Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №466/6559/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6559/26

Провадження № 2/466/4084/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Баєвої О.І.

секретаря судового засідання Комарницької В.-М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в:

20.07.2026 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 14.06.2014 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №1098.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що між нею та відповідачем укладено шлюб. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач стверджує, що під час спільного проживання вона з відповідачем мали різні погляди на життя та не змогли знайти спільну мову, що стало причиною виникнення постійних конфліктів та як наслідок стосунки між подружжям погіршились, зникло взаєморозуміння, сторони проживають окремо та припинили будь-які стосунки.

Також зазначає, що на даний час шлюб носить виключно формальний характер, у зв`язку з чим вона не має бажання продовжувати такий, збереження зазначеного шлюбу неможливе та суперечитиме інтересам кожного зі сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилась, скерувала на адресу суду заяву у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує, просить такі задовольнити, а справу розглянути у її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, скерував на адресу суду заяву у якій не заперечував щодо розірвання шлюбу, розгляд справи просив проводити у його відсутності.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.06.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) укладено шлюб, зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №1098 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ).

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ) .

В ході розгляду цивільної справи встановлено, що у подружжя спільне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними. Сторони не проживають разом та не ведуть спільного господарства.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Ухвалюючи рішення про розірвання шлюбу, суд також бере до уваги висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 11.06.2019 року у справі 605/434/18, відповідно до якої, у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

З`ясувавши взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки шлюб розпався, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 14.06.2014 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис №1098.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя О. І. Баєва