Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №461/5680/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5680/26

Провадження №3/461/2168/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова — Павлюк О. В., за участі представника Львівської митниці Державної митної служби України — Лубоцького Б. І., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження - Львівська обл., місце проживання - АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 10.02.2022 виданий 4641,

за ч. 3 ст. 471 Митного Кодексу України, —

В С Т А Н О В И Л А :

17 липня 2026 року близько 20 години 52 хвилин гр. України ОСОБА_1 на автомобілі марки «Renault Masnter», реєстраційний номер НОМЕР_2 [UA] прямував з Республіки Польща в Україну в якості водія, зі приватної поїздки, через МАПП «Шегині» Львівської митниці, обравши формою проходження митного контролю смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор», чим своїми діями заявив про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню або, які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження. При здійсненні митного контролю даного транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в ньому товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню.

Автомобіль був переведений зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого догляду транспортних засобів та товарів, де під час проведення огляду автомобіля був виявлений товар, який відповідно до ст. 378 МК України та Постанови Кабінету Міністрів України № 434 від 21.05.2012 п.1 обмежений до переміщення через митний кордон України, а саме: кава ТМ "СHICCO DORO" Tradition 100% Arabika в індивідуальних упаковках вагою 250г, зі зазначенням кінцевої дати споживання 06.2028р загальною кількістю 2620 упаковок та загальною вагою - 655кг.

Митний контроль здійснювався зі застосуванням вантажних скануючих систем. Підтверджуючі документи , щодо вартості товару відсутні. Від надання пояснення громадянин України ОСОБА_1 відмовився.

Отже гр. України ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю «зелений коридор», тобто переміщувала через митний кордон товар переміщення якого через митний кордон України обмежено законодавством України відповідно до ст.378 МКУ

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 471 Митного кодексу України.

Представник митниці Лубоцький Б. І. у судовому засіданні протокол підтримав, вважав вину ОСОБА_1 у порушенні митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, доведеною та просив його притягнути до адміністративної відповідальності у межах санкції вказаної статті.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, який був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, що стверджується матеріалами справи. Його захисниця — адвокатка Стояновська М. Л. Скерувала 17.09.2026 на електронну адресу суду письмові пояснення, у яких зазначила, що ОСОБА_1 жодним чином не мав наміру порушувати митне законодавство, та раніше до адміністративної відповідальності не притягувався за порушення митних правил. Придбана кава перевозилася у багажному відділенні автомобіля без ознак приховування, про що зазначає також і митний орган у протоколі про порушення митних правил. Також ОСОБА_1 не заперечує зазначених у протоколі обставин і наданих раніше пояснень, однак при обранні адміністративного стягнення за порушення митних правил, просить Суд не застосовувати додаткове стягнення у виді конфіскації товару, що є предметом порушення митних правил, оскільки конфіскація не забезпечить справедливого балансу між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи, що не узгоджується з принципом верховенства права.

Відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України, та з метою забезпечення розумних строків розгляду справи, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не з`явилася на виклик до суду, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.

Заслухавши представника митниці, перевіривши матеріали справи, вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, виходячи з такого.

Згідно зі ч. 3 ст. 471 МК України, відповідальність настає за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини 1 статті 366 МК України, двоканальна система — це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.

Згідно з частиною 2 статті 366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Згідно з ч.4 ст. 366 МК України, громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України, початок проходження громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 6 ст. 366 МК України, громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через «зелений коридор» звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Відповідно до п.1 ч.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 434 від 21.05.2012, громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах: - в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, — у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу; - без упаковки — у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу; - без упаковки — неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.

Згідно з п.2 ч.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 434 від 21.05.2012, під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці).

Окрім цього, згідно з ч. 1 ст. 378 Митного кодексу України пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, у будь-яких обсягах не дозволяється.

До групи 09 УКТ ЗЕД належать кава, чай, мате або парагвайський чай, прянощі.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення стверджується такими даними: протоколом про порушення митних правил № 1164/UA209000/2026 від 17.07.2026, до якого останній зауважень не висловив; копіями паспорта ОСОБА_1 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та контрольного талону; актом проведення огляду (переогляду) транспортного засобу UA209040/2026/012850 від 17.07.2026, відповідно до якого під час проведення огляду автомобіля був виявлений товар, який відповідно до ст. 378 МК України та Постанови Кабінету Міністрів України № 434 від 21.05.2012 п.1 обмежений до переміщення через митний кордон України, а саме: кава ТМ "СHICCO DORO" Tradition 100% Arabika в індивідуальних упаковках вагою 250г, зі зазначенням кінцевої дати споживання 06.2028, загальною кількістю 2620 упаковок та загальною вагою - 655кг; описом предметів, затриманих та вилучених у справі про ПМП № 1164/UA209000/2026 від 17.07.2026; довідкою про орієнтовану вартість предметів правопорушення, тимчасово вилучених у справі про ПМП № 1164/UA209000/2026 від 17.07.2026, відповідно до якої вартість вилучених товарів становить 600000,00 грн; доповідною запискою та службовою запискою, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та узгоджуються з іншими доказами.

З наведених доказів вбачається, що вони доводять факт вчинення порушення митних правил, зокрема спосіб та порядок проходження митного контролю вказаною особою, обставини виявлення незадекларованого товару, його характеристики, перелік, найменування, вартість та кількість.

Аналізуючи наведені докази по цій справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, доведена належним чином, оскільки останній не задекларував товар, що підпадає під встановлені законодавством обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, обставин справи, суд дійшов до висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення у виді штрафу у межах, встановлених санкцією ч. 3 ст. 471 МК України, з конфіскацією товару, оскільки такий, відповідно до наведених вище нормативних актів, обмежений до переміщення через митний кордон України. Суд вважає, що за обставин, які склалися, саме такий вид стягнення, а не жоден інший, передбачений санкцією статті, матиме найкращий виправний та виховний вплив на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Суд також не встановив підстав вважати, що накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді конфіскації товару призведе до критичних майнових наслідків.

Згідно зі ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витратна провадження або розгляд справи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов`язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов`язаних з викликом для дачі пояснень.

Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.

Відповідно до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а у частині, що не регулюється ним, – відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

У ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 471, 486, 527, 528 МК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5’100,00 гривень.

2. Товар, вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил № 1164/UA209000/2026 від 17.07.2026, – конфіскувати в дохід держави.

3. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Львівської митниці Державної митної служби України 5’524,59 грн витрат за зберігання товару на складі митниці.

4. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665,60 гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова.

Суддя Ольга ПАВЛЮК