Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №278/3632/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/3632/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М., розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, в інтересах якої дії адвокат Воронюк К.Ю., звернулась до суду із позовною заявою, якою просила стягнути з відповідача на її користь суму неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів у сумі 50658,52 грн, мотивуючи тим, що відповідач свої зобов`язання щодо сплати аліментів належним чином не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Також просила стягнути з відповідача витати на правничу допомогу.

Провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін ухвалою суду (а.с. 22).

Представник позивача – адвокат Воронюк К.Ю. надала письмові пояснення, долучивши уточнений розрахунок пені за прострочення сплати аліментів станом на 26.08.2026 року (а.с. 30-32).

Представник відповідача – адвокат Козир В.К. звернувся до суду із відзивом на позовну заяву, у якому заперечував проти позовних вимог у повному обсязі, вважаючи їх безпідставними, мотивуючи, зокрема, й тим, що у його діях відсутня вина у виникненні вказаної заборгованості по сплаті аліментів, а пасивна поведінка позивачки та бездіяльність державного виконавця не повинні призводити до негативних наслідків фінансового характеру для нього, долучивши додатково ряд доказів на підтвердження вказаних доводів (а.с. 30-82).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, взявши до уваги думку учасників, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У ході судового розгляду встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 12).

ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю (а.с. 14).

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 15.01.2026 у справі №296/10229/25 позов було задоволено частково: ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11.09.2025 року та до досягнення дитиною повноліття; у задоволенні решти позовних вимог було відмовлено (а.с. 15-16).

У провадженні Житомирського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького МУМЮУ перебуває відкрите виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 аліментів згідно виконавчого листа №296/10229/25 (а.с. 43). Виконавчий лист був пред`явлений до виконання позивачкою 04.06.2026 (а.с. 60-63).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП №81188048, відкритого 10.06.2026 року, у ОСОБА_2 станом на 16.06.2026 з вересня 2025 року наявна заборгованість у сумі 50658,52 грн (а.с. 17-18).

Представником позивача був здійснений розрахунок пені за прострочення сплати аліментів у період з 01.10.2025 по 26.08.2026 на суму 102954,11 (а.с. 32); разом з тим, з урахуванням законодавчого обмеження, просить стягнути 50658,52 грн, що не перевищує 100% суми заборгованості.

ОСОБА_2 долучено скріншоти із електронного застосунку «Дія» на підтвердження відсутності відомостей про наявні виконавчі провадження (а.с. 44-45).

ФОП ОСОБА_4 підтвердив, що жодних постанов від виконавця на ім`я ОСОБА_2 про стягнення аліментів не надходило станом на 02.09.2026 (а.с. 39).

Представником ОСОБА_2 до Житомирського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького МУМЮУ 17.08.2026 року було скеровано лист про видачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження у зв`язку із неотриманням такого ОСОБА_2 (а.с. 74), у відповідь на який йому надали інформацію із АСВП разом з карткою руху документу (а.с. 61-64), згідно якого представник ОСОБА_2 – адвокат Козир В.К. отримав доступ до виконавчого провадження 17.08.2026.

Представником ОСОБА_2 до Житомирського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького МУМЮУ 24.07.2026 було скеровано лист про внесення відомостей про працевлаштування ОСОБА_2 (а.с. 76).

Згідно копії трудової книжки у період з 05.02.206 по 15.07.2026 ОСОБА_2 був працевлаштований у ТОВ «Котло пром монтаж» (а.с. 79).

Долученими довідками форми ОК-5 та ОК-7 підтверджено отримання ОСОБА_2 офіційного доходу з лютого 2026 року по травень 2026 року (включно) (а.с. 46-49); довідки сформовані 25.06.2026.

ОСОБА_2 працює офіційно у ФОП ОСОБА_4 на посаді водія міжнародника з окладом 8800,00 грн (а.с. 39, 78) з 21.07.2026 року (звор. стор. а.с. 77).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП №81188048, відкритого 10.06.2026 року, у ОСОБА_2 станом на 21.08.2026 з вересня 2025 року наявна заборгованість у сумі 48324,64 грн (а.с. 65).

Згідно долучених платіжних інструкцій, ОСОБА_2 16.06.2026 та 27.08.2026 здійснив зарахування коштів на рахунок Житомирського ВДВС за ВП №81188048 у сумах 8000,00 грн та 10000,00 грн відповідно (а.с. 72-73).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП №81188048, відкритого 10.06.2026 року, у ОСОБА_2 станом на 02.09.2026 з вересня 2025 року наявна заборгованість у сумі 48822,25 грн (а.с. 69).

Разом з тим, ОСОБА_2 має інвалідність 3 групи з 30.04.2024 року, у зв`язку з чим йому протипоказана важка фізична праця (а.с. 57), також його стан здоров`я незадовільний та він потребує постійного лікування (а.с. 50-56).

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Згідно з роз`ясненнями пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відтак, розглядаючи позов про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, суд встановлює факт заборгованості за аліментами, наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, в її виникненні та залежно від цього вирішує питання про наявність чи відсутність в одержувача аліментів права на стягнення неустойки.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року у справі № 206/4992/21 (провадження 61-12735сво23) зазначено, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадків, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто, відповідач зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Так, звернення до суду з відповідною позовною вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за прострочення сплати аліментів у розмірі 50658,52 грн обумовлено тим, що платних аліментів свої зобов`язання належним чином не виконує.

Водночас, суд приймає до уваги доводи сторони відповідача щодо його незнання про наявність виконавчого провадження та подальші дії, що були спрямовані на усунення наявної заборгованості, а також майновий стан та стан здоров`я відповідача.

Суд також приймає до уваги положення статті 614 ЦК України, та приходить до наступних висновків.

У відповідності до частини 3 ст. 12, частини 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною 6 ст. 81 ЦПК України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

При ухваленні даного рішення суд також керувався висновками вищої інстанції у справі №761/893/23.

Відтак, з огляду на викладене, суд, оцінивши надані учасниками судового розгляду докази, заперечення та обґрунтування, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності судового розгляду, беручи до уваги те, що неустойка не повинна бути надмірним тягарем, яка би спотворювала її розумне стимулююче призначення у відповідних відносинах, а також керуючись принципом розумності у сімейних відносинах, суд приходить до висновку, що відсутня вина відповідача у виникненні заборгованості зі сплати аліментних платежів, а тому суд відсутність підстав для стягнення пені з відповідача на користь позивача

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У даній справі розподіл судових витрат не проводився.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 178, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О. М. Дубовік