Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №442/5810/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5810/26

Провадження №2-а/442/89/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді Хомика А.П.

з участю секретаря судового засідання – Денис Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

27.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №R638624 від 17.07.2026, винесену Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.; провадження у справі закрити.

Позов обґрунтовує тим, що він, ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

06 квітня 2026 року сформував новий електронний військово-обліковий документ через застосунок «Резерв+». У вказаному документі міститься інформація про те, що його розшукує ТЦК та СП за порушення правил військового обліку. У тексті електронного ВОД зазначена «Причина розшуку» як «Не стали на військовий облік за новою адресою (ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»)».

23.11.2023 року він був взятий на облік внутрішньо переміщеної особи, за фактичним місцем проживання, про що свідчить Довідка №1302-5003046117 від 23.11.2023 року.

17.07.2026 року відносно нього Відповідачем було складено постанову №R638624 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на підставі ч.3 ст.210 КУпАП.

Згідно зі змістом Довідки №1302-5003046117 від 23.11.2023 року, дата початку повідомлення ним про зміну місця проживання - 23.11.2023 року, в свою чергу, постанова про накладенням на нього адміністративного стягнення складена 17 липня 2026 року, тобто з дня отримання відомостей, (які могли або мали бути відомі) Відповідачу про зміну його місця проживання до дня винесення цієї постанови минуло більше ніж три місяці.

Інформація про дату початку розшуку та причину розшуку в електронному військово-обліковому документі свідчить про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 мав можливість та зобов`язаний був виявити адміністративне правопорушення не пізніше 24 листопада 2025 року, отже на момент подання цієї заяви, відповідно до вимог статті 38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, а постанова- скасуванню.

Відповідно до зазначених фактичних даних та наведених норм законодавства в даній заяві вважає, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів містяться недостовірні відомості щодо порушення ним правил військового обліку та відсутні підстави для здійснення заходів щодо адміністративного затримання та доставлення його до ТЦК та СП з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення.

18.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позов. Позову не визнають, вказують, що позивач перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 з 22.04.2026 року і є військовозобов`язаним.

Згідно довідки від 23.11.2023 року № 1302-5003046117, яку Позивач долучає до позову, він взятий на облік як внутрішньо переміщена особа.

Як вбачається з даних адміністративної справи сформованої в АІТС «Оберіг», ІНФОРМАЦІЯ_4 виявлення правопорушення Позивача – непостановку на військовий облік за новою адресою, та відповідно до абз. 2 п. 56 Порядку постанови КМУ № 1487, скерував шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС звернення до Національної поліції. Відповідні аналогічні відомості відображалися в застосунку «Резерв+» Позивача.

Як вбачається з даних облікової картки Позивач взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_5 22.04.2026 року. Даний факт Позивачем свідомо упущений при викладі обставин справи в позовній заяві. Однак, саме з цього моменту, ІНФОРМАЦІЯ_5 дізнався про порушення Позивачем правил військового обліку: в семиденний строк з дати взяття на облік ВПО, не став на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку ВПО.

Відповідно до положень ст.268 КУпАП особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП, встановлюються статтею 279-9 КУпАП з урахуванням вимог ст.ст.258,276,277,283, 285,299 КУпАП, які серед іншого передбачають розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, у разі надходження заяви про не оспорювання вчинення правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.

При постановці на облік в ІНФОРМАЦІЯ_6 , інспектором відділення обліку, Позивачу було роз`яснено спосіб подання заяви – особисто під час безпосереднього відвідування ТЦК та СП, або в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста, що узгоджується із роз`ясненням Міністерства Оборони України від 28.06.2025 №3642/уд, пункт другий якого зазначає: «з метою ефективної реалізації нових механізмів притягнення до відповідальності, передбачених статтею 279-9 КУпАП заява про визнання правопорушення подається у довільній формі до ТЦК та СП, у якому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності перебуває, або знята (виключена) з військового обліку особисто, під час безпосереднього відвідування або в електронній формі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста».

Як вбачається з даних адміністративної справи сформованої в АІТС «Оберіг», Позивач скористався мобільним застосунком «Резерв+», однак лише 17.07.2026 року подав заяву (копія додається) про не оспорювання вчиненого правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.

17.07.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 , полковником ОСОБА_3 , за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП накладено на позивача штраф у сумі 17000 грн. Дана постанова № R638624 містить інформацію про дату та спосіб надходження відповідної заяви від Позивача. Суть викладеного порушення Позивачем не заперечується та не оспорюється.

Однак Позивач помилково вважає, що отримання статусу ВПО 23.11.2023 року є початком повідомлення про зміну місця свого проживання, оскільки в семиденний строк з дати взяття на облік ВПО, він не став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 - за місцем перебування на обліку ВПО. З моменту отримання статусу ВПО до моменту постановки не облік, ІНФОРМАЦІЯ_5 жодним чином не міг бути обізнаний про порушення Позивачем правил військового обліку, так як такий останній на такому обліку, за місцем обліку ВПО, не перебував.

Саме з моменту взяття Позивача на облік - через його особисте безпосереднє звернення, ІНФОРМАЦІЯ_5 дізнався про порушення Позивачем правил військового обліку. Оскільки, до 22.04.2026 року Позивач продовжував перебувати на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , інформація про що відображалася в застосунку «Резерв+» та Позивач був свідомо про це обізнаний.

Відтак, адміністративне стягнення накладене на Позивача у передбачені законодавством терміни, тобто до спливу строку, передбаченого ч.9 ст. 38 КУпАП.

З вказаних підстав просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, розгляд справи проводити у відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_7 .

15.09.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив. Вказує, що згідно зі змістом Довідки №1302-5003046117 від 23.11.2023 року, що додається до цієї заяви, дата початку повідомлення ним про зміну місця проживання – 23.11.2023 року, в свою чергу, ця заява постанова про накладенням на нього адміністративного стягнення 17 липня 2026 року, тобто з дня отримання відомостей, (які могли або мали бути відомі) Відповідачу про зміну його місця проживання до дня винесення цієї постанови минуло більше ніж три місяці.

Інформація про дату початку розшуку та причину розшуку в електронному військово-обліковому документі свідчить про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 мав можливість та зобов`язаний був виявити адміністративне правопорушення не пізніше 24 листопада 2025 року, отже на момент подання цієї заяви, відповідно до вимог статті 38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, а постанова-скасуванню.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує, просить позово задоволити.

Суд, вислухавши пояснення позивача, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України), на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Матеріалами справи встановлено, що 17.07.2026 Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено оскаржувану постанову №R638624 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 не став на військовий облік за новою адресою ( ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»), чим допустив порушення правил військового обліку.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Як визначено ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, згідно Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення загальної мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102- ІХ, в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Згідно пункту 2 частини 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають, зокрема, військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

Відповідно до частин 3 і 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Підпунктом 7 пункту 1 ПРАВИЛ військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервісті, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, визначено, що військовозобов`язані повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Статтею 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, підготовки громадян України до військової служби, взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

З долучених до матеріалів справи доказів, встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 з 22.04.2026 року і є військовозобов`язаним.

Згідно довідки від 23.11.2023 року № 1302-5003046117, яку позивач долучає до позову, він взятий на облік як внутрішньо переміщена особа.

Як вбачається з даних адміністративної справи сформованої в АІТС «Оберіг» ІНФОРМАЦІЯ_4 , скерував шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС звернення до Національної поліції повідомлення про виявлення правопорушення ОСОБА_1 – непостановку на військовий облік за новою адресою.

Як вбачається з даних облікової картки Позивач взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_5 22.04.2026 року.

Відповідач безпідставно ототожнює момент "виявлення" правопорушення з моментом особистої заяви чи явки Позивача 22.04.2026 року. Самим же ТЦК зазначається, що правопорушення (непостановка на облік після отримання статусу ВПО) було вчинено у листопаді 2023 року (після спливу 7 днів з 23.11.2023).

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Оскільки правопорушення (бездіяльність) було вчинено у листопаді 2023 року, граничний строк для притягнення Позивача до відповідальності закінчився у листопаді 2024 року (через один рік з дня вчинення). На момент винесення оскаржуваної постанови (17.07.2026 року) абсолютний річний строк давності вчинення правопорушення сплив більше ніж на 1,5 роки тому. Сплив цих строків є безумовною підставою для закриття провадження за ст. 247 КУпАП.

Твердження Відповідача про те, що він "жодним чином не міг бути обізнаний" про проживання Позивача, спростовуються матеріалами самої справи. Держава є єдиним суб`єктом. ІНФОРМАЦІЯ_9 (який є частиною тієї ж системи ТЦК та СП та користувачем тієї ж бази АІТС "Оберіг") зафіксував факт неотримання обліку за новою адресою позивача та скерував електронне звернення до Нацполіції задовго до 2026 року. Дані про це відображалися у системі "Оберіг", доступ до якої ІНФОРМАЦІЯ_5 мав у режимі реального часу. Крім того, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення цієї статті не застосовуються у разі можливості отримання державою персональних даних шляхом електронної взаємодії з іншими реєстрами. Оскільки Позивач офіційно зареєструвався як ВПО 23.11.2023 року у Єдиній інформаційній системі соціальної сфери (Мінсоцполітики), Міноборони мало технічну можливість отримати ці дані автоматично. Орган влади не може виправдовувати власну бездіяльність щодо налаштування обміну даними неотриманням інформації.

Відповідач кваліфікував дії Позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП та наклав штраф у розмірі 17 000 грн. Проте, саме правопорушення (непостановка на облік у 7-денний строк після 23.11.2023) закінчилося у листопаді 2023 року. На той момент редакція ст. 210 КУпАП передбачала максимальний штраф за таке порушення у розмірі до 1500 грн. Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення у такому обсязі. Застосування санкції ч. 3 ст. 210 КУпАП (введеної в дію у травні 2024 року) до діяння 2023 року є прямим і грубим порушенням Конституції України.

Наявність автоматично згенерованої форми заяви про "неоспорювання" у застосунку "Резерв+" від 17.07.2026 року не звільняє посадову особу ТЦК від обов`язку закрити справу за наявності обставин, що виключають провадження (ст. 247 КУпАП). Навіть якщо Позивач підтвердив технічний статус, начальник ТЦК під час розгляду матеріалів справи 17.07.2026 року мав об`єктивно бачити, що річний строк притягнення до відповідальності з моменту вчинення діяння (листопад 2023 року) повністю сплив.

Оцінюючи викладені обставини, суд вважає, що оскаржувана постанова відповідача прийнята поспішно і без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а тому суд відповідно до вимог п. 1 ст. 247, ст. 293 КУпАП скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 10, 195, 242-246, 257, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Позов задоволити.

Скасувати постанову №R638624 від 17.07.2026, винесену Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАп та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП – закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а у випадку відкладення складення рішення у повному обсязі чи його прийняття у письмовому провадженні в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 17.09.2026.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя А.П. Хомик