Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №462/5576/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5576/26

ПОСТАНОВА

14 вересня 2026 року, Залізничний районний суд міста Львова у складі судді Ліуша А.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 130 Кодексу України пАП, -

В С Т А Н О В И В :

16 червня 2026 року о 16 год 16 хв., в м. Львові на вул. Сяйво,14, ОСОБА_1 , керував автомобілем Nissan д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка що не відповідає обстановці, звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродня блідність. Від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився.

ОСОБА_1 , в суд не з`явився подав письмову заяву, в якій вказав, що вину у вчиненому не визнає. Вказав, що в момент зупинки транспортного засобу перебував тверезий, а після складання протоколу про адміністративне правопорушення не зміг пройти огляд на визначення стану сп`яніння, оскільки працівники поліції доставили його до відділення поліції та передали працівникам ТЦК та СП, після чого він був мобілізований. Крім того, надав заяву ОСОБА_2 , про те, що він ручається за належну поведінку ОСОБА_1 , а відтак, просив суд взяти його на поруки.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що у діях ОСОБА_1 , наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України пАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, повторно протягом року, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №694730, відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, рапортом.

Крім того, судом було досліджено наявні в матеріалах справи відеозаписи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 , неодноразово пропонувалося пройти огляд на визначення стану сп`яніння, однак він відмовився, зокрема на відео clip-0 о 05:58, 06:42, 08:27.

О 07:37 ОСОБА_1 , сказав працівникам поліції, щоб ті складали на нього протокол за ст. 130 КУпАП. О 08:27, сказав що згоден щоб на нього було складено «хоч 20 протоколів».

Крім того, навіть сам ОСОБА_1 , в своїх письмових поясненнях вказав, що «…після складання протоколу про адміністративне правопорушення не зміг пройти огляд на визначення стану сп`яніння, оскільки працівники поліції доставили його до відділення поліції…». Вказане жодним чином не пояснює те, чому він саме під час після складання протоколу про адміністративне правопорушення не захотів пройти огляд на визначення стану сп`яніння, якщо дійсно перебував у тверезому стані.

Крім того, судом досліджено постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30 січня 2026 року, згідно якої ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 і ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення: за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 гривні; за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 , остаточне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

При цьому, судом враховується те, що керування в стані наркотичного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, тяжкість якого обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Зокрема, у стані сп`яніння істотно знижується увага водія та швидкість його реакції, що зумовлює загрозу для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого водія та власності третіх осіб. Саме ця обставина і зумовила прийняття законодавцем Закону, яким було посилено відповідальності за керування в стані сп`яніння.

Щодо заяви ОСОБА_2 , про те, що він ручається за належну поведінку ОСОБА_1 , а відтак, просив суд взяти його на поруки, суд зазначає наступне.

Так, суд вважає за необхідне зазначити, що норму ст. 21 КУпАП про передачу матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд, громадської організації або трудового колективу було виключено з Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі Закону України № 2657-IX від 06.10.2022 року.

У зв`язку з тим, що діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено такий захід громадського впливу як звільнення особи, яка вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, а тому, суд доходить висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_2 , як голови громадської організації «Воїни та волонтери Городочини» про передачу ОСОБА_1 , на поруки, слід відмовити за безпідставністю.

Накладаючи адміністративне стягнення, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, обставин, які обтяжують відповідальність відсутні, тому покарання йому слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 221, 268, 283, 284 Кодексу України пАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 Кодексу України пАП та оштрафувати на 34000 /тридцять чотири тисячі/ гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 /три/ роки.

Стягнути з ОСОБА_1 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: А.І. Ліуш