Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №729/1270/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Суд: Бобровицький районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про приватну власність, з них:

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №729/1270/26

Суддя: Булига Н. О.

Справа № 729/1270/26 2/729/1098/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Булиги Н.О., за участю секретаря Романченко С. С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна, що знаходиться у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності та визнання права приватної власності на об`єкт нерухомого майна, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна, що знаходиться у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності та визнання права приватної власності на об`єкт нерухомого майна.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що йому на праві власності належить 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , на підставі ухвали Бобровицького районого суду Чернігівської області від 04 березня 2002 року у справі № 2-151/2002 про затвердження мирової угоди.

Інша 1/2 частина вказаного будинку належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач ОСОБА_2 є її спадкоємцем за законом та прийняв спадщину, однак право власності на належну спадкодавцю частину будинку до цього часу не оформив.

Позивач зазначає, що він є власником земельної ділянки площею 0,1712 га, кадастровий номер 7420687400:02:000:0389, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Позивач посилається на те, що він фактично володіє та користується відокремленою 1/2 частиною житлового будинку та відповідними господарськими будівлями і спорудами. Вказана частина має окремий вхід, окреме інженерне обладнання, автономне опалення та окремий електролічильник.

Згідно з висновком КП «Ніжинське МБТІ» від 27 липня 2026 року, за технічними показниками належна позивачу 1/2 частина об`єкта нерухомого майна є відокремленою, фактично виділена в окремий житловий будинок та може бути виділена в натурі в цілу частину.

Зважаючи на викладене, позивач просить виділити йому в натурі належну 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, припинити право спільної часткової власності та визнати за ним право приватної власності на виділений в натурі об`єкт нерухомого майна в цілому.

У судове засідання позивач та відповідач не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Відповідач позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_3 , на підставі ухвали місцевого суду Бобровицького району Чернігівської області від 04 березня 2002 року у справі № 2-151/2002 про затвердження мирової угоди. (а.с.8).

Інша 1/2 частина житлового будинку належала ОСОБА_3 на підставі ухвали місцевого суду Бобровицького району Чернігівської області від 18 січня 2002 року у справі № 2-37/2002 (а.с.9).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті спадщину за законом прийняв її чоловік – відповідач ОСОБА_2 , який 07 листопада 2016 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на належну спадкодавцю земельну ділянку площею 0,2218 га (а.с.17-18).

Згідно з довідкою КП «Ніжинське МБТІ» Чернігівської обласної ради № 454 від 27 липня 2026 року житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_3 ), зареєстрований на праві спільної часткової власності за ОСОБА_1 – 1/2 частина та ОСОБА_3 – 1/2 частина (а.с.20).

Позивачу також належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1712 га, кадастровий номер 7420687400:02:000:0389, що розташована за адресою АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 544547 (а.с.19).

Разом з тим, право власності відповідача на 1/2 частину житлового будинку у встановленому порядку не зареєстровано. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28 липня 2026 року, відомості щодо зареєстрованих речових прав на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав відсутні (а.с.22).

Згідно з технічним паспортом, виготовленим КП «Ніжинське МБТІ» 05 травня 2026 року, житловий будинок літ. «А» загальною площею 195,3 кв.м, житловою площею 112,3 кв.м. складається з двох відокремлених груп приміщень, а до складу домоволодіння також входять господарські будівлі та споруди (а.с.13-15).

Відповідно до висновку КП «Ніжинське МБТІ» № 455 від 27 липня 2026 року щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, належна ОСОБА_1 1/2 частина житлового будинку складається з коридору площею 5,3 кв.м, житлових кімнат площею 25,1 кв.м та 19,4 кв.м, кухні площею 12,2 кв.м.; житлові прибудови: котельні площею 2,6 кв.м, санвузла площею 3,5 кв.м, кухні-їдальні площею 16,0 кв.м, коридору площею 8,3 кв.м, житлової кімнати площею 11,1 кв.м та кладової площею 1,9 кв.м., а також гаража літ. «Г», сараїв літ. «Д», «Е», «З», «Л», «М», літньої кухні літ. «Ж», навісу літ. «Н», погреба літ. «П1», вигрібної ями № 4, вбиральні літ. «У», огорожі № 1 та хвіртки № 3 (а.с.23).

Цим же висновком встановлено, що зазначена 1/2 частина об`єкта нерухомого майна має окремий вихід, окреме інженерне обладнання, автономне опалення та окремий електролічильник, фактично є відокремленою частиною житлового будинку та за технічними показниками може бути виділена в натурі в цілу частину.

Згідно з висновком про вартість майна від 31 липня 2026 року, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами становить 658 777 грн., а вартість належної позивачу 1/2 частини – 329 389 грн. (а.с.24).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК Україн, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як встановлено ч.ч 1, 2 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Здійснення права власності регулюється ст. 319 ЦК України, згідно якої власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

У відповідності до ч. 1, 2, 4 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Як встановлено ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно Постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року по справі № 6-12цс13, кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Згідно з ч. 1 ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Як встановлено ч. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Верховний Суд у постанові від 19 травня 2021 року по справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) дійшов висновку, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Оскільки судом було встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на законних підставах належить 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , та згідно з висновком КП «Ніжинське МБТІ» від 27 липня 2026 року вказана частина є відокремленою, має окремий вихід, окреме інженерне обладнання, автономне опалення та окремий електролічильник і за технічними показниками може бути виділена в натурі в цілу частину, вимога позивача про виділ належної йому частки із спільного майна підлягає задоволенню.

Також підлягає задоволенню вимога позивача про припинення його права спільної часткової власності на спірний житловий будинок, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється, а така особа набуває право власності на виділене майно.

З огляду на те, що належна ОСОБА_1 1/2 частина будинку фактично є відокремленою та може функціонувати як самостійний об`єкт нерухомого майна, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права приватної власності на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами. При цьому, виділ належної позивачу частки не порушує прав та законних інтересів іншого співвласника, оскільки здійснюється відповідно до фактично сформованого порядку користування та технічної можливості такого виділу.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач визнав позов, і таке визнання не суперечить закону та встановленим судом обставинам справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 355, 356, 358, 361, 364 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі цілої частки із майна, що знаходиться у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності та визнання права приватної власності на об`єкт нерухомого майна – задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 у натурі цілу частку із майна, що знаходиться у спільній частковій власності, яка складає 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності як на окремий об`єкт, виділений в натурі вцілому - на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_2 , що складається з:

у житловому будинку А: коридора – площею 5,3 кв.м, житлової кімнати – площею 25,1 кв.м, житлової кімнати – площею 19,4 кв.м, кухні – площею 12,2 кв.м;

у житловій прибудові А1: котельні – площею 2,6 кв.м, санвузла – площею 3,5 кв.м, кухні-їдальні – площею 16,0 кв.м, коридора – площею 8,3 кв.м, житлової кімнати – площею 11,1 кв.м, кладової – площею 1,9 кв.м;

господарських будівлель та споруд: Г – гараж, Е – сарай, З – сарай, Л – сарай, М – сарай, Д – сарай, Ж – літня кухня, Н – навіс, П1 – погріб, №4 – вигрібна яма, У – вбиральня, №1 – огорожа, №3 – хвіртка.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Бобровицького районного суду Н.О.Булига

Оригінал: reyestr.court.gov.ua