Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №755/10002/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10002/26

Провадження №: 3/755/4096/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" вересня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, яка офіційно не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 22 червня 2026 року о 01 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Дашкевича, 15, вчинила дрібне хуліганство, що виразилося у висловлюванні нецензурною лайкою у громадському місці та образливому чіплянні до громадян, чим порушила громадський порядок і спокій населення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не сповістила. Клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило. Зокрема, оголошення про виклик до суду ОСОБА_1 було розміщено на офіційному вебпорталі судової влади України (сторінці Дніпровського районного суду міста Києва).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися перебігом провадження у справі, добросовісно користуватися процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заборона зловживання правом закріплена у статті 17 Конвенції, згідно з якою жодне з її положень не може тлумачитися як таке, що надає право займатися діяльністю або вчиняти дії, спрямовані на скасування чи обмеження визнаних прав і свобод у більшому обсязі, ніж передбачено Конвенцією.

Приписи КУпАП, зокрема стаття 268 цього Кодексу, визначаючи коло процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності, не містять положень, що дозволяли б ухилятися від явки до суду. Зазначена особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої права та сприяти судовому розгляду в межах строків, визначених статтею 38 КпАП України.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, оскільки воно за своєю природою потребує регулювання державою (рішення ЄСПЛ у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).

Також, судом до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності застосовувався привід, однак забезпечити її явку у судове засідання доступними суду засобами не вдалося. Отже суд вжив усіх необхідних заходів для повідомлення особи та забезпечення її явки в судове засідання тому вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до вимог ст.268 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення, доручення, рапорт, результати Alcotest «Drager», копію паспорта, — дійшов таких висновків.

Стаття 7 КУпАП гарантує, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями такого провадження є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, а також її вирішення в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП, наявність чи відсутність правопорушення та винність особи встановлюються виключно на підставі належних доказів (протоколу, пояснень, речових доказів, фото- чи відеофіксації тощо).

Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян чи інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

З письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи, вбачається, що між нею та роботодавцем виник словесний конфлікт через недоплачені грошові кошти за виконану роботу, який надалі переріс у бійку за участю її чоловіком та роботодавцем (а.с.3).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп?яніння, що підтверджується результатом тестування за допомогою приладу «Drager Alcotest», відповідно до якого вміст алкоголю в її організмі становив 2,89 проміле (‰). (а.с.7).

За таких обставин суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме — дрібного хуліганства.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст.173 КУпАП, оскільки саме таке стягнення є необхідним і достатнім для її виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Окрім цього, згідно зі ст.40-? КУпАП, судовий збір у провадженні в справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі, визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Також ч.1 ст.307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження — не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений строк, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи особи або за місцезнаходженням її майна в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові.

За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст.7, 33, 40-?, 173, 245, 252, 283-285, 289, 291, 294, 303, 307, 308 КУпАП, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень.

Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк, відповідно до ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу, а також витрати на виконавче провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п?ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови перебіг строку давності звернення до виконання зупиняється до розгляду апеляційної скарги.

Суддя Андрій КУРИЛО