Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №179/1228/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1228/26

2/179/1181/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Чабаненко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінпром Маркет» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивує тим, що 06.09.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №73785153, відповідно до умов якого, кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у кредит у розмірі 5 500 грн, строком на 30 днів (з 06.09.2024 по 05.10.2024), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,35%, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 0% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 2,7% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

На виконання умов кредитного договору № 73785153 від 06.09.2024, кредитодавець виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу в власність грошові кошти в розмірі 5 500 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи АТ «ТАСКОМБАНК».

Враховуючи умови Договору кредиту № 73785153 від 06.09.2024 та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають 0 грн, заборгованість відповідача за договором кредиту складає 5 500 грн, зокрема: 5 500 грн – заборгованість за основною сумою боргу; 0 грн – заборгованість за процентами; 0 грн – заборгованість за комісією, 0 грн – заборгованість за пенею/неустойкою, 0 грн – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

25.02.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №73785153 від 06.09.2024.

Відповідно до Реєстру прав вимог №4 від 22.04.2026 – Кредитодавець /Клієнт відступив Фактору/Позивач право вимоги до Боржників на умовах, передбачених Договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026, в тому числі до відповідача в сумі 5 500 грн, з яких 5 500 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 0 грн – заборгованість за відсотками; 0 грн – заборгованість за комісією, 0 грн – заборгованість за пенею/неустойкою, 0 грн – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення сум боргу за договором кредиту не виконав ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем.

На підставі наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором кредиту № 73785153 в розмірі 5 500 грн, з яких 5 500 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 0 грн – заборгованість за відсотками; 0 грн – заборгованість за комісією, 0 грн – заборгованість за пенею/неустойкою, 0 грн – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4 500 грн.

Ухвалою суду від 30 червня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

Ухвалою суду від 05 серпня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ «Акцент Банк» інформацію щодо належності карткового рахунку ОСОБА_1 та виписку по картковому рахунку.

В судове засідання представник позивача, адвокат Ткаченко Ю.О., не з`явилася, але надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 06.09.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 73785153, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у кредит у розмірі 5 500 грн, строком на 30 днів (з 06.09.2024 по 05.10.2024), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,850%, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту.

Умовами кредитного договору передбачена комісія за надання кредиту, яка складає 15% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 825 грн.

Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 87542, який був надісланий позичальнику 06.09.2024 о 15:06:46 на електронну пошту позичальника, зазначену при укладенні договору, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Згідно копії квитанції від 06.09.2024, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» через АТ «ТАСКОМБАНК» перераховано 06.09.2024 на картку № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 5 500 грн.

Листом від 22.04.2026 №22/04/26-48226 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджено видачу коштів на банківську картку ОСОБА_1 за кредитним договором №73785153.

Згідно довідки АТ «Акцент Банк» від 21.08.2026 № 58203/47-260821/46-БТ, наданої на виконання ухвали суду від 05.08.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ).

Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ «Акцент Банк», вбачається, що 06.09.2024 на вказаний картковий рахунок було зараховано грошові кошти у сумі 5 500 грн.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №73785153 від 06.09.2024, виконаного первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що станом на 15.05.2026 заборгованість складає 5 500 грн, з яких 5 500 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 0 грн – заборгованість за відсотками; 0 грн – заборгованість за комісією, 0 грн – заборгованість за пенею/неустойкою, 0 грн – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (Фактор) було укладено договір факторингу №25/02/26, згідно якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Відповідно до п.2.1.3 Договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог).

Відповідно до реєстру прав вимог №4 від 22.04.2026, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №73785153 від 06.09.2024 в загальній сумі 5 500 грн, з яких 5 500 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 0 грн – заборгованість за відсотками; 0 грн – заборгованість за комісією, 0 грн – заборгованість за пенею/неустойкою, 0 грн – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Фінпром Маркет», станом на 15.05.2026 заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №73785153 від 06.09.2024 складає 5 500 грн, з яких 5 500 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 0 грн – заборгованість за відсотками; 0 грн – заборгованість за комісією, 0 грн – заборгованість за пенею/неустойкою, 0 грн – сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею ( стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст.77,78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог так і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.09.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 73785153, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у кредит у розмірі 5 500 грн, строком на 30 днів (з 06.09.2024 по 05.10.2024), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,850%, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту.

Кредитний договір та додаткова угода до кредитного договору підписані сторонами електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що підтверджується розділом «Юридичні адреси та реквізити сторін».

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало своє зобов`язання за договором та здійснило переказ грошових коштів у розмірі 5 500 грн на банківську картку відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Тобто даний кредитний договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

За умовами кредитного договору відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум первісному кредитору у вигляді тіла кредиту та відсотків матеріали справи не містять.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено договір факторингу №25/02/26, згідно до умов якого, та відповідно до реєстру прав вимог №4 від 22.04.2026, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №73785153 від 06.09.2024 в загальній сумі 5 500 грн, з яких 5 500 грн – заборгованість за основною сумою боргу.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (Фактор) було укладено договір факторингу №25/02/26, згідно якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Договір факторингу та реєстр прав вимог містять чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати кредитного договору, укладеному між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 та суми заборгованості. Договір факторингу та реєстр прав вимог містять підписи сторін, є належними та допустимими доказами.

Таким чином, суду надані докази, які підтверджують факт відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №73785153 від 06.09.2024 від первісного кредитора, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінпром Маркет».

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 15.05.2026 ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №73785153 від 06.09.2024 у розмірі 5 500 грн, з яких 5 500 грн – заборгованість за основною сумою боргу.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за кредитним договором, не довів відсутність заборгованості. Доказів того, що відповідач виконав свій обов`язок позичальника первісному кредитору, відповідачем суду також не надано.

За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 500 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №73785153від 06.09.2024 у розмірі 5500грн, з яких 5 500 грн – заборгованість за основною сумою боргу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України).

Згідно з п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року (справа № 554/2586/16-ц) констатує, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача до позовної заяви надані: договір № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 про надання правничої допомоги, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною; витяг з акту №10ФП від 09.03.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги, із зазначенням переліку послуг та їх вартості, на суму 4500 грн; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (додаток №1 до Договору №25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2025); копія платіжної інструкції №579946019.1 від 25.03.2026, відповідно до якої ТОВ «Фінпром Маркет» перераховано ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 175 500 грн в рахунок оплати згідно акту №10-ФП приймання наданої правничої допомоги від 09.03.2026 за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025.

Отже, наявні в матеріалах справи докази підтверджують витрати позивача на правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що справа є малозначною, предмет позову про стягнення заборгованості не є складним, не потребує складних правових досліджень, вивчення великого обсягу фактичних даних та аналізу первинних документів, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими, а обсяг наданих доказів є невеликим, представник позивача участь у розгляді справи не брав.

Тому, враховуючи складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Датою ухвалення рішення, у відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі №1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.4,10,12,13,81,141,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором №73785153 від 06.09.2024 у розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ 43311346, адреса місцезнаходження: 08200, Київська обл.,м.Ірпінь, вул.Садова, буд.31/33.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 16 вересня 2026 року.

Суддя О.Ю.Кравченко