Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №278/2178/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

1-кп/278/669/26

278/2178/26

В И Р О К

Іменем України

17 вересня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі колегії:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

суддів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_4 ,

прокурора – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

захисниці – ОСОБА_7 ,

потерпілої – ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12026060610000153 по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудня-Радовельська Олевського району Житомирської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 , є особою з інвалідністю 3 групи, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення визнане судом доведеним

Двадцять восьмого лютого 2026 року обвинувачений ОСОБА_6 разом з ОСОБА_10 перебували у будинку АДРЕСА_1 , де розпивали алкогольні напої.

Першого березня 2026 року о 00 год. 20 хв. у ОСОБА_6 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, виник злочинний умисел, направлений на вбивство ОСОБА_10 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, у цей же час та місці ОСОБА_6 , за вказаних вище обставин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, взяв у приміщенні кухні ніж, яким завдав удар в область грудної клітини ОСОБА_10 , спричинивши йому тілесне ушкодження у вигляді одиночного колото-різаного проникаючого поранення тулуба у ділянці лівого плечового суглоба позаду з ушкодженням легені та легеневої вени, що призвело до крововтрати, яке має ознаки тяжкого тілесного ушкодження і знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_10 .

Пояснення учасників кримінального провадження

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 визнав, що вдарив потерпілого ОСОБА_10 ножем у грудну клітину, проте не бажав настання смерті останнього.

З приводу вбивства ОСОБА_10 обвинувачений пояснив, що 28.02.2026 близько 18 год. ОСОБА_11 прийшов до нього додому, де вони спілкувались на побутові теми та вживали алкогольні напої. Близько 21 години до них приєднався батько обвинуваченого, вони втрьох вживали алкогольні напої та грали у карти, потім батько пішов у свою кімнату, а вони з ОСОБА_12 продовжували сидіти на кухні. Що відбувалось далі, він не пам`ятає. Наступне, що він пам`ятає, як ОСОБА_13 лежав у проході між кухнею та коридором. Потерпілий був ще живий, розмовляв з ним, говорив, що йому боляче. Тоді він відтягнув його у коридор та відразу зателефонував у швидку і поліцію та повідомив чергового, що ненавмисно вбив ОСОБА_10 . Деталі події не пам`ятає, бо знаходився у шоковому стані. На одязі ОСОБА_12 та на підлозі крові не було. Коли приїхала швидка, то констатувала його смерть. Окрім того обвинувачений пояснив, що ОСОБА_10 був його сусідом та товаришем, вони один одному допомагали по господарству, будь-яких суперечок між ними та конфліктів не було. Також обвинувачений попросив вибачення у потерпілої за смерть ОСОБА_12 .

Потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що очевидцем інкримінованого ОСОБА_6 злочину вона не була. Обвинуваченого знає, бо він товаришував з її братом ОСОБА_14 . Може охарактеризувати ОСОБА_6 , як неурівноважену людину, у якого в стані алкогольного сп`яніння «зриває дах». Пояснила, що коли він п`яний приходив до ОСОБА_12 додому, то бив посуд, вікна, вів себе неадекватно. Завжди була проти стосунків брата з обвинуваченим. Наполягала на суворості покарання.

Докази винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України

Винуватість ОСОБА_6 в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_10 повністю доведена дослідженими письмовими доказами та висновком судово-медичної експертизи.

З рапорту оперативного чергового вбачається, що зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що 01.03.2026 о 00 год. 35 хв. ОСОБА_6 у АДРЕСА_1 , ненавмисно ножем вбив сусіда ОСОБА_10 . Вказана інформація також підтверджується аудіо записом розмови обвинуваченого з черговим відділу поліції №1, яка зафіксована на CD-R диск (а.к.п. 97-98, 123).

Крім зазначених вище рапорту та аудіозапису, винуватість ОСОБА_6 у вбивстві ОСОБА_10 повністю підтверджується протоколом огляду місця події з фототаблицею 01.03.2026, згідно з яким під час огляду домоволодіння АДРЕСА_1 , у коридорі без ознак життя виявлено труп ОСОБА_10 . Окрім того, під час огляду будь-яких тілесних ушкоджень на видимих ділянках трупа не виявлено, обстановка у будинку не порушена (а.к.п. 99-104).

З висновку експерта №391 від 26.03.2026 вбачається, що при судово-медичному обстеженні трупа ОСОБА_10 виявлене тілесне ушкодження у вигляді одиночного колото-різаного проникаючого поранення тулубу у ділянці лівого плечового суглобу позаду з ушкодженням легені та легеневої вени, що призвела до крововтрати. Раньовий канал проходить у ділянці плечового суглобу, через задню частину дельтоподібного м`язу, до ребер, у напрямку зліва направо зверху вниз та дещо ззаду наперед, має висоту 2,6 см, з гладкими краями, який продовжується через міжреберний м`яз, 6-те та 7-ме ребра по середній підпахвинній лінії, утворюючи раньовий канал веретеноподібної форми, верхній кінець П-побідної форми, нижній – гострокутий, з проникнення до лівої плевральної порожнини висотою. У проекції лінії вищеописаного каналу по задній поверхні нижньої долі лівої легені – веретеноподібне, косовертикальне ушкодження тканини легені, довжиною приблизно 2,5 см, від якого у глибину легені розповсюджується раньовий канал довжиною приблизно 12-15 см веретеноподібної форми, що звужується та закінчується на дольовій вені у вигляді повного її пересічення.

Відповідно до висновку дане тілесне ушкодження утворилось від дії колото-ріжучого предмета, який має лезо та обух (не виключено ножем), відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться у причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_10 , яка могла настати у межах, приблизно шість годин до часу огляду трупа на місці події. Також під час проведення експертизи у крові потерпілого виявлено етиловий спирт у концентрації 3,28%, що у живих осіб відповідає сильному алкогольному сп`янінню (а.к.п.105-107).

Механізм завдання обвинуваченим удару за обставин описаних у вироку доводиться висновком експерта №391 та протоколом огляду трупа ОСОБА_10 01.03.2026, згідно з яким на верхньому одязі, светрі та футболці потерпілого наявні пошкодження, які по своєму розташуванню у ділянці шва рукава ліворуч позаду збігаються з ушкодженнями на тілі потерпілого (а.к.п. 108-123).

Під час слідчого експерименту, який було проведено 16.04.2026 у будинку №9 по вул. Сонячній, обвинувачений ОСОБА_6 показав місце розташування його та потерпілого на кухні за столом, де вони вживали алкогольні напої, а також місце виявлення вбитого ОСОБА_10 та подальший алгоритм дій по виклику швидкої та поліції, що відповідає його показанням, наданим суду (а.к.п. 127-130).

Згідно з висновком експерта №130 від 21.04.2026 ОСОБА_6 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відносяться йому протиправний вчинок, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час (а.к.п. 131-133).

Оцінивши вказані вище докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 01.03.2026 о 00 год. 20 хв., шляхом нанесення удару ножем в область лівого плечового суглобу позаду, заподіяв потерпілому ОСОБА_10 різану рану життєво-важливого органу – легень, від якої останній помер, тобто обвинувачений вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України.

Сторона захисту просить перекваліфікувати інкримінований ОСОБА_6 злочин із ч. 1 ст. 115 КК України на спричинення обвинуваченим умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, бо, на її думку, стороною обвинувачення не доведений умисел ОСОБА_6 на вбивство ОСОБА_10 .

Дослідивши всі обставини даного кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні вбивства потерпілого ОСОБА_10 з огляду на таке.

Вбивство - це протиправне позбавлення життя. Із суб`єктивної сторони вбивство може бути умисним або необережним. Обвинувачення особи у вчиненні вбивства, яке ґрунтується тільки на факті наслідків, що настали, за відсутності умисної або необережної вини, являє собою об`єктивне ставлення, не властиве кримінальному праву. Тому у справах про вбивство суд повинен ретельно досліджувати всі обставини, що свідчать про те, як діяв обвинувачений - умисно чи необережно.

Відповідно до диспозиції ст. 115 КК України умисне вбивство може бути вчинено з прямим умислом, коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає її настання, або з непрямим умислом - коли винний хоча і не бажав настання смерті, але свідомо припускав її настання.

Отже, для правильної кваліфікації дій обвинуваченого суд має встановити суб`єктивну сторону злочину, а саме умисел обвинуваченого.

З огляду на судову практику, що викладена у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» для з`ясування змісту і спрямованості умислу особи при дослідженні доказів необхідно виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події та їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Умисне поранення життєво важливих органів потерпілого, унаслідок чого сталася смерть, судова практика розцінює як свідчення умислу винного на позбавлення життя і кваліфікує такі дії як умисне вбивство.

Вбивство, яке було наслідком дії особи, котра хоча й не ставила собі за мету позбавлення життя, але байдуже ставилася до такого наслідку, можливість якого вона свідомо допускала, має кваліфікуватися як умисне вбивство.

Відповідальність за умисне спричинення смерті настає і в тих випадках, коли винний, умисно завдаючи шкоди потерпілому, не передбачає конкретно, яка саме шкода матиме місце, допускаючи можливість будь-якої шкоди, у тому числі й смерті, яка фактично настає.

Відповідно до встановлених судом фактичних обставин, які стороною захисту не заперечуються, обвинувачений, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, здійснив один удар ножом в області задньої частини лівого плечового суглобу ОСОБА_10 , ушкодивши легеню та легеневу вену, що призвело до крововтрати, внаслідок чого потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.

На думку суду, ті обставини, що ОСОБА_6 після нанесення потерпілому удару не вчинив інших ударів, повідомив у поліцію про те, що вбив потерпілого та викликав швидку, свідчить про усвідомлення останнім значення своїх дій та каяття у вчиненому, але не свідчить про відсутність умислу на вбивство при заподіянні удару ножем у життєво-важливий орган - легень, довжина раньового каналу якого згідно з судово-медичним висновком становить 12-15 см, товщина 2,5 см.

Показання обвинуваченого про те, що після того, як він виявив ОСОБА_10 на підлозі, невідкладно викликав швидку допомогу та зателефонував у поліцію, де черговому повідомив, що ненавмисно ножем вбив ОСОБА_10 і прохав, щоб швидше приїхали лікарі і врятували потерпілого та не втік, а залишався на місці до їх приїзду швидкої та поліції, підтверджують вчинення обвинуваченим умисного вбивства.

Отже обвинувачений усвідомив свою вину та намагався запобігти тяжким наслідкам, вживши всіх заходів щодо надання потерпілому медичної допомоги, що свідчить про небажання наслідків у виді смерті, проте не спростовують того, що останній при заподіянні удару ножем, хоча й не бажав, але допускав, що може вбити потерпілого.

Також під час розгляду даного кримінального провадження судом з`ясовано, що ОСОБА_6 , після вживання алкогольних напоїв, веде себе неконтрольовано та неадекватно, що доводиться показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка стверджувала, що у ОСОБА_6 у стані алкогольного сп`яніння «зриває дах».

Своєю чергою, обвинувачений не заперечував, що у день вбивства він з потерпілим упродовж вечора вживали алкогольні напої.

Сукупність наданих стороною обвинувачення доказів доводить версію сторони обвинувачення про наявність у діях ОСОБА_6 умислу на вбивство ОСОБА_10 .

Фактичні обставини встановлені судом, поведінка обвинуваченого після вчинення злочину, його психічне ставлення до вчиненого, кількість, характер та локалізація тілесного ушкодження, вказують на те, що обвинувачений передбачав, що його дії можуть призвести до смерті потерпілого.

Застосування такого способу вчинення злочину як фізичне насильство із застосуванням ножа, завжди пов`язане з усвідомленням і передбаченням наслідків його використання, зокрема, як смерті потерпілого.

Отже, щодо наслідків у виді смерті потерпілого ОСОБА_10 в обвинуваченого є вина. У зв`язку з цим, суд переконливо приходить до висновку, що дії ОСОБА_6 необхідно кваліфікувати за наслідками, що фактично настали від його діяння, а саме смерть потерпілого.

Таким чином, оцінивши в сукупності всі докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Мотиви призначення покарання, рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином.

Основним об`єктом даного злочину є життя особи, яке за нормами Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід`ємним правом людини і ніхто не може бути свавільно позбавлений цього життя.

Крім цього, суд бере до уваги особу винного який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, посередньо характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю 3-ї групи, однак зловживає алкогольними напоями, конфліктує з батьком з приводу чого до старостату надходили неодноразові скарги.

Разом з тим, суд не залишає поза увагою критичне ставлення обвинуваченого до свого вчинку, а також те, що останній щиро розкаявся у вчиненому злочині, публічно у залі судового засідання вибачився перед потерпілою за вчинене протиправне діяння, яка, своєю чергою, наполягала на суворості покарання для обвинуваченого, а також обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, є щире каяття та активне сприяння у розкритті даного злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи викладене, беручи до уваги особу винного, наявність обставин, які обтяжують покарання, невідворотні наслідки вчиненого злочину, думку потерпілої та правову позицію прокурора, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_6 та запобігання вчинення ним нових злочинів можливо лише в умовах ізоляції останнього від суспільства, а тому суд призначає йому покарання у виді позбавлення волі.

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, який ухвалою від 09.09.2026 продовжено до 12.11.2026, суд залишає без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши у цей строк час попереднього ув`язнення, починаючи з дня його фактичного затримання 12 год. 30 хв. 01.03.2026 і до набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалами Богунського районного суду від 04 та 05 березня 2026 року на куртку шкіряну чорного кольору, чоботи чорні, шкарпетки чорні, светр, кофту спортивну, футболку, штани спортивні чорні, штани спідні, труси сірі, три склянки, три порожні пляшки з-під горілки «Мороша» об`ємом 0,5 л, дві порожні пляшки з-під горілки «Наливайка» об`ємом 0,25 л, дві порожні пляшки з-під горілки «Наливайка» об`ємом 0,5 л, одну пусту пляшку з-під горілки «Немирівська» об`ємом 0,5 л, кухонну ганчірку з нашаруванням бруду, шапку зеленого кольору, ніж з дерев`яним руків`ям обмотаним ізоляційною стрічкою, ніж з руків`ям білого кольору, ніж з руків`ям білого кольору, два ножі з руків`ям чорного кольору, один ніж з руків`ям коричневого кольору, один ніж з дерев`яним руків`ям, один ніж з руків`ям біло-блакитного кольору, ніж металевий складний, ганчірку для підлоги з нашаруванням бруду, ніж зі зламаним полімерним руків`ям, уламок скла зі слідом РБК, штани чорного кольору, футболку зеленого кольору, кофту чорного кольору, мобільний телефон марки «Самсунг» у чохлі жовтого кольору, скасувати.

Речові докази, які знаходяться у камері схову відділу поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, а саме:

-куртку шкіряну чорного кольору, чоботи чорні, шкарпетки чорні, светр, кофту спортивну, футболку, штани спортивні чорні, штани спідні, труси сірі, шапку зеленого кольору – повернути потерпілій ОСОБА_8 ;

-три склянки, три порожні пляшки з-під горілки «Мороша» об`ємом 0,5 л, дві порожні пляшки з-під горілки «Наливайка» об`ємом 0,25 л, дві порожні пляшки з-під горілки «Наливайка» об`ємом 0,5 л, одну пусту пляшку з-під горілки «Немирівська» об`ємом 0,5 л, кухонну ганчірку з нашаруванням бруду, уламок скла, ганчірку для підлоги з нашаруванням бруду, – знищити;

-штани чорного кольору, футболку зеленого кольору, кофту чорного кольору, мобільний телефон марки «Самсунг» у чохлі жовтого кольору, ніж з дерев`яним руків`ям обмотаним ізоляційною стрічкою, ніж з руків`ям білого кольору, ніж з руків`ям білого кольору, два ножі з руків`ям чорного кольору, один ніж з руків`ям коричневого кольору, один ніж з дерев`яним руків`ям, один ніж з руків`ям біло-блакитного кольору, ніж металевий складний, ніж зі зламаним полімерним руків`ям – повернути ОСОБА_6 .

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а ОСОБА_6 у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Потерпілій, яка не була присутня у судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після його проголошення.

Головуючий суддя:

Судді: