Суд: Волинський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №161/12975/26
Суддя: Денісов В. П.
Справа № 161/12975/26 Провадження №33/802/902/26 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В. В.
Доповідач: Денісов В. П.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши клопотання захисника Деркача Д.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,
В С Т А Н О В И В:
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із нього на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору.
Не погоджуючись із судовим рішенням, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки ОСОБА_1 дізнався про оскаржувану постанову лише 19.08.2026. В судовому засіданні постанова не проголошувалась.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.
У своєму клопотанні апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, мотивуючи його тим, що ОСОБА_1 дізнався про оскаржувану постанову лише 19.08.2026. В судовому засіданні постанова не проголошувалась.
Однак, такі доводи повністю суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП, згідно з якими постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не з моментом отримання особою копії постанови.
Під час розгляду справи у Луцькому міськрайонному суді Волинської області ОСОБА_1 був присутній. Дав пояснення, що вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП визнає. Пояснив, що проїхав невелику відстань, оскільки в нього випала електронна сигарета (а.с.18-19).
В даній справі відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження закінчився 10 серпня 2026 року (з урахуванням неробочих днів).
Апеляційну скаргу на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 липня 2026 року захисник Деркач Д.В. подав лише 24 серпня 2026 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції місцевого суду, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, який закінчився 10 серпня 2026 року (з урахуванням неробочих днів).
Отже, апелянт – захисник Деркач Д.В. (професійний учасник судового провадження) пропустив строк апеляційного оскарження, визначений положеннями ч.2 ст.294 КУпАП.
Доводи клопотання про те, що ОСОБА_1 дізнався про оскаржувану постанову лише 19.08.2026. В судовому засіданні постанова не проголошувалась, не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки такі доводи повністю суперечать приписам ч.2 ст.294 КУпАП та матеріалам даної справи.
Як убачається із матеріалів справи ОСОБА_1 був присутній під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови (а.с.18-19).
Крім того, в матеріалах справи є власноручна розписка ОСОБА_1 від 30.07.2026 про те, що від з постановою від 30.07.2026 ознайомлений. Порядок оскарження постанови йому роз`яснено (а.с.20).
Отже, оскаржуваною постановою та вказаною розпискою повністю спростовуються доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було відомо про винесення постанови, адже ОСОБА_1 брав участь в судовому засіданні та був ознайомлений із оскаржуваною постановою.
Тому такі доводи не беруться апеляційним судом до уваги і не можуть визнаватись поважним причини нами пропуску строку на апеляційне оскарження професійним учасником процесу – захисником.
Жодних інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження оскаржуваної постанови клопотання апелянта не містить.
Тому доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП та повністю спростовуються матеріалами справи, а тому клопотання до задоволення не підлягає.
Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положеннями ч.2 ст.294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Підсумовуючи наведені обставини та положення ч.2 ст.294 КУпАП, необхідно відмовити у задоволенні клопотання захисника Деркача Д.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання захисника Деркача Д.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 – відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua