Суд: Ратнівський районний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №166/1330/26
Суддя: Свистун О. М.
справа № 166/1330/26
провадження № 1-кп/166/123/26
категорія: 357
ВИРОК
іменем України
17 вересня 2026 року с-ще Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026030570000156, відомості про яке внесено до ЄРДР 19 травня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною вищою освітою, неодруженого, начальника служби охорони ТОВ «Повний кошик», учасника бойових дій, особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, в порядку ст. 89 КК України несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
установив:
ОСОБА_4 , будучи постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 липня 2025 року, яка набрала законної сили 18 серпня 2025 року, визнаним винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із застосуванням штрафу в розмірі 17000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим із її змістом, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, усупереч ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, вчинив дії щодо її умисного невиконання.
Так, 18 травня 2026 року об 11 год 00 хв ОСОБА_4 особисто керував транспортним засобом марки «Renault Duster», з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався на вул. Каштановій у с-щі Ратне Ковельського району Волинської області, де його зупинили працівники СРПП відділення поліції №2 (с-ще Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, які виявили та зафіксували факт керування ОСОБА_4 вказаним транспортним засобом усупереч наявному судовому рішенню.
Обвинувачений винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, дав показання про те, що дійсно він був позбавленим права керування транспортними засобами за керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. У травні 2026 року виникла необхідність якнайшвидше забрати запчастину для ремонту автомобіля. Оскільки усі працівники були зайняті, він особисто поїхав за кермом автомобіля. На вулиці Каштановій у с-щі Ратне його зупинили працівники поліції. Про факт позбавлення його права керування транспортними засобами був обізнаний, однак про кримінальну відповідальність не знав. У скоєному розкаявся, висловив жаль з приводу вчиненого діяння. Просив застосувати найм`якше покарання.
Суд установив, що фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорюються, останні правильно розуміють їх зміст, їм роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Ураховуючи, що у суду не має жодних сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження, суд за їх згодою відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд уважає доведеною винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, - умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
При цьому, щодо доводів обвинуваченого про необізнаність із кримінальною відповідальністю за скоєне ним діяння, суд зауважує, що згідно із ст. 68 Конституції України незнання закону не звільняє від кримінальної відповідальності.
Призначаючи покарання, суд відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є закінченим нетяжким злочином, відомості про особу обвинуваченого, який хоч і притягувався раніше до кримінальної відповідальності, однак судимість погашена, працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, є учасником бойових дій, особою з інвалідністю.
Суд бере до уваги досудову доповідь органу пробації, згідно з якою ризик учинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінено як середній.
Обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання, відсутні.
Із урахуванням досліджених доказів, з огляду на установлені позитивні якості обвинуваченого, пом`якшуючі покарання обставини, суд призначає останньому покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 382 КК України, - 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На думку суду, таке покарання відповідатиме засадам справедливості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в провадженні відсутні, заходи забезпечення не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.
Речові докази – DVD-диск, копії матеріалів справи про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності №159/2937/25, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження у прокурора, - залишити там же.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Волинським апеляційним судом.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, окрім як з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ратнівського
районного суду ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua