Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №523/7983/26 — Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 523/7983/26

Номер провадження 2/508/458/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року селище Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Банташ Д.С.,

за участю: секретаря с/з – Мазарак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Миколаївка Березівського району Одеської області у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

встановив:

В провадженні Миколаївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем 04.10.2025 року, було укладено Договір про надання коштів у кредит № 6765983. Згідно умов договору: сума Кредиту: 7500,00 грн.; строк, на який надається Кредит: 360 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту: 28.09.2026 року; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,95 % за один день користування кредитом. Комісія за надання кредиту ставновить 17,25 % від суми наданого кредиту (1293,75 грн.), неустойка за невиконання зобов`язання становить 375,00 грн. за кожен день понадстрокового користування кредитом. 25.02.2026 року між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу № 25/02/26 за умовами якого право грошової вимоги до відповідача перейшло позивачу. Відповідач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконав, тому позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 30277,50 грн., з яких 7500,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 6483,75 грн. заборгованість за відсотками, 1293,75 сума заборгованості за комісією, 15 000,00 грн. сума заборгованості за пенею (неустойкою), а також сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на надання правової допомоги в розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 07.05.2026 року зазначену цивільну справу передано до Березівського районного суду Одеської області за підсудністю. (а.с. 12)

Ухвалою судді Березівського районного суду Одеської області від 18.06.2026 року зазначену цивільну справу передано до Миколаївського районного суду Одеської області за підсудністю. (а.с.18)

Ухвалою суду від 14.07.2026 року зазначену позовну заяву залишено без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення позивачу ухвали. (а.с.24)

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 16.07.2026 року відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження з викликом сторін. (а.с.60)

17.07.2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову; зменшити витрати на правовоу допомогу; та в разі неявки у судове засідання – відкласти розгляд справи на іншу дату. (а.с. 72-93)

20.07.2026 року від представника позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої після отримання заперечень відповідача представник позивача дійшов висновку про необхідність зменшення позовних вимог та викладення їх в наступній редакції: стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за Договором кредиту в розмірі 15 277,50 грн., з яких 7500,00 грн. сума заборгваності за основною сумою боргу, 6483,75 грн. заборгованість за відсотками, 1293,75 грн. заборгованість за комісією. Вимоги про стягнення суми сплавченого судового збору та витрат на правову допомогу залишились незмінними. (а.с.98)

20.07.2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якого матеріал справи містять всі необхідні докази перерахування відповідачу суми кредиту, нарахування комісії за договором кредиту є правомірним та прямо передбачено договором кредиту, а розмір витрат на правову допомогу є співрозмірним складності справи та не є завищеним. Окрім того, відповідачем в обгрунтування своїх заперечень не було надано жодних контррозрахунків. (а.с.107-108)

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Прохальна частина позовної заяви та матеріали справи містить клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка про доставку електронного листа в особистий кабінет «Електронного суду».

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд прийняв рішення про розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд вбачає, що сторони сповіщені про дату та час судового засідання належним чином, матеріалів справи достатньо для ухвалення рішення, а тому суд приходить до висновку про можливість розглядати справу.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Правовідносини між сторонами є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Так, згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

04.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів»» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 6765983, відповідно до якого відповідачу було надано грошові кошти у сумі 7500,00 грн строком на 360 днів з періодичністю сплати за кредит кожні 30 днів, кількість мінімальних обов`язкових платежів – 11, розмір першого обов`язкового платежу 3431,25 грн. Денна процентна ставка становить 0,998 % в день. (а.с.34)

Суд критично сприймає доводи відповідача щодо невірного розрахункового періоду, а саме обов`язок позивача нараховувати відсотки лише в межах 30 днів (строку договору), оскільки вказаним договором прямо передбачено строк кредитування 360 днів ( п. 2.2.2 Договору), з періодичністю внесення платежів по кредиту – кожні 30 днів.

Відповідно до копії Листа (Довідки) ТОВ «Європейська платіжна система» від 05.03.2026 на платіжну картку клієнта ( ОСОБА_1 НОМЕР_1 ) було перераховано 7500,00 грн. (а.с.43-44)

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача про недоведеність факту перерахування коштів відповідачу, адже зазначений факт доведений з матеріалів, доданих до позовної заяви та ніяким чином не спростований стороною відповідача.

25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу № 25/02/26, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Фінпром Маркет» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 6765983 від 04.10.2025 року. (а.с.46-49)

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 року до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в сумі 30277,50 грн., з яких: 7500,00 грн. – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 6483,75 грн. – прострочена заборгованість за сумою відсотків, 1293,75 грн. заборгованість за комісією та 15000,00 грн. заборгованість за пенею. (а.с.51)

Разом з тим, позивач скориставшить своїм правом згідно п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, зменшив позовні вимоги, виключивши з них вимогу про стягнення пені в розмірі 15000,00 грн., тому зазначену вимогу суд не бере до увагу та не надає оцінку вказаній.

Разом з тим, з приводу заперечення відповідача щодо розміру відсоткової ставки по кредиту (більше 1 % в день) суд зазначає наступне.

Суд погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту та відсотками), оскільки дослідженим кредитним договором обумовлений розмір денної відсоткової ставки в розмірі 0,998 % на день, що не перевищує 1 % в день та не порушує вказані відповідачем у відзиві норми права.

Дійсно, 22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-ІХ), який набрав чинності 24 грудня 2024 року.

Вказаним Законом було внесено зміни до Закону України №1734-VIII.

Зокрема, ст. 8 Закону України №1734-VIII доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Водночас, п.17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №1734-VIII визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

А тому відповідно до положень ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону № 1734-VIII максимальний розмір денної процентної ставки із 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року не може перевищувати - 1,5%, а з 21 серпня 2024 року та надалі - 1%.

Таким чином, з розрахунку заборгованості відповідача, проведеного первісним кредитором, встановлено, що відсотки за користування кредитом нараховувалися в розмірі 71,25 грн. за кожен день користування кредитом, що становить 0,95 % від суми кредиту, а отже є обгрутованим та не суперечить чинному законодавству.

Правових підстав для зменшення вказаних сум по тілу кредиту та відсотків судом не встановлено.

Щодо правомірності нарахування заборгованості по комісії, суд зазначає наступне.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог пункту 4 частини 1 статті 1,частини 2 статті 8, частини 1 статті 1, статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

За такого, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 1293,75 грн. не суперечить вимогам діючого законодавства, а тому не є нікчемною.

При цьому позивачем не було нарахована до стягнення штраф та/або пеню, а тому заперечення відповідача щодо незаконності нарахування пені/штрафів суд залишає без уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких доказів на спростування встановлених судом обставин справи відповідачем на надано.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитор зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

За правилами ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частинами 1 та 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у відповідача виникло зобов`язання повернути суму отриманого кредиту та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання грошових коштів за кредитним договором. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копія договору факторингу підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги за кредитним договором до позивача по справі.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, добровільно заборгованість не сплатив, тому позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором в сумі 15277,50 грн., яка складається з 7500,00 грн. – тіла кредиту, 6483,75 грн. нарахованих відсотків, 1293,75 грн. – комісії за видачу кредиту.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Що стосується відшкодування відповідачем позивачу витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 4500,00 грн., то слід зазначити наступне.

Судом досліджені Договір про надання правової (правничої) допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з Акту № 9ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги від 02.03.2026 року, за яким вартість допомоги складає 4500,00 грн. (а.с.)

Дані докази, на переконання суду, є належними та допустимими щодо обґрунтування витрат, пов`язаних із наданням позивачу правничої допомоги, тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, у відзиві відповідач заявляє клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, оскільки розмір витрат 4500,00 грн. є завищеним та необгрунтованим.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрата (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (Постанова від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Так, позивачем ставилось питання про стягнення з відповідача на його користь суми понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що стороною позивача було складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару понесеного позивачем є обґрунтованим, а вартість правової допомоги є співмірною із складністю справи.

У зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню розмір витрат на надання правової допомоги у розмірі 4500,00 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь вул. Садова, буд. 31/33, реквізити НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄРДПОУ 43311346) заборгованість за Договором кредитної лінії (Надійний) № 6765983 від 04.10.2025 року у розмірі 15 277,50 грн. (п`ятнадцять тисяч двісті сімдесят сім гривень 50 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь вул. Садова, буд. 31/33, реквізити НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄРДПОУ 43311346) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та 4500,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 коп.) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь вул. Садова, буд. 31/33, код ЄРДПОУ 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 17.09.2026 року.

Суддя Дмитро БАНТАШ