Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №759/23972/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/23972/26

пр. № 1-кп/759/1790/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105080001012 від 12.08.2026, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працевлаштованого, такого, що має статус учасника бойових дій, звільненого з військової служби за станом здоров`я у зв`язку зі статусом особи з інвалідністю 3 групи внаслідок отриманням поранення, пов`язаного з захистом Батьківщини; такого, що має на утриманні дочку, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; такого, що має судимість за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 02.10.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України, яким призначене покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України;

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), відповідно до Списку № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

ОСОБА_3 , будучи особою, яку засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України,протягом року після засудження вчинив нове кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за наступних обставин.

ОСОБА_3 приблизно о 12 годині (точного часу не встановлено) за адресою: м. Київ, пр-т. Академіка Корольова, 6, маючи прямий умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання для власного вживання без мети збуту психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, незаконно придбав вищевказану психотропну речовину та став зберігати її при собі.

12.08.2026 о 13 год. 00 хв. поблизу будинку № 6 по проспекту Академіка Корольова у м. Києві ОСОБА_3 був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 298-2 КПК України. Під час особистого обшуку у ОСОБА_3 працівниками поліції виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору.

Згідно з висновком експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 24.08.2026 № СЕ-19/111-26/44016-НЗПРАП, надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Загальна маса PVP в речовині становить 0,265 г.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі та дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зазначивши, що під виконання бойового завдання у м. Бахмут Донецької області він отримав вогнепальне кульове поранення, потрапив в оточення ворога та був примусово взятий в полон. Після повернення з полону та звільнення з військової служби за станом здоров`я він вживав наркотичні та психотропні речовини. Після народження дочки ОСОБА_3 почав новий етап життя та відмовився від вживання заборонених речовин. Під час виступу в судових дебатах обвинувачений попросив призначити йому покарання у виді штрафу та зазначив, що він має фінансову можливість його оплатити, оскільки при звільненні з військової служби отримав значні фінансові виплати.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України та наслідки, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд визнає доведеним, що своїми умисними діями, які виразилися в незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчиненими протягом року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Також при вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 309 КК України відноситься до нетяжких злочинів, бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, брав активну участь в захисті Батьківщини, перебував в полоні та був повернутий до України, а в подальшому звільнений з військової служби у зв`язку з визнанням його особою з інвалідністю 3 групи внаслідок отриманого поранення, пов`язаного з захистом Батьківщини, має на утриманні малолітню дитину. Також при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, яке виразилося в дачі правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.

Беручи до уваги наведене та враховуючи кількість психотропної речовини, вилученої в обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_3 засуджує свою протиправну поведінку, враховуючи ті психотравмуючі події, які довелося пережити обвинуваченому під час виконання бойових завдань з захисту Батьківщини, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 309 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Оскільки ОСОБА_3 після постановлення вироку Святошинського районного суду міста Києва від 02.10.2025 до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України суд призначає йому покарання за сукупністю вироків і повністю приєднує до покарання, призначеного за новим вироком, невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому суд констатує, що в матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_3 був поставлений на облік уповноваженим органом з питань пробації у порядку виконання вироку Святошинського районного суду міста Києва від 02.10.2025 і почав відбувати покарання у виді пробаційного нагляду. Як зазначив обвинувачений під час судового розгляду, до органу пробації для постановки на облік його не викликали.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Доля речових доказів і документів вирішується судом згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України.

Підстави для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого, який належним чином виконував процесуальні обов`язки під час судового провадження в суді першої інстанції, не встановлені.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2025 року, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік та штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Відповідно до положень ст. 72 КК України покарання у виді пробаційного нагляду та штрафу виконувати окремо.

Відповідно до частини першої статті 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати у розмірі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 копійок на залучення експерта (висновок експерта від 24.08.2026 № СЕ-19/111-26/44016-НЗПРАП).

Запобіжний захід до набрання даним вироком законної сили до ОСОБА_3 не застосовувати.

Речові докази: поліетиленовий пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору, переданий на зберігання до камери схову Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 6831) - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_5