Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №473/4015/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4015/26

Провадження № 3/473/993/2026

П О С Т А Н О В А

іменем України

"17" вересня 2026 р. м. Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області – Домарєва Н.В.,

з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Кудіної Т.М.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Доманівка Доманівкого району Миколаївської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (Доманівська селищна громада), проживає за адресою: АДРЕСА_2 , особи з інвалідністю ІІ групи; 20.03.2026 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки; РНОКПП НОМЕР_1 ,

- за ч.2 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №729174 від 26.07.2026: «25.07.2026 21:30:00 м. Вознесенськ, траса Н-24 134 км. 25.07.2026 близько 21:30 на а/д Н-24 134 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi 80, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у медичному закладі КП КНП ВБЛ ВМР зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком Вознесенської КП КНП ВБЛ ВМР, номер висновку №5, складеного 25.07.2026 о 23:55. Подія фіксувалася на камеру Motorola 964405, чим порушив п.2.9 Правил дорожнього руху - повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.1 цієї статті». Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, не визнав. Пояснив, що 25.07.2026 дійсно перебував у стані алкогольного сп`яніння, однак, автомобілем не керував, а попросив керувати транспортним засобом свого пасинка – ОСОБА_2 . Коли вони були зупинені співробітниками поліції, ОСОБА_2 втік з автомобіля, оскільки, будучи військовослужбовцем, перебуває у СЗЧ.

Захисник – адвокат Кудіна Т.М. в судовому засіданні просила суд провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. При цьому посилалась на те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем та проведений поліцейським огляд є недійсним, оскільки мав місце пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 25.07.2026 транспортним засобом Audi 80, д.н.з. НОМЕР_2 , керував саме він; ОСОБА_1 був пасажиром. Під час руху в селищі Олександрівка інший автомобіль - ВАЗ перелаштовується прямо перед ним, змушуючи гальмувати та він також «підрізав» автомобіль ВАЗ. Коли вони зупинились, він залишив місце події; ОСОБА_1 сказав, що розбереться сам. Потім він чув крики та бачив, що приїхали співробітники поліції.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , думку захисника – адвоката Кудіної Т.М., а також вивчивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, в т.ч.:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №729174 від 26.07.2026, який містить виклад фактичних обставин справи (а.с.1);

-акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, згідно якого, зокрема, у останнього виявлено ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, нестійка хода (а.с.4);

- висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 від 25.07.2026, з якого вбачається, в т.ч., що останнього направлено на огляд 25.07.2026 о 23:45; дата та точний час огляду: 25.07.2026 о 23:58 (а.с.5);

- копії письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 від 25.07.2026 (а.с.6-7, 8, 11);

- копію рапорта від 26.07.2026 (а.с.10);

- акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 26.07.2026 (а.с.12-14);

- відеозапис, на якому зафіксовано, серед іншого, як особа, яка притягається адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , повідомляє поліцейським, що він попросив сісти за кермо «малого». Крім того, при наданні письмових пояснень ОСОБА_1 також вказує, що випив та попросив пасинка відвезти його до м. Вознесенськ з особистих питань. Факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом не вбачається (а.с.16);

- копію постанови Доманівського районного суду Миколаївської області від 20.03.2026 (а.с.17-19), - суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, не є доведеною, виходячи з такого.

Згідно із ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.

За змістом ст.252 КУпАП, суддя має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до ст.6 Конвенції.

У відповідності з п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом, в т.ч., у стані алкогольного сп`яніння.

Частиною 2 ст.130 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті; частина 1 ст.130 КУпАП передбачає настання відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, згідно п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

З дослідженого судом відеозапису, зробленого співробітниками поліції, встановлено, що він не містить повної фіксації обставин події, зокрема, на ньому не зафіксовано факту керування автомобілем ОСОБА_1 . На місці події ОСОБА_1 стверджував про керування автомобілем іншою особою, про що також наголошував під час судового розгляду, а тому вказаний відеозапис не може вважатись належним доказом вини останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Окрім цього, суд вважає недопустимим доказом висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.07.2026, оскільки такий огляд було проведено більше, ніж через дві години з моменту виявлення поліцейськими підстав для огляду.

Так, згідно з п.9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до положень ст.266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я (ч.4); огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5).

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відтак, наявні у справі докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, не підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, та, відповідно, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За вказаних обставин, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, провадження по справі відносно нього підлягає закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ч.2 ст.130, ст.245, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 251, 252, 283-285 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її оголошення.

Суддя Н.В.Домарєва