Суд: Баришівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №355/1177/25
Суддя: Чехов С. І.
Справа № 355/1177/25
Провадження № 2/355/69/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської області
в складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Котенко Л.О.
представника позивача ОСОБА_1
ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка цивільну справу за позовною заявою представника позивача адвоката Кузьменко Валерія Олексійовича, позивача ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Баришівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Дарницької районної державної адміністрації міста Києва про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку участі батька у вихованні дитини.
ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся представник позивача адвокат Кузьменко В.О. з позовною заявою у якій просить зобов`язати ОСОБА_6 не чинити позивачу ОСОБА_4 перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та у його вихованні. Визначити позивачу ОСОБА_4 порядок участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання батька без присутності матері у такі періоди встановивши наступний графік:
-Перший, третій тижні, щомісяця з п`ятниці після закінчення навчань відвідування сином дошкільного навчального закладу-садок, та/або загальноосвітнього навчального закладу, а також спортивних секцій і додаткових гуртків тощо, обов`язковим урахуванням графіку занять і тренувань, в тому числі додаткових, які припадають на вказані дні і до 19 годин неділі. За попереднім погодженням з матір`ю, батько може привозити сина в понеділок вранці одразу до навчальних закладів;
-Щороку у літній період та другий тиждень червня кожного календарного року, з 09 годин 15 липня до 20.00 годин 15 серпня.
-Щороку у період зимових канікул, починаючи з першого дня канікул з 09 годин згідно розкладу освітнього навчального процесу, з можливістю виїзду на відпочинок та оздоровлення сина поза межами місяця проживання батька, з можливістю відвідування близьких родичів зі сторони батька (баби, діда, тощо) інших місяць за бажанням дитини, з обов`язковим повідомленням матері про місце його перебування та зобов`язанням повернути сина за місцем проживання матері не пізніше 9 годин 05 січня відповідно.
-Щороку на наступний після Дня народження день надавати батькові можливість забирати дитину для спільного святкування дня народження сина- ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 (з можливою участю інших осіб) а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10 годин по 20 год. За попереднім погодженням з матір`ю, батьком особисто може приймати участь у святкуванні дня народження сина та привітати його за місцем їх проживання з матір`ю.
Батьку - ОСОБА_4 визначити право необмеженого спілкування з сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто, засобами: телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв`язку (Viber, Skype тощо);
Батьку - ОСОБА_4 визначити право відвідувати сина за місцем його проживання або лікування, у разі його хвороби, зокрема у разі якщо це не припадає на день зустрічі з батьком.
Свої позовні вимоги представник позивача адвокат Кузьменко В.О. обґрунтував тим, що позивач ОСОБА_4 перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_8 , який був зареєстровано 02 лютого 2020 року Баришівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) актовий запис №08. 08 листопада 2023 року рішення Баришівського районного суду Київської області шлюб між сторонами було розірвано. За рішенням суду колишня дружина змінила прізвище « ОСОБА_9 » на дошлюбне « ОСОБА_10 ». Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати з матір`ю. Позивач ОСОБА_4 не позбавлений батьківських прав і бажає брати активну участь у вихованні сина, спілкуватись з ним, підтримувати емоційний та психологічний зв`язок. Відповідачка безпідставно перешкоджає позивачу бачитися з дитиною, відмовляє у спілкуванні, не відповідає на повідомлення, що суперечить інтересам дитини та порушує батьківські права, систематично чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з сином, зокрема: не дозволяє йому бачиться з сином, відмовляється узгоджувати графік його побачення з сином, не дає змоги телефонувати або спілкуватися з дитиною через відеозв`язок, ігнорує його прохання та повідомлення щодо участі у виховані дитини. Надає дитині суб`єктивну або викривлену інформацію про нього, що в свою чергу шкодить батьківсько-дитячому зв`язку, при відсутності конфліктних ситуацій з його боку безпідставно обмежує доступ до дитини, що свідчить про зловживання батьківськими правами з боку відповідачки. Він вважає, що дії колишньої дружини спрямовані на те, щоб не допустити за будь-яких обставин спілкування сина з ним на ґрунті неприязних відносин до нього та обмежити його права як батька приймати участь у вихованні сина. Усі його спроби врегулювати ситуацію мирно результатів не дали. Він не одноразово звертався до відповідачки з проханням про зустріч з дитиною, проте вона відмовляє без поважних причин, або ігнорує звернення. Такі дії негативно впливають на психоемоційний стан дитини, перешкоджають формуванню здорового батьківсько-дитячого зв`язку. З питання встановлення йому графіку побачень з дитиною він звертався до апарату виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Баришівської селищної ради з відповідною заявою. З відповіді служби у справах дітей та сім`ї Баришівської селищної ради було зазначено, що з колишньою дружиною проведено телефонну розмову де остання стверджує, що вона не проти його спілкування з сином. Однак дана інформація не відповідає дійсності, оскільки відповідачка продовжує безпідставно перешкоджати йому бачитися з дитиною, відмовляє у спілкуванні, не відповідає на повідомлення. З таких підстав він змушений звернутися до суду.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 07 липня 2025 року було задоволено заяву позивача ОСОБА_4 про усунення перешкоди у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку участі батька у виховані дитини. Був встановлений тимчасовий графік побачень для спілкування позивача ОСОБА_4 з його малолітнім сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .(а.с. 172-173)
Позивач ОСОБА_4 до судового засідання не з`явився, однак передав свої повноваження представникам адвокатам Лук`яновій Н.М. та Ігнат`євій В.В .
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги позивача підтримала, просила їх задовольнити та пояснила, що необхідно встановити запропонований графік спілкування позивача з сином. Встановлення цього графіку є предметом відновлення прав позивача як батька на спілкування та виховання малолітнього сина. Батько має рівні права у вихованні дитини та спілкування з нею, незалежно від того, чи перебувають батьки дитини в шлюбі. Відповідачка уклала шлюб з іншим чоловіком, проживає окремо і бажає максимально відсторонити батька дитини від самої дитини. Позиція відповідачки про те, що батько не надав доказів, що дитина може залишатись з ним на ночівлю спростовується актом обстеження умов проживання позивача, де в будинку мається 5 кімнат, житлова площа 240 кв.м і житло утримується в доброму санітарному гігієнічному стані. Для дитини виділена окрема кімната, де є ліжко для сну, шафа для одягу, місце для ігор та багато іграшок. Для дитини створені всі умови для життя, розвитку та відпочинку. Графік побачення з дитиною в суботу не є перешкодою для відвідування дитиною спортивної секції, батько дитини висловився щодо зобов`язання возити дитину на картинг по суботах, коли дитина буде у батька. Батько дитини може привезти дитину на секцію, потім забрати. Жодних перешкод у цьому немає. Відносно позиції відповідачки про відсутність психо-емоційного зв`язку та контакту з батьком, слід прийти до відома, що відповідачка сама змінила місце проживання, не повідомив позивача про адресу проживання, зміну прізвища, позивач дізнався про це у відзиві на позовну заяву, наданому до суду. Створення штучних перешкод у спілкуванні позивача з сином, максимально відсторонив батька від дитини, що стало підставою звернення з позовом до суду. З висновку органу опіки та піклування слід, що позивач вважає доцільним визначити участь батька у вихованні сина за запропонованим графіком друга та четверта субота та неділя місяця з 10 години до 18 години без присутності матері дитини; святкові дні та державні свята за домовленістю між батьками; день народження батька 21 грудня з 10 годин до 18 годин; необмежене спілкування з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного зв`язку. Позивач не погоджується в повній мірі з таким графіком, він не передбачає ночівлю дитини у батька та відповідно в умовах військового стану(зокрема) навантажує дитину необхідністю їздити з Києва до Борисполя та назад два дні підряд, що може становити додаткову небезпеку. Відповідачка також вказує на неможливість задоволення вимог про те, що батько міг привозити дитину в понеділок вранці одразу до навчальних закладів, посилається зокрема на відстань між містом Бориспіль та містом Київ. Відповідачкою було зазначено, що підвіз дитини до шкільного навчального закладу спричинить раннє пробудження дитини, а також посилається на безпекові чинники-укриття. Це корелюється з позицією позивача у потребі залишити дитину на ночівлю в належних умовах, а не возити рано вранці або ввечері втомленого з одного міста в інше. Батько дитини може попіклуватись про свого сина в повній мірі. Стосовно укриття, то вони маються в м. Борисполі і вони не менш надійніші ніж паркінг. В будинку також облаштоване місце, де можна безпечно перебувати під час тривоги. Запропонований органом опіки графік не враховує період літньої відпустки та можливості проведення часу з батьком у даний період. Ця рекомендація обмежує не лише право батька, а й право дитини проводити час зі своїм батьком безперервно, відпочивати, встановлювати тісний психоемоційний контакт щодо якого категорично заперечує мати дитини, це може в подальшому становити відторгнення дитиною батька. Причин для обмеження спілкування позивача з сином не існує.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача просила їх задовольнити у повному обсязі, послалась на обставини, які викладені у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_5 до судового засідання не з`явилась, передала свої повноваження адвокату Осадчій Н.О..
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, оскільки не розуміє частину їхнього змісту, позивач інтерпретує позовні вимоги на свій розсуд, які є нелогічними, некоректними, неточними в позовних вимогах допущено помилки, що унеможливлює їх виконання. Позивачем не надано жодних доказів існування перешкод у спілкуванні з дитиною, зокрема звернення до відповідача, правоохоронних органів тощо, а лише його твердження. Відповідачка не проти спілкування сина з батьком була ініціатором зустрічей. Вона проживає у м. Києві і в неї немає можливості возити дитину до батька на зустрічі. Позивач ініціює перед судом штучний спір. Згідно тверджень відповідачки вона неодноразово зверталась до позивача щодо примирення та укладення мирової угоди у нотаріуса з метою встановлення часу та умов побачень батька з дитиною, проте позивач постійно відмовлявся та ухилявся від мирного врегулювання участі батька у спілкуванні з дитиною з метою помсти через розлучення, вчинення тиску на відповідачку, створення перепон та дискомфорту в її новому житті. Відповідачка просила у позивача надати дозвіл на зміну прізвища спільної дитини, оскільки це значно спрощує документальне оформлення в різних галузях щодо родинних зв`язків матері та дитини, зокрема для зручності перетину кордону України, освітніх процесів тощо. Відповідач категорично заперечує запропоновай позивачем порядок участі у спілкуванні та вихованні дитини за місцем проживання батька без присутності матері зважаючи на таке: у дитини відсутній психо-емоційний зв`язок та контакт з батьком через малий вік та окреме проживання. Постійні тривоги та обстріли території України наявність укриття має бути пріоритетним значенням для забезпечення життя та здоров`я дитини. За місце проживання відповідачки маються укриття такі як паркінг, бомбосховище-станція метро. Відповідачка постійно ходить з дитиною в укриття під час тривоги. Позивач проживає на значній відстані від міста проживання відповідачки з дитиною, має матір з вадами зору та є інвалідом І групи. В будинку та прилеглій території відсутнє будь-яке укриття. Позивачу буде не ефективно та проблематично забезпечити безпеку своєї матері та дитині під час повітряних тривог та обстрілів України. Окрім цього, у вихідні дні у дитині наявні заняття у гуртках з плавання, з картингу за індивідуальним графіком недалеко від місця проживання дитини. Вимоги позивача «За попереднім погодженням з матір`ю, батько може привозити сина в понеділок вранці одразу до навчальних закладів» не підлягає задоволенню, оскільки відсутній контроль виконання такої вимоги та через значну віддаленість між м. Бориспіль та м. Київ підвіз дитину до дошкільного навчального закладу спричинятиме раннє пробудження дитини. Також відповідач не погоджується на тривале перебування дитини у позивача у літній період, оскільки у дитини відсутній психо-емоційний зв`язок та контакт з батьком у літній період дитина має відвідувати дошкільний навчальний заклад, а також спортивні секції і додаткові гуртки. Дитина відвідує приватний дитячий садочок в якому відсутні канікули відповідачка не розуміє де та як позивач планує проводити відпочинок з дитиною та його оздоровлення поза межами місця проживання батька, враховуючи, що він не має власного доходу для тривалих відпусток, не працює. Відповідачка не погоджується з спільним святкуванням з позивачем за місцем її проживання з дитиною, оскільки сторони мають інші родини. Відповідачка вважає неможливим установити порядок участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина без присутності матері у перший, третій тижні щомісяця у п`ятницю з 18 годин до 21 годин 30 хвилин та в неділю з 10 годин до 18 годин з обов`язковим урахуванням графіку занять і тренувань в тому числі додаткових, які припадають на вказані дні.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог від служби у справах дітей та сім`ї Баришівської селищної ради Броварського району Київської області до судового засідання не з`явилась, просила розглядати справу за її відсутністю.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог від служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації до судового засідання не з`явився, однак було повідомлено про можливість розгляду справи за його відсутністю просила винести рішення з максимальними урахуванням інтересів дитини.
Судом був отриманий висновок про визначення участі батька ОСОБА_4 у вихованні дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в якому було запропоновано графік спілкування з дитиною після спілкування з стороною позивача та відповідачкою з якого слід, що друга та четверта субота та неділя місяця з 10годин до 18 годин без присутності матері дитини; святкові дні та державні свята за домовленістю між батьками; день народження батька дитини ІНФОРМАЦІЯ_4 з 10 годин до 18 годин; необмежене спілкування з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного зв`язку.(а.с.204-205)
Представником відповідача ОСОБА_3 був наданий відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги були визнані частково, просила визначити позивачу ОСОБА_4 порядок участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина, ОСОБА_7 за місцем проживання батька без присутності матері з можливістю відвідування інших місці за бажанням дитини, з обов`язковим повідомленням матері про місце його перебування, встановивши графік, а саме: перший, третій тижні щомісяця у п`ятницю з 18 до 21 години 30 хвилин та неділю з 10 годин до 18 годин з обов`язковим урахуванням графіку занять і тренувань, в тому числі додаткових, які припадають на вказані дні. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог позивачу ОСОБА_4 ..
Свій відзив обґрунтувала тим, що вимоги позивача є такими, що є безпідставними та необґрунтованими, факти викладені в позовній заяві не відповідають фактичним обставинам справи, а тому є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, а лише частково враховуючи наступне:
Між сторонами відсутній предмет спору. Відповідачка позовні вимоги не визнає частково, оскільки взагалі не розуміє частини їхнього змісту, позивач інтерпретує позовні вимоги на свій розсуд, які є нелогічними, некоректними, неточними. Позивачем не надано жодних доказів існування перешкод у спілкуванні з дитиною, зокрема, звернення до відповідача, правоохоронних органів тощо, а лише його твердження. Долучений позивачем лист від 05 червня 2025 року №32/01-26 Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Баришівської селищної ради підтверджує відсутність спору, в якому зазначено, що відповідачка не проти спілкування сина з батьком, навіть була ініціатором цих зустрічей, проте наразі проживає з дитиною в місті Києві та не має можливості возити дитину до батька на зустрічі. Таким чином позивачем ініціюється перед судом штучний спір в задоволенні якого слід відмовити. Зі слів відповідачки вона неодноразово зверталася до позивача щодо примирення та укладення мирової угоди у нотаріуса з метою встановлення часу та умов побачення батька з дитиною ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , проте позивач постійно відмовлявся та ухилявся від мирного врегулювання участі батька у спілкуванні з дитиною з метою помсти через розлучення, вчинення тиску на відповідачку створення перепон та дискомфорту в її новому житті. Позивач визначає позовні вимоги «про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні» та «про визнання способів участі одного з батьків у вихованні дитини». Проте це різні позовні вимоги та їх не слід ототожнювати . По друге: щодо позовних вимог про порядок участі позивача у спілкуванні та вихованні малолітнього сина. У відповідача є своє бачення щодо побачень батька з дитиною і категорично заперечує запропонований позивачем порядок участі у спілкуванні та вихованні дитини за місцем проживання батька без присутності матері зважаючи на таке: Відповідач не погоджується на ночівлі дитини у позивача з урахуванням наступного. На початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України відповідач разом з дитиною виїхала за кордон. В подальшому сторони припинили сімейне життя та 08 листопада 2023 року рішенням Баришівського районного суду Київської області шлюб було розірвано. На той час дитині було 2 роки, вона проживає з матір`ю. Наразі ОСОБА_7 лише 4 роки 5 місяців при цьому у дитини відсутній психо-емоційний зв`язок та контакт з батьком через малий вік та окреме проживання. Тому залишати дитину на ночівлю в іншому місті та будинку без матері не можливо. Наразі через постійні тривоги та обстріли території України наявність укриття має бути пріоритетним значенням для забезпечення життя та здоров`я дитини. Відповідачка постійно ходить з дитиною в укриття під час тривоги. Позивач проживає на значній відстані від місця проживання дитини у місті Бориспіль у будинку своєї матері, яка має вади зору та є інвалідом 1 групи в даному будинку та на прилеглій території відсутнє будь яке укриття. Враховуючи це, вважає, що позивачу буде не ефективно та проблематично забезпечити безпеку і своєї матері, і дитині під час повітряних тривог та обстрілів України. Позивачем не було доведено наявність кімнати у будинку його матері для дитини, її метраж, наповнення, умов проживання для ночівлі тощо. Складений акт депутатом Бориспільської міської ради Ганушем А.О., який долучений позивачем до справи має порушення відсутні необхідні данні для справи: житлова площа, умови проживання, матеріальний стан санітарно-гігієнічний стан тощо, без зазначення сусідів (зі слів яких зазначено дані в акті). Окрім цього у вихідні дні у дитини наявні заняття у гуртках з плавання, з картингу за індивідуальним графіком недалеко від місця проживання дитини. По суботах дитина близько 4-5 годин займається картингом, вартість одного заняття становить 3500 гривень, яке сплачується відповідачкою, заздалегідь придбаний відповідачкою автомобіль для картингу вартує 5000 доларів США. Відповідачка вкладає ці кошти в розвиток дитини самостійно без допомоги позивача, а тому забирати дитину з цих занять не є рентабельним для відповідача та шкодить підтримці спортивної дисципліни для дитини. Відповідач вважає неможливим установити порядок участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_7 без участі матері у перший, третій тижні щомісячно у п`ятницю з 18 годин до 21годин 30 хвилин та в неділю з 10 годин до 18 годин з обов`язковим урахуванням графіку занять і тренувань в тому числі додаткових, які припадають на вказані дні. Вимога позивача «За попереднім погодженням з матір`ю, батько може привозити сина в понеділок вранці одразу до навчальних закладів» не підлягає задоволенню, оскільки відсутній контроль виконання такої вимоги та через значну відстань між містом Бориспіль та містом Київ підвіз дитини до дошкільного навчального закладу спричинятиме раннє пробудження дитини. відповідач не погоджується на тривале перебування дитини у позивача у літній період, оскільки у дитини відсутній психо-емоційний зв`язок та контакт з батьком, навіть у літній період дитина має відвідувати дошкільний навчальний заклад, а також спортивні секції і додаткові гуртки. Дитина відвідує приватний дитячий садочок «Мандрик» в ЖК «Ріверо Стоун», оплату за відвідування та харчування в якому сплачує відповідачка при цьому не вимагаючи коштів від позивача на утримання спільної дитини. А тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. У дитині відсутні зимові канікули як такі. Відповідачка не розуміє де та як позивач планує проводити відпочинок (відпустку) з дитиною та його оздоровлення поза межами місця проживання батька, враховуючи, що він не має власного доходу для тривалих відпусток, не працює. Вимога про перебування дитини з батьком з 9 години першого дня зимових канікул та не пізніше 9 годин 05 січня, фактично позбавляє матір на святкування (зустріч) Нового року з дитиною до її повноліття. Щодо вимоги «з можливістю відвідування дитиною близьких родичів зі сторони батька (баби та діда, тощо)» Слід зазначити, що дитина має можливість спілкуватися з батьками позивача, оскільки позивач проживає разом з бабою онука. Предметом судового розгляду не є вимоги бабусі, дідуся, інших родичів на визначення способів спілкування та виховання онука, а тому в цій частині позовні вимоги, задоволенню взагалі не підлягають. Вимогу «щороку на наступний після дня народження день, надавати батькові можливість забирати дитину для спільного святкування дня народження сина з можливістю участю інших осіб а саме з 25 лютого з 10 годин по 20 годин.» «За попереднім погодженням з матір`ю, батько особисто може приймати участь у святкуванні дня народження сина та привітати його за місцем їх провадження з матір`ю». В цій частині позовні вимоги просить відмовити з тих підстав, що відповідачка не погоджується за спільне святкування з позивачем за місцем її проживання з дитиною, оскільки сторони мають інші родини. Оскільки дані вимоги є не коректними. Позивачем не надано доказів, які б підтверджували можливість утримання спільної дитини на час її перебування у позивача та можливість виїзду на відпочинок та оздоровлення. Зі слів відповідачки позивач взагалі не сплачує аліментів на утримання дитини, інколи надає дрібні кошти для дитини, які бере у своєї матері. Позивачем не надано доказів щодо належних умов для проживання дитини на час перебування у батька. (а.с.111-125)
Вислухав пояснення представників позивача, представника відповідачки, були досліджені докази надані сторонами.
З боку позивача було надано:
Копію паспорта з якого слід, що позивач ОСОБА_4 є громадянином України.(а.с.10-11)
Копію картки платника податків позивача, де має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .(а.с.12)
Копію закордонного паспорта малолітнього ОСОБА_7 з якого слід, що він є громадянином України.(а.с.22)
Копію закордонного паспорта ОСОБА_8 з якого слід, що вона є громадянкою України.(а.с.24-25)
Копію картки платника податків відповідачки, де мається реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .(а.с.26)
Копію свідоцтва про шлюб з якого слід, що ОСОБА_4 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб 02 лютого 2020 року актова запис №08.Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_9 , дружини ОСОБА_9 .(а.с.13)
Копію свідоцтва про народження з якого слід, що ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .(а.с.14)
Цифрова копія документів від 06 травня 2025 року, Актовий запис про народження ОСОБА_7 з якої слід, що батьками його є ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .(а.с.17-18)
Копію рішення від 08 листопада 2023 року Баришівського районного суду Київської області з якого слід, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 розірвано.(а.с.15-16)
Копію заяви позивача ОСОБА_4 до апарату виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Баришівської селищної ради про проведення профілактичної бесіди з матір`ю дитини щодо недопустимого перешкоджання у спілкуванні батька з дитиною. Встановлення чіткого графіку побачень із дитиною, виходячи з його інтересів та віку. (а.с.19-21)
Копію довідки від 16 травня 2025 року від заступника головного лікаря з ЕТН Баришівської БЛ Морозова з якої слід, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.(а.с.30)
Копію довідки від 16 травня 2025 року від заступника головного лікаря з ЕТН Баришівської БЛ Морозова з якої слід, що ОСОБА_4 до лікаря-психіатра не звертався.(а.с.31)
Копію акта обстеження житлово-побутових умов депутатом Бориспільської міської ради ОСОБА_12 обстеження житлово-побутових умов громадянина ОСОБА_4 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 .Було встановлено, що ОСОБА_4 проживає у приватному будинку, кількість кімнат 5, загальною площею 210 кв.м. .Будинок належить ОСОБА_13 . Умови проживання задовільні. Наявна земельна ділянка 8 соток. В будинку проживають: ОСОБА_4 , 1994 року народження, ОСОБА_13 , 1967 року народження, мати заявника.(а.с.32)
Копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого слід, що позивач ОСОБА_4 є підприємцем.(а.с.33-34)
Копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого є ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .(а.с.35)
Копію свідоцтва про укладення шлюбу з якого слід, що ОСОБА_14 та ОСОБА_13 зареєстрували шлюб 18 лютого 1995 року у відділі реєстрації актів громадського стану Баришівського району Київської області актова запис №06, після укладення шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_9 дружини ОСОБА_9 .(а.с.42)
Копію свідоцтва про розірвання шлюбу з якого слід, що ОСОБА_14 та ОСОБА_15 розірвали шлюб 20 травня 2003 року, актовий запис №40.Після розірвання шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_9 , жінки ОСОБА_16 .(а.с.43)
Копію свідоцтва про одруження ОСОБА_14 та ОСОБА_13 від 22 травня 2004 року актова запис № 30 який зареєстровано Баришівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрайонного управління Міністерства юстиції (м. Київ) виданий 17 травня 2025 року. (а.с.44)
Копію розпорядження від 30 березня 2015 року Баришівської районної державної адміністрації Київської області з якого слід, що ОСОБА_4 було призначено піклувальником над матір`ю ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , довічно.(а.с.36-37)
З копії довідки до Акту огляду МСЕК серія КИО-1 №0413547 з якої слід, що ОСОБА_13 1967 року народження має групу інвалідності - перша, підгрупа «Б» з 16 липня 2014 року. Причина інвалідності загальне захворювання, інвалід по зору, довічно.(а.с.38-39)
Копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 з якого слід, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є пенсіонером по інвалідності 1 групи, загальне захворювання довічно. Дата видачі 30 липня 2014 року.(а.с.40-41)
Копію Державного Акту на право володіння земельною ділянкою ОСОБА_13 , з якої слід, що згідно договору дарування від 19 серпня 2004 року №432 має земельну ділянку площею 0,0809 га, яка розташована АДРЕСА_2 цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд.(а.с.45-46)
Копію Витягу з Державного реєстру речових прав та нерухомого мана про реєстрацію права власності з якого слід, що ОСОБА_13 має земельну ділянку згідно договору дарування від 19 серпня 2004 року № 432 кадастровій номер 3210500000:13:006:0021, площею 0.08 га(а.с.47-48)
Копію витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів слід, що ОСОБА_17 подарувала ОСОБА_13 земельну ділянку площею 0,080 га місто Бориспіль, Київська область земельну ділянку № НОМЕР_4 .(а.с.49)
Копію Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно з якого слід, що ОСОБА_13 належить згідно договору дарування 1/1частка домоволодіння будинка в АДРЕСА_2 .(а.с.50)
Копію рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області від 14 липня 2014 року №453 про надання поштової адреси земельній ділянці та житловому будинку , що належить ОСОБА_13 (а.с.51)
Копію листа начальника служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області Марини Павленко слід, що була проведена бесіда з ОСОБА_5 яка повідомила, що не проти зустрічі сина з позивачем ОСОБА_4 , однак немає можливості його возити з міста Києва до селища Баришівка вважає, що необхідно домовленість. (а.с.54-55)
Скріншот з мобільного телефону НОМЕР_5 ім`я користувача @ НОМЕР_6 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_8 (26 років), про себе 3Д-візуалізатор інтер`єрів instaqram: ІНФОРМАЦІЯ_10. Групи «Хата» . «Матір мого сина» 1 липня 11:54. Дослівно «Привіт, готую відповідь на судову скаргу і на цьому етапі готова все урегулювати без судової тяганини. Це нікому не потрібно, мені тим паче. Пропоную тобі два варіанти вирішення цього питання раз і назавжди: Варіант перший: такі мої умови-ти забираєш заяву і закриваємо судовий спір. В нотаріуса підписуємо мирний договір про час і умови спілкування, а ти взамін даєш дозвіл на зміну прізвища ОСОБА_18 . Я готова піти на поступки лише за таких умов, для мене це важливо. Варіант другий: у п`ятницю я підписую договір з адвокатом про початок співпраці і наступні два роки та гарантовано не бачиш ОСОБА_18 ! Я подаю на аліменти і повір, я зроблю так, що ти і той мінімум плати ти будеш не спроможний! Обіцяю, ти пошкодуєш, що взагалі зі мною колись зв`язався, а за ОСОБА_18 сам забудеш розгрібаючи всі проблеми. І поки я цим питання займаюся сама, не просячи допомоги ОСОБА_27-даю тобі ці два варіанта і два дні на роздуми! Чекаю відповіді, час пішов» 12:11.(а.с.71-72)
З боку відповідачки були надані докази:
Копія паспорта з якого слід, що ОСОБА_5 є громадянкою України.(а.с.126-127)
Копія картки платника податків з якого слід, що ОСОБА_5 має реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2 .(а.с.128)
Копію свідоцтва про шлюб з якого слід, що ОСОБА_19 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб 08 серпня 2024 року, актовий запис №1282 у Печерському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_20 , дружини ОСОБА_20 .(а.с.129)
Копію платіжної інструкції з якої слід, що ОСОБА_11 перерахувала 6670 гривень, плату за харчування ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ФОП. 02 липня 2025 року. (а.с.135)
Копію платіжної інструкції з якої слід, що ОСОБА_11 перерахувала НОМЕР_7 гривень ОСОБА_23 ФОП як плата за ОСОБА_21 . 02 липня 2025 року.(а.с.136)
Копію Акту про підтвердження фактичного проживання осіб з якого слід, що комісією у складі: бухгалтера ТОВ «УК «Юкрейніан сіті сервіс» Вільцанюк А.І. заступника директора ТОВ «УК «Юкрейніан сіті сервіс» Реденського О.О., юриста ТОВ «УК «Юкрейніан сіті сервіс» Білик М.В. була встановлено, що ОСОБА_5 та малолітній ОСОБА_7 проживають в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .Сплата за житло-комунальні послуги здійснюється в повному обсязі.(а.с.137)
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог від служби у справах дітей та сім`ї Баришівської селищної ради Броварського району Київської області надали копію Акту №138 від 24 липня 2025 року про обстеження житлово-побутових умов за адресою АДРЕСА_4 на підставі ухвали Баришівського районного суду Київської області від 06 червня 2025 року стосовно місця проживання малолітнього ОСОБА_7 та ОСОБА_5 встановлено, що в обстеженому будинку мається кімната тимчасового перебування онука в дідуся та бабусі, створені належні умови для проживання, розвитку та відпочинку онука .(а.с.151)
З боку представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації було надано копію Акту обстеження умов проживання громадянина ОСОБА_24 від 13 листопада 2025 року за №241 з якого слід, що комісія у складі начальника відділу соціально-правової роботи ОСОБА_25 та головного спеціаліста відділу соціально-правової роботи ОСОБА_26 на підставі листа служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 06 листопада 2025 року обстежили житлово-побутові умови за адресою АДРЕСА_1 , де проживають ОСОБА_13 власниця будинку, зареєстрована, проживає, інвалід 1 групи. ОСОБА_4 син не зареєстрований (реєстрація АДРЕСА_4 , проживає, ФОП « ОСОБА_9 ». Висновок: ОСОБА_4 проживає у приватному будинку. Помешкання складається з 5 кімнат, для дитини виділена окрема кімната, де є ліжко для сина, шафа для одягу, місце для ігор та багато іграшок. Для дитини створені належні умови для життя, розвитку та відпочинку.(а.с.242)
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 4 ЦПК України слід, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
За ч.1,ч.2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до ч.1 ст. 18, ч.1 ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно із ч.8, ч.9,ч.10 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
За ч.2 ст.1 СК України метою регулювання сімейних відносин є зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ч.4 ст. 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.
Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, рішенням у справі «М.С. v. Ukraine» від 11 липня 2017 року (заява №2091/13) Європейський суд з прав людини, установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.
При цьому Європейський суд з прав людини зазначав, що наразі існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення (Neulingerand Shuruk v. Switzerland, заява № 41615/07, п. 135, ECHR 2010).
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Hunt v. Ukraine, заява №31111/04, п. 54, ECHR, 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, в якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у як найкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Mamchur v. Ukraine, заява №10383/09, п. 100, ECHR, 16 липня 2015 року).
Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до частини першої ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У ст. 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. І таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Отже, батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Як слід з ч.8 ст.7 СК України визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини.
Відповідно до ч.2 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
За ст.142 СК України крім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків у тому числі, й на рівне виховання батьками.
Згідно з ч.4, ч.5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до ч.6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини
Згідно із висновком Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 у справі №61-6769св19 будь-хто із батьків може звернутися до органу опіки та піклування для визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. У разі наявності спору про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, зокрема, якщо орган опіки та піклування не визначив способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, не виключається вирішення такого спору в судовому порядку незалежно від того, хто з батьків звертається з позовом (той, хто проживає з дитиною, чи той, хто проживає окремо) і визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, що є ефективним способом захисту та не суперечить закону.
Між сторонами по справі - батьками малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , існує спір щодо участі батька у вихованні дитини, який не вдалося вирішити у позасудовому порядку.
Вимоги відповідачки ОСОБА_5 , які нею були запропоновані позивачу ОСОБА_4 виконати її умови пов`язані з зміною прізвища дитини а вразі невиконання втягування його у довгострокові судові процеси, де він не зможе платити за них і він пошкодує, що в загалі з нею має зв`язок, зміна місця проживання з неповідомленням адреси проживання відповідачки з дитиною є перешкодою у спілкуванні з сином. Вимоги відповідачки для позивача стало не здійсненим.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «Хант проти України», № 31111/04, § 54).
З запропонований графік спілкування позивача з своїм сином відповідає інтересам дитини а також укріпитьпсихо-емоційний зв`язок за такими контактами з батьком, що створює можливість для адекватного зв`язку між батьком і дитиною, має сприяти підтриманню родинних зв`язків та гармонійному розвитку дитини за присутності в її житті обох батьків.
Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Представник позивача у своїх позовних вимогах не просив стягнути з відповідачки понесені судові витрати по сплаті судового збору під час подання позову до суду, з таких підстав означене питання не розглядалося.
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 229, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст.7, 19, 142, 153, 155, 157, 159 СК України,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву представника позивача адвоката Кузьменко Валерія Олексійовича, позивача ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Баришівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Дарницької районної державної адміністрації міста Києва про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку участі батька у вихованні дитини, задовольнити.
Зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 не чинити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перешкод у спілкуванні з сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та у його вихованні.
Визначити позивачу ОСОБА_4 порядок участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання батька без присутності матері у такі періоди встановивши наступний графік:
-Перший, третій тижні щомісяця з п`ятниці після закінчення навчань відвідування сином дошкільного навчального закладу-садок, та/або загальноосвітнього навчального закладу, а також спортивних секцій і додаткових гуртків тощо, обов`язковим урахуванням графіку занять і тренувань, в тому числі додаткових, які припадають на вказані дні і до 19 годин неділі. За попереднім погодженням з матір`ю, батько може привозити сина в понеділок вранці одразу до навчальних закладів.
-Щороку у літній період та другий тиждень червня кожного календарного року, з 09 годин 15 липня до 20.00 годин 15 серпня.
-Щороку у період зимових канікул, починаючи з першого дня канікул з 09 годин згідно розкладу освітнього навчального процесу, з можливістю виїзду на відпочинок та оздоровлення сина поза межами місяця проживання батька, з можливістю відвідування близьких родичів зі сторони батька (баби, діда, тощо) інших місяць за бажанням дитини, з обов`язковим повідомленням матері про місце його перебування та зобов`язанням повернути сина за місцем проживання матері не пізніше 9 годин 05 січня відповідно.
-Щороку на наступний після дня народження день надавати батькові можливість забирати дитину для спільного святкування дня народження сина- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з можливою участю інших осіб), а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10 годин по 20 год. За попереднім погодженням з матір`ю, батьком особисто може приймати участь у святкуванні дня народження сина та привітати його за місцем їх проживання з матір`ю.
Батьку - ОСОБА_4 визначити право необмеженого спілкування з сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 особисто, засобами: телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв`язку (Viber, Skype тощо);
Батьку - ОСОБА_4 визначити право відвідувати сина за місцем його проживання або лікування, у разі його хвороби, зокрема у разі якщо це не припадає на день зустрічі з батьком.
Ухвалу від 07 липня 2025 року Баришівського районного суду Київської області про забезпечення позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку участі батька у вихованні дитини з встановленням графіку побачень для спілкування позивача ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 з його малолітнім сином ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити в силі до набрання рішення у справі законної сили.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua