Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №278/3374/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/3374/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М., розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вище вказаною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що з 12.09.2017 року позивач з відповідачем перебувають у шлюбі, від якого мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалося, діти проживають разом із позивачем та перебувають на її повному утриманні. Відтак, просить стягувати щомісячно з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів, але не менше 100% прожиткових мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, а також стягнути з відповідача на її користь, аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.

Провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 15).

Позивач просила розгляд справи проводити у її відсутність (а.с. 4).

Представник відповідача – адвокат Залужна Ю.Р. звернулась до суду із відзивом на позовну заяву, у якому просила у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання позивача відмовити у повному обсязі, а позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити частково шляхом стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі, на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 100% прожиткового мінімуму на дитину до 6 років, що становить 2817 гривень на місяць, та на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 100% прожиткового мінімуму на дитину від 6 до 18 років, що становить 3512 гривень на місяць до досягнення ними 18 років. Вказане вмотивоване станом здоров`я та матеріальним становищем відповідача, а також матеріальним становищем позивача, на підтвердження чого надані відповідні документи (а.с. 25-49).

Позивач звернулась із відповіддю на відзив (відсутній підпис особи, яка його подає), у якій просила задовольнити позовні вимоги у позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи тим, що відповідач не здійснює належної участі у вихованні дітей, а кошти, які останній перераховує на утримання дітей є надзвичайно малими; наголосила, що відповідачем не доведено, що він не має фінансової можливості сплачувати аліменти у заявленій сумі (а.с. 56-85).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9), є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які з 12.09.2017 року перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 11).

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом із матір`ю (а.с. 8, 10).

Згідно долучених медичних документів ОСОБА_4 , 2025 р.н., систематично хворіє та потребує лікування (а.с. 65-72).

Разом з тим, згідно долучених документів відповідачем, ОСОБА_2 систематично здійснює перерахування грошових коштів у різних сумах ОСОБА_1 у 2025 та 2026 роках (а.с. 31-33).

ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 3 групи унаслідок війни до 01.07.2027 (а.с. 34) та був звільнений з військової служби за станом здоров`я (а.с. 35).

Матеріальне становище відповідача підтверджується довідками форми ОК-7 та ОК-5 (а.с. 36, 37), а також довідкою про доходи пенсіонера (а.с. 49); з останньої вбачається, що ОСОБА_2 станом на травень 2026 року перебуває на обліку у ГУ ПФУ України і отримує пенсію по інвалідності.

Згідно долучених медичних документів, відповідач ОСОБА_2 має ряд захворювань та потребує систематичного лікування (а.с. 40-43).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав, ОСОБА_5 володіє на праві власності нерухомим майном, зокрема, й земельною ділянкою, яку здає в оренду (а.с. 44-46).

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно положень ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до положень ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З огляду на викладене, враховуючи, що основна відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, покладається на батьків, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на її користь аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття найстаршої дитини, щомісячно.

У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Крім того, відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Згідно ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, у законі значно розширені. Як і раніше, у першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина, є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу. Сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи працює вона, а також незалежно від її матеріального становища - за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом із матір`ю та систематично хворіє.

Відповідач має обов`язок не лише утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а й обов`язок щодо утримання матері дитини до досягнення останньою трьох років.

Згідно із ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідачем не доведено неможливість надання матеріальної допомоги або наявності підстав для звільнення від обов`язку утримувати дружину.

Таким чином, враховуючи вище викладене, з урахуванням рівня доходу, який отримує відповідач та стану його здоров`я, присуджених цим рішенням аліментів на утримання дітей, суд дійшов висновку про часткове задоволення вказаної вимоги та стягнення аліментів на користь дружини у розмірі 1/12 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви до суду та до досягнення дитиною трирічного віку.

Суд вважає, що визначений судом розмір аліментів відповідає вимогам закону, розумності і справедливості.

У разі зміни матеріального становища відповідача та неможливості сплати останнім аліментів у встановленому судом розмірі, останній не позбавлений можливості звернутися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів за наявності таких підстав.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 5 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, №23, ЄСПЛ, від 18 липня 2007 року).

Аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви частина 1 статті 79 СК України.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141-142 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 80, 84, 180-182, 183, 184 191 СК України, ст. ст. 2-5, 10-13, 76-81, 141, 264, 265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 08.07.2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/12 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08.07.2026 та до досягнення дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1553,06 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя О. М. Дубовік