої вимоги щодо стягнення заборгованості.

Разом із тим 17.03.2022 року набрав чинності Закон України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18.

Відповідно до зазначеної норми у період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за договором кредиту (позики) звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані починаючи з 24.02.2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України застосовуються до правовідносин, що виникають із договорів позики та кредитних договорів, за якими позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновідомим є те, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки 3 203 грн 40 коп., що складаються з: 2 000 грн — заборгованість за кредитом, 883 грн 60 коп. — заборгованість за процентами, 319 грн 80 коп. — заборгованість за комісією.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжним дорученням № 3407 від 01.04.2026 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Судом встановлено, що позовні вимоги заявлені на суму 3 803 грн 40 коп., з яких підлягають задоволенню вимоги на суму 3 203 грн 40 коп., що становить 84,22 % від загального розміру позовних вимог.

Враховуючи наведене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 242 грн 27 коп. (2 662,40 грн х 84,22 %). Інша частина судового збору покладається на позивача як на сторону, позовні вимоги якої задоволено частково.

Щодо розстрочення виконання рішення.

Пунктом 2 частини сьомої статті 265 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності в резолютивній частині рішення зазначається про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Наведені положення процесуального законодавства не містять окремо визначених підстав для розстрочення виконання рішення суду.

Згідно з частиною дев`ятою статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого — виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

ЦПК України врегульовано вирішення питань про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду статтею 435 ЦПК України, у зв`язку з чим на підставі частини дев`ятої статті 10 ЦПК України суд вважає за необхідне застосувати положення цієї статті для вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду у цій справі.

Відповідно до частини третьої статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини четвертої статті 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи — тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною п`ятою статті 435 ЦПК України передбачено, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не можуть перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування статті 435 ЦПК України та статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання щодо розстрочення виконання рішення суду, суд враховує, що відповідачка у поданих до суду запереченнях просила, зокрема, розстрочити виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.

На обґрунтування заявленого клопотання відповідачка зазначила, що на даний час не працює, постійного доходу не має, на її утриманні перебуває неповнолітня дитина, а наявні кошти витрачаються на забезпечення її основних потреб та потреб дитини. У зв`язку з наведеними обставинами відповідачка зазначила, що не має можливості одноразово сплатити визначену судом суму заборгованості, та просила надати можливість виконати рішення суду шляхом сплати заборгованості частинами.

Зазначені обставини суд враховує під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення, оскільки відповідно до частини третьої статті 435 ЦПК України підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим, а відповідно до частини четвертої цієї статті під час вирішення такого питання суд, зокрема, враховує матеріальний стан фізичної особи.

Суд бере до уваги, що відповідачка не має роботи та інших постійних доходів, при цьому має на утриманні неповнолітню дитину, що об`єктивно ускладнює можливість одноразового виконання рішення суду в повному обсязі.

Водночас розстрочення виконання рішення не звільняє відповідачку від обов`язку виконати рішення суду, а лише визначає інший порядок його виконання з урахуванням її матеріального становища та обставин, що істотно ускладнюють одноразову сплату присудженої суми.

З огляду на наведене, враховуючи матеріальний стан відповідачки, наявність на її утриманні неповнолітньої дитини, відсутність роботи та інших постійних доходів, а також необхідність забезпечення балансу інтересів сторін, суд доходить висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 203 грн 40 коп. строком на чотири місяці шляхом сплати рівними частинами щомісяця.

Керуючись статтями 258, 263–265, 268, 279, 280, 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 203 грн 40 коп., а також судовий збір у розмірі 2 242 грн 27 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення суду в частині стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» загальної суми заборгованості за договором №00-10748291 від 20.11.2025 року, розстрочивши загальну суму заборгованості у розмірі 3 203 грн 40 коп. на 4 (чотири) місяці рівними частинами по 800 грн грн 85 коп., починаючи з першого числа місяця, що наступає за місяцем набрання рішенням суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ», код ЄДРПОУ 42806643, юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, літ. А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Олійник С.В.