Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №333/7586/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/7586/26

Провадження №2/333/5533/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталя Станіславівна, приватний виконавець Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

07.07.2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі АТ «ПУМБ»), в якому просить суд визнати виконавчий напис №10897 від 20.05.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування свого позову зазначила, що 01.07.2026 року під час отримання консультації щодо порядку перетину державного кордону з неповнолітньою дитиною дізналася про перебування у Реєстрі боржників. Після звернення до адвоката їй стало відомо про наявність у провадженні приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни виконавчого провадження № 59311450, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса № 10897 від 20.05.2019 року про стягнення на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 40 038,41 грн. Зазначила, що постанову про відкриття виконавчого провадження та виконавчий напис раніше не отримувала, про їх існування не знала, а копію постанови отримав її адвокат 06.07.2026 року в електронному вигляді у відповідь на адвокатський запит. Вказала, що кредитних правовідносин із відповідачем не мала, кредитів не отримувала, а тому заборгованість перед банком відсутня та не може вважатися безспірною. Посилаючись на положення статей 18 ЦК України, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», положення Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та правові висновки Верховного Суду, зазначила, що виконавчий напис може бути вчинений лише за наявності безспірної заборгованості та з дотриманням установленої законом процедури. Також вказала, що положення постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року щодо можливості вчинення виконавчих написів за кредитними договорами, не посвідченими нотаріально, були визнані незаконними та нечинними, а тому на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису 20.05.2019 року відповідні положення не були чинними. З огляду на відсутність кредитних правовідносин та безспірної заборгованості, а також порушення порядку вчинення виконавчого напису, позивач вважає виконавчий напис № 10897 від 20.05.2019 року таким, що не підлягає виконанню, та просить суд захистити її порушені права. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір.

Ухвалою судді Комунарського районного суду від 09.07.2026 року позовна заява прийнята до розгляду Комунарським районним судом м.Запоріжжя та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

08.07.2026 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог та клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та ї представника.

Треті особи, були повідомлені судом своєчасно та належним чином, не з`явилися. Заяв та клопотань від останніх до суду не надходило.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом досліджено інформацію про виконавче провадження № 59381450, отриману 06.07.2026 року з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Зазначений документ містить відомості про перебування на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Хари Н.С. від 20.05.2019 року № 10897. Стягувачем зазначено АТ «Перший Український Міжнародний Банк», боржником - ОСОБА_1 , а сумою, що підлягає стягненню, - 40 038,41 грн. У документі також зазначено, що виконавчий документ надійшов до приватного виконавця 19.06.2019 року, а виконавче провадження відкрито 20.06.2019 року.

Також судом досліджено постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни від 20.06.2019 року про відкриття виконавчого провадження № 59381450. Зі змісту постанови вбачається, що підставою для відкриття виконавчого провадження був виконавчий напис № 10897, виданий 20.05.2019 року приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 40 038,41 грн. Постановою боржника також зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, а копію постанови - направити сторонам виконавчого провадження.

Із постанови також вбачається, що приватним виконавцем визначено основну винагороду у розмірі 4 003,84 грн, що становить 10 відсотків від суми, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. Постанова містить інформацію про можливість ознайомлення сторін із матеріалами виконавчого провадження через автоматизовану систему виконавчого провадження та реквізити для сплати заборгованості.

З інформації про виконавче провадження також встановлено, що 20.06.2019 року приватним виконавцем проведено виконавчу дію щодо відкриття виконавчого провадження та винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця. 08.07.2019 року виконавчий документ передано на виконання до підприємства, установи, організації у зв`язку з отриманням відомостей про доходи боржника від ПАТ «Мотор Січ».

Надані документи підтверджують факт існування виконавчого провадження №59381450, його підставу - виконавчий напис нотаріуса № 10897 від 20.05.2019 року, сторони виконавчого провадження та визначену до стягнення суму заборгованості.

Позивач заперечує суму заборгованості.

Розрахунку заборгованості та інших матеріалів, на підставі яких був зроблений виконавчий напис, відповідачем суду не надано.

Норми права, якими керувався суд.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі – Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів міститься у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172».

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати, а також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Проте характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості, ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Документів, на підставі яких було видано зазначений виконавчий напис суду не надано.

Відповідач суду не надав жодних доказів на підтвердження факт укладання кредитного договору, розрахунків заборгованості, що унеможливлює перевірку судом наявності заборгованості боржника перед стягувачем саме в такому розмірі, який зазначений у виконавчому написі.

За таких обставин позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір в сумі 1065,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті подав заяву про визнання позову, є підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що позивачем заявлено до відшкодування 3 000,00 грн витрат на оплату послуг адвоката. З огляду на характер та складність справи, обсяг наданої правничої допомоги, а також наявні у матеріалах справи докази понесення відповідних витрат, суд вважає зазначений розмір витрат співмірним та обґрунтованим.

Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12-18,76, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталя Станіславівна, приватний виконавець Юхименко Ольга Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 20.05.2019 року № 10897, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з мене, ОСОБА_1 ,18.10.1983 року (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ: 14282829) 40038 грн 41 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» код ЄРДПОУ-14282829 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), судовий збір в сумі 532,50 гривні та витрати на правничу допомогу в розмірі – 3000 гривень.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (ЄДРПОУ 37941997), яке розташоване за адресою: 69107, м.Запоріжжя пр. Соборний, 168, повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) - 50 відсотків витрат по сплаті судового збору за подачу позовної заяви до Комунарського районного суду м.Запоріжжя за квитанцією №6130-4957-6335-8499 від 06.07.2026 року, що становить 532,50 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний зміст рішення суду складено та підписано 16.09.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська