Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 31 серпня 2026 р.
Справа: №509/6614/25
Суддя: Бочаров А. І.
Справа № 509/6614/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бочарова А.І.,
при секретарі Сірман Г.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача, адвоката Грабовської М.В.,
представника відповідача, адвоката Бойко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Овідіополь цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Обслуговуючого кооперативу «Урбан Маркет»,
про
розірвання договору, стягнення цільового внеску, курсової різниці, пені та моральної шкоди за невиконання зобов`язання,-
ВСТАНОВИВ:
18.11.2025 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Урбан Маркет», місцезнаходження: 67806, Одеська область, Одеський район, с-ще Авангард, вул. Василя Спрейса, буд. 1, прим. 39к-7, про розірвання договору, стягнення цільового внеску, курсової різниці, пені та моральної шкоди за невиконання зобов`язання.
Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд розірвати Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу, укладений 14.12.2021 року, між ОК «Урбан Маркет» та ОСОБА_1 №UM-006-09/0018, у зв`язку із невиконанням ОК «Урбан Маркет» пункту 4.2 Меморандуму; стягнути з ОК «Урбан Маркет» на користь ОСОБА_1 , сплачені нею на виконання Персонального Меморандуму від 14.12.2021 року №UM-006-09/0018 36328,62 дол. США, відповідно до курсу продажу долару США, встановленого на Міжбанківському валютному ринку України, пеню за прострочення виконання зобов`язання за кожен день прострочення виконання станом на день виконання рішення суду по даній справі, моральну шкоду у розмірі 70000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.12.2021 року між Обслуговуючим кооперативом «УРБАН МАРКЕТ» та ОСОБА_1 , укладено Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу №UM-006-09/0018 (далі –Меморандум).
Згідно з Розділом 2 «Загальні положення» Меморандуму, персональний меморандум за своєю правовою суттю є двостороннім правочином, який визначає істотні умови взаємодії Кооперативу та Асоційованого члена, спрямованої на досягнення передбаченої статутом мети діяльності Кооперативу та задоволення потреб Асоційованого члена, який в повному обсязі вніс Пай, Вступний внесок та Цільовий внесок.
Відповідно до пункту 3.1. Меморандуму в порядку, передбаченому Меморандумом, Асоційований член зобов`язується внести Пай, Вступний внесок та Цільовий внесок в розмірі, визначеному Меморандумом, а Кооператив, в свою чергу, досягти передбаченої статутом мети діяльності Кооперативу та задовольнити потребу Асоційованого члена, який в повному обсязі вніс Пай, Вступний внесок та Цільовий внесок, шляхом забезпечення виникнення у Асоційованого члена Права Асоційованого члена на Об`єкт нерухомості, зазначений у Меморандумі, після завершення будівництва Об`єкта будівництва і введення його в експлуатацію, в порядку, визначеному Меморандумом.
Згідно з Розділом 1 «Терміни, що використовуються» Меморандуму, об`єктом нерухомості є квартира (будівельний номер №18), будівельною площею 42,05 кв.м., що розташована на 9-му поверсі об`єкта будівництва, секції 6.
Відповідно до пункту 4.2. Меморандуму орієнтовний строк введення Об`єкта будівництва в експлуатацію – до 31.12.2023 року.
Кооператив має право в односторонньому порядку змінити строк введення Об`єкта будівництва в експлуатацію на строк до 8 (восьми) місяців, і це не буде вважатися порушенням умов Меморандуму.
Відповідно до п. 5.1. Меморандуму пайовий внесок складає 100 грн. і підлягає внесенню на рахунок кооперативу не пізніше 14 грудня 2021р., Цільовий внесок, на момент укладення Меморандуму, дорівнює 1182221,62 грн. (один мільйон сто вісімдесят дві тисячі двісті двадцять одна гривень шістьдесят дві копійки), що за домовленістю Сторін еквівалентно 43850,95 дол. США (сорок три тисячі вісімсот п`ятдесят доларів дев?яносто п?ять центів), розрахованого по курсу продажу долару США, встановленого на Міжбанківському валютному ринку України, станом на останній день торгів, що передує дню укладання Меморандуму та становить 26,960 грн.
Додатком №2 до Меморандуму встановлювався графік внесення Цільового внеску.
Позивач зазначає, що кінцевий строк введення Об`єкта будівництва в експлуатацію становить 31.08.2024 року.
ОСОБА_1 виконала своє зобов`язання частково, так на виконання умов Меморандуму Позивачем відповідно до платіжних документів сплачувались наступні внески: 14.12.2021 року №СB05918288/1 на суму 588391,30 грн.; 14.12.2021 року №CB05918404/1 на суму 4828,80 грн.; 11.01.2022 року №0.0.2410602641.1 на суму 10106,54 грн; 13.02.2022 року №0.0.2455501540.1 на суму 10301,11 грн.; 04.03.2022 року №0.0.2478612997.1 на суму 10994,94 грн.; 20.04.2022 року №0.0.2522524471.1 на суму 10994,94 грн.; 21.05.2022 року №0.0.2553068554.1 на суму 10994,95 грн.; 21.05.2022 року №0.0.2553238424.1 на суму 10994,95 грн.; 21.05.2022 року №0.0.2553240957.1 на суму 10994,95 грн.; 22.05.2022 року №0.0.2554331435.1 на суму 10994,95 грн.; 22.05.2022 року №0.0.2554332103.1 на суму 10994,95 грн.; 23.06.2022 року №0.0.2587046936.1 на суму 10994,95 грн.; 23.07.2022 року №0.0.2619032409.1 на суму 23495,04 грн.; 23.07.2022 року №0.0.2619038470.1 на суму 23495,04 грн.; 26.03.2023 року №0.0.2921516284.1 на суму 39647,88 грн.; 13.06.2023 року №0.0.3043672536.1 на суму 40198,55 грн.; 10.09.2023 року №0.0.3188526635.1 на суму 40198,55 грн.; 06.11.2023 року №0.0.3287536104.1 на суму 39814 грн.; 17.01.2024 року №0.0.3420211695.1 на суму 40198,55 грн.; 13.06.2024 року №0.0.3701492323.1 на суму 14799 грн.; 15.07.2024 року №0.0.3763074065.1 на суму 15144 грн.; 20.08.2024 року №0.0.3835050593.1 на суму 15100 грн.; 20.09.2024 року №0.0.3897680695.1 на суму 15500 грн.; 21.10.2024 року №0.0.3959084590.1 на суму 15000 грн.; 20.11.2024 року №0.0.4020664319.1 на суму 15300 грн.; 20.12.2024 року №0.0.4082240360.1 на суму 15380 грн.; 20.01.2025 року №0.0.4145041306.1 на суму 15450 грн.; 20.02.2025 року №0.0.4206486355.1 на суму 15150 грн.; 21.03.2025 року №0.0.4266173207.1 на суму 15500 грн.
Таким чином, Позивач на виконання умов Меморандуму сплатила Цільовий внесок в загальній сумі 1100957,94 грн., як вбачається з Акту звірки взаємних розрахунків від 03.10.2025 року, наданого Кооперативом - 36328,62 долара США.
Позивач вказує, що Кооперативом порушено строки введення Об`єкта будівництва в експлуатацію, будівництво станом на день подання позовної заяви не розпочато, що є істотним порушенням зобов`язань за Меморандумом.
Стислий виклад позиції відповідача.
Представник Відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно якого у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
У судовому засіданні представник Відповідача зазначив, що кооператив не відмовляється від виконання своїх забов`язань за вказаним меморандумом, та заперечує проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві.
Відзив мотивований тим, що правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про Кооперацію», укладеним між сторонами Персональним Меморандумом та Статутом.
Відповідач зазначає, що не заперечує право Позивача на розірвання меморандуму, але таке розірвання повинно бути здійсненим на тих умовах, які були визначені Персональним меморандумом, умови якого погоджувались Позивачем та добровільно ним були підписані.
Відповідач зазначає, що кооператив права Позивача щодо розірвання за його ініціативою Персональних меморандумів №UM-006-09/0018, не порушує, і Позивач у будь-який момент має право звернутись в ОК "Урбан Маркет" із заявою про розірвання Персонального меморандуму, на підставі чого Відповідачем буде вжито заходів щодо підготовки відповідної додаткової угоди, її підписання з Позивачем, виключення Позивача зі складу Асоційованих членів та повернення йому сплачених внесків у відповідності до умов Персонального меморандуму.
Також зазначає, що Відповідно до умов Персонального меморандуму, повернення Цільового внеску та Паю на умовах, зазначених у п. 7.5.2. Меморандуму здійснюється у гривні в сумі, що сплачена таким Асоційованим членом за Меморандумом, а відповідно до п.7.5.2.6 та п.7.5.2.7 Меморандуму, у разі дострокового розірвання Меморандуму за вищевказаними обставинами (п. 7.5.2.1.), до Асоційованого члена кооперативу застосовуються обмеження: вступний внесок, сплачений Асоційованим членом кооперативу при вступі до Кооперативу йому не повертається, та за дострокове розірвання Меморандуму Кооператив утримує з Цільового внеску додатковий цільовий внесок у розмірі 7% (семи відсотків) від розрахункового розміру Цільового внеску, визначеного на дату затвердження Рішення Загальних зборів членів кооперативу про розірвання Меморандуму.
Також Відповідач зазначає, що позовні вимоги Позивача є повністю необгрунтованими, відсутні підстави для стягнення з Відповідача на його користь судових витрат.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 листопада 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 липня 2025 року було закрите підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 14.12.2021 року між Обслуговуючим кооперативом «УРБАН МАРКЕТ» та ОСОБА_1 , укладено Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу №UM-006-09/0018 (далі –Меморандум).
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Персонального меморандуму, він за своєю правовою суттю є двостороннім правочином, який визначає істотні умови взаємодії Кооперативу та Асоційованого члену, спрямованої на досягнення передбаченої статутом мети діяльності Кооперативу та задоволення потреб Асоційованого члена, який у повному обсязі вніс Пай, Вступний внесок та Цільовий внесок. Потреби Асоційованого члена задовольняються шляхом виникнення у останнього, за результатами членства у Кооперативі та виконання вимог Меморандуму, Права Асоційованого члена, передбаченого Меморандумом. Відносини між Асоційованим членом та Кооперативом регулюються діючим законодавством України Меморандумом та Статутом Кооперативу.
Меморандум укладений Сторонами з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб Асоційованого члена шляхом виникнення у нього Права Асоційованого члена, передбаченого цим Меморандумом, та створення можливості зареєструвати право власності Асоційованого члена на Об`єкт нерухомості у майбутньому.
Об`єкт нерухомості - є квартира будівельний номер АДРЕСА_1 .
Вступ Асоційованого члену до Кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви на ім`я Голови Кооперативу. Асоційований член після подачі Заяви про вступ до Кооперативу та підписання Меморандуму, зобов`язаний сплатити Пай, Вступний внесок та Цільовий внесок у порядку та розмірах, визначених Меморандумом (пункт 2.3 Персональних меморандумів).
Згідно з п. 2.4. Меморандуму, Кооператив здійснює наступні види діяльності, але не виключно:
- виконання функцій замовника будівництва;
- сприяння у виникненні у Членів та Асоційованих членів кооперативу прав, передбачених цим Меморандумом згідно викладених в ньому умов;
- після введення Об`єкту будівництва в експлуатацію - здійснення його обслуговування та експлуатації або без такого;
- інші види діяльності, що не заборонені чинним законодавством України.
Згідно із пунктами 3.1, 3.2 Меморандуму, в порядку, передбаченому Меморандумом, Асоційований член зобов`язується внести Пай, Вступний внесок та Цільовий внесок в розмірі, визначеному Меморандумом, а Кооператив, в свою чергу, досягти передбаченої статутом мети діяльності Кооперативу та задовольнити потребу Асоційованого члена, який у повному обсязі вніс Пай, Вступний внесок та Цільовий внесок, шляхом забезпечення виникнення у Асоційованого члена Права Асоційованого члена на Об`єкт нерухомості, зазначений у Меморандумі, після завершення будівництва Об`єкта будівництва і введення його в експлуатацію, в порядку, визначеному Меморандумом. З моменту укладання Меморандуму, за Асоційованим членом закріплюється Об`єкт нерухомості. Закріплення за Асоційованим членом Об`єкта нерухомості не надає Асоційованому члену права власності на Об`єкт нерухомості, але забороняє Кооперативу обтяжувати Об`єкт нерухомості правами третіх осіб.
Відповідно до п. 4.2. Меморандуму, строки введення Об`єкта будівництва в експлуатацію: Орієнтовний строк введення Об`єкта будівництва в експлуатацію до 31.12.2023 року
Кооператив має право в односторонньому порядку змінити строк введення Об`єкта будівництва в експлуатацію на строк до 8 (восьми) місяців, і це не буде вважатися порушенням умов Меморандуму.
Відповідно до п. 4.3. Меморандуму передбачені Строки виконання оздоблення Об`єкта нерухомості: Строк початку виконання оздоблення після введення об`єкта будівництва в експлуатацію - не більше 120 (сто двадцять) календарних днів від дати початку виконання оздоблення. Кооператив має право в односторонньому порядку змінити строк виконання оздоблення на строк до 120 календарних днів, і це не буде вважатися порушенням умов Меморандуму.
Згідно п. 5.1 Меморандуму передбачено, що цільовий внесок на момент укладення Меморандуму дорівнює дорівнює 1182221,62 грн (один мільйон сто вісімдесят дві тисячі двісті двадцять одна грн. 62 коп.), що за домовленістю Сторін еквівалентно 43850,95 дол. США (сорок три тисячі вісімсот п`ятдесят дол. 95 цен.)
Відповідно до п. 7.5.1 Меморандуму Повернення цільового внеску та Паю за Меморандумом може бути застосовано зокрема внаслідок розірвання Меморандуму і ініціативи Асоційованого члену кооперативу в загальному порядку (п. 7.5.2) та Особливого порядку (п. 7.5.3).
Загальний порядок розірвання меморандуму з ініціативи Асоційованого члену кооперативу передбачає право останнього заявити про своє бажання розірвати Меморандум та вийти зі складу Асоційованих членів кооперативу у будь-який строк, але не пізніше чим 60 днів до здачі будинку в експлуатацію (п. 7.5.2.1).
У такому випадку Асоційований член кооперативу надсилає Кооперативу письмову про розірвання Меморандуму та повернення Цільового внеску та паю. Заяву бути надіслано засобами поштового зв`язку із описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення в приміщенні Кооперативу з тим розрахунком, щоб вона була доставлена кооперативу у строк не пізніше, ніж 45 днів до введення об`єкту в експлуатацію (п. 7.5. 2.2.).
Особливий порядок розірвання меморандуму з ініціативи Асоційованого члену кооперативу передбачає право такого члена заявити про своє бажання розірвати Меморандум та вийти зі складу Асоційованих членів кооперативу не раніше, ніж за 45 днів до введення будинку в експлуатацію та не пізніше ,ніж 30 днів до введення будинку в експлуатацію.
Умови, викладені у п. 7.5.3 Меморандуму, поширюються виключно на Асоційованих членів кооперативу, які протягом 30 днів від дати укладення Меморандуму внесли не менше як 70% цільового внеску, визначеного у пп. 5.1 Меморандуму та повністю вніс Пай.
Відповідно до п. 7.3 Статуту Обслуговуючого кооперативу «Урбан Маркет» (далі - Статут) асоційованими членами Кооперативу можуть бути громадяни України, які досягли 16-річного віку, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, внесли вступний внесок, пай та інші внески, які передбачені Персональним Меморандумом, дотримуються вимог Статуту та користуються правом дорадчого голосу (асоційоване членство).
Відповідно до п. 7.5.2.3 Меморандуму заява Асоційованого члена затверджується Загальними зборами членів кооперативу при відсутності заборгованості перед Кооперативом зі внесення Цільового внеску та Паю або при внесенні Цільового внеску у неповному обсязі, але своєчасно за Графіком внесення Цільового внеску протягом 7 робочих днів з дати її надходження. В іншому випадку протягом 30 днів.
Повернення Цільового внеску та Паю такому Асоційованому члену кооперативу здійснюється протягом 3-х календарних місяців від дати затвердження Рішення Загальних зборів членів кооперативу про розірвання Меморандуму та повернення Цільового внеску та Паю Асоційованому члену, окрім випадків, визначених п. 7.5.2.7 Меморандуму.
Сторони Меморандуму погодили, що повернення Цільового внеску та Паю на умовах п. 7.5 здійснюється у гривні в сумі, що сплачена таким Асоційованим членом за Меморандумом (п. 7.5.2.5).
У разі дострокового розірвання Меморандуму за вищевказаними обставинами (п. 7.5.2.1) до Асоційованого члену кооперативу застосовуються наступні обмеження: вступний внесок, сплачений Асоційованим членом кооперативу при вступі до кооперативу не повертається; за дострокове розірвання Меморандуму Кооператив утримує з Цільового внеску додатковий цільовий внесок у розмірі 7% (семи відсотків) від розрахункового розміру Цільового внеску, визначеного на дату затвердження рішення Загальних зборів членів кооперативу при розірванні Меморандуму та повернення Асоційованому члену Цільового внеску та Паю. При цьому, розрахунковий розмір Цільового внеску не може бути менший, ніж Цільовий внесок, що зазначений у п. 5.1. Меморандуму (п. 7.5.2.6).
Адвокатом Позивача Грабовською М.В. було скеровано до Відповідача адвокатські запити від 23.09.2025 р. та 03.10.2025 р. №487/2025,513/2025, якими запитана інформація щодо причин затримки будівництва, реальних строків будівництва та введення в експлуатацію будинку, а також щодо надання акту звірки взаємних розрахунків за Меморандумом та можливих варіантів врегулювання відносин.
Відповідач листом віж 06.10.2025р. №58, Відповідач повідомив Позивача, що не відмовляється від виконання своїх зобов`язань, актуалізованим строком здачі об`єкта будівництва в експлуатацію секції №6 є 4 квартал 2026р., причинами затримки будіваництва є введення воєнного стану з 24.02.2022 р. та наслідки, спричинені воєнним станом. Також Відповідач надав акт звірки та запропонував організувати зустріч для врегулювання існуючої ситуації.
В наступному, адвокатом Позивача ОСОБА_2 було скеровано до Відповідача вимогу про розірвання Меморандуму та повернення цільового внеску від 29.10.2025 р. №556/2025. Відповідно до вказаної вимоги Позивач просив повернути грошові кошти у розмірі 36328,62 дол.США в гривневому еквіваленті відповідно до курсу долара США станом на день платежу.
Відповідач листом від 14.11.2025р. №65 повідомив Позивача, що погоджується з правом Позивача на розірвання Меморандуму, однак таке розірвання повинно відбуватись з урахуванням положень Меморандуму, а саме п.7.5.2.1, при підписанні угоди про розірвання сумма, яка підлягає поверненню становить 966984 грн. 90 коп.
Норми права, які застосував суд, та висновки суду.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про кооперацію» Кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.
Відповідно ст. 3 Закону України «Про кооперацію» метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування,
Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» пай - це майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу;
Відповідно ст.19 Закону України «Про кооперацію» для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних інші надходження, не заборонені законодавством.
У статті 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.
У відповідності до ст. 13 Закону України «Про кооперацію» членство в кооперативі припиняється у разі зокрема добровільного виходу з нього.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про кооперацію» у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне, порівняно з членами кооперативу, право на одержання паю.
Законом України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» № 2518-IXвід 15.08.2022 року частину 14 Закону України «Про кооперацію» доповнено новою частиною такого змісту:
«Не допускається наявність асоційованих членів у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об`єктів житлового, дачного, гаражного будівництва)».
Дані зміни до Закону України «Про кооперацію» набули чинності 10.10.2022 року.
Згідно з п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» № 2518-IXвід 15.08.2022 року:
1) правочини щодо інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, що здійснювалися способами інвестування та фінансування будівництва таких об`єктів відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за такими правочинами;
2) інвестування та фінансування будівництва об`єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких отримано до набрання чинності цим Законом, з використанням коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, здійснюється відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності цим Законом;
3) інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва, право на виконання будівельних робіт щодо яких отримано до набрання чинності цим Законом, з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових корпоративних облігацій, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об`єктів визначаються виключно законом.
Забороняється залучення від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, коштів з метою інвестування та фінансування будівництва об`єкта нерухомого майна, щодо якого відсутнє право на виконання будівельних робіт або зупинено будівельні роботи до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) з дня набрання чинності цим Законом асоційовані члени кооперативів, предметом діяльності яких є житлове, дачне або гаражне будівництво, вважаються повноправними членами таких кооперативів. Набуття такими особами прав повноправних членів відповідних кооперативів не потребує прийняття рішень загальними зборами членів кооперативів та/або його статутними органами.
Згідно з ст.15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить зокрема: затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.
У відповідності до ст. 16 Закону України «Про кооперацію» виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.
Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про кооперацію» у разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.
Відповідно ч.2 ст.5 Закону України «Про кооперацію» законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.
Відповідно ст.526 ЦК України Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно ч. ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
Відповідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно ч.2 ст.613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Відповідно до аналізу наведених вище норм законодавства та встановлених у справі обставин вбачається, що Позивач з метою забезпечення своїх економічних, соціальних та інших потреб вступив та став асоційованим членом Обслуговуючого кооперативу «Урбан Маркет».
Кінцевою метою участі у вказаному кооперативі було створення можливості зареєструвати право власності асоційованого члена на Об`єкт нерухомості у майбутньому, тобто створення фактичних передумов для отримання Позивачем права власності на квартиру та кладовку.
Як член вказаного вище обслуговуючого кооперативу Позивач був зобов`язаний з метою забезпечення досягнення мети діяльності кооперативу внести на рахунок кооперативу грошові кошти.
Вказані кошти відповідно ст.19 ЗУ «Про кооперацію» є майном кооперативу, за рахунок якого й досягається мета діяльності кооперативу.
Натомість, строк досягнення мети участі Позивача у кооперативі та відповідно створення та введення об`єкта будівництва в експлуатацію було визначено орієнтовно - до 31.08.2023р.
Крім того, умовами меморандуму було передбачено, що кооператив має право в односторонньому порядку змінити строк введення Об`єкта будівництва в експлуатацію на строк до 8 (восьми) місяців, і це не буде вважатися порушенням умов Меморандуму.
Під час розгляду справи було встановлено, що Позивач виконав свій обов`язок щодо внесення цільових внесків частково.
Крім того, слід зазначити, що Позивач укладав Персональний меморандум як асоційований член даного кооперативу, та набув права асоційованого члена обслуговуючого кооперативу, а Закон України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» № 2518-IXвід 15.08.2022 року, яким внесено зміни до ст. 14 Закону України «Про кооперацію», що набув чинності 10.10.2022 року, та п. 1 ч. 7 ст. 21 цього Закону передбачено, що правочини щодо інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, що здійснювалися способами інвестування та фінансування будівництва таких об`єктів відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за такими правочинами.
Крім того, п. 4 ч. 7 ст. 21 цього ж Закону передбачає, що з дня набрання чинності цим Законом асоційовані члени кооперативів, предметом діяльності яких є житлове, дачне або гаражне будівництво, вважаються повноправними членами таких кооперативів. Набуття такими особами прав повноправних членів відповідних кооперативів не потребує прийняття рішень загальними зборами членів кооперативів та/або його статутними органами.
Отже Персональний меморандум асоційованого члена кооперативу зберігає чинність до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за таким правочином.
Таким чином, Позивач має право виходу з кооперативу в порядку передбаченому п. п. 7.5.2. Персонального меморандуму
Відповідно до п. 7.5.1 Повернення цільового внеску та Паю за Меморандумом може бути застосовано зокрема внаслідок розірвання Меморандуму і ініціативи Асоційованого члену кооперативу в загальному порядку (п. 7.5.2) та Особливого порядку (п. 7.5.3)
Загальний порядок розірвання меморандуму з ініціативи Асоційованого члену кооперативу передбачає, що право такого члена заявити про своє бажання розірвати Меморандум та вийти зі складу Асоційованих членів кооперативу у будь-який строк, але не пізніше ніж 60 днів до введення будинку в експлуатацію.
Відповідно до п. 5.1 Меморандуму 5.1. Пайовий внесок складає 100 грн. і підлягає внесенню на рахунок кооперативу не пізніше 14.12.2021 р. Цільовий внесок, на момент укладення Меморандуму, дорівнює 1182221,62 грн (один мільйон сто вісімдесят дві тисячі двісті двадцять одна грн. 62 коп.), що за домовленістю Сторін еквівалентно 43850,95 дол. США (сорок три тисячі вісімсот п`ятдесят дол. 95 цен.), розрахованого по курсу продажу долару США, встановленого на Міжбанківському валютному ринку України, станом на останній день торгів, що передує дню укладання Меморандуму та становить 28,190 грн.
Сторони Меморандуму погодили, що повернення Цільового внеску та Паю на умовах п.7.5 здійснюється у гривні в сумі, що сплачена таким Асоційованим членом за Меморандумом (п.7.5.2.5)
У разі дострокового розірвання Меморандуму за вищевказаними обставинами (п.7.5.2.1) до Асоційованого члену кооперативу застосовуються наступні обмеження:
- вступний внесок, сплачений Асоційованим членом кооперативу при вступі до кооперативу не повертається;
- за дострокове розірвання Меморандуму Кооператив утримує з Цільового внеску додатковий цільовий внесок у розмірі 7% (семи відсотків) від розрахункового розміру Цільового внеску, визначеного на дату затвердження рішення Загальних зборів членів кооперативу при розірванні Меморандуму та повернення Асоційованому члену Цільового внеску та Паю. При цьому, розрахунковий розмір Цільового внеску не може бути менший, ніж Цільовий внесок, що зазначений у п. 5.1. Меморандуму (п.7.5.2.6).
У випадку не внесення Асоційованим членом повного розміру Цільового внеску та Паю повернення сплаченої частини Цільового внеску та Паю такому Асоційованому члену кооперативу буде проводитись протягом 1 (одного) календарного року від дати оформлення Рішення Загальних зборів членів кооперативу про розірвання Меморандуму та повернення Асоційованому члену Цільового внеску та Паю з урахуванням положень п.7.5.2.5 та п.7.5.2.6 Меморандуму (п.7.5.2.7).
Таким чином, за умовами Меморандуму Позивач має право на їх дострокове розірвання у порядку, встановленому Меморандумами.
Крім того, відповідно до ч.1-4 ст.21 Закону України «Про кооперацію», пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі, якщо об`єктом паю є об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, право на виконання будівельних робіт щодо якого набуто після набрання чинності Законом України "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", правочини (операції) щодо таких об`єктів здійснюються з дотриманням вимог зазначеного закону.
У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі.
Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.
Статтею 4 Закону України «Про кооперацію» закріплено принцип добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації.
У свою чергу, не заявляючи вимоги про визнання Меморандуму або окремих його положень недійсними, не надавши доказів ухилення Відповідача від розірвання Меморандуму, вимоги Позивача про розірвання Персонального меморандуму та стягнення з Відповідача на користь Позивача грошових коштів у розмірі еквівалентному 36328,62 дол. США є необґрунтованими., оскільки суперечать умовах Меморандуму, який був підписаний Позивачем та Відповідачем.
При цьому, слід зазначити, що визначальним в даному випадку є право члена обслуговуючого кооперативу на припинення членства в добровільному порядку незалежно від порушення кооперативом свого обов`язку, передбаченого Меморандумами.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 7.2. Меморандуму за прострочення виконання грошових зобов`язань Кооператив сплачує іншій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення персонального меморандуму - даний пункт застосовується виключно у випадку, коли персональний меморандум розірвано, та Кооператив невчасно повернув своєму колишньому асоційованому члену сплачені ним внески.
Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу ІІІ книги 5 ЦК України).
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловлена у постанові від 16 травня 2018 року №14-16цс18.
Персональним меморандумом Позивача не передбачено відповідальність Відповідача за порушення строків здачі Об`єкта будівництва в експлуатацію.
Так, відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто дана норма передбачає відповідальність за порушення саме грошового зобов`язання, в свою чергу, у Відповідача немає невиконаного грошового зобов`язання перед Позивачем відповідно до Меморандумів.
Сплачена Позивачем сума за умовами Меморандуму не є ані позикою, ані авансовою платою за послуги, а є саме, сумою внесків - вступного, пайового та цільового.
Отже, оскільки Персональний меморандум не є договором підряду чи надання послуг, та не є договором позики/кредитним договором, на спірні правовідносини дія статті 625 Цивільного кодексу України не поширюється.
Таким чином, суд приходить до висновку про залишення позовних вимог без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У підпунктах 11.82-11.85 постанови від 09.02.2022р. у справі №910/6939/20 та підпунктах 8.43-8.46 постанови від 16.11.2022р. у справі №911/3135/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому, суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і, залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16). При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Вирішуючи цивільний спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Спосіб захисту - це матеріально-правовий засіб примусового характеру, за допомогою якого відбувається відновлення/визнання порушеного/оспорюваного права чи законного інтересу особи.
Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.
Щодо відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
У позовній заяві Позивач просить стягнути з Відповідача 70000 гривень в якості моральної шкоди.
Згідно із статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
У постанові КЦС ВС від 08.01.2024р. у справі №454/2855/22, для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, насамперед спричинення позивачеві моральної шкоди.
При цьому слід ураховувати, що причинний зв`язок між шкодою, завданою потерпілому, та протиправним діянням заподіювача шкоди є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
У позовній заяві Позивач внаслідок невиконання Відповідачем умов Персональних меморапндумів та неотриманням об`єктів нерухомості у власність зазначає, що їй спричинені тривалі душевні страждання.
Ухвалюючи рішення про відшкодування шкоди, суд має виходити з того, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
При цьому, суд має враховувати засади розумності, виваженості та справедливості.
Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов відповідальності за заподіяну шкоду (загальні умови), а саме наявність моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; неправомірні рішення, дії чи бездіяльність заподіювача шкоди; причинний зв`язок між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; вина заподіювача шкоди.
При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст. ст. 12, 81 ЦПК України. Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України (п.3, 9) №4 від 31.03.95р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.
У постанові ОП КЦС ВС від 05.12.2022 в справі № 214/7462/20 вказано, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. Також відповідно до цієї Постанови у разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.
Тобто, Позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії чи бездіяльність відповідача призвели до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя.
Суд звертає увагу на те, що Позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував ступінь його морального страждання та як він безпосередньо вплинув на його здоров`я.
Разом з тим, Позивач жодним чином не обґрунтовує розмір моральної шкоди саме в сумі 70000 грн та не надає будь-яких розрахунків.
Відповідно до ч.9 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи, що суд дійшов висновків про відмову у задоволенні позову, заходи забезпечення позову, вжиті постановою Одеського апеляційного суду від 09.06.2026 року також підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частин першої та другої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідні висновки також висвітлені у постановах Верховного Суду від 20.10.2020 року у справі № 756/536/19, від 15.10.2020 року у справі № 759/14004/15-ц, від 15.10.2020 року у справі №157/398/15-ц, від 13.10.2020 року № 161/4641/17, від 20.10.2020 року у справі № 213/112/19).
Керуючись ст.ст.12, 76, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Урбан Маркет», про розірвання договору, стягнення цільового внеску, курсової різниці, пені та моральної шкоди за невиконання зобов`язання – відмовити в повному обсязі.
Заходи забезпечення позову вжиті постановою Одеського апеляційного суду від 09.06.2026 року – скасувати.
Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після розгляду справи апеляційним судом і прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст рішення складений 10.09.2026 року.
Суддя А.І.Бочаров
Оригінал: reyestr.court.gov.ua