Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №302/897/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/897/26

Провадження № 2-о/302/65/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(у повному обсязі)

17 вересня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Готри В. Ю.,

з участю: секретаря судового засідання Сити Л. М.,

заявниці ОСОБА_1 та її представника – адвоката Дудурича І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Дудурич Ігор Володимирович, заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області,Хустський відділ ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,

у с т а н о в и в:

У липні 2026 року заявниця ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Дудурич І. В., заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, звернулася до суду з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Заяву обґрунтувала тим, що уперіод з 2019 року по 01.04.2024 вона та ОСОБА_4 спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що підтверджується довідкою від № 592 від 30.06.2026.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї та ОСОБА_4 народилася дитина – ОСОБА_5 . Реєстрація народження дитини проводилась Міжгірським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерств юстиції (м. Івано Франківськ), про що Книзі реєстрації актів цивільного стану 19.01.2021 зроблено актовий запис № 14, що підтверджується свідоцтвом про народження від 19.01.2021.

Зважаючи на те, що вона та ОСОБА_4 проживали без укладеного шлюбу, а тому відомості про батька дитини були записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України з її слів як матері дитини, що стверджується витягом від 18.08.2021.

Зазначала, що вона та ОСОБА_4 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, разом виховували дитину, утримували її та виконували усі обов`язки батьків щодо дитини. ОСОБА_4 піклувався нею під час вагітності, забезпечував її матеріально, а також брав активну участь у житті сім`ї, піклувався про доньку, визнавав себе її батьком, а дитина називала його татом. Вона та ОСОБА_4 мали намір зареєструвати шлюб між собою, однак 19.12.2022 у зв`язку зі збройною агресією російської федерації ОСОБА_4 уступив до лав ЗСУ, що підтверджується контрактом від 19.12.2022.

1 квітня 2024 року під час виконання бойових завдань поблизу населеного пункту Константинівка Покровського району Донецької області ОСОБА_4 зник безвісти, про що свідчить сповіщення сім`ї від 04.04.2024.

5 квітня 2024 року вона подала заяву до слідчого відділення ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатської області і, як наслідок, були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому її залучена до кримінального провадження № 12024071110000070 як потерпілу, оскільки вона спільно проживала з ОСОБА_4 , але не перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується листом від 05.04.2024, витягом від 05.04.2024.

У подальшому по останками загиблих воїнів за збігом ДНК було встановлено загибель ОСОБА_4 , що підтверджується постановою від 16.03.2026, а згодом була зареєстрована смерть ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про його смерть від 07.04.2026.

Покликалася, що ОСОБА_4 є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 . Факт того, що він є батьком дитини ОСОБА_5 підтверджено висновком генетичної експертизи від 16.09.2024, що доводить наявність кровного споріднення між ОСОБА_4 та дитиною ОСОБА_5 , Так як провести генетичне дослідження зі зразків біологічного матеріалу ОСОБА_4 не було можливості, оскільки він уважався зниклим безвісти, то зразки біологічного матеріалу були взяті в батька ОСОБА_4 – ОСОБА_2 , де результати генетичної експертизи свідчать про те, що ймовірність спорідненості ОСОБА_2 та ОСОБА_5 становить 97,5% (спорідненість дідусь-онука).

Також батьківство ОСОБА_4 щодо дитини ОСОБА_5 підтверджується і світлинами, на яких зображені батько з донькою і нею, а також фото доказами листування у месенджері між нею /заявницею/ і ОСОБА_4 та хресна мати дитини ОСОБА_5 - ОСОБА_6 може підтвердити зазначені вище обставини.

Метою встановлення юридичного факту є необхідність встановлення юридичного статусу дитини, внесення змін в актовий запис дитини щодо батька та необхідність оформлення для дитини пенсії у зв`язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат.

Посилаючись на наведені вище обставини просила суд установити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та в актовому записі № 14 від 19.01.2021, складеному Міжгірським відділом ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі відомості про батька зазначити батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02.07.2026 відкрито провадження у цій справі за заявою ОСОБА_1 у порядку окремого провадження та залучено до участі в справі в якості заінтересованої особи Хустський відділ ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Письмових пояснень щодо заяви ОСОБА_1 від заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Органу опіки та піклування Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, Хустського відділу ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду не надходило.

У судовому засідання заявниця ОСОБА_1 та її представник-адвокат Дудурич І. В. заяву підтримали та просили її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні щодо задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечив.

Інші заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися повторно, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. За таких обставин суд доходить висновку про можливість розгляду справи за їх відсутністю.

Заслухавши пояснення заявниці ОСОБА_1 та її представника-адвоката Дудурича І. В., дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини у даній справі та об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд зазначає таке.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_1 від 19.01.2021, її батьками записано: батьком ОСОБА_7 , а матір`ю ОСОБА_8 /заявниця/ (а.с.14). Це саме узгоджується і з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за № 00032184694 від 18.08.2021, із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.15,16).

Як видно зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 15.05.2026, між ОСОБА_9 та заявницею ОСОБА_8 зареєстровано 15 травня 2026 року шлюб, унаслідок чого дружина змінила своєї прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 » (а.с.66).

З довідки старости сіл Н. Студений та В. Студений Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області від 30.06.2026 за № 592 вбачається, що ОСОБА_1 /заявниця/ проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 2019 року по 01.04.2024 та вони мали спільну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13).

Як видно з контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу від 19.12.2022, ОСОБА_4 уклав цей контракт строком на три роки із командиром військової частини НОМЕР_3 (а.с.18-21).

Зі сповіщення сім`ї № 4 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.04.2024 за № 2029 вбачається, що солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 01.04.2024 під час виконання бойового завдань поблизу населеного пункту Константинівка Покровського району Донецької області (а.с.22).

Відповідно до листа ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області від 05.04.2024, адресованого заявниці ОСОБА_8 , то 05.04.2024 до відділення поліції надішло звернення ОСОБА_8 про зникнення 01.04.2024 її чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час виконання бойового завдань поблизу населеного пункту Константинівка Покровського району Донецької області. Слідчим відділенням ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області внесені відомості до ЄРДР за № 12024071110000070 від 05.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (а.с.23,24).

Згідно з постановою про ідентифікацію особи трупа від 16.03.2026 заступника начальника відділу розслідування злочинів вчинених проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Черкаській області, у кримінальному провадженні № 12025250000000446 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, визнано трупа, який зареєстрований за № 20250524010000668 у ДСУ Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи, як труп ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який зник безвісти 01.04.2024 під час виконання бойового завдань поблизу населеного пункту Константинівка Покровського району Донецької області (а.с.25-27).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 07.04.2026, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено актовий запис про його смерть за № 4 від 07.04.2026 (а.с.28).

Як слідує з висновку про біологічну спорідненість № MGU1020 від 16.09.2024, виконаного спеціалістами акредитованої лабораторії GENECODE diagnostics, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , може бути біологічним дідом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ймовірністю 97,4568822066% (а.с.29).

Також до матеріалів справи додано світлини, на яких із високою вірогідністю за схожістю відповідно до паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зображено останнього та дитину ОСОБА_12 (а.с.12,30-54); та додано переписку у месенджері між заявницею та ОСОБА_4 (а.с.55-65).

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали разом у с. Н. Студений у 2019-2020 роках та він переконаний, що дитина ОСОБА_5 є їх спільною дитиною.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, установлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ установлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб`єктивних прав та обов`язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту (постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 /провадження № 61-51сво18/, постанова Верховного Суду від 12 січня 2024 року у справі № 335/6717/23 /провадження № 61-15734ск23/).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян».

Отже, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20 (провадження № 61-5204св21).

Відповідно до ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч. 10 ст. 7 СК України). Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (ч. 2 ст. 18 СК України).

Статтею 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою ст. 126 СК України регламентовано, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою ст. 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до ч. 1 ст. 130 СК України є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері та смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування положень статті 130 СК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року в справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року в справі № 361/2653/15 (провадження № 61-2239св21) тощо.

Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Аналіз норми статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (ст. 128 СК України).

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2023 року в справі № 592/4443/17 (провадження № 61-9923св22) зазначено, що: «відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають ураховуватися усі вище перераховані докази в сукупності. Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків, установлених цим Кодексом. Як докази для встановлення батьківства в суді можуть бути досліджені зокрема: листи, телеграми відповідача, в яких він повідомляє про можливість народження чи народження його дитини певною жінкою; заява відповідача за місцем роботи про надання йому відпустки у зв`язку з народженням дитини; показання свідків про виявлення відповідачем турботи про дитину та її матір, обрання імені дитини тощо. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це».

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 760/3977/15 (провадження № 61-2081зпв18) зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами. Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою батьківства. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року в справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20).

Відповідно до частин 1-4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 (п. 45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

Положеннями ч. 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного вище суд доходить висновку, що заявлені вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та доведеними відповідними доказами у справі, спору про право під час розгляду заяви не встановлено, а відтак її заява підлягає задоволенню.

За загальним правилом ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження понесені учасниками справи судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 13, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Дудурич Ігор Володимирович, заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області,Хустський відділ ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини задовольнити.

Установити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , є батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести зміни до актового запису № 14 від 19.01.2021 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійсненого Міжгірським районним відділом ДРАЦС Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ), а саме в графі відомості про батька зазначити батьком дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , громадянин України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 17.09.2026.

Учасники справи:

Заявниця ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

Заінтересована особа-1 ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа-2 ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа-3 Орган опіки та піклування Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, місце знаходження6 с. Пилипець, 75 Хустського району Закарпатської області, код в ЄДРПОУ 04350843;

Заінтересована особа-4 Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: площа Незалежності майдан, 2 м. Хуст Хустського району Закарпатської області, код в ЄДРПОУ 25999045.

Суддя В. Ю. Готра