Окрема думка від 14 вересня 2026 р. у справі №991/9633/26 — Вищий антикорупційний суд

справа № 991/9633/26

провадження № 1-кп/991/87/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ОКРЕМА ДУМКА

судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 до ухвали

від 15 вересня 2026 року у справі № 991/9633/26

(провадження № 1-кп/991/87/26)

15 вересня 2026 року

місто Київ

15 вересня 2026 року колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючої судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 (надалі - суд) у кримінальному провадженні за № 52026000000000160 від 24.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України була постановлена ухвала, якою, зокрема було задоволено клопотання прокурора про продовження на два місяці строку дії покладених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07.08.2026 року на обвинувачену ОСОБА_4 обов`язків, а саме: утримуватись від спілкування з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; здати на зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_1 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З цією ухвалою у наведеній вище частині я не згоден з огляду на таке.

Відповідно до вимоги ч. 3 ст. 375 КПК України, кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

По-перше. Клопотання було подане прокурором до суду електронною поштою без використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів) і не у порядку визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.

Таким чином, це клопотання подане до суду з порушенням вимог ч. 2 ст. 35 КПК України і норм п. п. 16 і 25 глави III Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за якими процесуальні документи в електронній формі можуть подаватися учасниками кримінального провадження до суду виключно з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів) у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Вказане вище порушення прокурором встановленого нормами кримінального процесуального права порядку подання до суду клопотання є на моє переконання: порушенням належної правової процедури (due process) - фундаментального принципу, що гарантує досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України; порушує право на захист обвинуваченої у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; створює штучні перешкоди для справедливого розгляду судом клопотання прокурора упродовж визначеного нормами кримінального процесуального права (розумного) строку.

По-друге. До клопотання прокурора не додані копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, що є порушенням п. 1 ч. 3 ст. 184 КПК України.

Разом з тим, вимоги п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України покладають на суд обов`язок встановити доведеність наданими прокурором доказами обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. Зі змісту наведеної норми кримінального процесуального права видно, що вона покладає на суд обов`язок встановлювати наявність обґрунтованої підозри незалежно від того є особа підозрюваною чи обвинуваченою, а не встановлення судом наявності обґрунтованої підозри виключає можливість задоволення клопотання прокурора у такому випадку і є підставою для відмови у його задоволенні, що визначено ч. 2 ст. 194 КПК України.

Вважаю, що не надання прокурором копій матеріалів, якими він обґрунтовує доводи клопотання, а також і доказів на підтвердження обставин, що дають підстави підозрювати (обвинувачувати) обвинувачену у вчиненні інкримінованих їй злочинів, у тому числі і повідомлення про підозру, унеможливлює виконання судом обов`язку зі встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення та, відповідно до вимог ч. 2 ст. 194 КПК України покладає на суд обов`язок постановити ухвалу про відмову у задоволенні клопотання.

По-третє. Зі змісту статей 6, 8, 19, 124 Конституції України, статей 1, 2, 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 1 і 2 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» видно, що: державна влада в Україні розподіляється на законодавчу, виконавчу та судову, а органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України; в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії; органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; правосуддя в Україні здійснюється судами відповідно до визначених законом процедур судочинства, а судову владу реалізовують судді шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур. Суди здійснюють правосуддя на засадах верховенства права; Вищий антикорупційний суд є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України, а правовою основою його діяльності є Конституція України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», цей та інші закони України, чинні міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Крім того, нормами кримінального процесуального права визначено, що:

- «Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України» (ч. ч. 1 і 2 ст. 1 КПК України);

- «Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом» (ч. 3 ст. 26 КПК України);

- «Заходами забезпечення кримінального провадження є: виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід; накладення грошового стягнення; тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; відсторонення від посади; тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; тимчасовий доступ до речей і документів; тимчасове вилучення майна; арешт майна; затримання особи; запобіжні заходи» (п. п. 1-9 ч. 2 ст. 131 КПК України);

- «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою» (п. п. 1-5 ч. 1 ст. 176 КПК України);

- «Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю» (п. п. 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України);

- «Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються» (ч. 7 ст. 194 КПК України);

- «Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу» (ч. 3 ст. 315 КПК України).

Зі змісту наведених вище норм кримінального процесуального права слід зробити висновок про те, що повноваження суду під час підготовчого провадження (підготовчого судового засідання) щодо запобіжних заходів поширюються виключно на застосування запобіжних заходів (обрання, зміну, продовження чи скасування), але не поширюється на продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану або обвинувачену відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки останні не належать до запобіжних заходів і є додатковими «факультативними» заходами, які мають забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинуваченої та належне виконання нею процесуальних обов`язків, і можуть покладатися на підозрювану/обвинувачену виключно при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Вважаю, що за таких обставин, під час підготовчого провадження (підготовчого судового засідання) суд не має повноважень на вирішення питання про продовження дії раніше покладених на підозрювану/обвинувачену обов`язків, передбачених вимогами ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вважаю, що за таких обставин у задоволенні клопотання прокурора про продовження на два місяці строку дії покладених ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07.08.2026 року на обвинувачену ОСОБА_4 обов`язків, а саме: утримуватись від спілкування з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; здати на зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_1 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; слід було також відмовити.

суддя ОСОБА_8