Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №297/995/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Суд: Берегівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №297/995/26

Суддя: ГАЛ Л. Л.

Справа № 297/995/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Геревич Т.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

встановив:

ТОВ «Свеа Фінанс», в інтересах якого діє представник за довіреністю Паладич А.О., звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №1705255 від 19.08.2024 року у розмірі 48 600 грн. та за договором №8199414 від 18.08.2024 року у розмірі 33 000 грн.

Позов мотивований тим, що 19.08.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №1705255 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Окрім цього, згідно із отриманою від первісного кредитора інформацією, відповідач до дати укладення згаданого вище кредитного договору в загальній кількості 2 рази (-ів) оформлював кредитні відносини з ТОВ «Селфі Кредит», попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання кредитного договору.

31.03.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-06/25, відповідно до умов якого клієнт (первісний кредитор) відступає (передає) фактору (новий кредитор) права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Отже, у відповідача виникла заборгованість за договором №1705255 від 19.08.2024 року у розмірі 48600 грн., яка складається з: 10 000 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 33 600 грн. – заборгованість по відсотках; 5 000 грн. – пеня.

Крім того, 18.08.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №8199414 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

10.06.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-12/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Отже, у відповідача виникла заборгованість за договором №8199414 від 18.08.2024 року у розмірі 33 000 грн., яка складається з: 10 000 грн. – заборгованість за основним боргом; 18 000 грн. – заборгованість по відсотках; 5 000 грн. – пеня.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 06.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 86-87).

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідач відзив щодо позову не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України йдеться про те, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 19.08.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №1705255 про надання споживчого кредиту шляхом підписання останньою електронним підписом, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора, унаслідок чого їй було перераховано грошові кошти у розмірі 10 000 грн. строком на 360 днів (а.с. 15-25, 26-28, 35).

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «Селфі Кредит» надає позичальнику (споживачу) кредит в гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 дні (-в), стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту.

Крім того, 18.08.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №8199414 шляхом підписання останньою електронним підписом, відтвореним за допомогою одноразового ідентифікатора, унаслідок чого їй було перераховано грошові кошти у розмірі 10 000 грн. строком на 360 днів (а.с. 45-65, 66-70).

Відповідно до умов Договору, ТОВ «Авентус Україна» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,50% на день.

31.03.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-06/25, відповідно до умов якого клієнт (первісний кредитор) відступає (передає) фактору (новий кредитор) права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

10.06.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-12/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Таким чином, ТОВ «Свеа Фінанс» наділено правом вимоги до відповідача за вищевказаними договорами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, у зв`язку з невиконанням умов договорів у відповідача утворилася непогашена заборгованість перед ТОВ «Свеа Фінанс» в загальному розмірі 81 600 грн., а саме за кредитним договором №1705255 від 19.08.2024 року в розмірі 48 600 грн., з яких: 10 000 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 33 600 грн. – заборгованість по відсотках; 5 000 грн. – пеня та за кредитним договором №8199414 від 18.08.2024 року в розмірі 33 000 грн., з яких: 10 000 грн. – заборгованість за основним боргом; 18 000 грн. – заборгованість по відсотках; 5 000 грн. – пеня, що підтверджується розрахунками заборгованості (а.с. 29-34).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У даному випадку матеріали справи свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на встановлених умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що кредитні договори було укладено на підставі вільного волевиявлення ОСОБА_1 .

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Кредитні кошти відповідачу були надані у спосіб, зазначений у кредитних договорах.

Так, первісні кредитори свої обов`язки за кредитними договорами виконали в повному обсязі та згідно з договорами факторингу позивач отримав право вимоги до відповідача за цими кредитними договорами.

У свою чергу, відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконав.

Отже, відповідачем було порушено умови кредитних договорів, а також норми чинного законодавства.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов договору.

При цьому Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набув чинності 17 березня 2022 року) внесено зміни до Цивільного кодексу України, Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про споживче кредитування». Зокрема, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії воєнного чи надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені). Установлено, що неустойка та інші платежі, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

За таких обставин, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань та з урахуванням положень Закону № 2120-ІХ, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Зокрема, за кредитним договором №1705255 від 19.08.2024 року підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10 000 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 33 600 грн., тобто загалом 43 600 грн. Водночас стягнення заборгованості за пенею у розмірі 5 000 грн. задоволенню не підлягає, у цій частині вимог слід відмовити.

Аналогічно, за кредитним договором №8199414 від 18.08.2024 року підлягає стягненню заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 10 000 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 18 000 грн., тобто загалом 28 000 грн. Водночас стягнення заборгованості за пенею у розмірі 5 000 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 2 662,40 грн..

Керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», розташоване за адресою: м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221, заборгованість у загальному розмірі 71 600 (сімдесят одна тисяча шістсот) гривень, а саме за договором №1705255 від 19.08.2024 року у розмірі 43 600 гривень та за договором №8199414 від 18.08.2024 року у розмірі 28 000 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судові витрати в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Лайош ГАЛ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua