Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №144/1284/26 — Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1284/26

Провадження № 1-кп/144/141/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 року с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026025110000034 від 04.09.2026 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Макіївка, Донецької області, з середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 призваний 07.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 123 від 28.04.2026 ОСОБА_3 , матрос резерву запасного взводу 33 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Матрос ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, згідно з ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов`язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки й додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов`язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), а також у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Відповідно до ст. ст. З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.

У порушення вище зазначених норм законодавства України військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 матрос ОСОБА_3 26.08.2026, близько 19 години 00 хвилин, перебуваючи неподалік магазину «Мішка», який знаходиться за адресою: вул. Центральна, 110, с. Соболівка Гайсинського району Вінницької області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів неприязні, з метою спричинення болю, наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді поверхневої рани, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Зазначені обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються обвинуваченим і його захисником – адвокатом ОСОБА_5 , що слідує з їхніх заяв, долучених до обвинувального акту. Крім того, зазначені обставини підтверджуються зібраними в ході дізнання та долученими до обвинувального акту доказами, зміст та перелік яких не наводиться в силу ч. 2 ст. 382 Кримінального процесуального кодексу України.

Обвинувальний акт надійшов разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні, потерпілий, обвинувачений та його захисник проти такого порядку розгляду обвинувального акту не заперечують, при цьому ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому діяння. Суд не вбачає підстав для призначення судового розгляду обвинувального акту та виклику учасників кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена та кваліфікує його умисні дії за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується статтями 65 - 67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер, обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є кримінальним проступком проти здоров`я людини, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

Судом враховано вік і стан здоров`я ОСОБА_3 , який на обліку у лікаря – нарколога, та лікаря - психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, раніше не судимий.

З огляду на наведене, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, який свою вину визнав, відсутність тяжких наслідків, наявність пом`якшуючих покарання обставин, суд дійшов висновку, що для виправлення та перевиховання ОСОБА_3 достатнім буде найм`якше покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, а тому призначає його у виді штрафу.

На переконання суду, саме таке покарання є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, а також не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Даних про процесуальні витрати та речові докази матеріали кримінального провадження не містять.

Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися.

Зважаючи на призначене покарання та поведінку обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, підстав для застосування запобіжного заходу суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 382 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1