Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №157/1341/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1341/26

Провадження № 3/157/519/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Ходачинський Р.О., за участю секретаря судового засідання Зеленка В.С., захисника Колєсніка Б.В., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, що надійшли від Відділу поліцейської діяльності № 1 Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 22 червня 2026 року о 03 год 27 хв на вул. Тихій у с. Оленине Камінь-Каширського району Волинської області керував мотоциклом марки «GEON 200», не зареєстрованим у встановленому порядку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому медичному закладі КП ЛБЛ Любешівської селищної ради відмовився у категоричній формі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП;

крім цього ОСОБА_1 22 червня 2026 року о 03 год 27 хв на вул. Тихій у с. Оленине Камінь-Каширського району Волинської області, керуючи мотоциклом марки «GEON 200», не зареєстрованим у встановленому порядку не виконав вимогу поліцейського про зупинку ТЗ, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольорів, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи, що справи № 157/1341/26 (провадження № 3/157/519/26) та № 157/1342/26 (провадження № 3/157/520/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП розглядаються суддею одночасно, тому є підстави для їх об`єднання в одне провадження. Об`єднаній справі присвоїти № 157/1341/26 (провадження № 3/157/519/26).

ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, своєчасно повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи. Згідно з нормами ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адмінвідповідальності за ст. 122-2 та 130 КУпАП, не є обов`язковою, тому суддя вважає можливим розглянути справу за його відсутності на підставі наявних матеріалів та за участю його захисника Колєсніка Б.В.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Колєснік Б.В. у судовому засіданні підтримав подані клопотання про закриття провадження у справах у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень. Також зауважив на відсутності відеозаписів на диску, що долучений до матеріалів справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що вважає грубим процесуальним порушенням.

У запереченнях адвокат зазначає, що викладені у протоколі обставини не відповідають дійсності, ОСОБА_1 заперечує вчинення адміністративних правопорушень, факт керування мотоциклом іншою особою підтверджений показаннями допитаного судом свідка, а матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який підтверджував би факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

У ніч на 22 червня 2026 року ОСОБА_1 жодним транспортним засобом не керував: він ішов пішки вулицею Тихою в селі Оленине разом зі своєю дівчиною. Мотоциклом марки GEON 200, про який ідеться у протоколі, керувала інша особа – ОСОБА_2 . Позиція самого ОСОБА_1 від першої хвилини спілкування з поліцейськими була такою самою послідовною і незмінною, що зафіксовано доданими до матеріалів справи відеозаписами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Втім жоден із документів, що містяться у матеріалах цієї справи, факту керування ОСОБА_1 мотоциклом не підтверджує. Додані до протоколу відеозаписи особи, яка керувала мотоциклом, не фіксують. Наявні відеозаписи не є безперервними та не охоплюють часу складення процесуальних документів, містять розриви. Матеріали справи містять непереборні суперечності щодо часу події: у протоколі зазначено, що правопорушення вчинено о 03 годині 27 хвилин, тоді як у винесеній щодо тих самих обставин постанові серії ЕНА № 7417865 від 22.06.2026 час виявлення керування зазначено як 04 година 19 хвилин 57 секунд. Розбіжність майже у годину в офіційних документах, складених тим самим поліцейським щодо однієї події, жодним доказом не усунута. Огляд на стан сп`яніння фактично не проводився, а документи про нього складено з грубим порушенням установленого порядку: направлення на медичний огляд водія транспортного засобу датоване 22 червня 2026 року 03 годиною 50 хвилинами — тобто раніше, ніж за відеозаписами; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння і направлення на медичний огляд склав і підписав не той поліцейський, який склав протокол.

Зміст протоколу не відповідає доданим до нього відеозаписам і в частині поведінки ОСОБА_1 . У графі 14 протоколу рукою поліцейського записано «відмовився від дачі пояснень». Втім відеозаписи нагрудної камери, додані до матеріалів справи самим органом, фіксують протилежне: ОСОБА_1 від першої хвилини спілкування і протягом усього запису послідовно пояснює, що йшов пішки з дівчиною і транспортним засобом не керував, та прямо посилається на очевидицю подій.

Відмова від проходження огляду особою, яка транспортним засобом не керувала, складу правопорушення не утворює. Оскільки ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, обов`язку, передбаченого п. 2.5 ПДР, у нього не виникло, вимогу про проходження огляду висунуто до нього безпідставно, а незгода з такою вимогою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не утворює. Крім цього, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, є виключно водій – особа, яка керує транспортним засобом. Оскільки ОСОБА_1 пересувався пішки і транспортним засобом не керував, він об`єктивно не міг не виконати вимогу про зупинку транспортного засобу, а отже не є суб`єктом інкримінованого йому правопорушення.

Також у запереченнях адвокат зазначає, що на відеозаписах немає зафіксованої роботи проблискових маячків. Диспозиція ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачає невиконання водієм вимоги про зупинку, тобто доведенню підлягають як факт подання такої вимоги конкретній особі у спосіб, що давав їй об`єктивну змогу цю вимогу сприйняти, так і факт її умисного невиконання.

Обґрунтовуючи клопотання нормами Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини, адвокат просить закрити провадження у справах на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні під присягою пояснив, що він їхав з дівчиною на мотоциклі, коли йому зателефонував ОСОБА_3 та попросив мотоцикл, щоб завезти дівчину. Коли їхав, то в центрі села побачив поліцію та почав утікати. Втік від поліції, кинув мотоцикл на подвір`ї та втік.

На уточнюючі питання захисника відповів, що подія відбулась 22.06.2026, їхав з неповнолітньою ОСОБА_4 , жителькою села ОСОБА_5 , по вулиці Гряда, а втікав на вулицю Тиху на подвір`я до місцевого жителя ОСОБА_6 . Після цього сховався за хату, годину сидів, кинув мотоцикла й пішов додому. При цьому дівчина втікла в другу сторону. Також зазначив, що в ОСОБА_7 немає мотоцикла, а мотоцикл GEON належить йому, хоч посвідчення водія він не має.

На продемонстрованому відеозаписі з бодікамери поліцейського зазначив, що це саме він керує мотоциклом.

Заслухавши позицію захисника та показання свідка, ознайомившись із поданими клопотаннями та проаналізувавши долучені до протоколу матеріали, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 встановлена та підтверджена належними та допустимими доказами, тому клопотання адвоката задоволенню не підлягають.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачена за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Згідно з пунктом 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами… Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 266 КУпАП встановлено порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння встановлений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція).

Зокрема пунктами 2 та 3 Розділу І. Загальні положення Інструкції передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції - у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено право поліції для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, застосовувати технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення.

Попри заперечення стороною захисту вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, його винуватість у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справ та встановленими обставинами - протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 699541, № 699543 від 22.06.2026 в яких зазначені склади правопорушень; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння (не проводився у зв`язку з відмовою); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.06.2025, а також відеозаписами з бодікамери поліцейського.

На відеозаписах з бодікамери поліцейського зафіксовано момент патрулювання поліцейських та виявлення водія мотоцикла з пасажиром (відеозапис 2026_0622_032521_0000000_000000_0036 від 22.06.2026 3:25). Водій одягнутий у темну куртку з оригінальними світловідбивними елементами (смугами).

На наступному відеозаписі 2026_0622_032533_0000000_000000_0037 від 22.06.2026 3:27 поліцейські вмикають проблискові маячки та слідують за транспортним засобом без реєстраційних номерів, який рухається вулицею. При наближені до транспортного засобу водія також можна ідентифікувати за оригінальними світловідбивними елементами (смугами) на куртці – часові позначки 00:00:55, 00:01:20. При переслідуванні поліцейські подають також звукові сигнали, але водій звертає ліворуч на ще одну ґрунтову дорогу та відривається від поліції.

Відеозапис 2026_0622_032835_0000000_000000_0039 від 22.06.2026 3:33 починається з того, що назустріч поліцейським рухаються дві особи. Чоловік одягнутий у темну куртку з оригінальними світловідбивними елементами (смугами). Поліцейський оголошує, що перед ним водій транспортного засобу, підходить та починає встановлювати особу та з`ясовувати обставини. Особою, одягнутою у куртку з оригінальними світловідбивними елементами (смугами) виявляється ОСОБА_1 , який під час спілкування з поліцейськими поводить себе зухвало та помітно нервує. Виявлена дівчина також проявляє хвилювання, під час з`ясування повідомляє, що їй терміново необхідно додому, просить, щоб ОСОБА_1 відвіз її до хати (часова позначка 00:02:17). ОСОБА_1 заперечує факт керування мотоциклом, зазначає, що йшов пішки з дівчиною.

На відеозаписах від YUN0000000_000000_260622_033622AA до YUN0000000_000000_260622_035624AA вже наявна часова шкала, що починається з позначки 03:36:22 та завершується часовою позначкою 03:57:20. ОСОБА_1 продовжує заперечувати факт керування, пропонує поліцейським «пару рублів на каву» (позначка 03:36:50), просить представитись (поліцейський представляється). Після ознайомлення із відеозаписом одразу зауважує «А де моє лице?», після чого поліцейський, здійснюючи безперервну зйомку, відлучається з місця та виявляє неподалік мотоцикл без реєстраційних знаків (часова позначка 03:42:42). Після з`ясування обставин, поліцейські пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (часова позначка 03:51:42) на місці зупинки або проїхати у медичний заклад. ОСОБА_1 зауважує, що не їхав, а йшов з дівчиною, тому не вважає необхідним проходити огляд. На неодноразові пропозиції ОСОБА_1 неодноразово ухиляється від прямої відповіді, що поліцейським кваліфікується як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Поліцейський повідомляє, що будуть складені адміністративні матеріали, зокрема за відмову від проходження огляду та нездійснення зупинки на законну вимогу поліцейського. ОСОБА_1 реагує лайкою.

При оцінці доказів у цих справах суддя бере до уваги висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.06.2019 у справі № 638/3490/18, а саме складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Крім того, суддя вважає за потркбне взяти до уваги висновки, зазначені у п. 52,53 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.01.2025 у справі № 335/6977/22, зокрема: протокол є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи. Протокол фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є рішенням, що створює правові наслідки і не змінює стан суб`єктивних прав особи, оскільки таким рішенням є постанова, яка приймається на підставі протоколу. Узагальнюючи висновки у питанні визначення правової природи протоколу про адміністративне правопорушення та функції патрульних поліцейських під час його складання, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що на уповноважену особу підрозділу поліції під час оформлення матеріалів ДТП покладено обов`язок зафіксувати всі обставини її скоєння з визначенням особи, яка за встановленими обставинами та з високим ступенем вірогідності вчинила адміністративне правопорушення, скласти стосовно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та надіслати його до суду.

Поліцейський, як уповноважена особа на складення протоколу про адміністративне правопорушення, сприймає інформацію безпосередньо та підтверджує її доказами під час виявлення та фіксації правопорушень через особисте сприйняття та застосування технічних засобів. Суддя зауважує, що розглядаються матеріали адміністративних справ, що пов`язанні з порушенням правил дорожнього руху, фіксація яких відбувалась в динаміці та вночі. Поліцейські сприймали інформацію безпосередньо, а також фіксували її на технічні засоби. За наслідками опрацювання інформації поліцейський склав адміністративні матеріали, до яких долучено докази на підтвердження обставин, які в сукупності суддя вважає достатніми та достовірними для підтвердження вини особи.

Позицію сторони захисту суддя вважає спрямованою на уникнення відповідальності. Допитаний у судовому засіданні під присягою свідок ОСОБА_2 підтримав версію, що була оголошена адвокатом у судовому засіданні. При цьому свідок надав загальні показання про обставини подій, без деталізації обставин. Суддя наголошує, що обставини, які підтверджуються показаннями свідка, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про фактичні обставини.

Суд не вправі діяти з позиції сторони обвинувачення та за власною ініціативою здобувати докази на підтвердження вини особи, а учасниця події на відеозаписі не зазначена в адміністративних матеріалах як свідок. В матеріалах також відсутня інформація про свідка ОСОБА_8 , про яку згадує свідок ОСОБА_2 . Сторона захисту не заявила клопотання про допит цих свідків для підтвердження версії подій захисту.

Надані свідком ОСОБА_2 свідчення не узгоджуються з дослідженими обставинами у справі та зводяться виключно до заперечення факту керування мотоциклом ОСОБА_1 . Суд визнає ці показання недостовірними. Під час підготовки повного тексту цієї постанови суддею також виноситься окрема постанова щодо наявності в діях свідка ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, за завідомо неправдиві показання свідка.

При цьому, суддя погоджується із позицією захисника, що при фіксації адмінправопорушень наявні недоліки та процесуальні порушення, а саме відсутня фіксація оформлення та оголошення документів, відсутня частина відеозапису, який має здійснюватись безперервно. Проте враховуючи, що фіксування здійснювалось вночі під час руху транспортних засобів, а також активну протиправну поведінку водія мотоцикла, суддя вважає ці недоліки не вплинули на встановлення об`єктивних обставин поліцейськими у сукупності.

Інші обґрунтування сторони захисту зводяться до технічних неточностей, що також не впливають на з`ясування обставин. Зокрема неточності у зазначені часу керування в різних документах можуть бути предметом розгляду в межах оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а не під час розгляду цих матеріалів. Відсутність на нічному режимі відеозапису фіксації проблискових маячків також є технічною особливістю роботи бодікамери. Складення технічних процесуальних документів не тим поліцейським, що склав адміністративні протоколи, не є процесуальним порушенням.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

У судовому засіданні не встановлено жодних фундаментальних порушень при складенні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , які вплинули на об`єктивність з`ясування поліцейським обставин правопорушення. Відсутність на відеозаписі його частини та моменту складення процесуальних документів не вплинула на правильність з`ясування поліцейським обставин, кваліфікації його дій та складення протоколів про адміністративне правопорушення. Тому суддя визнає долучені до протоколу матеріали належними, допустимими та в сукупності достатніми доказами вини особи.

Матеріали про адміністративні правопорушення надійшли до суду одночасно, розглядаються одним суддею та судові засідання призначалися на один час, тому неможливість відтворення даних на диску, що долучений до матеріалів справи № 157/1341/26 не вплинула на можливість сторони захисту відстоювати свою позицію та не порушила права особи на захист. Оскільки відеозаписи були долучені до справи № 157/1342/26, то при розгляді матеріалів не встановлено підстав для повернення адміністративних матеріалів для належного оформлення та повторне долучення відеозапису, який вже є в об`єднаних матеріалах.

Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, полягає у запереченні факту керування транспортним засобом та недоведеності цього факту поліцейськими. Суддя констатує, що аналіз долучених доказів у сукупності, дозволяє зробити висновок про встановлення факту керування мотоциклом саме ОСОБА_1 у ніч події. Версія подій сторони захисту не породжує обґрунтованого сумніву у зафіксованих поліцейськими фактах.

Отже, матеріалами справи доведено складові об`єктивної сторони адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , факт подання поліцейськими сигналу для зупинки, умиснене здійснення зупинки ОСОБА_1 , а також факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння після виявлення таких ознак.

Згідно з пункту 1.10. ПДР водій – це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Довідкою Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області № 83600-2026 від 26.06.2026 підтверджується відсутність посвідчення водія у ОСОБА_1 .

Разом із тим, згідно з визначенням у пункті V статті 1 Віденської конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, що ратифікована Україною 25.04.1974, зі змінами від 28.09.2004, термін «водій» означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.п. (зокрема велосипедом)…».

Стаття 54 ЗУ «Про дорожній рух» передбачає, що якщо міжнародною угодою України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України про дорожній рух, то застосовуються правила міжнародної угоди.

Отже, оскільки керування мотоциклом передбачає наявність в особи посвідчення водія категорії А, то суд вважає ОСОБА_1 водієм у розумінні санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому до нього необхідно застосувати додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обґрунтовуючи можливість та доцільність застосування додаткового стягнення суддя також бере до уваги висновки Верховного Суду, зроблені у Постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20:

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Проаналізувавши норми законодавства та обґрунтування, що застосовує у своїй практиці Верховний Суд, суддя дійшов висновку про необхідність застосування додаткового стягнення у цій справі.

Враховуючи зухвалий та неодноразовий характер вчинення адмінправопорушень, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема відсутність як пом`якшуючих відповідальність обставин, так і обтяжуючих, суддя вважає доцільним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто за більш серйозне правопорушення із числа вчинених.

Відповідно до норм ст. 40-1 КУпАП з порушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 36, 122-2, 130, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з дня вручення йому постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанову надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови з ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Камінь-Каширського районного суду Волинської області.

Повний текст постанови складений 16.09.2026.

СуддяРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ