Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №202/9729/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/9729/25

Провадження № 2/202/1190/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі судді Доценко С.І., за участю секретаря судового засідання Тарасової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 9232 грн 24 коп та суму сплаченого судового збору 3028 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.06.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (Страховик) та ОСОБА_4 (Страхувальник) був електронний укладений договір комплексного страхування майна № DNPMNBR-205W5VR. Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника пов?язані із володінням та користуванням нерухомим майном - квартирою АДРЕСА_1 . 07.07.2023 року із застрахованим майном відбулась страхова подія - пошкодження вікна квартири внаслідок виникнення пожежі в нижчерозташованій квартирі АДРЕСА_2 . Про пожежу ГУ ДСНС України в Дніпропетровської області складено акт про пожежу від 19.08.2023 року.

Страхувальник за добровільного страхування майна № DNPMNBR-205W5Vr звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 9 232 грн 24 коп, що підтверджується платіжним дорученням № 1007286 від 13.10.2023 року.

За вищевикладених обставин позивач вважає, що завдання матеріальної шкоди власнику квартири АДРЕСА_1 сталося в наслідок недбалого відношень відповідачів по утриманню квартира АДРЕСА_3 зв?язку з чим з відповідача слід стягнути суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 9 232 грн 24 коп солідарно.

Ухвалою суду від 24 квітня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у вказаній справі в частині стягнення суми сплаченого страхового відшкодування з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до звернення з позовною заявою.

Ухвалою суду від 24 квітня 2026 року у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, натомість подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, щодо прийняття заочного рішення не заперечував.

Відповідачі, які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду , до суду не з`явились, у встановлений судом строк не скористалися правом на подання відзиву на позов чи зустрічного позову , будь яких заяв/клопотань до суду від них не надходило.

При таких обставинах, судом проведено розгляд справи на підставі наявних доказів за відсутності відповідачів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).

Пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК України визначено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Частинами першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно постанови КЦС ВС від 20 травня 2026 року у справі № 559/4086/24 вказано, що зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)); підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2022 року в справі № 753/15095/17 (провадження № 61-16500св20), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 серпня 2022 року в справі № 464/4738/20 (провадження № 61-6382св22)).

Крім того, згідно постанови КЦС ВС від 01 квітня 2026 року у справі № 945/1826/24 вказано, що

«73. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

74. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із завданою шкодою”.

Судом встановлено, що 24.06.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (Страховик) та ОСОБА_4 (Страхувальник) був електронний укладений договір комплексного страхування майна № DNPMNBR-205W5VR (далі – договір № DNPMNBR-205W5VR від 24.06.2020).

Предметом договору № DNPMNBR-205W5VR від 24.06.2020 вказано майнові інтереси страхувальника пов?язані із володінням та користуванням нерухомим майном - квартирою АДРЕСА_1 .

17.08.2026 року в квартирі АДРЕСА_3 сталася пожежа. Відповідно до Акту про пожежу від 17.08.2023 року пожежею знищено майно та побутові речі на загальній площі 20 м2. В Акті про пожежу від 17.08.2023 відсутні відомості про пошкоджене майно.

Згідно зі звітом про причину виникнення пожежі, що виникла 17.08.2023 року в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 встановлено, що ймовірною причиною виникнення пожежі, яка сталася 17.08.2023 року за адресою: АДРЕСА_4 в житловому будинку є коротке замкнення електромережі. Вказано, що були виявлені залишки електропроводки, які могли спричини коротке замикання , тому дана версія – версія виникнення горіння внаслідок короткого замикання електромережі – може бути розглянута як основна.

Страхувальник за договором № DNPMNBR-205W5VR від 24.06.2020 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Згідно зі Страховим актом № ARX3867202 від 12.10.2023 року, вказано, що комісія прийшла виновку стосовно даного випадку; випадок є страховою подією; виплатити відшкодування у розмірі 9 232,24 грн.

На підтвердження виплати страхового відшкодування, страховиком, ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» надано:

- платіжне доручення № 1007286 від 13.10.2023 року про перерахування з рахунку ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» на рахунок АТ «СК «АРКС» 31 215,89 грн, призначення платежу: виплата по відомості № АХА00001058 від 13.10.2023 року;

- зведену таблицю із відображенням сум, РНОКПП, імен, серед яких наявна інформація про ОСОБА_4 , податковий номер НОМЕР_1 , сума 9 232,24 грн.

ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» вказує, що здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 9 232 грн 24 коп, набувши право вимоги до особи, що ймовірно завдала шкоду страхувальнику, у зв`язку з чим просить стягнути кошти.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові у справі № 686/19271/19, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

Згідно із постановою КЦС ВС у справі № 175/4710//16-ц від 02 жовтня 2024 року, «до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).

У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика”.

Відповідно до статті 108 Закону України «Про страхування» , страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Згідно із ч.ч. 1,6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведених норм законодавства вбачається, що доказами надання страховиком страхувальнику страхового відшкодування є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів виплати страхового відшкодування за договором № DNPMNBR-205W5VR від 24.06.2020.

Так, платіжне доручення № 1007286 від 13.10.2023 не підтверджує обставину перерахування страхувальнику, ОСОБА_4 , коштів у розмірі 9 232,24 грн, а лише свідчить про здійснення внутрішніх фінансових операцій страховиком.

Зведена таблиця із відображенням сум, РНОКПП, імен, серед яких наявна інформація про ОСОБА_4 не містить обов`язкових реквізитів первинного документа в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а тому не може бути використана як доказ здійснення господарської операції страховика.

Жодної платіжної інструкції або іншого розрахункового документа, на підставі якого ініціювалася б платіжна операція з перерахування коштів за реквізитами страхувальника ОСОБА_4 , позивачем до суду не надано.

Окрім того, відповідно до звіту про причину виникнення пожежі, що виникла 17.08.2023 року в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 встановлено, що ймовірною причиною виникнення пожежі, яка сталася 17.08.2023 року за адресою: АДРЕСА_4 в житловому будинку є короткого замкнення електромережі.

При цьому , позивач не надав доказів, хто саме був заподіювачем шкоди та наявності причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою в квартирі страхувальника внаслідок пожежі та діями/бездіяльністю відповідачів, які могли призвести до пожежі та завдання страхувальнику завданої шкоди, що є обов`язковою умовою цивільно-правової відповідальності .

Зважаючи на вищевикладене, в задоволенні позовної заяви необхідно відмовити у зв`язку з тим, що позивачем не доведені обставини, на які він посилається.

При розподілі судових витрат суд виходить із положень частини першої статті 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки в позові відмовлено, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відшкодуванню відповідачем не підлягають.

Керуючись ст.ст.2,81,89,141,247,258,259,263-265,268ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування– залишити без задоволення.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 14.09.2026 року.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі «Електронний суд».

Суддя С. І. Доценко