Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №303/2294/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/2294/26

Провадження №2/303/991/26

ряд. стат. звіту - 69

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Мирошниченка Ю. М., за участю секретаря судового засідання Легези Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного батька,

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до свого сина, ОСОБА_1 , про стягнення аліментів на своє утримання у сумі – 8 000 грн на місяць. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою похилого віку, визнаний особою з інвалідністю та перебуває у скрутному матеріальному становищі. Отримувана ним пенсія повністю витрачається на придбання ліків для лікування тяжких хронічних захворювань та оплату комунальних послуг. Представник позивача також указав, що позивач є абсолютно одиноким, оскільки його дружина та двоє інших дітей померли, а тому відповідач є єдиним близьким родичем, який за законом зобов`язаний надати йому матеріальну підтримку для забезпечення базових умов життя.

Відповідач ОСОБА_1 через свою представницю ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Заперечення відповідача мотивовані тим, що розмір пенсії позивача перевищує розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Також відповідач зазначив, що його власна заробітна плата повністю витрачається на утримання его родини: малолітнього сина, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та непрацюючої дружини ОСОБА_4 . Відповідач вказав, що не має фінансових можливостей для виплати аліментів, оскільки примусове стягнення коштів поставить під загрозу належне забезпечення його власної малолітньої дитини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наявними в матеріалах справи документами цивільного стану.

Позивач є особою похилого віку та отримує пенсію за віком, розмір якої з березня 2025 року становить 3038 грн щомісячно. Матеріалами справи підтверджено, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи безстроково, страждає на хронічні захворювання та потребує постійного медикаментозного лікування, що стверджується довідкою МСЕК та випискою з огляду сімейного лікаря. Також судом досліджено копії свідоцтв про смерть дружини позивача та двох його інших дітей. Ці документи засвідчують, що позивач не має інших близьких родичів першого ступеня споріднення, крім відповідача.

Відповідач з 06 червня 2015 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . Від даного шлюбу подружжя має малолітнього сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з довідкою про доходи № 11 від 07 квітня 2026 року, виданою ТОВ «САДВАРІ», відповідач працює у вказаному товаристві на посаді слюсаря з сукупним чистим доходом за останній рік у розмірі 205 657,37 грн (після утримання податків), що становить близько 17 138 грн щомісячно. З цих коштів відповідач утримує себе, малолітню дитину та непрацюючу дружину.

Спірні правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі – СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню батьків виникає за наявності сукупності двох умов – непрацездатності батьків та наявності у них потреби в матеріальній допомозі.

Згідно зі ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги можливість одержання аліментів від інших дітей, до яких не пред`явлено позову, а також отримувану батьками пенсію, державну допомогу тощо.

Суд наголошую, що визначальним для виникнення обов`язку дітей утримувати батьків є чинник потреби в отриманні матеріальної допомоги. При визначенні розміру утримання суд дотримується розумного балансу між інтересами непрацездатного батька, який через стан здоров`я не може забезпечити себе самостійно, та можливостями сина, враховуючи наявність у останнього інших утриманців.

Оцінюючи зібрані докази, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Позивач є особою похилого віку, має статус особи з інвалідністю та хронічні захворювання, що об`єктивно вимагають додаткових фінансових витрат. Отримувана ним пенсія у розмірі 3038 грн хоч і перевищує мінімальний прожитковий рівень, проте є недостатньою для самостійного забезпечення життєдіяльності з урахуванням потреби в медикаментах та сторонньому догляді. Досліджені судом свідоцтва про смерть дружини позивача та двох його дітей доводять, що позивач є абсолютно одиноким, а тягар його підтримки не може бути розділений з іншими особами.

При визначенні розміру аліментів суд враховує сімейний стан відповідача, який має на утриманні малолітню дитину та непрацюючу дружину, а також його дохід, що становить близько 17 138 грн щомісячно. Суд вважає заперечення відповідача про неможливість стягнення аліментів неспроможними, оскільки він є працездатною особою, має стабільний дохід, а його обов`язок перед хворим і одиноким батьком має конституційний статус.

На думку суду, стягнення з відповідача аліментів у розмірі 2000 гривень щомісячно є належним балансом інтересів сторін. Вказана сума співвідноситься з прожитковим мінімумом, дозволить позивачу компенсувати необхідні витрати на лікування, і водночас не поставить сім`ю відповідача у скрутне матеріальне становище, збереже належний рівень забезпечення його малолітнього сина.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а також враховуючи, що позивач як особа з інвалідністю 2 групи звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 1412 гривень 20 копійок підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 202, 203, 205 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця м. Мукачево) аліменти на утримання повнолітнього непрацездатного батька – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця м. Мукачево) у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок) щомісячно, починаючи з 16 березня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця м. Мукачево) в дохід держави судовий збір у розмірі 1412,20 грн (одна тисяча чотириста дванадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 15 вересня 2026 року.

Суддя Юрій МИРОШНИЧЕНКО