Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №739/1553/26 — Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1553/26

Провадження № 2/739/889/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 вересня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Чепурка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лукаш Н.Я.,

позивачки – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 (далі – позивачка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення на її користь аліментів на утримання їхньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач є батьком її дитини, яка проживає разом з нею та перебуває на її повному утриманні, при цьому є інвалідом першої групи і потребує постійного догляду. При цьому відповідач проживає окремо і допомоги на утримання дитини не надає.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити повністю, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. При цьому останній заяв по суті справи та про розгляд справи без його участі до суду не подав.

Заяви та клопотання учасників справи

Позивачка та відповідач інших заяв та клопотань до суду не подали.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 18 серпня 2026 року у справі відкрито провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, визначено сторонам у справі строки для подання заяв по суті справи.

У зв`язку з розглядом справи у порядку спрощеного позовного провадження, беручи до уваги, те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, при цьому відзиву на позов ним не подано, враховуючи позицію позивачки, суд ухвалив здійснити розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами з постановленням заочного рішення.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи

Заслухавши вступне слово позивачки, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, позивачка та відповідач є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

Дана дитина є особою з інвалідністю І групи підгрупи «А» та проживає разом з позивачкою (а. .6).

При цьому відповідач проживає окремо від позивачки та їхнього спільної дитини (а.с. 7).

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення коштів на утримання дитини (аліментів) за рішенням суду.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Оскільки позивачка сама утримує малолітню дитину, що проживає разом з нею, при цьому відповідач проживає окремо від них, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути аліменти на утримання їхньої спільної дитини.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини разом з яким проживає дитина.

Згідно частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Оскільки позивачкою заявлено про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання їхніх спільної дитини у частці від доходів відповідача, суд вважає за необхідне стягнути їх саме у вказаний спосіб.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.

Частиною другою статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд враховує відсутність відомостей про наявність на утриманні останнього інших осіб, а також відсутність будь-яких відомостей про наявність у відповідача захворювань, які потребували б додаткових витрат.

За таких обставин суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивачки на утримання малолітнього ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, тому позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів на утримання дитини необхідно присудити від дня пред`явлення позову, тобто з 13 серпня 2026 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи те, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання їхньої дитини, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах сум платежу за один місяць, за період з 13 серпня 2026 року по 12 вересня 2026 року.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, при цьому позивачку було звільнено від сплати судового збору за подання позову, відповідно до частин першої та шостої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 83, 141, 247, 258-259, 263-268, 273, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,– задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їхньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 серпня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах сум платежу за один місяць, за період 13 серпня 2026 року по 12 вересня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, який має право подати її до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У випадку залишення ухвалою суду заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду у загальному порядку в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя В.В. Чепурко