Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №309/1396/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1396/26

Провадження № 2/309/719/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді Довжанин М.М.

з участю секретаря судового засідання Драб Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.01.2022 між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладено договір кредиту та страхування №А03.00117.009369066.

Відповідачу надано кредит у розмірі 53700 грн., зі сплатою 15% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу грошові кошти в кредит. Однак, відповідач не виконувала умови договору належним чином, у зв`язку з чим станом на 09.02.2026 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 53425,45 грн., яка складається з наступного:- 32431,71 грн. - заборгованість за кредитом;- 6795,63 грн. - заборгованість за відсотками;- 14198,11 грн. – плата за обслуговування кредиту. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 53425,45грн. та судові витрати у розмірі 3328 грн.

Відзив на позов відповідачем ОСОБА_1 не подавався.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлена. Причини неявки відповідача суду невідомі. Відзив чи заперечення проти позову від неї не надходили.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає, що справу можливо вирішити у відсутності сторін без фіксування судового процесу.

Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів, даних та доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 26.01.2022 між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» укладено договір кредиту та страхування №А03.00117.009369066.

Згідно умов кредитного договору, відповідачу надано кредит у розмірі 53700 грн., зі сплатою 15% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Факт надання відповідачу кредиту підтверджується меморіальним ордером №9425424 від 26.01.2022 року.

Згідно наданої позивачем виписки по картці відповідача від 09.02.2026 року, за період з 26.01.2022 по 09.02.2026 ОСОБА_1 отримавши кредит, не здійснювала належним чином повернення кредиту, інших сум за кредитним договором.

Згідно з наданою банком довідкою-розрахунком заборгованості, станом на 09.02.2026 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 53425,45 грн., яка складається з наступного:- 32431,71 грн. - заборгованість за кредитом;- 6795,63 грн. - заборгованість за відсотками;- 14198,11 грн. – плата за обслуговування кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку Банк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд констатує, що у підписаному відповідачем 26.01.2022 року кредитному договорі чітко відображено її волевиявлення на отримання коштів у кредит на умовах кредитного договору.

Укладення між сторонами договору шляхом підписання відповідачем анкети-заяви, відповідає вимогам статей 633, 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання, а тому суд вважає встановленою наявність кредитних правовідносин між сторонами.

Таким чином, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з її умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відтак, оскільки кредитний договір між сторонами був укладений, у такому договорі сторони досягли згоди щодо всіх істотних його умов, кредитор виконав свої зобов`язання та встановив відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту, яким відповідач користувалась, то між сторонами виникли кредитні зобов`язання, що підтверджується наданими позивачем доказами.

Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсоткам, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.

Суд бере до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, оскільки такий відповідає умовам кредитного договору, відповідачем не спростований, власного контррозрахунку відповідачем також суду не надано.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, суд виходить з того, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором від 26.01.2022, станом на 09.02.2026 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 53425,45 грн., яка складається з наступного:- 32431,71 грн. - заборгованість за кредитом;- 6795,63 грн. - заборгованість за відсотками;- 14198,11 грн. – плата за обслуговування кредиту і така підлягає стягненню з нього на користь кредитора.

Відтак позов слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 3328 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258-259,264-265 ЦПК України, ст.ст.11,509,526,549,611,625,1048-1050,1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором №А03.00117.009369066, укладеним 26.01.2022 року між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» у розмірі 53425,45 грн., яка складається з наступного:- 32431,71 грн. - заборгованість за кредитом;- 6795,63 грн. - заборгованість за відсотками;- 14198,11 грн. – плата за обслуговування кредиту, станом на 09.02.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819) судовий збір у розмірі 3328 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.09.2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.