Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №296/11426/25 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11426/25

2/296/1744/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"19" лютого 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Анциборенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Дзендзеловської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до суду з позовною заявою, в якій зазначив, що 11.01.2022 між Акціонерним товариством «Мегабанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір.

Позивач наголосив на ряді укладених договорів щодо переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від 11.01.2022, зокрема між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» від 03.09.2024, між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та позивачем від 27.12.2024.

Сторона вказує, що внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань з боку відповідача виникла заборгованість в сумі 15960,71 грн., з яких: 6061,87 грн. заборгованість за основним боргом, 9898,84 грн. заборгованість за відсотками.

Звертаючи увагу на нормативне врегулювання правовідносин, заснованих на договорі кредиту, вказуючи на ухилення позичальника від взятих на себе зобов`язань з повернення отриманої суми кредиту та нарахованих відсотків, представник позивача просить стягнути суму заборгованості та відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та професійної правничої допомоги у розмірі 11 200,00 грн.

Ухвалою суду від 11.11.2025 по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином. Від представника позивача адвоката Журавльова С.Г. надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність (а.с. 135) .

Відповідач в судові засідання 20.01.2026 та 19.02.2026 не з`явилася, заперечень проти позову не надала. При цьому, була належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Повістку-повідомлення, судом направлено відповідачу за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Згідно відомостей "Укрпошти" поштове відправлення не було вручене під час доставки 11.01.2026 та 13.02.2026, причина невручення : "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 123, 134).

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 760/25978/13-ц/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Отже вважається, що відповідач повідомлений про день, час та місце розгляду справи саме 13.02.2026.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті

Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що 11.01.2022 між Акціонерним товариством «Мегабанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом складання відповідачем заяви-договору про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (а.с. 90-93).

Відповідно до умов договору, банк відкрив клієнту поточні рахунки у гривнях, у доларах США та у євро, видав платіжну картку міжнародної платіжної системи.

З п. 4 розділу «Запевнення та умови» кредитного договору слідує, що банком було встановлено відповідачу ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн. строком на 12 місяців з відсотковою ставкою за користування кредитом 56,00% річних (базова) та 0,0001 % річних (пільгова).

Між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» 03.09.2024 було укладено договір про відступлення прав вимог, згідно якого АТ «Мегабанк» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» прийняло право вимоги до боржників.

27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та позивачем було укладено договір відступлення права вимоги до боржників, відповідно до якого останній отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором від 11.01.2022 (а.с. 20-23).

З матеріалів справи слідує, що відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 15960,71 грн., з яких: 6061,87 грн. - заборгованість за основним боргом; 9898,84 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Суд погоджується з сумою заборгованості у розмірі 15960,71 грн., заявленою позивачем за договором кредиту від 11.01.2022, визнає її математично коректною відносно обумовлених сторонами договору суми кредиту, терміну користування коштами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача, інші розрахунки не подавались.

Отже, оскільки позичальник порушив взяті на себе зобов`язання з повернення отриманої суми кредиту, при цьому, право грошової вимоги, включаючи нараховані відсотки, правомірно набуто позивачем у справі, вимога про стягнення суми заборгованості є обґрунтованими.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідача витрати з оплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Верховний Суд у своїй постанові від 24 листопада 2021 року по справі № 420/1109/20 зазначив: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вказуючи на потребу відшкодування витрат в сумі 11200,00 грн., позивач надає договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС», акт прийому передачі послуг з правничої допомоги 1200,00 грн., складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості з 1 боржника 10000,00 грн.

Надаючи оцінку наведеним доказам, суд звертає увагу на непропорційне завищення вартості послуг з огляду на складність справи, обсягу її матеріалів, пов`язаної із цим об`єктивної потреби у часі. Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції. Вважаючи їх неспівмірними, суд, керуючись принципом розумного підходу до визначення обсягу часу, необхідного для досягнення мети надання кваліфікованої та достатньої правової допомоги, вважає необхідним зменшити розмір витрат за договором про надання правничої допомоги та визначити їх на рівні 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 137 - 141, 258-279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за договором кредиту від 11.01.2022 в сумі 15960 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень 71 копійку, з яких: 6061,87 грн. - заборгованість за основним боргом; 9898,84 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит», код ЄДРПОУ: 40932411, місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, офіс 105

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_1 ,

адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Cуддя Н. М. Анциборенко