Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №456/2064/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2064/26

Провадження № 3/456/1008/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 року суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Шрамко Р. Т. , розглянувши матеріали, справи, які надійшли зі Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №629277 від 01.04.2026, ОСОБА_1 , 01.04.2026 о 11 год. 53 хв., м. Стрий, вул. Болехівська, керував транспортним засобом SCANIA R420 номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: не природна блідість шкірного покриву обличчя, поведінка що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Водія усно відсторонено від подальшого керування Т/З, дана подія зафіксована на нагрудну камеру поліцейського 907764, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, однак його представник адвокат Натальченко О.М., подав до суду заперечення, в якому вказав, що 01.04.2026 співробітниками САП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Франків Б.І. та Дудяк М. після зупинки вантажного автотранспортного засобу марки SCANIA дер.номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 в період часу з 11:50 год. по 12:54 год. стосовно останнього складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за нібито керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння під впливом наркотичних засобів. Сторона захисту не погоджується з даними адміністративними матеріалами, наполягає на недостатності наданих доказів стосовно вчинення даного адміністративного правопорушення, а також на тому, що вони складені виключно на суб`єктивних неприязних стосунках відносинах співробітників поліції до ОСОБА_1 , які виникли після зупинки автотранспортного засобу виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» передбачений вичерпній перелік підстав для зупинки автотранспортного засобу. При цьому, поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Згідно відповіді на адвокатський запит від Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 14.04.2026 (відповідь додано у додатках) с співробітниками поліції 01.04.2026 перед складанням адміністративних матеріалів за ст.130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 також складено та розглянуто адміністративні матеріали за ч.1 ст. 121 КУпАП, що фактично є підставою для зупинки автотранспортного засобу останнього. Стаття 121 КУпАП передбачає адміністративне правопорушення за використання несправного автотранспортного засобу, а саме: «Керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, нормі стандартів». З урахуванням зазначеного, підставою для зупинки автотранспортного засобу ОСОБА_1 співробітниками поліції 01.04.2026 є п.2 ч.1 ст.35 ЗУ "Про Національну поліцію": «якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу» та вочевидь вимагає наявність очевидних ознак несправності. Вивченням наявних в матеріалах справи відеоматеріалів з нагрудних камер співробітників поліції та службового автотранспорту встановлено, що світлові прилади вантажного автотранспортного засобу марки SCANIA дер.номер НОМЕР_1 справні та працюють у штатному режимі. Справні світлові прилади (єдина категорія, що піддається зовнішньому спостереженню в русі авто) виключають цю підставу зупинки автотранспортного засобу, а решта несправностей за п.31.4 Правил дорожнього руху (гальма, керування, зчіпний пристрій) в принципі не можуть бути помічені поліцейськими "на око" під час руху транспортного засобу. Отже, на момент прийняття рішення про зупинку в поліцейських об`єктивно був відсутній будь-який очевидний, зовнішньо спостережуваний факт, який відповідав би стандарту п.2 ч.1 ст.35 Закону «Про Національну поліцію». Підстава для зупинки за цим пунктом не існувала фактично, а не лише не була належно обґрунтована. Відповідно, службовими особами - співробітниками поліції Стрийського РУП ГУНП у Львівській області належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України. Тож на момент зупинки 01.04.2026 вантажного автотранспортного засобу марки SCANIA дер.номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 законної підстави не існувало, а постанова за ст. 121 ч. 1 КУпАП є похідною та незаконною. У Постанові Верховного Суду від 15.03.2019 №686/11314/17 чітко вказано, що у випадку незаконної зупинки транспортного засобу працівники поліції не мають жодного права вимагати від водія пред`явити посвідчення водія та вчиняти будь-які інші дії щодо водія внаслідок такої незаконної зупинки. Тобто якщо працівники поліції зупиняють транспортний засіб незаконно, то вони також не мають законних підстав вимагати в особи надати документи чи, наприклад вимагати пройти огляд на стан сп`яніння.

Згідно отриманих адвокатом відомостей та пояснень від ОСОБА_1 , встановлено, що останній 01.04.2026 рухаючись містом Стрий Львівської області на вантажному автомобілі марки SCANIA дер.номер НОМЕР_1 був зупинений співробітниками поліції, при цьому правил дорожнього руху він не порушував. Після зупинки ОСОБА_1 вийшов з кабіни авто, до нього підійшов поліцейський та представився як співробітник Стрийського РУП ГУНП у Львівської області ОСОБА_2 . На питання ОСОБА_1 щодо причини його зупинки ОСОБА_2 нічого не пояснюючи попросив надати посвідчення водія та військово-облікові документи (далі за текстом - ВОД). ОСОБА_1 надав йому своє посвідчення водія та роздруківку сформованого документу ВОД у форматі PDF із мобільного застосунку «Резерв+». Оглянувши надані документи ОСОБА_2 повідомив, що чинним ВОД є не роздруківка, а сформований онлайн документ у застосунку «Резерв+». На дану вимогу поліцейського Ющишин В.Р. пояснив, що 01.04.2026 згідно наявних офіційних повідомлень у ЗМІ та мережі Інтернет стався всеукраїнський збій у системі застосунку і він не зміг його сформувати, однак на такі випадки він у кожну поїздку робить офіційну роздруківку на аркуші. На цю відповідь, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про необхідність їхати до найближчого ТЦК та СП для перевірки його ВОД, на що ОСОБА_1 повідомив про наявну в нього відстрочку до завершення мобілізації з причини наявності інвалідності ІІІ групи, про що є відомості у наданому ним роздрукованому ВОД. Крім того, ОСОБА_1 пояснив поліцейському, що не може залишити авто на дорозі без догляду, оскільки віз вантаж замовника і він є матеріально-відповідальною особою за його збереження та втрату. Враховуючи зазначені обставини та відмову ОСОБА_1 у поліцейського Франків Б.І. виникли неприязливі стосунки по відношенню до останнього. На дану відповідь ОСОБА_2 пригрозив проблемами, які виникнуть у ОСОБА_1 у тому випадку, якщо він не поїде з ними до найближчого ТЦК та СП. Після зазначеної погрози поліцейського між ними сталася словесна перепалка, в результаті якої ОСОБА_1 злякався та швидко повернувся до кабіни авто задля уникнення можливих протиправних дій поліцейського. Так, відповідно до вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України за №1026 від 18.12.2018, а саме п.5 Розділу ІІ «Порядок застосування портативних відеореєстраторів та карт пам`яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів», відповідно до якої: «включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Крім того, відповідно до п.1 Розділу VII вищезазначеної Інструкції - під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції;5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам». Вивченням матеріалів адміністративної справи та доданих до них відеоматеріалів встановлено, що загальний процесу складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 від 01.04.2026 тривав майже 1 годину (з 11:52 год до 12:54 год). Однак, до суду Стрийським РУП ГУНП у Львівській області надано лише відео з вибірковими епізодами, загалом тривалістю лише 15 хв. (з 11:52 год. по 11:53 год, з 12:21 год по 12:30 год та з 12:49 год по 12:54 год.). Зазначений факт, додатково свідчить про наявність суб`єктивної упередженості в діях співробітників Стрийського РУП ГУНП у Львівській області по відношенню до ОСОБА_1 та таким ненаданням повної відеофіксації процесу зупинки як спробу приховати «незручних» для судового розгляду фактичних подій. Більше того, вивченням наявних відеоматеріалів у справі зазначена упередженість підтверджується зафіксованим спілкуванням між інспекторами САП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з наявною нецензурною лайкою (нижче для етичності нецензурну лайку поліцейських позначено скороченнями з багатокрапками): відео-файлі ехроrt-ft4ie, після повернення від автомобіля ОСОБА_1 до службового авто (таймінг - з 12:22:29 год по 12:23:04 год), враховуючи відмову ОСОБА_1 від підписання постанови за ст. 121 КУпАП, ОСОБА_2 питає думку напарника ОСОБА_4 та говорить: «Може йому вї..ати 130-ту, бо він відмовляється підписати постанову?» на що ОСОБА_4 відповідає «То складай на нього «аварійку» та 130-ту... розводь його на проходження медогляду», відео-файл ехрогt-hnsc4, (таймінг - з 12:49:40 год по 12:50:10 год) в співбесіді ОСОБА_2 з ОСОБА_3 розглядається варіант оформлення ще якогось адміністративного матеріалу враховуючи його відмову у підписанні складеної постанови та необхідність «ще його трохи помучати», «може його ше раз вї.бати», відео-файл ехрогt-hns44, (таймінг - з 12:51:30 год по 12:53:55 год) після складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП інспектором ОСОБА_2 не було вжито заходів щодо фактичного відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем, як то передбачено ч.7 ст. 266 КУпАП, а лише усно формально надано вказівку про необхідність пошуку тверезого водія для подальшого руху. Аналізуючи вищенаведені висловлювання співробітників поліції сторона захисту приходить до висновку про те, що вони не стосуються встановлення обставин події та об`єктивної істини. Вони прямо свідчить про особисте ставлення поліцейських до ОСОБА_1 та про мету завдати йому додаткових обтяжень поза межами завдань провадження. Такі висловлювання є несумісними із завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення. Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. За таких обставин будь-яке волевиявлення ОСОБА_1 , зафіксоване у протоколі зі слів поліцейських, не може вважатися вільним та поінформованим. Документи, складені особами, які висловлювали намір штучно обтяжити становище водія, потребують особливо критичної оцінки судом. В ході судового розгляду справи нами неодноразово подавалися клопотання про виклик вищезазначених співробітників поліції Стрийського РУП ГУНП у Львівській області для надання пояснень з зазначених фактів як безпосередньо у залі судового засідання так і надання письмових пояснень по наданим питанням у разі неможливості явки до суду. Однак, станом дотепер таких пояснень не отримано та до суду останні не з`явилися, що в свою чергу додатково свідчить про їх упередженість та «незручність» обставин для встановлення об`єктивної істини подій, які сталися 01.04.2026 при складані адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. На даний час зазначена Інструкція втратила чинність, а врегульовані нею відносини регулюються “Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”, що затверджена Наказами МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція). Пунктом 4 розділу І Інструкції встановлено перелік ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Втім, працівник поліції у спілкуванні з ОСОБА_1 , з урахуванням обставин, викладених у розділі ІІ даних заперечень, формально зазначив що у останнього наявні ознаки наркотичного сп`яніння, без надання до суду доказів, які свідчать про це. Так, вивченням відео-файлу (таймінг - з 12:25:10 год по 12:28:30 год) встановлено, що ОСОБА_2 після розмови з напарником ОСОБА_3 у службовому авто про необхідність «вї..ати йому 130-ту, бо він відмовляється підписати постанову» та «ше його трохи помучати» підійшов до кабіни авто та повідомив ОСОБА_1 , шо в нього наявні ознаки наркотичного сп`яніння (поведінка, що не відповідає обстановці та виражене тремтіння пальців рук) та запропоновано проїхати до медзакладу для проходження медогляду. Вивченням відеоматеріалів, а саме файл export-hnsc4, (таймінг - з 12:49:40 год по 12:53:00 год) встановлено, що ОСОБА_5 додатково зазначив про бажання пройти медичний огляд, однак фактично ОСОБА_2 в порушення Інструкції не надав ОСОБА_1 навіть направлення на проходження медогляду та не розяснив наслідки непроходження такого медогляду. При цьому, окрім слів співробітника поліції ці ознаки наркотичного сп`яніння не зафіксовані на його бодікамеру, зазначені припущення про нібито наявні ознаки наркотичного сп`яніння він робив в той час, коли ОСОБА_1 перебував у кабіні вантажного авто, висота відкритого вікна якого знаходиться на відстані близько 2 метрів. Більше того, на наявних у відеоматеріалах ОСОБА_1 , спілкуючись з працівником поліції, не мав порушення тону мови, не демонстрував поведінку, яка не відповідала обстановці, що призводить до очевидного висновку, що такі ознаки сп`яніння поліцейським зазначено формально. Стан наркотичного сп`яніння об`єктивно не може бути встановлений візуальною оцінкою поліцейського. Його підтвердження потребує медичного огляду лікарем, а за потреби — лабораторного дослідження біологічних середовищ організму. Вивченням відео-матеріалів справи, встановлено ОСОБА_1 навіть не вручалося направлення на проходження медичного огляду, хоча останній не заперечував проти його проходження. За відсутності цих документів висновок про наркотичне сп`яніння ґрунтується виключно на суб`єктивному сприйнятті поліцейських та їх суб`єктивному упередженому ставленні до ОСОБА_1 . Такий висновок не є фактичними даними у розумінні ст. 251 КУпАП. Крім того, п.6 Інструкції та ст. 266 КУпАП, які передбачають, що «оглядна стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів оглядпроводитьсяуприсутностідвох свідків. Матеріали відеозапису обов 'язково долучаються до протоколу про адміністра тивне правопорушення». Враховуючи відсутність в матеріалах відео фіксації нібито виявлених поліцейським у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння (поведінка, що не відповідає обстановці та виражене тремтіння пальців рук), а також відсутність факту залучення свідків для його фіксації, сторона захисту приходить до висновку про неналежність зазначеного доказу.

Фактична поведінка інспекторів суперечить твердженню про наркотичне сп`яніння. Після складення адміністративних матеріалів інспектор ОСОБА_2 не усунув ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Він обмежився попередженням про необхідність передати керування іншій тверезій особі. ОСОБА_1 не було позбавлено фактичного доступу до автомобіля. Вирішення питання про подальше керування вантажним автомобілем інспектори залишили на розсуд самого водія, якого щойно визнали таким, що перебуває у стані наркотичного сп`яніння. Правила дорожнього руху прямо забороняють водієві керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху. Отже, за версією поліцейських, вони зафіксували триваюче грубе порушення Правил дорожнього руху, яке створює безпосередню загрозу безпеці дорожнього руху. Проте жодних реальних заходів для припинення цієї загрози вони не вжили. Така поведінка є несумісною з дійсним переконанням у наявності стану сп`яніння. Особа, яка, за твердженням інспекторів, не здатна безпечно керувати вантажним автомобілем, була залишена поряд із транспортним засобом без будь-якого фактичного обмеження. Захист звертає увагу, що ст. 265-2 КУпАП не передбачає тимчасового затримання транспортного засобу за правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП. Тому наведене заперечення стосується не порушення окремої імперативної норми, а внутрішньої суперечності позиції органу. У цій справі не доведено головного елемента об`єктивної сторони - перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом. Медичного підтвердження цього стану не існує. Обов`язкову процедуру направлення та доставлення до закладу охорони здоров`я не виконано. Надані відеозаписи не охоплюють більшу частину процесуальних дій. Фактична поведінка інспекторів, які не усунули водія від керування, суперечить їхнім же твердженням про його стан. Зафіксовані висловлювання посадових осіб- співробітників поліції свідчать про упереджене ставлення та намір штучно погіршити становище ОСОБА_1 . Сукупність цих обставин виключає можливість покладення складених матеріалів в основу висновку про його винуватість. Також, слід звернути увагу, що ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, та (наприклад, у справах: «Гурепка проти України», рішення від 06 вересня 2005 року; Лучанінова проти України, рішення від 09 червня 2011 року; «Вєренцов проти України», рішення від 11 квітня 2013 року; «Швидка проти України», рішення від 30 жовтня 2014 року, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53). Відповідно доктрини «плодів отруєного дерева» яку використовує ЄСПЛ, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його (джерела) допомогою, також будуть вважатися неналежними (справа «Гефген проти Німеччини»). Тобто, незаконні дії працівників поліції не можуть у майбутньому породжувати законних вимог до особи. За таких обставин, в силу доктрини «плодів отруєного дерева» та з огляду на те, що обвинувачення має ґрунтуватись виключно на законних діях поліцейських здійснення (ст. ст. 1 7 КУпАП, ст. 8 Закону України «Про національну поліцію»), незаконні дії поліцейських щодо зупинки автомобіля роблять й не законними подальші вимоги поліцейських до такого водії щодо необхідності пройти огляд на стан сп`яніння, а тому, відмова водія від незаконної пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння з причин його незаконної зупинки не може бути караною за ст. 130 КУпАП. Аналогічно не може вважатись законним огляд водія на стан сп`яніння у випадку незаконної зупинки.

Зважаючи на наведене, просив закрити провадження у справі №456/2064/26 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Ознайомившись з матеріалами справи, вважаю, що дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по наступним підставам.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись відповідно до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Так, вимогами статті 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Аналізуючи зазначені положення Кодексу у взаємозв`язку між собою, а також з положеннями відомчих інструкцій, які регулюють питання проходження огляду на стан сп`яніння та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення в даних випадках (Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року; Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року; Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року), можна прийти до висновку, що огляд особи на стан сп`яніння повинен проводитися співробітниками поліції у певній послідовності, що встановлена в Законі, а саме починатися з відсторонення водія, щодо якого є підстави вважати, що він знаходиться в стані сп`яніння, після запропонування проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу і направлення правопорушника в заклад охорони здоров`я у разі відмови такої особи від огляду на місці або незгоди з його результатами.

Вказані норми права мають імперативний характер, оскільки повністю кореспондуються з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водночас за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлена адміністративна відповідальність, передбачена статтею 130 КУпАП.

При цьому у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 6 Розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року).

Так, згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як на докази винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення поліцейський покликається на протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та відеозапис.

Проте, дослідивши матеріали відеозаписів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що 01.04.2026 о 11 год. 53 хв., м. Стрий, вул. Болехівська, працівниками поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , було зупинено транспортний засіб SCANIA R420 номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .

Аналізуючи надані відеозаписи, судом встановлено:

відео-файлі ехроrt-ft4ie, після повернення від автомобіля ОСОБА_1 до службового авто (таймінг - з 12:22:29 год по 12:23:04 год), враховуючи відмову ОСОБА_1 від підписання постанови за ст. 121 КУпАП, ОСОБА_2 питає думку напарника ОСОБА_4 та говорить: «Може йому вї..ати 130-ту, бо він відмовляється підписати постанову?» на що ОСОБА_4 відповідає «То складай на нього «аварійку» та 130-ту... розводь його на проходження медогляду»;

відео-файл ехроrt-hnsc4 (таймінг - з 12:49:40 год по 12:50:10 год) в співбесіді ОСОБА_2 з ОСОБА_3 розглядається варіант оформлення ще якогось адміністративного матеріалу враховуючи його відмову у підписанні складеної постанови та необхідність «ще його трохи помучати», «може його ще раз вї.бати».

Відеозапис, який міститься у матеріалах справи зафіксував тільки знаходження ОСОБА_1 , у автомобілі, та його розмову з поліцейським. При цьому будь яких ознак наркотичного сп`яніння у особи не виявлено (мова чітка і послідовна, відсутні різкі чи стримувальні рухи тіла).

З метою встановлення всіх обставин події, до суду викликались працівники поліції, однак на виклик не з`явились, пояснень не надали.

Отже, з відеозапису, стає очевидно, що весь алгоритм дії працівників поліції, був направлений на складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин суд доходить висновку про безпідставність вимог поліції щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння, що в свою чергу виключає в його діянні порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Наведені факти свідчать про неналежність означених доказів, які не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно часу, місця, способу та інших обставин вчинення правопорушником протиправного діяння, що ставиться йому у провину складеним стосовно нього протоколом. За таких обставин викликають певних сумнівів дії уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності. В світлі таких недоліків зібрані в рамках даної справи докази не можуть належно свідчити про винуватість ОСОБА_1 , за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється в межах пред`явленого обвинувачення, в даному випадку в рамках фактичних обставин, викладених у відповідному протоколі, а також виходячи з матеріалів, наданих для розгляду, які були попередньо зібрані та належним чином процесуально закріплені уповноваженою на те посадовою особою, то суд позбавлений можливості самостійно усунути недоліки, що виникли через суперечливість самого протоколу та відсутність відповідних матеріалів адміністративної справи, оскільки до повноважень суду не входить збирання доказів, їх вилучення або долучення іншим чином за власною ініціативою, при цьому перекладання на себе повноважень посадової особи уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, в противному випадку, призведе до порушення судом принципу рівності сторін процесу.

В світлі даної ситуації, слід вважати, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, з огляду на те, що складення та оформлення даної справи про адміністративне правопорушення здійснено не належним чином, а зазначені вище недоліки та неповнота не можуть бути усунені в суді, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП,

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 притягнутого за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний Львівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Р. Т. Шрамко