Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №359/7833/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/7833/26

Провадження № 3/359/2770/2026

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 вересня 202 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши в судовому засіданні, за участі особи, яка притягуються до адміністративної відповідальності та свідка ОСОБА_1 , адміністративний матеріал, що надійшли від Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 ,-

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707151, 30.06.2026 о 17 год. 05 хв. в с. Аремівка, вул. Гетьмана Івана Сулими, 33, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_2 при зміні напрямку руху не переконалась що це буде безпечно, в наслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_3 який рухався в попутному напрямку. Під час ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними, чим порушила п. 10.1. України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не визнала та пояснила, що 30.06.2026, сталося ДТП в с. Артемівка, вона хала по вільній лівій полосі дороги . дана дорога була без роздільної полоси. Так як по правій стороні дороги були вибоїни. За нею їхав автомобіль автомобілем «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_3 і раптом даний автомобіль сильно засигналив. Вона включила поворот в право та звернула на полосу дороги в право. В ей час водій який їхав за нею пішов на її випередження з правової сторони і вдарив її в праву сторону автомобіля. ДТП сталося з вини водія автомобіля «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_3 . Просила провадження відносно неї по справі закрити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1 пояснив: він перебував на передньому сидінні автомобіля, яким керувала ОСОБА_2 . Вони їхали по основній дорозі із-за ям по праві стороні дороги. Почув «гудок» щоб ОСОБА_2 уступила дорогу автомобілю в попутному напрямку. ОСОБА_2 почала перестроюватись увімкнувши сигнал повороту праворуч, однак інший водій не очікував і теж поїхав праворуч обганяючи їх. Після чого сталось ДТП.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, ознайомившись з матеріалами справи, встановив, що вина ОСОБА_2 у порушенні вимог Правил дорожнього руху України, не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, судом не встановлений, виходячи з наступного.

За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи. Підлягають з`ясуванню питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Рішення по справі приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283-284 КУпАП. В постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними про особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.

У відповідності до наданих пояснень ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_1 , дійсно, вбачається, що ОСОБА_2 включила сигнал повороту в право та мала намір перестроїтися, для того щоб пропустити автомобіль який подав сигнал уступити дорого.

За змістом положень п.10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

У зв`язку з вищевказаним, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а звинувачення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707151 від 30.06.2026 року є необґрунтованими, оскільки, на думку суду відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт порушення саме п. 10.1 ПДР України.

З дослідженої в судовому засіданні схеми місця ДТП, яка приєднана до матеріалів справи, місця зіткнення транспортних засобів на дорозі, характеру та локалізації пошкоджень на транспортних засобів вбачається, що дорожньо транспортна пригода сталась не з вини водія ОСОБА_2 .

Встановлено, що відомості викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 707151 від 30.06.2026 р., суперечать фактичним обставинам справи, а тому даний протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , складений лейтенантом поліції ВРПП Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області Бурмас В.В., без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_2 ознак правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Таким чином, даний протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім доказом його вини.

Інших обставин в протоколі та матеріалах справи не відображено, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях особи порушень правил дорожнього руху, про які вказано в протоколі.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у порушенні вимог п.10.1. ПДР України, що призвело до зіткнення транспортних засобів та їх пошкоджень не доведена належними та допустимими доказами, а тому суд не має підстав для визнання особи винуватої.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Будь які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді адміністративного позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення суд тлумачить на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України. У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

З огляду на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення нею адміністративного правопорушення, визначеного ст. 124 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично з наведених вище обставин.

Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП слід закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 124, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 251, 280, 283-285 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ___________________.

Суддя С.М. Вознюк