Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №159/5009/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/5009/26

Провадження № 1-кп/159/669/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 , його представника ОСОБА_7 ,

розглянувши кримінальне провадження №12026030550000446 від 10.06.2026, у якому обвинувачується за ч. 1 ст. 121 КК України

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, з середньою освітою, працює водієм КП «Ковельводоканал», раніше не судимий,

в с т а н о в и в:

09.06.2026 близько 22 години 35 хвилин м. Ковелі на проїжджій частині дороги по вулиці Сагайдачного, 5, навпроти закладу «Омега», ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер своїх дій, умисно наніс металевою милицею не менше десяти ударів в ділянку голови, тулуба, та кінцівок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав йому тілесні ушкодження у вигляді відкритої непроникаючої черепно-мозкової травми, забою головного мозку легкого ступеня, вдавленого перелому тім`яної кістки справа, забійно-рваних ран голови, перелому носу, забійної рани носа, перелому латеральної та медіальної стінок правої верхньощелепної пазухи без зміщення, перелому даху решітчастого лабіринту без зміщення, синців в ділянці лівого ока, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок.

В результаті таких неправомірних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 заподіяно умисні тяжкі тілесні ушкодження, тобто умисні тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, до яких відносяться відкрита непроникаюча черепно-мозкова травма, забій головного мозку легкого ступеня, вдавлений перелом тім`яної кістки справа, забійно-рвані рани голови.

Заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому носу, забійної рани носа, перелому латеральної та медіальної стінок правої верхньощелепної пазухи без зміщення та перелому даху решітчастого лабіринту без зміщення відносяться до категорій легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, а тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці лівого ока, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок до категорії легких тілесних ушкоджень.

Такими діями, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 121 КК України, — заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Під час судового розгляду обвинувачений беззаперечно визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення. Не оспорюючи фактичних обставин, дав суду показання про те, що 09.06.2026 близько 22 години перебував із товаришами в кафе «Омега» на вулиці Сагайдачного в місті Ковелі. Через стан алкогольного сп`яніння не пам`ятає усіх подробиць події. Зазначив, що втрутився у конфлікт, який виник між його товаришем ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_6 , і завдав останньому удари в ділянку голови та тулуба. Удари заподіяв металевою милицею, що знаходилася на місці події, їхньої точної кількості через сп`яніння не пам`ятає. Побиття відбулося на проїжджій частині дороги біля вказаного кафе. Після цього він пішов додому, а наступного дня був викликаний у поліцію. Вказав, що щиро розкаюється у вчиненому, попросив вибачення у потерпілого, повністю відшкодував йому завдану матеріальну та моральну шкоду. Просив суд врахувати, що він працює та раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд переконався у правильності розуміння учасниками судового провадження обставин обвинувачення та добровільності їх позиції, роз`яснив наслідки застосування цієї норми щодо позбавлення права апеляційного оскарження зазначених обставин, та обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого і дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид та розмір покарання, суд керується вимогами статей 50, 65 КК України та враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює водієм КП «Ковельводоканал». За місцем роботи на вказаному підприємстві (працює з серпня 2025 року) та за попереднім місцем роботи у Дубівському споживчому товаристві Ковельської спілки споживчих товариств (працював з 2016 до серпня 2025 років) характеризується виключно позитивно як відповідальний, дисциплінований працівник. За місцем реєстрації у селі Бірки Ковельського району, де проживають його батьки, органом місцевого самоврядування характеризується також позитивно як уважний син, який здійснює догляд за батьками, допомагає їм продуктами харчування та ліками, надає допомогу у веденні домашнього господарства.

Згідно з розпискою та заявою потерпілого від 24.08.2026 року, ОСОБА_4 повністю відшкодував завдані кримінальним правопорушенням збитки. У судовому засіданні потерпілий підтвердив цю обставину, зазначив про відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого та просив суд призначити йому мінімальне покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілому завданого збитку; обставиною, що його обтяжує, — вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі.

З огляду на викладене, необхідно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі. Враховуючи обставини, які пом`якшують покарання, позитивні характеристики особи, суд визначає строк такого покарання у мінімальних межах, передбачених санкцією статті.

Сукупність обставин справи, зокрема вчинення злочину вперше, наявність щирого каяття, активне прагнення виправити наслідки вчиненого та позиція потерпілого, у своїй сукупності переважають суспільну небезпеку обтяжуючої обставини та вказують на можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання.

На переконання суду, визначена ст. 50 КК України мета покарання у цьому випадку може бути досягнута шляхом звільнення винного від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Враховуючи вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння як обставини, яка обтяжує покарання, необхідно визначити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю 2 роки. Покладення обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, протягом цього періоду буде достатнім та необхідним для того, щоб засуджений довів своє виправлення під контролем уповноваженого органу з питань пробації.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16.06.2026, підлягає скасуванню.

Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст. 100 КПК України.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов`язання необхідно залишити до набрання цим вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає передбачені ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній — у виді особистого зобов`язання.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16.06.2026.

Речові докази:

- дві милиці підпахового типу, що належать ОСОБА_9 , та футболку сірого кольору, що належить ОСОБА_10 , які зберігаються у Ковельському РУП ГУНП у Волинській області, — повернути власникам за належністю,

- оптичний диск з відеоінформацією від 09.06.2026, що доданий до матеріалів справи, — залишити у матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення вироку, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий:ОСОБА_1