Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №444/3429/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3429/26

Провадження № 2/444/2319/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

17 вересня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Стець М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання малолітніх (неповнолітніх) дітей (аліментів) в частці від доходу (заробітку) відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася 28.07.2026 в суд з позовом до відповідача у якому просить ухвалити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 кошти на утримання малолітніх (неповнолітніх) дітей (аліменти), а саме: дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини доходу (заробітку) відповідача ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви, тобто з 28 липня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття та стягувати такі в користь ОСОБА_1 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона 21 вересня 2018 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 у Жовківському районному відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що 21 вересня 2018 року було складено відповідний актовий запис № 150. Прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка та дружини ОСОБА_5 .

У шлюбі із відповідачем народилося двоє дітей, а саме: дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи те, що з відповідачем не підтримували подружні стосунки, були різні погляди на сімейне життя, ведення господарства, різні життєві цінності, відповідач зловживав спиртними напоями, вчиняв домашнє насильство психологічного характеру, вона звернулася 20 листопада 2025 року в Жовківський районний суд Львівської області із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 23 лютого 2026 року, яке набрало законної сили 26 березня 2026 року, у справі № 444/4783/25, провадження № 2/444/523/2026, шлюб між сторонами розірвано.

Після розірвання шлюбу відновлено ОСОБА_6 дівоче прізвище « ОСОБА_7 »

Діти і вона, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2026/012698256 від 28 липня 2026 року щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 , витягом з реєстру територіальної громади № 2026/012698255 від 28 липня 2026 року щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_4 .

Діти зареєстровані та фактично проживають з позивачкою, перебувають на її утриманні, оскільки відповідач ОСОБА_2 не зареєстрований та фактично не проживає разом з ними.

Відповідач надає кошти на утримання дітей мінливо, нестабільно, в незначному розмірі, змушена фактично випрошувати кошти для потреб дітей та вислуховувати від відповідача претензії, приниження, хоча це для потреб його дітей, а не її особистих.

Останній раз відповідач надав кошти в сумі 3000,00 грн. на двох дітей в червні 2026 року.

Коштів, які відповідач надавав на утримання дітей катастрофічно не вистачає.

Вказує, що мала надію, що у відповідача проявиться батьківський інстинкт, ОСОБА_2 буде брати активну участь в житті дітей, проводити з ними час, займатися їх вихованням, забезпечувати їх потреби.

ЇЇ заощадження не дозволяють утримувати дітей самостійно, тому їй допомагають утримувати її батьки, в той момент, коли в дітей є біологічний батько, який хоч і байдужий до них, однак є особою молодого віку, є працездатним, має обов`язок їх утримувати.

Зазначає, що спільна із відповідачем дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у школі у 2 класі, а молодша дочка, ОСОБА_4 відвідує дошкільний навчальний заклад, садочок.

Вважає, що відповідач у справі, який є особою молодого віку, здоровим та працездатним повинен сплачувати аліменти на утримання дочок в частці від доходу в розмірі 1/3 його доходу (заробітку).

Такий розмір аліментів зумовлений тим, що у сторін є двоє спільних дітей до 18 років, дочки потребують коштів на забезпечення їх потреб, швидко ростуть, потребують постійної купівлі нового одягу та взуття, забезпечення продуктами харчування, ціни на які досягли європейських, купівлі лікарських засобів при захворюваннях, таких як ГРВ, нежить, кашель тощо, старша дочка вже потребує купівлі канцелярського приладдя, бо навчається у школі, купівлі засобів гігієни.

Вказує, що у житлі, де вона проживаю з дітьми, необхідно підтримувати певний температурний режим, щоб діти не хворіли в зимовий, весняний та осінній час, в мене є витрати на оплату комунальних послуг, які використовуються в тому числі і в інтересах та потребах наших спільних із відповідачем дітей.

Крім цього, діти потребують відвідування ігрових кімнат, кінотеатрів, інших місць проведення дозвілля, гуртків для саморозвитку.

Зазнача, що старша дочка вже відвідує заняття із ментальної арифметики та англійської мови.

Всі ці потреби, які є фактично життєвонеобхідними для дітей, викликають значні витрати.

Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з її сторони як матері, з якою проживають діти, які перебувають на її утриманні, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дітей є загальновідомими та не потребують доказуванню.

Вказує, що до припинення шлюбних відносин із відповідачем в нього точно не було жодних перешкод по стану здоров`я для отримання заробітку та надання з такого грошей для утримання наших спільних дітей.

Просить врахувати, що з 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата становить 8647,00 грн., а середньомісячна по Львівській області області близько 24000,00 грн.

Також просить звернути увагу, що згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років - 2817 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Зважаючи на наведене просить позов задовольнити.

До позовної заяви також додала заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 30.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та признчено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.09.2026.

Позивач в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином. Подала заяву про підтримання позовних вимог. Не заперечила проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, що стверджується матеріалами справи. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд бере до уваги, що від відповідача на адресу суду не надходило жодних клопотань, заяв, в тому числі про відкладення розгляду справи, відзиву на позовну заяву.

А тому суд приходить до висновку, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, правом подання відзиву, як наслідок правом подання доказів на спростування позовних вимог не скористався.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, що згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, зважаючи на подану нею заяву про розгляд справи у її відсутності та без участі відповідача й про постановлення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

На переконання суду, неявка відповідача в судове засідання та неподання ним відзиву, свідчать про його байдуже ставлення до результату розгляду справи.

Оскільки всі учасники в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 21 вересня 2018 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 у Жовківському районному відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що 21 вересня 2018 року було складено відповідний актовий запис № 150. Прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка та дружини ОСОБА_5 .

Це підтверджується викладеним у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видане 21 вересня 2018 року Жовківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

В шлюбі у сторін народилося двоє дітей, а саме: дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 31 травня 2019 року Зіболківською сільською радою Жовківського району Львівської області, та дочка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , яке видане 30 червня 2023 року Жовківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 23 лютого 2026 року, яке набрало законної сили 26 березня 2026 року, у справі № 444/4783/25, провадження № 2/444/523/2026, шлюб між ОСОБА_6 , та ОСОБА_2 , який зареєстрований 21 вересня 2018 року у Жовківському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 150, розірвано.

Після розірвання шлюбу відновлено ОСОБА_6 дівоче прізвище «

ОСОБА_8 і як, ОСОБА_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2026/012698256 від 28 липня 2026 року щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 , витягом з реєстру територіальної громади № 2026/012698255 від 28 липня 2026 року щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_4 .

Діти зареєстровані та фактично проживають з позивачкою, перебувають на її утриманні, оскільки відповідач ОСОБА_2 не зареєстрований та фактично не проживає разом зі мною та дітьми.

З матеріалів справи не вбачається жодних доказів про те, що діти знаходиться на утриманні відповідача, не подано доказів на підтвердження цього і самим відповідачем.

Суд бере до уваги, що діти знаходяться фактично на утриманні позивача.

Суд враховує, що дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідачем не виконано обов`язку щодо подання доказів, зокрема ним не доведено, що діти перебувають на його утриманні, він їх забезпечує матеріально, а тому враховуючи те, що діти знаходяться виключно на утриманні позивача, доказів про те, що відповідач добровільно надає кошти на утримання дітей немає, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти в примусовому порядку.

При визначенні розміру аліментів судом враховується не тільки заробітна плата платника аліментів, але й інші види доходів, перелік яких наведений у постанові КМ України від 26 лютого 1993 р. №146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб". Серед таких доходів, зокрема, основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до неї, премії та винагороди, допомога по безробіттю, пенсія, стипендія, доходи від підприємницької діяльності тощо.

Висновки суду про те, що відповідач є працездатною особою молодого віку ґрунтуються на матеріалах справи.

Враховуючи його молодий вік, відсутність будь-яких даних про те, що відповідач є непрацездатним, суд приходить до висновку про можливість виконання відповідачем обов`язків по утриманню дітей, що передбачено чинним законодавством.

З положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 р. № 789-ХІІ, частин 7, 8 Сімейного кодексу України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ст. статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років - 2817 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень

Враховуючи прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, вимоги ст. 182 Сімейного Кодексу України, згідно якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, розмір мінімальної заробітної плати, обов`язок батьків щодо утримання дитини, роз`яснення, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за якими максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50 відсотків розміру заробітної плати /доходів/, беручи до уваги насамперед інтереси дітей, зважаючи на те, що відповідач є особою молодого віку, працездатним, ним не надано доказів, що на його утриманні є інші непрацездатні особи або перешкоди для праці, пов`язані із його станом здоров`я, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача необхідно стягувати кошти (аліменти) на утримання неповнолітніх дітей, в розмірі 1/3 частини доходу (заробітку) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви, тобто з 28.07.2026 і до досягнення дітьми повноліття.

Такий розмір аліментів, на переконання суду, має забезпечувати гармонійний розвиток дітей зі сторони їх батька, враховуючи потреби дітей, буде сприяти можливості отримати право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

В той же час відповідачем не доведено жодними доказами, що стягнення аліментів в розмірі 1/3 частини його доходу (заробітку) на дитину буде порушувати його права та можливість забезпечення власних мінімально необхідних потреб, також відповідачем не доведено, що його заробіток, дохід не дає можливість йому сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у визначеному судом розмірі.

Згідно із ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно з частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Виходячи із норми частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України, приходить до висновку, що аліменти із відповідача на утримання дітей підлягають стягненню саме із дня пред`явлення позову, яким є 28.07.2026, що підтверджується штампом на позовній заяві (аркуш справи № 1).

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так як позивач звільнена від сплати судового збору, її позовні вимоги задоволені, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 280-285, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , кошти на утримання малолітніх (неповнолітніх) дітей (аліменти), а саме: дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини доходу (заробітку) відповідача ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви, тобто з 28 липня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття та стягувати такі в користь ОСОБА_1 .

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1331,20 грн., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Одночасно роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо Львівському апеляційному суду.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , виданий 08 травня 2026 року органом 4628, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , мобільний телефон: НОМЕР_6 , електронна пошта: відсутня, електронний кабінет в електронному суді: відсутній.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , мобільний телефон: НОМЕР_9 , електронна пошта: відсутня.

Повний текст рішення виготовлено 17.09.2026 року.

Суддя: Ясиновський Р. Б.