Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №285/4380/23 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: спори про припинення права власності на земельну ділянку

Дата: 06 вересня 2026 р.

Справа: №285/4380/23

Суддя: Коломієць О. С.

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/4380/23 Головуючий у 1-й інст. Сусловець М. Г.

Категорія 8 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Григорусь Н.Й., Талько О.Б.

з участю секретаря

судового засідання Драч Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №285/4380/23 за позовом Звягельської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку у зв`язку із використанням її не за цільовим призначенням

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Гафич Олег Іванович

на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 11 липня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Сусловця М.Г.,

у с т а н о в и в:

У липні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив припинити право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1811000000:00:037:0923, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із використанням її не за цільовим призначенням.

В обґрунтування позову зазначав, що на підставі рішення Звягельської міської ради Житомирської області «Про передачу у власність, користування земельних ділянок та про інші питання земельних відносин» № 294 від 19.09.2012 р. надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення садівництва ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0708 га.

Вказував, що рішенням Звягельської міської ради Житомирської області від 06.12.2013 №498 «Про передачу у власність, користування земельних ділянок та інші питання земельних відносин» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки загальною площею 0,0708 га за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 1811000000:00:037:0923 та передано у власність ОСОБА_2 .

На підставі вище прийнятих рішень зареєстровано право власності за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.10.2013.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.05.2023, (номер запису про право власності 332606609) земельна ділянка з кадастровим номером 1811000000:00:037:0923 площею 0,0708 га, цільове призначення — для індивідуального садівництва, перейшла за договором купівлі-продажу від 25.09.2019 у власність ОСОБА_1 .

Відповідач, після реєстрації за собою права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1811000000:00:037:0923, 02.10.2019 звернувся із заявою до центру надання адміністративних послуг щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (будівництво садового будинку) на АДРЕСА_1 .

Зазначав, що 03.10.2019 управлінням містобудування, архітектури та земельних відносин Звягельської міської ради ОСОБА_1 видано будівельний паспорт №376-н/19 на забудову земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

22.11.2019 ОСОБА_1 зареєстрував право власності на садовий будинок загальною площею 58,6 кв.м., про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.05.2023, номер запису про право власності: 332606609.

Згідно акту обстеження будівлі та земельної ділянки в м. Звягель на території СГТ «Ветеран» по АДРЕСА_1 від 02.03.2023, комісія на виконання протокольного доручення депутатів міської ради та міського голови, які висвітлені під час проведення двадцять сьомої сесії міської ради восьмого скликання від 22.12.2022, провела обстеження з фотофіксацію будівлі та земельної ділянки в СГТ «Ветеран» за адерсою: АДРЕСА_1 .

За результатами обстеження будівлі та земельної ділянки за вказаною адресою встановлено, що на земельній ділянці розташована культова споруда з церковною атрибутикою та вивіскою «Українська Православна Церква Житомирська Єпархія Свято-Андріївський Храм». Земельна ділянка огороджена, ознаки ведення городництва відсутні, ділянка використовується не за цільовим призначенням, а як територія для обслуговування культової споруди.

Про експлуатацію вищезазначеної будівлі на території СГТ «Ветеран» на АДРЕСА_1 не як садового будинку, а культової споруди свідчить також посилання на офіційну сторінку у соціальній мережі «Фейсбук», а саме: https://www.facebook.com/groups/4827053284038999.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням з порушенням земельного законодавства, зокрема ст. 91 ЗК України та з порушенням правил забудови міста, що не відповідає ч. 3 ст. 20 ЗК України, позивач просив припинити право власності відповідача на спірну земельну ділянку.

Рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 11 липня 2025 року позов задоволено. Припинено право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1811000000:00:037:0923 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідач через свого представника подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що при постановленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки судове рішення винесено 11 липня 2025 року, в той же час суд не повідомив сторін про заплановане судове засідання, не здійснив направлення судових повісток. Окрім того дату судового засідання, призначеного на 11.07.2025, вніс до відповідного реєстру лише 16.07.2025, тобто місцевим судом, на думку скаржника, не було дотримано принципу гласності та відкритості судового процесу. Крім того, у даній справі суд взагалі не здійснював проголошення рішення.

Вказує, що судом першої інстанції грубо порушено вимоги процесуального законодавства щодо належності позивача та його процесуальної правосуб`єктності. Вважає, що у даному позові відсутні конкретні посилання на норми чинного законодавства, які б підтверджували повноваження органу місцевого самоврядування звертатись із такою позовною вимогою.

Так позивач, яка на обґрунтування звернення до суду з відповідним позовом, посилається на п.б ч.1 статті 33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», де зазначається, що до делегованих повноважень міських рад належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів; здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та в порядку, встановлених законом.

Проте, на думку скаржника, позивач наводить лише загальні норми в обґрунтування своєї позиції. Спеціальні норми, які б регламентували повноваження органу місцевого самоврядування у зверненні до суду в правовідносинах щодо цільового використання земельної ділянки в режимі приватної власності відсутні. До того ж Звягельська міська рада не має власного інтересу, який би підлягав захисту в порядку, передбаченому ст.15 ЦК України, адже цією статтею передбачається право на захист особи в разі порушення, невизнання або оспорення її прав.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про належність позивача, оскільки міська рада не наділена повноваженнями контролю за додержанням цільового призначення земельних ділянок в режимі приватної власності, її права як представника власника - територіальної громади не порушені.

Також звертає увагу, що докази у даній справі подані позивачем є неналежними та недопустимими, оскільки перевірка будівлі, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, не проводилась належним суб`єктом владних повноважень.

Так згідно статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Вказує, що оскільки міська рада у межах повноважень, визначених законом, не приймала рішень про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та усіх форм власності, тому перевірка будівлі та земельної ділянки не проводилась належним суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, висновки акту обстеження будівлі та земельної ділянки в м. Звягель на території СГТ «Ветеран» на вул. Західна, 141 від 02.03.2023 є недопустимими доказами, як і покази свідка ОСОБА_3 , начальника Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Звягельської міської ради - головний архітектор міста, яка була допитана під час розгляду справи.

Також звертає увагу, що зміст наданого позивачем листа начальника Управління містобудування, архітектури та земельних відносин Звягельської міської ради Дем`яненко Н.Б. адресований голові юридичного відділу Звягельської міської ради від 14.07.2023 року №160 про те, що звернень від відповідача щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 181100000000:037:0923 по АДРЕСА_1 не надходило, не відповідає дійсності, оскільки відповідач в 2019-2020 р. звертався до виконавчого органу територіальної громади для зміни цільового призначення земельної ділянки, про що свідчать письмові докази подані стороною відповідача. Одна суд першої інстанції не надав їм належної оцінки.

Крім того, ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не врахував, що ст.140 ЗК України не містить такої підстави для припинення права власності на земельну ділянку як нецільове використання земельної ділянки. Таке порушення відповідно до статті 141 ЗК України є підставою лише і виключно для припинення права користування земельною ділянкою.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи вірно встановив обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з нормами чинного законодавства.

На спростування доводів апеляційної скарги вказував, що помилковими є доводи представника відповідача про те, що Звягельська міська рада є неналежним позивачем. Так спірна земельна ділянка використовується відповідачем не за цільовим призначенням з порушенням земельного законодавства та знаходиться на території Звягельської міської територіальної громади, представницьким органом якої є Звягельська міська рада, яка уповноважена розпоряджатися земельними ділянками комунальної власності. Тому суб`єктом владних повноважень, уповноваженим представляти інтереси у даних спірних правовідносинах є Звягельська міська територіальна громада в особі Звягельської міської ради.

Звертає також увагу, що з урахуванням практики Верховного Суду, земельне законодавство не передбачає, що докази використання земельної ділянки не за цільовим призначенням можна отримати виключного під час виконання своїх повноважень, зокрема посадовими особами Держгеокадастру. Факт нецільового використання земельної ділянки можуть підтверджувати й інші докази, зокрема ті, які дослідив суд під час розгляду справи. Крім того вважає, що встановлені законом обмеження зміни цільового призначення земельних ділянок однаково стосуються як її користувачів, так і власників земельних ділянок, тому немає підстав вважати, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням зумовлює лише для її землекористувача припинення права користування, але не тягне таких наслідків для власника земельної ділянки. Однак, негативний наслідок самовільного її використання не за цільовим призначенням, зокрема у вигляді припинення права, на якому особа володіє земельною ділянкою, стосується як користувача, так і власника за додержання критеріїв правомірного втручання у його право мирного володіння цим майном.

В судовому засіданні відповідач та його представник доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 11 липня 2025 року залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі рішення Звягельської міської ради Житомирської області «Про передачу у власність, користування земельних ділянок та про інші питання земельних відносин» від 19.09.2012 за №294 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення садівництва по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0708 га.

Рішенням Звягельської міської ради Житомирської області від 06.12.2013 №498 «Про передачу у власність, користування земельних ділянок та інші питання земельних відносин» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки загальною площею 0,0708 га за адресою АДРЕСА_1 кадастровий номер 1811000000:00:037:0923 та передано у власність ОСОБА_2 .

На підставі вище прийнятих рішень зареєстровано право власності за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.10.2013.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.05.2023, (номер запису про право власності 332606609) земельна ділянка з кадастровим номером 1811000000:00:037:0923 площею 0,0708 га перейшла на праві власності за договором купівлі-продажу від 25.09.2019 ОСОБА_1 .

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.05.2023 (номер запису про право власності 332606609) підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 1811000000:00:037:0923 площею 0,0708 га, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , має цільове призначення - для індивідуального садівництва.

Згідно акту обстеження будівлі та земельної ділянки в м. Звягель на території СГТ «Ветеран» по АДРЕСА_1 від 02.03.2023, комісія на виконання протокольного доручення депутатів міської ради та міського голови, які висвітлені під час проведення двадцять сьомої сесії міської ради восьмого скликання від 22.12.2022, провела обстеження з фотофіксацію будівлі та земельної ділянки в СГТ «Ветеран» за адерсою: АДРЕСА_1 .

За результатами обстеження будівлі та земельної ділянки в АДРЕСА_1 від 02.03.2023 встановлено, що на земельній ділянці розташована культова споруда з церковною атрибутикою та вивіскою «Українська Православна Церква Житомирська Єпархія Свято-Андріївський Храм». Земельна ділянка огороджена, ознаки ведення городництва відсутні, ділянка використовується не за цільовим призначенням, а як територія для обслуговування культової споруди.

Про експлуатацію вищезазначеної будівлі на території СГТ «Ветеран» на АДРЕСА_1 не як садового будинку, а культової споруди свідчить також посилання на офіційну сторінку у соціальній мережі «Фейсбук», а саме: https://www.facebook.com/groups/4827053284038999.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спірна земельна ділянка використовується відповідачем не за цільовим призначенням з порушенням земельного законодавства, про що свідчать належні та допустимі докази, подані стороною позивача на підтвердження заявлених вимог, а Звягельська міська рада є належним позивачем у справі через те, що спірна земельна ділянка знаходиться на території Звягельської міської територіальної громади, представницьким органом якої є Звягельська міська рада, яка уповноважена розпоряджатися земельними ділянками комунальної власності, а центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не вчиняв дій щодо вжиття заході реагування на порушення відповідачем земельного законодавства, тому дійшов висновку про наявність підстав для примусового припинення права власності відповідача на земельну ділянку відповідно до ст. 143 ЗК України.

Колегія апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 20 ЗК України, при внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру. Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.

Цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону «Про землеустрій» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Метою встановлення категорій земель за цільовим призначенням є забезпечення особливого правового режиму для їх охорони і ефективного використання. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі сільськогосподарського призначення; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (пункти «а» і «ж» частини першої статті 19 ЗК України).

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проєктами землеустрою щодо їх відведення (абзац другий частини першої статті 20 ЗК України). Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (абзаци перший - четвертий, шостий - сьомий частини третьої статті 20 ЗК України).

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру. Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини. (ч.5 ст.20 ЗК України).

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 1811000000:00:037:0923 площею 0,0708 га, власником якої є ОСОБА_1 згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.05.2023, (номер запису про право власності 332606609) має цільове призначення – для індивідуального садівництва.

Згідно витягу з Генерального Плану міста Звягель, затвердженого рішенням міської ради від 11.09.2008 №373 та Правил забудови міста Звягель, затверджених рішенням міської ради від 09.07.2009 №519, земельна ділянка загальною площею 0,0708 га з кадастровим номером 1811000000:00:037:0923 за адресою АДРЕСА_1 належить до ЖР зона садівничих товариств та дачної забудови.

Згідно Додатку 59 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2012 № 1051 затверджено Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, категорія землі сільськогосподарського призначення, код цільового призначення для індивідуального садівництва - 01.05, а для категорії землі житлової та громадської забудови код цільового призначення для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій 03.04. З огляду на вказані приписи і власник, і користувач земельної ділянки зобов`язані використовувати її за цільовим призначенням, зокрема для того, щоби забезпечити збереження землі, її ресурсів, надр і їх законне та раціональне використання.

Зміна цільового призначення приватної земельної ділянки з однієї категорії, визначеної частиною першою статті 19 ЗК України, на іншу може здійснюватися на підставі замовленого власником проєкту землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.

З урахуванням вказаних приписів і власник, і користувач земельної ділянки зобов`язані використовувати її за цільовим призначенням, зокрема для того, щоб забезпечити збереження землі, її ресурсів, надр і їх законне та раціональне використання. Такий обов`язок не є ілюзорним і його порушення може тягнути відповідні негативні наслідки.

Таким чином, враховуючи, що встановлені законом обмеження зміни цільового призначення земельних ділянок однаково стосуються як її користувачів, так і власників, відсутні підстави вважати, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням зумовлює для її землекористувача припинення права користування, але не тягне таких наслідків для власника земельної ділянки. Інакше кажучи, негативний наслідок самовільного її використання не за цільовим призначенням, зокрема у вигляді припинення права, на якому особа володіє земельною ділянкою, стосується як користувача, так і власника за додержання критеріїв правомірного втручання у його право мирного володіння цим майном.

Згідно із статтею 143 ЗК України підставою примусового припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Верховний Суд у складі об`єднаної судової палати Касаційного цивільного суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, звернув увагу на висновок Верховного Суду України, викладений у рішенні від 18 серпня 2010 року у справі № 6-21895св09, про те, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням і не усунення допущених порушень може бути підставою лише для примусового припинення права користування земельною ділянкою. Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанова від 14.12.2022 року у справі №477/2330/18 зазначає, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням може бути підставою для припинення в судовому порядку як права власності, так і права користування нею (пункту «а» частини першої статті143 ЗК України). Подібних висновків дійшов Верховний Суд в своїх постановах, зокрема постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 18 березня 2020 року у справі № 287/584/16-ц, від 18 травня 2020 року у справі № 287/576/16-ц і від 1 липня 2020 року у справі № 287/575/16-ц, а також Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 червня 2020 року у справі № 287/581/16-ц, від 5 червня 2020 року у справі № 287/589/16-ц).

Таким чином, встановивши під час розгляду справи на підставі поданих сторонами доказів, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем не за цільовим призначенням з порушенням земельного законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для примусового припинення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку відповідно до пункта «а» частини першої статті 143 ЗК України.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неналежності та недопустимості доказів поданих стороною позивача, зокрема акту обстеження будівлі та земельної ділянки в м. Звягель на території СГТ «Ветеран» вул. Західна, 141 від 02.03.2023, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 77–80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Згідно ч. 3 ст. 77 ЦПК України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечення.

Даним актом було встановлено, що на земельній ділянці розташована культова споруда з церковною атрибутикою та вивіскою «Українська Православна Церква Житомирська Єпархія Свято-Андріївський Храм», земельна ділянка огороджена, ознаки ведення городництва відсутні, земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням. Оскільки комісією здійснювався огляд останньої щодо стану її використання, то за наслідками такого огляду було складено саме акт обстеження, а не акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Тобто, метою складання такого акту було обстеження будівлі та земельної ділянки.

Крім того, про експлуатацію вищезазначеної будівлі на території СГТ «Ветеран» на АДРЕСА_1 не як садового будинку, а культової споруди свідчить також посилання на сторінку у соціальній мережі https://www.facebook.com/groups/4827053284038999 «Фейсбук».

Посилання представника відповідача у апеляційній скарзі на те, що акт обстеження не складався відповідним суб`єктом – державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель є безпідставним, оскільки згідно ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»інспектор складає акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель, а у даному випадку складено саме акт обстеження, які мають різні юридичні наслідки.

Акт обстеження будівлі та земельної ділянки в м. Звягель на території СГТ «Ветеран» на АДРЕСА_1 від 02.03.2023 здійснено комісією на виконання протокольного доручення депутатів міської ради та міського голови, які висвітлені під час проведення двадцять сьомої сесії міської ради восьмого скликання, а висновки, викладені в акті, засвідчують факти про використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 про примусове припинення права власності, скасування свідоцтва про право власності та зобов`язання вчинити дії викладені висновки, відповідно до яких встановлення факту нецільового використання земельної ділянки можливе не лише на підставі актів перевірок контролюючого органу, обов`язкових для виконання вказівок (приписів) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про таку охорону, протоколів і постанов про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про таку охорону. Факт нецільового використання земельної ділянки можуть підтверджувати й інші докази, зокрема ті, які дослідив суд апеляційної інстанції. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду виснувала помилковими доводи скаржника про те, що тільки докази, здобуті під час державного контролю за використанням та охороною земель, є єдиними належними для підтвердження відповідних обставин. Отже, земельне законодавство не передбачає, що докази використання земельної ділянки за цільовим призначенням можна отримати виключного під час виконання своїх повноважень, зокрема посадовими особами Держгеокадастру. Факт нецільового використання земельної ділянки можуть підтверджувати й інші докази, зокрема ті, які дослідив суд.

Згідно з Положенням про управління містобудування, архітектури та земельних відносин Звягельської міської ради, затвердженого рішенням Звягельської міської ради від 22.12.2022 №700, яке є публічним, відкритим та перебуває у вільному доступі на сайті Звягельської міської ради, управління є самостійним виконавчим органом Звягельської міської ради, яке підзвітне і підконтрольне міській раді, підпорядковане виконавчому комітету міської ради, міському голові, заступнику міського голови відповідно до розподілу функціональних обов`язків та діє в межах Звягельської міської територіальної громади, забезпечує виконання покладених на управління завдань.

Відповідно до п.п.4.3.2, 4.3.3, 4.3.6 до основних функцій відділу земельних відносин міської ради належить брати участь, разом з управлінням Держгеокадастру, у здійсненні контролю за використанням та охороною земель державної та комунальної власності землекористувачами, сприяння в дотриманні земельного законодавства та виявляти землі, що використовуються не за цільовим призначенням та з порушенням установлених законодавством вимог, виконує повноваження у сфері регулювання земельних відносин, раціональному використанні і охороні земель.

Також слід зазначити, що положеннями чинного законодавства не встановлено обов`язку проводити обстеження земельної ділянки в присутності, чи за участі представника землекористувача i тим більше не вказано на те, що законність та чинність акту обстеження встановлюється в залежності від присутності землекористувача в її проведенні.

Таким чином колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду, що у комісії були наявні повноваження щодо проведення обстеження спірної земельної ділянки та складення відповідного акту, такий акт є належним доказом по справі, який встановлює наявність порушень у використанні земельної ділянки.

Доводи скаржника про те, що він звертався до відповідних органів (від 01.09.2020 №3314/04, 11.08.2020 №М-1254/01, від 26.11.2020 №М-1919/01) про розроблення містобудівної документації «Детальний план частин території садово-городнього товариства «Ветеран» в межах АДРЕСА_2 для розміщення культової споруди», і дані звернення були розглянуті на погоджувальних радах, включені до проектів рішень та розглянуті на засіданнях міської ради, на правильність висновків суду не впливає, оскільки за результатами голосування на пленарних засіданнях міської ради позитивного рішення не було прийнято, як і рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги про те, що Звягельська міська рада є неналежним позивачем у справі колегія суддів відхиляє виходячи з наступного.

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом. Земля - основне національне багатство. Це положення зафіксоване ст.ст.14,41 Конституції України.

Об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин визначені Конституцією України, Земельним кодексом України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Зокрема порядок здійснення контрольних повноважень органами місцевого самоврядування визначається вищевказаними нормами законодавства та передбачає право місцевих органів влади встановлювати обмеження у використанні, тимчасову заборону чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами при порушенні ними законодавства в галузі охорони земель.

Так згідно п. б) ч. 1 та ч. 10 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень міських рад належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів; здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до абзацу 1 статті 6-1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а саме за виконанням землевласниками та землекористувачами вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, розміщенням, проектуванням, будівництвом, введенням в дію об`єктів, що негативно впливають на стан земель, експлуатацією, збереженням протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.

Згідно абзацу 2 п. а) статті 6-1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад вносять до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання: щодо припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.

Згідно статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

На підставі вищевикладеного, оскільки державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а міська рада у межах повноважень, визначених законом, не приймала рішень про здійснення такого контролю, а тому рада звернулась із відповідним листом від №02/887 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо вжиття заходів реагування в межах своїх повноважень у відповідності до чинного законодавства щодо дотримання земельного законодавства під час використання земельної ділянки для індивідуального садівництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 з кадастровим номером 1811000000:00:037:0923, оскільки земельна ділянка та будівля використовується для обслуговування культової споруди.

Згідно відповіді від 20.05.2023 року №18-6-0.41-1837/2-23 Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на лист Звягельської міської ради від 12.05.2023 №02/887 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області зазначило, що відповідно до постанови КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.

Як вже зазначалось, Положення про управління містобудування, архітектури та земельних відносин Звягельської міської ради, затвердженого рішенням Звягельської міської ради від 22.12.2022 №700, передбачено, що до основних функцій відділу земельних відносин міської ради належить брати участь, разом з управлінням Держгеокадастру, у здійсненні контролю за використанням та охороною земель державної та комунальної власності землекористувачами, сприяння в дотриманні земельного законодавства (п.4.3.2) та виявляти землі, що використовуються не за цільовим призначенням та з порушенням установлених законодавством вимог (п.4.3.3), а також виконує повноваження у сфері регулювання земельних відносин, раціональному використанні і охороні земель.

Таким чином, встановивши під час розгляду справи, що спірна земельна ділянка знаходиться на території Звягельської міської територіальної громади, представницьким органом якої є Звягельська міська рада, яка уповноважена розпоряджатися земельними ділянками комунальної власності, а центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не вчиняв дій щодо вжиття заході реагування на порушення відповідачем земельного законодавства, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що суб`єктом владних повноважень, уповноваженим представляти інтереси у даних спірних правовідносинах є Звягельська міська територіальна громада в особі Звягельської міської ради.

Отже колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду, що Звягельська міська рада є належним позивачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно, всебічно та обґрунтовано встановив обставини справи, надав належну оцінку наявним у справі доказам, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яким задовольнив позовні вимоги Звягельської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1811000000:00:037:0923 на АДРЕСА_1 , у зв`язку із використанням її не за цільовим призначенням.

Однак, вирішуючи спір, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке згідно приписів п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, і законодавець не пов`язує настання таких наслідків із неправильним вирішенням справи.

Так, в судовому засіданні 04 липня 2026 року суд першої інстанції, відклавши ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії його ухвалення, в порушення ч.1 ст. 244 ЦПК України не оголосив про дату та час його проголошення. Відповідно до супровідного листа №285/4380/23/26079/2025/2/0285/44/25 від 11.07.2025, проголошення рішення призначено на 11.07.2025 о 09 год 20 хв. Однак вказаний лист не може свідчити про повідомлення сторін про дату та час проголошення оскаржуваного рішення, тому районним судом не було дотримано принципу гласності та відкритості судового процесу.

Оскільки наслідки порушення вказаних норм процесуального права є безумовною підставою для скасування судового рішення, незважаючи на те, що спір з правової точки зору судом першої інстанції вирішено правильно, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції – скасуванню із ухваленням нового про задоволення позову Звягельської міської ради.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Гафич Олег Іванович, задовольнити частково.

Рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 11 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Припинити право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1811000000:00:037:0923 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Звягельської міської ради понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 вересня 2026 року.

Головуючий О. С. Коломієць

Судді Н. Й. Григорусь

О. Б. Талько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua