Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №173/2533/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2533/26

Номер провадження1-кп/173/203/2026

В И Р О К

іменем України

15 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041430000340 від 09.06.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, який має неофіційний заробіток, та на його утриманні є неповнолітня дитина, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_4 , що призвело до психологічних страждань, емоційної залежності, погіршення якості життя потерпілої.

Зокрема, 09 січня 2026 року о 20 год. 00 хв. за адресою проживання гр. ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння ображав грубою лайкою дружину ОСОБА_4 , чим вчинив стосовно неї психологічне насилля в сім`ї. Так, стосовно ОСОБА_5 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАД № 869941 від 09.01.2026 та його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Згідно з постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/186/26 від 09.02.2026 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Крім того, 26.02.2026 о 21:00 ОСОБА_5 за адресою: сел. Новомиколаївка, вул. Степова. 31, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_4 , насильство в сім`ї, а саме вчинив умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її бік грубою нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її психологічному здоров`ю.

Так, стосовно ОСОБА_5 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАД № 863569 від 26.02.2026 та його дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/933/26 від 20.04.2026 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) грн.

Незважаючи на неодноразове притягнення до відповідальності за вчинення домашнього насилля стосовно своєї дружини ОСОБА_4 , 21 травня 2026 року близько 22 годин 04 хвилин, ОСОБА_5 , продовжуючи свої умисні злочинні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства стосовно своєї дружини ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив сварку з останньою, під час якої, на грунті неприязних стосунків, умисно, цілеспрямовано, висловлював на її адресу словесні образи, слова грубої нецензурної лайки, та погрози фізичною розправою, що завдало їй морального та психологічного болю, приниження честі та гідності, тим самим вчинив психологічне насильство, що призвело до погіршення якості життя останньої.

Згідно з висновком експерта № 54/06/26 від 24.06.2026 встановлено, що:

у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено зміни емоційного стану та індивідуально-психологічних особливостей у вигляді підвищеної тривожності, емоційної вразливості, схильності до фіксації на психотравмуючих переживаннях, зниження нервово-психічної стійкості, а також ознак психоемоційного виснаження. Вказані зміни супроводжуються підвищеним рівнем внутрішнього напруження, очікуванням конфліктних ситуацій, уникаючою поведінкою у стресових обставинах та зниженням психологічного комфорту в сімейному середовищі, що може ускладнювати ефективне соціальне функціонування особи. Зазначені психологічні зміни мають ознаки зв`язку із тривалим перебуванням у конфліктній сімейній ситуації та впливом психотравмуючих факторів, і виникли внаслідок дій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ситуація, що досліджувалась у кримінальному провадженні, за своїм змістом та характером с психотравмувальною для ОСОБА_4 , оскільки пов`язана з тривалим впливом конфліктних, загрозливих та емоційно-негативних подій у сімейному середовищі. У підекспертної виявлено стійкі негативні емоційні переживання, підвищену тривожність, почуття психологічного дискомфорту, емоційного виснаження та переживання страху повторення конфліктних ситуацій, що може розцінюватися як прояви моральних страждань (психологічних переживань негативного характеру), пов`язаних із зазначеними обставинами.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ображає її коли перебуває в стані алкогольного сп`яніння, вона викликає поліцію. Чоловік штовхав її, вона злякалась, що буде щось гірше і викликала поліцію, вони приїхали, провели з ним бесіду, склали акт. Після того чоловік не п`є, вони помирились. Просила призначити найменше покарання.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчинені інкримінованого йому правопорушення, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що 21.05.2026 перебував з дружиною вдома, вживали алкоголь, після чого посварились, він ображав її нецензурною лайкою, вона викликала поліцію. Додав, що сварки відбуваються на фоні вживання алкоголю. Наразі з жінкою помирились, він перед нею вибачився, обіцяв такого більше не вчиняти, проживають разом в будинку його діда, мають трьох спільних дітей. Він не є особою з інвалідністю.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що під час судового розгляду встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просив суд визнати ОСОБА_5 винуватим та призначити покарання за ст. 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 3 роки. Застосувати до обвинуваченого програму для кривдників строком на 1 місяць. Стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати.

Оскільки обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор, також не оспорював фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння кримінального правопорушення злочинів, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, допитавши у судовому засіданні потерпілу, обвинуваченого та частково дослідивши матеріали кримінального провадження, у тому числі ті, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ст. 126-1 КК України, домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує приписи статей 50, 65 КК України, зі змісту яких випливає, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , судом визнається щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.

Разом з цим, суд приймає до уваги досудову доповідь органу пробації від 11.09.2026, згідно з якої орган пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення оцінює як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінується як середній. Орган пробації вважає, що виправлення цієї особи можливо без обмеження або позбавлення волі на певний строк. Висновок досудової доповіді має рекомендаційний характер.

Згідно з роз`ясненнями п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні № 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім не дискримінаційний підхід, неупередженість. Цеозначає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працевлаштований, за місцем проживання характеризується з посереднього боку, має на утриманні трьох малолітніх дітей, обставин вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді громадських робіт в межах санкції ст. 126-1 КК України, оскільки вважає, що саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п. 5 ч. 1 та ч. 3 ст. 91-1 КК України суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників, на строк 1 (один) місяць.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Витрати, пов`язані з проведенням судової психіатричної експертизи № 54/06/26 від 24.06.2026 на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід під час досудового розслідування не обирався і на даний час відсутні підстави для його обрання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 118, 349, 363-368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 180 (сто вісімдесят) годин.

На підставі п. 5 ч. 1 та ч. 3 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 1 (один) місяць.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні пов`язані із проведенням судової психологічної експертизи № 54/06/26 від 24.06.2026 в сумі 12000 грн. 00 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1