Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №215/5582/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/5582/26

2/215/3687/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю секретаря Оніщенко Ю.М., розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

15.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулося до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 74742811, за умовами якого відповідачу надано позику в розмірі 9 521,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування позикою у розмірі 1,99 % за кожний день користування.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на дату звернення до суду заборгованість за договором позики № 74742811 від 05 січня 2022 року становить 20 036,47 грн., з яких 9 521,00 грн. — заборгованість за основною сумою позики та 10 515,47 грн. — заборгованість за процентами.

Позивач також посилається на те, що право вимоги за вказаним договором позики було відступлено первісним кредитором у порядку факторингу. Так, 29 вересня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 028-290922, за умовами якого до ТОВ «Сіроко Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зокрема за договором позики № 74742811 від 05 січня 2022 року. У подальшому, 05 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 05/12/25-01, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором позики. Згідно з витягом з Реєстру прав вимог від 05 грудня 2025 року до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 74742811 у загальному розмірі 20 036,47 грн., з яких 9 521,00 грн. — основна сума боргу та 10 515,47 грн. — проценти.

Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн..

Ухвалою від 23.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 15.09.2026, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та задоволено клопотання позивача про витребування доказів в АТ КБ «ПриватБанк» щодо інформації по банківській картці № НОМЕР_1 (відкриття банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 та виписки про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування вказаної банківської карти за період з 05.01.2022 по 08.01.2022.

23.07.2026 на виконання ухвали від 23.06.2026 АТ КБ «ПриватБанк» супровідним листом №20.1.0.0.0/7-2606262/117112-БТ від 29.06.2026 направив суду витребувані докази (вх.№18539).

15.09.2026 ухвалою суду призначено заочний розгляд даної цивільної справи.

У прохальній частині представник позивача просила розгляд справи проводити за її відсутності та відсутність заперечень проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, а саме за допомогою направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання, яка повернута на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Відзив на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

05.01.2022 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №74742811 (а.с.15 на звороті - 16).

За умовами договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язалось надати відповідачу кредит у розмірі 9 521,00 грн. строком на 30 днів, тобто до 04.02.2022, зі сплатою відсотків 1,99 % в день (а.с.15 на звороті).

Згідно з довідкою про ідентифікацію, складеної ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ОСОБА_1 підписав договір №74742811 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора low1PN22B7 (а.с. 16 на звороті).

Відповідно до копії платіжної інструкції ТОВ «Европейська платіжна система» та довідки ТОВ «Европейська платіжна система» №КД-000129675 від 06.03.2026, відповідачу перераховано 05.01.2022 за договором №74742811 кошти в сумі 9 521,00грн. (а.с.17 на звороті - 18).

За розрахунком ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за кредитним договором становить 20 036,47 грн., з яких: 9 521,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10 515,47 грн. - заборгованість за процентами (а.с.13-15).

29 вересня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 028-290922, за умовами якого до ТОВ «Сіроко Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зокрема за договором позики № 74742811 від 05 січня 2022 року (а.с.30 на звороті – 33 на звороті).

05 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 05/12/25-01, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором позики (а.с.42-45 на звороті).

Згідно з витягом з Реєстру прав вимог від 05 грудня 2025 року до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 74742811 у загальному розмірі 20 036,47 грн., з яких 9 521,00 грн. — основна сума боргу та 10 515,47 грн. — проценти.

На виконання ухвали суду надано інформацію з АТ КБ «ПриватБанк», з якої вбачається, що ОСОБА_1 є клієнтом банку та на його ім`я емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . Згідно з наданою банком виписки по картковому рахунку відповідача за період з 05.01.2022 по 08.01.2022 на рахунок відповідача зараховано 9 521,00 грн..

Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, які відповідачем не спростовані.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України, згідно якої - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.536 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 3 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини першої ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачений порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Водночас, оцінюючи обґрунтованість заявленої до стягнення суми процентів, суд виходить із того, що відповідно до умов договору кредиту № 74742811 від 05 січня 2022 року відповідачу надано кредит у розмірі 9 521,00 грн строком на 30 днів, тобто до 04 лютого 2022 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожний день користування.

Таким чином, у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто за 30 днів, розмір процентів за користування кредитом становить 5 684,04 грн. (9 521,00 грн. ? 1,99 % ? 30 днів).

Разом з тим позивач просить стягнути 10 515,47 грн. процентів, тобто суму, яка перевищує розмір процентів, що може бути нарахований за встановленою договором процентною ставкою протягом погодженого сторонами строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Після закінчення такого строку у разі прострочення виконання грошового зобов`язання можуть застосовуватися наслідки, передбачені статтею 625 ЦК України, а не проценти за користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України.

При цьому позивачем не надано належного та детального розрахунку, з якого можливо встановити період та правову підставу нарахування процентів у сумі 10 515,47 грн., а також не доведено, що зазначена сума нарахована виключно в межах строку кредитування або є процентами річними, передбаченими частиною другою статті 625 ЦК України.

За таких обставин суд не може визнати доведеним право позивача на стягнення з відповідача всієї заявленої суми процентів у розмірі 10 515,47 грн..

Враховуючи, що строк кредитування становив 30 днів, а погоджений сторонами розмір процентів за користування кредитом становив 1,99 % на день, обґрунтованим є нарахування процентів за період користування кредитом у межах встановленого договором строку в розмірі 5 684,04 грн..

Отже, загальний розмір заборгованості, підтверджений наданими доказами та умовами договору, становить 15 205,04 грн., з яких 9 521,00 грн. — основна сума заборгованості та 5 684,04 грн. — проценти за користування кредитом.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п. 3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" зазначено, що затрати на правову допомогу повинні буди документально підтверджені та доведені, а відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16.

В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «Деал фінанс груп» витрат на правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн. до матеріалів справи надано: договір про надання правової допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, укладений між ТОВ «Деал фінанс груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О. (а.с.48-50 на звороті), витяг з акту №8-ДІЛ від 16.02.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 (а.с.51), акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 (а.с.51 на звороті-52 на звороті).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 020,23 грн. із розрахунку 75,88 % задоволених позовних вимог від заявлених.

Приймаючи до уваги наведене, та те, що позовна заява ТОВ «Деал фінанс груп» задоволена на 75,88 % від заявлених позовних вимог, понесені витрати на правничу допомогу складають 3 414,60 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 141, 264-265, 274-279, 280, 282-284, 352, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором №74742811 від 05.01.2022 у розмірі 15 205 (п`ятнадцять тисяч двісті п`ять) гривень 04 копійки, з яких 9 521,00 грн. — основна сума заборгованості та 5 684,04 грн. — проценти за користування кредитом, а також сплачені при подачі позову судові витрати – 2 020 (дві тисячі двадцять) гривень 23 копійки судового збору та 3 414 (три тисячі чотириста чотирнадцять) гривень 60 копійок – правничої допомоги, а всього 20 639 (двадцять тисяч шістсот тридцять дев`ять) гривень 87 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 15 вересня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ТОВ «Деал Фінанс Груп», код ЄДРПОУ 44280794, місцезнаходження: 08205, м.Ірпінь, вул.Садова, буд. 31/33, офіс 40/3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя