Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №682/2048/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2048/26

Провадження № 1-кп/682/152/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі :

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора Шепетівської окружної

прокуратури Хмельницької області ОСОБА_3 ,

неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 ,

законного представника неповнолітнього

потерпілого ОСОБА_5 ,

неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 ,

законного представника неповнолітнього

потерпілого ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника - адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026244000000681 від 30.05.2026 р про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бачманівка Славутського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 24.07.2024 Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді 150 годин громадських робіт, 06.09.2024 Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 125 із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт, 22.12.2025 р вироком Славутського міськрайонного суду у Хмельницькій області за ч. 2 ст. 389 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік 2 місяці 10 днів, - за ч. 4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в:

29 травня 2026 року близько 20 години 53 хвилини ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у громадському місці поблизу магазину «Наталі» по вул. Нікітчука,7 в с. Вачів Шепетівського району Хмельницької області, діючи умисно, з хуліганських спонукань у присутності сторонніх осіб, грубо порушуючи громадський порядок і спокій громадян, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а саме виявленням зневажливого ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загально визнаних правил поведінки і моральності, прагнучи самоутвердитись за рахунок приниження інших, безпричинно розпочав словесний конфлікт з неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Потім ОСОБА_8 наніс неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4 два удари кулаком руки в область щелепи зліва, спричинивши фізичний біль. Надалі, продовжуючи свої злочинні дії, в присутності свідків ОСОБА_8 безпричинно наніс неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , декілька ударів кулаком руки в обличчя, чим спричинив фізичний біль та кровотечу з носа.

Продовжуючи свої хуліганські дії, усвідомлюючи, що за його незаконними діями спостерігають сторонні особи, нехтуючи присутність таких громадян, ОСОБА_8 безпричинно, умисно, розуміючи, що зазначені дії вчиняються у громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок, дістав з автомобіля марки «Renault» моделі «Kangoo», д.н.з. НОМЕР_1 , на якому приїхав до магазину, цивільну вогнепальну зброю - мисливську гладкоствольну двохствольну куркову рушницю 12 калібру та здійснив один постріл в сторону вулиці Нікітчука в с. Вачів Шепетівського району, де в той час знаходились потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та інші особи, створивши реальну загрозу їхньому життю і здоров`ю.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у вчиненні хуліганства, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України за вказаних в обвинувальному акті обставин.

Відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_8 діяння, передбачене ч. 4 ст.296 КК України, є тяжким злочином.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Встановлено, що діями обвинуваченого шкода завдана державним та суспільним інтересам, а також правам та інтересам окремих осіб у кримінальному провадженні, у якому беруть участь потерпілі.

Кримінальним правопорушенням потерпілим майнова шкода не заподіяна.

Відповідно до абз.5 ч.4 ст.469 КПК України неповнолітнім потерпілим ОСОБА_4 , його законним представником ОСОБА_5 , неповнолітнім потерпілим ОСОБА_6 та його законним представником ОСОБА_7 надана письмова згода прокурору на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_8 . Наслідки укладення угоди про визнання винуватості потерпілим і їх законним представника роз`яснені та зрозумілі.

17 вересня 2026 року відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України за письмовою згодою неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 , його законного представника ОСОБА_5 , неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , його законного представника ОСОБА_7 прокурор Шепетівської окружної прокуратури Хмельницької області ОСОБА_3 і обвинувачений ОСОБА_8 в присутності захисника ОСОБА_9 у відповідності до вимог ст.ст. 468 – 470, 472-473 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_8 повністю визнав свою винуватість в інкримінованому йому діянні, передбаченому ч. 4 ст.296 КК України .

Судом встановлено, що укладення угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_8 цілком розуміє:

1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину, щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: - мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; - мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно; - допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України;

3) характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Сторони узгодили, що для укладення угоди істотними обставинами є: ступінь і характер сприяння обвинуваченого ОСОБА_8 у проведенні досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження щодо нього, визнання ним вини; наявність суспільного інтересу в забезпечення швидкого судового провадження, що зумовлено участю у справі неповнолітніх потерпілих та неповнолітніх свідків.

Вироком Славутського міськрайонного суду від 22.12.2025 р ОСОБА_8 був засуджений за ч. 2 ст. 389 КК України до 1 року 2 місяців 10 днів пробаційного нагляду.

З урахуванням наведеного, сторони узгодили міру покарання ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 296 КК України у виді 3 років позбавлення волі та на підставі ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України узгодили можливість призначення йому остаточного покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного цим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Славутського міськрайонного суду від 22.12.2025 р за ч. 2 ст. 389 КК України – у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (місяці).

Враховуючи наведене, а також наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної за згодою неповнолітніх потерпілих та їх законних представників між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_8 у присутності захисника ОСОБА_9 і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання, достатнього і необхідного для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України із ОСОБА_8 підлягають стягненню в дохід держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи зброї № СЕ-19/123-26/8273-БЛ в сумі 7701,76 грн.

На підставі ст. 100 КПК України речовий доказ DVD-диск з відеозаписом з камери відеонагляду, що розташована по вул. Нікітчука в с. Вачів Шепетівського району Хмельницької області, слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Відповідно до ст. 96 - 2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Постановою слідчого від 26.06.2026 р визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026244000000681 від 30.05.2026 р цивільну вогнепальну зброю - мисливську гладкоствольну двохствольну куркову рушницю, 12 калібру, стволи та колодка № НОМЕР_2 , цівка № НОМЕР_3 , виробництва Бельгія, одну гільзу виробничої фірми "ТАХО" патрона 12 калібру .

Ухвалою слідчого судді від 02.0-6.2026 р накладений арешт на мисливську гладкоствольну двохствольну куркову рушницю, 12 калібру, стволи та колодка № НОМЕР_2 , цівка № НОМЕР_3 , виробництва Бельгія, одну гільзу виробничої фірми "ТАХО" патрона 12 калібру , які перебували у володінні ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_2 .

Означена рушниця не зареєстрована, була використана обвинуваченим ОСОБА_8 як засіб вчинення кримінального правопорушення з відома володільця ОСОБА_10 , який був на місці події

Тому відповідно до вимог ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, ст. 100 КПК України слід застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати знаряддя злочину - мисливську гладкоствольну двохствольну куркову рушницю, 12 калібру, стволи та колодка № 226606, цівка №27565, виробництва Бельгія, одну гільзу виробничої фірми "ТАХО" патрона 12 калібру в дохід держави..

З метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та з урахуванням тяжкості вчиненого, обраного покарання, міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили слід залишити ОСОБА_8 без змін - утримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченому слід рахувати з часу набрання вироком законної сили та у строк відбування покарання зарахувати період утримання ОСОБА_8 під вартою з 30.05.2026 до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст . 474 - 475, 374-376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

у х в а л и в.

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17 вересня 2026 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури Хмельницької області ОСОБА_3 за письмовою згодою неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 , його законного представника ОСОБА_5 , неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , його законного представника ОСОБА_7 , з обвинуваченим ОСОБА_8 у присутності захисника ОСОБА_9 .

ОСОБА_8 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання - 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного цим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Славутського міськрайонного суду від 22.12.2025 р за ч. 2 ст. 389 КК України, – 3 роки 3 місяці позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з часу набрання вироком законної сили.

У строк відбування покарання ОСОБА_8 зарахувати період його утримання під вартою з 30.05.2026 року до дня набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_8 запобіжний захід – утримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи зброї № СЕ-19/123-26/8273-БЛ в сумі 7701,76 грн.

Речовий доказ DVD-диск з відеозаписом з камери відеонагляду, що розташована по вул. Нікітчука в с. Вачів Шепетівського району Хмельницької області, залишити в матеріалах кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спецконфіскацію та конфіскувати знаряддя злочину - мисливську гладкоствольну двохствольну куркову рушницю, 12 калібру, стволи та колодка № 226606, цівка №27565, виробництва Бельгія, одну гільзу виробничої фірми "ТАХО" патрона 12 калібру в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення:

- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без їх згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення їм наслідків укладення угоди;

- прокурором, потерпілими, їх законними представниками виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода не може бути укладена, ухвалення вироку без згоди потерпілих на укладення угоди.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію повного тексту вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору .

Головуючий суддя ОСОБА_1