Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №447/229/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/271/26

Справа №447/229/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2026 місто Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Стрийського РУП ГУНП у Львівській області

про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю:

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 ;

захисника -Ратича Т.М.

в с т а н о в и в:

що ОСОБА_1 , будучи особою, яка керує транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, при таких обставинах.

14 січня 2026 о 18год 55 хв в місті Миколаїв по вул.Львівська, 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Volkswagen Touareg", номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість обличчя), від проходження тесту на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Після надходження матеріалів справи до суду, справу було призначено до розгляду в судовому засіданні в межах строків визначених ст.277 КУпАП, однак надалі розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями захисників особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які періодично змінювалися, для надання їм можливості ознайомитись із матеріалами справи, а також за клопотанням особи, для надання їй можливості залучити іншого захисника.

В судовому засіданні, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вину у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться йому в провину, не визнав. Зазначив, що ніколи не вживав наркотичних засобів, та такі дії для нього є неприйнятними. Вважає, що працівники поліції зупинили його безпідставно, оскільки не могли бачити, чи користувався він в той момент паском безпеки. Від проходження огляду він не відмовлявся, а тільки не погоджувався їхати до медичного закладу із працівниками поліції, які його зупинили, оскільки не довіряв їм та переживав за свою безпеку. Натомість він погоджувався, щоб його відвезла його дружина, яка перебувала на місці події, однак працівники поліції не дозволили.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Ратич Т.М., подав письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивує тим, що відеозйомка події не проводилась безперервно, що є порушенням п.5. розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 №1026 (відео фіксація події не проводилась з моменту зупинки транспортного засобу до кінця оформлення протоколу). Надані записи є фрагментарними, а в матеріалах відсутні відомості про причини, з яких включення портативного відеореєстратора відбулося не з моменту початку виконання службових обов?язків та не було закінчено до повного завершення складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Зазначає, що з рапорту працівника поліції випливає, що підставою зупинки ТЗ було, нібито, керування із непристебнутим паском безпеки. Однак поліцейські взагалі не могли бачити чи пристебнутий водій, оскільки інспектори поліції слідували позаду авто та у темний час доби. Вважає, що зупинка транспортного засобу була незаконною, а тому подальше встановлення «ознак сп?яніння» суб?єктивним і упередженим.

Також захисник посилається на те, що і з відеозаписів, долучених до матеріалів справи, не вбачається чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп?яніння, оскільки згідно долучених записів з бодікамери, ОСОБА_1 неодноразово зазначав, що він не відмовляється від проходження огляду в медичному закладі, однак поїде в медичний заклад на своєму авто, за кермом якого перебуватиме дружина ( ОСОБА_1 вживав твердження: «я не поїду у вашому автомобілі», «з вами не поїду», «добре, я пройду, но почекаю інших працівників», «з вами не поїду», «буду, но з вами не поїду», «я боюся з вами їхати». При цьому ОСОБА_1 наголошував на власній безпеці у зв?язку з фактом кримінального правопорушення протягом дня у с. Рудники.

Також захисник зазначає, що відеозаписи не містять даних, що свідчили б про наявність у ОСОБА_1 зовнішніх ознак наркотичного сп`яніння, визначених пунктом 4 розділу І Інструкції, які є обов`язковою передумовою для направлення водія на відповідний огляд. Поведінка ОСОБА_1 була повністю адекватна, адже він категорично заперечує вживання наркотичних засобів та будь яке порушення Правил дорожнього руху, чітко, спокійно, логічно відповідає на запитання поліцейських, тобто не виявляє якихось очевидних ознак сп?яніння чи інших факторів, які б могли поставити під сумнів його адекватний стан. Звертає увагу на те, що твердження поліцейського про неприродню блідність обличчя, відображено у протоколі, а на відео поліцейський говорить про почервоніння, хоча протягом усього часу ОСОБА_1 не залишав салон транспортного засобу та правоохоронці не здійснювали візуальний (зовнішній) його огляд.

Окремо захисник посилається на те, що наявне в матеріалах справи направлення містить інформацію про те, що ОСОБА_1 скеровується для визначення стану наркотичного сп`яніння у медичний заклад КНП «ТМО СМОЛ», хоча найближчим закладом охорони здоров`я була КНП «Миколаївська міська лікарня», яка а належать до переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.

Свої заперечення захисник також мотивує тим, що направлення ОСОБА_1 на огляд у медичний заклад оформлено о 20.03год., а протокол складено 19.37 год., що свідчить про порушення порядку проведення огляду.

Також, виклавши обвинувачення у протоколі (подія, нібито, відбулась 14.01.202броку), у рапорті поліцейський доповідає начальнику про зупинку ОСОБА_1 15.01.2026року.

Вважає, що дії та манеру спілкування поліцейських однозначно слід розцінювати як провокацію, спонукання водія до відмови, яка й стала підставою притягнення його до відповідальності. На думку захисника, саме поліцейський підштовхнув ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду, що й стало підставою для його притягнення до відповідальності.

В підтвердження своїх заперечень, захисник долучив до справи носій інформації «флеш-накопичувач» із записом розмови ОСОБА_1 під час телефонного дзвінка на спец лінію «102».

Також захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокатом Ратичем Т.М., було заявлено клопотання про виклик свідків, яке судом було задоволено.

Однак у зв`язку із неявкою свідків, розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 28.05.2026 судом було допитано свідка ОСОБА_2 , яка суду показала, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є її чоловіком. 14.01.2026 вони разом вечеряли у закладі харчування, та після вечері вона поїхала на своєму автомобілі додому, а чоловік на своєму автомобілі поїхав до знайомого по справах. Через деякий час, чоловік зателефонував до неї та повідомив, що його зупинили працівники поліції та змушують кудись із ними їхати. Вона одразу поїхала до чоловіка, за зазначеною ним адресою. Коли приїхала на місце події, то чоловік перебував в середині свого автомобіля, а поруч із його автомобілем перебували троє поліцейських, яким вона повідомила, що сама відвезе чоловіка у медичний заклад для проведення огляду, однак поліцейські заперечили вказавши, що він повинен їхати з ними. При цьому, поліцейські відмовились повідомити їй в який саме медичний заклад мають намір відвезти її чоловіка. Оскільки поліцейські знову пропонували її чоловіку, щоб він їхав з ними на огляд, то вона пропонувала поліцейським, що сяде за кермо автомобіля чоловіка та поїде слідом за автомобілем поліції, однак поліцейські знову відмовили їй, вказавши що він може їхати тільки з ними. Надалі поліцейські повідомили, що якщо її чоловік відмовляється їхати з ними в медичний заклад, то вони будуть розцінювати такі дії як відмову від проходження огляду. Зазначила, що чоловік не відмовлявся їхати в медичний заклад для проходження огляду, а тільки не погоджувався їхати туди саме із працівниками поліції, оскільки вважав, що це може бути небезпечно для нього. В кінцевому результаті чоловік відмовився їхати з поліцейськими, та на нього було складено протокол. Після того, як чоловік отримав протокол про адміністративне правопорушення, вона сіла за кермо його автомобіля, та вони поїхали в лікарню в місті Миколаїв, щоб пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак їм відмовили.

В судовому засіданні 22.07.2026 було допитано свідка ОСОБА_3 , який суду показав, що працює на посаді інспектора СРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, та перебував на місці події під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП. Надаючи відповіді на питання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідок повідомив, що на момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , водій був у автомобілі один, та чи виходив він із авто, не пам`ятає. Також зазначив, що автомобіль був зупинений, оскільки водій керував автомобілем будучи непристебнутим паском безпеки. Вказаний фак вони виявили коли автомобіль під керуванням ОСОБА_1 проїхав назустріч повз службовий автомобіль, та в подальшому звернув праворуч, тому вони одразу поїхали за ним та зупинили його. Також свідок зазначив, що у водія були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, однак без відповідного медичного огляду, працівник поліції не може стверджувати, що особа перебуває в стані сп`яніння, тому водієві було запропоновано пройти відповідний огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, щоб підтвердити чи спростувати стан сп`яніння, однак водій відмовився. Зауважив, що саме поліцейський має забезпечити доставку водія до медичного закладу для проходження огляду, так, як за наявності ознак сп`яніння, поліцейський не може допустити особу до керування, а також особа не може їхати із сторонньою особою, оскільки в такому випадку водій може не приїхати та уникнути огляду. Щодо наявних неточностей у часі складення направлення на огляд та протоколу про адміністративне правопорушення, то вважає, що мала місце технічна описка.

Свідок ОСОБА_4 в жодне із судових засідань не з`явився, причин неявки не повідомив, а відтак, оскільки захисник та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не наполягали на його допиті, суд дійшов висновку про можливість завершення розгляду справи без допиту вказано свідка.

Окрім того, оскільки під час дослідження в судовому засіданні долученого до протоколу про адміністративне правопорушення DVD-диску із відеозаписами обставин події було встановлено, що такий пошкоджений, що не дозволяє відкрити наявні на ньому відеофайли, судом неодноразово направлялись запити до Стрийського РУП ГУНП у Львівській області щодо надання відповідного відеозапису події, однак такі запити були залишені органом поліції без жодного реагування. За таких обставин, оскільки після надходження матеріалів справи до суду, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності в ході ознайомлення із матеріалами справи було отримано копії відеофайлів долучених до матеріалів справи, і такі були надані суду на «флеш-накопичувачі» разом із записом розмови ОСОБА_1 під час телефонного дзвінка на спец лінію «102», судом за відсутності заперечень захисника та особи, яка притягається до відповідальності, було досліджено в судовому засіданні «флеш-накопичувач» на якому наявні вказані записи.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши наявні в справі письмові докази та відеозаписи, надавши їм оцінку в сукупності, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно приписів ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відтак, за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, визначено в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за №1452/735.

Зокрема, відповідно до положень п.п. 2, 3, 4, 6, 7 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Положеннями п.п.8, 9,12 Розділу ІІ вказаної інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до положень п.п. 3, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 14 Розділу ІІІ вказаної інструкції, метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Відповідно до п.п. 3, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, встановлено, що огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до положень ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Незважаючи на невизнання своєї вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується наступними доказами, зокрема:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №566810 від 14.01.2026, який складено з дотриманням вимог ст.256 КпАП України, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, згідно якого, 14 січня 2026 о 18год 55 хв в місті Миколаїв по вул.Львівська, 13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Volkswagen Touareg", номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість обличчя), від проходження тесту на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. Обставини події зафіксовані на нагрудну камеру поліцейського №078176;

- направленням на огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КНП «ВП ЛІЛ КНП ТМО СМОЛ від 14.01.2026, у зв`язку із виявленими ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, неприродня блідість обличчя, згідно якого ОСОБА_1 від огляду в медичному закладі відмовився;

- копією постанови від 14.01.2026 серії ЕНА №6512109 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, а саме за те, що він 14 січня 2026 о 18год 55 хв в місті Миколаїв по вул.Львівська, 13, керував транспортним засобом марки "Volkswagen Touareg", номерний знак НОМЕР_1 , із непристебнутим паском безпеки, та після зупинки працівниками поліції не увімкнув світловий покажчик повороту;

- показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були допитані в судовому засіданні;

- доданими до матеріалів справи відеозаписами події що мала місце 14.01.2026 за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , під час керування автомобілем марки "Volkswagen Touareg", номерний знак НОМЕР_1 , із відеореєстратора розташованого на службовому автомобілі поліцейських та із нагрудної камери поліцейського №078176, які були досліджені в судовому засіданні за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника. Зокрема на вказаних відеозаписах зафіксовано, як працівниками поліції за допомогою проблискових маячків був зупинений автомобіль марки "Volkswagen Touareg", номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Працівником поліції було повідомлено водієві причину зупинки, а саме те, що він не користується паском безпеки. Надалі в ході розмови із водієм у поліцейського виникла підозра, що водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння, оскільки його поведінка не відповідала обстановці, тому поліцейський запропонував водієві пройти огляд у медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння, однак водій сказав що із поліцейськими не поїде. Надалі поліцейський роз`яснив водієві, що він повинен проїхати до медичного закладу саме із ними, оскільки він відсторонений від керування та сам їхати не може. На неодноразові пропозиції поліцейського проїхати в медичний заклад, водій повторював, що із поліцейськими не поїде, оскільки боїться їхати з ними. Надалі на місці події присутня особа, яка зазначає поліцейським що вона саме відвезе чоловіка або він поїде сам, однак поліцейський повідомляє їй, що вона не уповноважена вчиняти вказані дії. Надалі поліцейський в черговий раз пропонує водієві проїхати у медичний заклад для проходження огляду, однак водій запитує поліцейського чи може він дозволити, щоб його відвезла дружина, та не отримавши такого дозволу, водій зазначає, що він відмовляється. Надалі працівник поліції, повідомив водієві, що відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП та роз`яснює водієві його права, а також повідомляє, що його відсторонено від керування транспортним засобом. Надалі працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, копію якого водій отримав, про що розписався.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

З урахуванням наведеного, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

При цьому, суд критично оцінює заперечення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника про те, що автомобіль було зупинено безпідставно, оскільки, як вбачається із долученої до справи копії постанови від 14.01.2026 серії ЕНА №6512109 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, а саме за те, що він 14 січня 2026 о 18год 55 хв в місті Миколаїв по вул.Львівська, 13, керував транспортним засобом марки "Volkswagen Touareg", номерний знак НОМЕР_1 , із непристебнутим паском безпеки, та після зупинки працівниками поліції не увімкнув світловий покажчик повороту. Доказів скасування вказаної постанови суду не надано.

Також суд критично оцінює посилання водія та його захисника на те, водій не відмовлявся від проходження огляду, оскільки такі спростовуються як дослідженими в судовому засіданні відеозаписами так і показами свідків. При цьому суд звертає увагу на те, що згідно наведених норм законодавства, саме на поліцейського покладено обов`язок проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав, а вимога водія в даному випадку, щодо його бажання, щоб він був доставлений до медичного закладу, не поліцейським, який зобов`язаний забезпечити проходження ним огляду, а іншою особою, зокрема дружиною, є обраним способом захисту. Суд також звертає увагу на те, що особою не надано жодних доказів, які б підтверджували, що в нього були реальні підстави вважати дії поліцейських по відношенню до себе, упередженими чи такими, що містили будь яку загрозу для нього. Не надано також доказів, що за результатами його звернення на спец лінію «102» дії поліцейських були визнані неправомірними, чи такими що порушували його права.

Щодо наявних розбіжностей у часових проміжках складення протоколу про адміністративне правопорушення та направлення на проведення огляду, то такі на переконання суду є наслідком технічної помилки, оскільки в ході дослідження долучених до справи відеозаписів, ОСОБА_1 підтвердив, що на них зафіксована подія яка мала місце 14.01.2026 та відображена у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, істотність наслідків вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 вчинив грубе порушення правил дорожнього руху, вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті за вказане правопорушення з позбавленням права керування транспортними засобами, так як саме такий вид стягнення буде достатнім для виправлення порушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 24,27,40-1,130,247,280, 283,284 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в :

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок (сімнадцять тисяч гривень нуль копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665,60грн.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 14.09.2026.

Суддя Роман ДЖУС