Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №208/10551/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7905/26 Справа № 208/10551/25 Суддя у 1-й інстанції - Савранський Т.А. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача Никифоряка Л.П.

суддів Гапонова А.В., Халаджи О.В.

Учасники справи:

заявник Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло»

боржник ОСОБА_1

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу судді Заводського районного суду міста Кам`янського від 27 квітня 2026року, головуючий у суді першої інстанції Савранський Т.А.

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У квітні 2026року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про скасування судового наказу, виданого 21 серпня 2025року Заводським районним судом міста Кам`янського у справі за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги теплопостачання.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою судді Заводського районного суду міста Кам`янського від 27 квітня 2026року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу залишено без розгляду та повернуто заявниці.

Повертаючи без розгляду заяву, суддя першої інстанції виходив з того, що заяву про скасування судового наказу подано поза межами строку для подання такої заяви, клопотання про поновлення цього строку заявницею не заявлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

21 травня 2026року ОСОБА_1 подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на ухвалу судді Заводського районного суду міста Кам`янського від 27 квітня 2026року.

В апеляційній скарзі заявниця не погодилася з висновками судді та висловила вимогу про скасування ухвали та просила про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що посилання судді першої інстанції про пропуск строку на звернення до суду з заявою про скасування судового наказу є безпідставними, оскільки копію судового наказу та додані до нього документи вона не отримувала, а про його наявність дізналася лише у квітні 2026року після арешту її банківських рахунків.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2026року витребувано з Заводського районного суду міста Кам`янського цивільну справу; та 16 липня 2026року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 липня 2026року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Заводського районного суду міста Кам`янського від 27 квітня 2026року.

13 серпня 2026року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до судового розгляду без повідомлення учасників справи.

Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Учасники справи у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту ухвали, яка оскаржена, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватися перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи без розгляду заяву, суддя першої інстанції виснував, що заявницею порушено строк передбачений частиною першою статті 170 ЦПК України для подання заяви про скасування судового наказу та виходив з того, що клопотання про поновлення цього строку заявницею не заявлено.

Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, так як суддею першої інстанції порушено норми процесуального права.

Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі «Дія 97» проти України» (заява № 19164/04, рішення від 21 жовтня 2010року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх – не лише до сторін провадження, але й до національних судів.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Наказне провадження є особливим спрощеним видом провадження у цивільному судочинстві, спрямованим на прискорене надання судового захисту прав особи, які оцінюються як безспірні, шляхом видачі судового наказу, що одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом, без проведення судового засідання та без здійснення виклику заявника (стягувача) і боржника (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 липня 2020року у справі № 712/8916/17).

З матеріалів справи вбачається, що 21 серпня 2025року Заводським районним судом міста Кам`янського у справі № 208/10551/25 було видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП КМР «Міськшляхтепло» заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 17 735,79грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини третьої статті 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим розділом.

Нормами статті 170 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про скасування судового наказу, а також строки її подання.

Частиною першою статті 170 ЦПК України унормовано, що боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі (частина друга статті 170 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються: документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Частиною шостою статті 170 ЦПК України передбачено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Крім того, відповідно до частини другої статті 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження (частина третя статті 171 ЦПК України).

З огляду на зазначені норми права, апеляційний суд приходить до переконання, що у випадку подачі належним чином оформленої заяви про скасування судового наказу з дотриманням строку подання такої заяви, суд вправі тільки скасувати судовий наказ, а стягувач вправі звернутись з тими самими вимогами в порядку позовного провадження. Тобто, відсутність можливості апеляційного оскарження судового наказу обумовлена процедурою скасування судового наказу, яка передбачає безумовність.

Відтак, законодавець розширивши коло предметів вимог, за якими можна видати судовий наказ, виключивши можливість апеляційного оскарження судових наказів та за наявності такої процедури оскарження судових наказів, яка не передбачає залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення, виходив з того, що у випадку незгоди боржника з судовим наказом, такі вимоги стягувача не можна вважати безспірними і вони повинні розглядатись за процедурою позовного провадження, у зв`язку з чим судовий наказ повинен бути скасований.

Повертаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 , суддя першої інстанції виходив з того, що заявницею порушено строк передбачений частиною першою статті 170 ЦПК України для подання заяви про скасування судового наказу, клопотання про поновлення цього строку заявницею не заявлено.

Проте, апеляційний суд з таким висновком судді першої інстанції не може погодитись.

Як вже було зазначено вище, частина перша статті 170 ЦПК України встановлює боржнику п`ятнадцятиденний строк для подання заяви про скасування судового наказу, та законодавець в даній нормі послуговувався терміном «з дня вручення» копії судового наказу та доданих до нього документів та оскільки в конструкції згаданої правової норми наведено саме таке означення, можна виснувати, що норма статті 170 ЦПК України вважається застосованою правильно, якщо мало місце саме вручення копії.

Отже, визначальним для обчислення строку на подання заяви про скасування судового наказу є саме дата вручення боржнику копії судового наказу та доданих до нього документів, а не момент, коли боржник дізнався або мав дізнатись про наявність судового наказу.

Так, главою 6 розділу І ЦПК України унормовано загальне застосування процесуальних строків у цивільному судочинстві. Так, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частина четверта статті 169 ЦПК України встановлює, що днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.

Одночасно, як зазначено у частині шостій статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Але, в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання ОСОБА_1 копії судового наказу та доданих до нього документів.

Наявний в матеріалах справи конверт, адресований боржниці, з направленою судом копією судового наказу та доданими до нього документами, вручений ОСОБА_1 не був та повернувся до суду з відміткою Укрпошти «закінчення встановленого терміну зберігання». При цьому наявність такої відмітки не можна вважати належним врученням судового рішення у розумінні частини шостої статті 272 ЦПК України.

Апеляційний суд наголошує, що у заяві про скасування судового наказу ОСОБА_1 посилалась на те, що копію судового наказу та додані до нього документи вона не отримувала, а про його наявність дізналася лише у квітні 2026року після арешту її банківських рахунків. При цьому вважала, що строк для подання заяви про скасування судового наказу пропущений з поважних причин.

Тобто, заявниця обґрунтувала причини пропуску строку для подання заяви про скасування судового наказу та зміст самої заяви містить клопотання про його поновлення.

Тож, суддя першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу та повернення заяви з цієї підстави.

У розглядуваній справі суддя першої інстанції порушив норми процесуального права, проігнорував положення частини першої статті 170 ЦПК України про те, що п`ятнадцятиденний строк для подання заяви про скасування судового наказу обчислюється з дня вручення боржниці копії судового наказу та доданих до нього документів.

Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Встановивши зазначені обставини, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу з порушенням норм процесуального права.

Вищевикладене свідчить про те, що апеляційна скарга є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Згідно з частиною шостою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, ухвала судді Заводського районного суду міста Кам`янського від 27 квітня 2026року про повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Ухвалу судді Заводського районного суду міста Кам`янського від 27 квітня 2026року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 16 вересня 2026року.

Судді: